Постанова від 04.07.2025 по справі 520/25955/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 р. Справа № 520/25955/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури Кравченко Андрій Григорович на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, по справі № 520/25955/24

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Харківської міської ради

до Товариства з додатковою відповідальністю «Харківський завод металевих конструкцій»

про визнання протиправною бездіяльність зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Харківської міської ради звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Харківський завод металевих конструкцій», в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність товариства з додатковою відповідальністю «Харківський завод металевих конструкцій» та зобов`язати привести у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисну споруду цивільного захисту - сховища № 77614, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 251, з метою використання її за призначенням, а саме:

- двері захисної споруди обладнати розвантажувальними підставками;

- встановити прилад для вимірювання підпору повітря;

- трубопроводи системи водопостачання привести у належний стан;

- безнапірні та напірні баки привести у належний стан;

- провести обслуговування захисних пристроїв (герметичність дверей);

- відновити працездатність інженерних мереж захисної споруди: системи водопостачання, каналізації і опалення;

- провести перевірку фільтрів поглиначів;

- розробити відповідну документацію для захисної споруди відповідно вимог;

- позначити місце розташування захисної споруди за допомогою таблички (напису) та покажчику руху до неї;

- пофарбувати інженерні комунікації захисних споруд та споруд подвійного призначення із захисними властивостями відповідних захисних споруд (сховищ, ПРУ) залежно від їх призначення, а саме: повітроводи чистої вентиляції - у білий колір; повітроводи режиму фільтровентиляції - у жовтий колір; повітроводи режиму ізоляції з регенерацією повітря - у рожевий колір; трубопроводи систем водопостачання (крім систем внутрішнього протипожежного водопостачання) - у зелений колір; трубопроводи систем внутрішнього протипожежного водопостачання та інших систем пожежогасіння - у червоний колір; труби систем опалення та мастилопроводи ДЕС - у коричневий колір; труби електропроводки та трубопроводи каналізації-у чорний колір.

В обґрунтування позову зазначено, що під час проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого було встановлено порушення вимог законодавства. Відповідачем зазначених виявлених порушень усунуто не було.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у задоволенні адміністративного позову керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Харківської міської ради до Товариство з додатковою відповідальністю «Харківський завод металевих конструкцій» про визнання протиправною бездіяльність зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначене рішення від 20.01.2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов прокурора задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що вказане рішення суду першої прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, п. п. 9, 10 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку» та з порушенням норм процесуального права - ст. ст. 2, 73-76, 90, 211, 242 КАС України, у зв`язку з чим є незаконним та підлягає скасуванню на підставі ч. 1 ст. 317 КАС України. Крім того зазначає, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено п. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138. Невжиття відповідачем, ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій», визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди № 77614, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 251, до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини. З урахуванням викладеного, постійної загрози для життя та здоров`я людей прокурором правомірно заявлено позовну заяву про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій» привести у належний технічний стан готовності до укриття населення захисну споруду цивільного захисту.

Харківської обласною військовою адміністрацією подано відзив на апеляційну скаргу, в якій заявник просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, який відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження та відмовити в задоволенні клопотання Заступника керівника Харківської обласної прокуратури про розгляд справи за участю прокурора.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з рішенням державної корпорації «Укромонтажспецбуд» № 9 від 12.01.1994 шляхом реорганізації (а саме - корпоратизація) Державне підприємство «Харківський завод металевих конструкцій» було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Харківський завод металевих конструкцій». Загальними зборами 29.04.2011 було прийнято рішення про визначення типу і зміну найменування у зв`язку із чим Відкрите акціонерне товариство «Харківський завод металевих конструкцій» стало Публічним акціонерним товариством «Харківський завод металевих конструкцій» (Україна,61044, м. Харків, пр-т. Московський, 251, ЄДРПОУ 01412294)., а в подальшому перетворилось у ТДВ «ХЗМК».

ВАТ «ХЗМК» отримало свідоцтво про право власності видане регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області.

Відповідно до Свідоцтва про право власності визначено: Перелік будівель та споруд, що увійшли до статутного фонду ВАТ «ХЗМК» згідно з передавальним балансом і документацією про результати інвентаризації (загалом 15 об`єктів), а також визначено Перелік будівель та споруд, що не увійшли до статутного фонду ВАТ «ХЗМК» згідно з передавальним балансом і документацією про результати інвентаризації: їдальня; оздоровчий комплекс; житлові будинки, об`єкт ЦО (бомбосховище) - № 77614, (загалом 4 об`єкта).

На території Немишлянського району м. Харкова наявна захисна споруда цивільного захисту - сховище № 77614, що розташоване за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 251, яке через недодержання та порушення вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Захисна споруда цивільного захисту - сховище № 77614 розраховане на укриття 150 осіб, площею 173,96 кв.м. Окреслена захисна споруда - сховище № 77614 не увійшло до статутного фонду ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій» (код ЄДРПОУ 01412294) під час приватизації та знаходилось на балансі товариства.

ПАТ «Харківський завод металевих конструкцій» (код ЄДРПОУ 01412294) 10.02.2012 укладено з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» договір № 1590043 на виконання робіт з обстеження та виготовлення технічного паспорту на захисну споруду № 77614 цивільної оборони, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 251, який виготовлено 23.10.2012. Окреслене не заперечувалось з боку відповідача, зважаючи на його правову позицію.

Судом встановлено, що згідно з паспортом сховища (протирадіаційного укриття) № 77614, зазначено ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій» як власника.

Згідно з технічним паспортом на захисну споруду цивільного захисту - сховище № 77614 власником зазначено Харківський завод металевих конструкцій.

З акту оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища № 77614, складеного 30.06.2021, заступником начальника відділом запобігання надзвичайним ситуаціям по Немишлянському району Харківської міської територіальної громади ХРУ ГУ ДСНС України у Харківській області Козачкіним С.В., за участі головного енергетика ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій» Радіченка О.М., вказана споруда цивільного захисту оцінюється, як обмежено готове для використання за призначенням.

Оцінка стану готовності вищевказаної захисної споруди цивільного захисту проведена у присутності уповноваженого представника ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій».

За результатами вказаного заходу складено акт від 30.06.2021 № 35 та надано Товариству з додатковою відповідальністю Харківський завод металевих конструкцій припис від 30.06.2021 № 35 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки, який отримано 30.06.2021 особисто під підпис уповноваженою особою Товариства з додатковою відповідальністю Харківський завод металевих конструкцій - головним енергетиком Радіченком О.М.

Будь-яких пояснень або заперечень щодо виявлених порушень, у тому числі щодо утримання вищевказаної захисної споруди цивільного захисту останнім не надано.

Згідно з наступними пунктами вказаного припису необхідно було усунути наступні порушення, що стосуються у тому числі захисної споруди цивільного захисту (надалі - ЗСЦЗ):

- п. 23 двері захисної споруди обладнати розвантажувальними підставками. Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання 30.08.2021;

- п. 24 встановити прилад для вимірювання підпору повітря. Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання 30.08.2021;

- п. 25 трубопроводи системи водопостачання привести у належний стан. Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання 30.08.2021;

- п. 26 безнапірні та напірні баки привести у належний стан. Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання 30.08.2021;

- п. 27 провести обслуговування захисних пристроїв (герметичність дверей). Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання 30.08.2021;

- п. 28 відновити працездатність інженерних мереж захисної споруди: системи водопостачання, каналізації і опалення. Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання 30.08.2021;

- п. 29 провести перевірку фільтрів поглиначів. Пропонується з 2015 року. Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання 30.08.2021;

- п. 30 розробити відповідну документацію для захисної споруди відповідно вимог. Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання 30.08.2021;

- п. 31 позначити місце розташування захисної споруди за допомогою таблички (напису) та покажчику руху до неї. Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання 30.08.2021;

- п. 32 пофарбувати інженерні комунікації захисних споруд та споруд подвійного призначення із захисними властивостями відповідних захисних споруд (сховищ, ПРУ) залежно від їх призначення, а саме: повітроводи чистої вентиляції у білий колір; повітроводи режиму фільтровентиляції у жовтий колір; повітроводи режиму ізоляції з регенерацією повітря у рожевий колір; трубопроводи систем водопостачання (крім систем внутрішнього протипожежного водопостачання) у зелений колір; трубопроводи систем внутрішнього протипожежного водопостачання та інших систем пожежогасіння у червоний колір; труби систем опалення та мастилопроводи ДЕС - у коричневий колір; труби електропроводки та трубопроводи каналізації-у

чорний колір. Пропонується з 2015 року. Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання - 30.08.2021.

У встановлені строки вказані порушення усунуто не було. Вказаний припис ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій» до Державної служби України з надзвичайних ситуацій або до суду не оскаржено.

В інтересах ТДВ «ХЗМК» було надіслано адвокатський запит вих. №15/05 від 15.05.2018 до Фонду державного майна України Харківської області.

Даним запитом відповідачем до Фонду державного майна України Харківської області були поставлені наступні питання:

« 1.) Чи відомо Вам подальшу долю захисної споруди цивільного захисту (сховище) № 77614, що на даний час знаходиться на території Товариства з додатковою відповідальністю «Харківський завод металевих конструкцій» розташованого за адресою: 61044, м. Харків, пр-т. Московський, 251, після реорганізації Державного підприємства «Харківський завод металевих конструкцій» у Відкрите та у подальшому у Публічне акціонерне товариство «Харківський завод металевих конструкцій» у подальшому у ТДВ «ХЗМК»? Якщо так, то просимо Вас надати відповідні засвідчені копії документів.

2.) Чи відомо Вам хто є власником та балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту (сховище) № 77614, що знаходиться на території ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій» розташованого за адресою: 61044, м. Харків, пр-т. Московський, 251, після реорганізації Державного підприємства «Харківський завод металевих конструкцій» у Відкрите та у подальшому у Публічне акціонерне товариство «Харківський завод металевих конструкцій» та у подальшому у ТДВ «ХЗМК»? Якщо так, то просимо Вас надати засвідчені копії даних документів.

3.) Чи відомо Вам про укладання договорів зберігання, утримання/управління майном чи інших видів договорів між власником та балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту (сховище) № 77614? Якщо так, то просимо Вас надати засвідчені копії вказаних договорів.

4.) Якщо у Вас є відомості про підприємство, організацію, установу чи ін., яким може бути відома інформація щодо подальшої долі захисної споруди цивільного захисту (сховище) №77614 розташованого на території ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій» за адресою: 61044, м. Харків, пр-т. Московський, 251, яке обліковується у ДСНС України Немишлянського районного відділу у м. Харкові, просимо Вас надати таку інформацію або копії документів, які підтверджують даний факт.»

На даний запит Фонд державного майна України Харківської області своїм листом вих. № 47-3157 від 22.05.2018 повідомив наступне:

«ВАТ «ХЗМК» було створене згідно з наказом державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укромонтажспецбуд» від 12.01.1994 р. № 9 шляхом реорганізації (корпоратизації) Державного підприємства «ХЗМК».

Регіональне відділення повідомляє, що об`єкти державного майна, які в процесі корпоратизації не увійшли до статутного фонду ВАТ «ХЗМК» (в подальшому ПАТ «ХЗМК» та ТДВ «ХЗМК») на момент створення товариства, належали до сфери управління державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укромонтажспецбуд».

Запитувана Вами інформація стосовно захисної споруди №77614 в регіональному відділенні відсутня.»

Крім того в інтересах ТДВ «ХЗМК» було надіслано адвокатський запит вих. № 30/09 від 30.09.2019 до ГУ ДСУ з Надзвичайних ситуацій у Харківській області Немишлянський районний відділ у м. Харкові.

Даним запитом до ГУ ДСУ з Надзвичайних ситуацій у Харківській області Немишлянський районний відділ у м. Харкові були поставлені наступні питання:

« 1.) Чи відомо Вам подальшу долю захисної споруди цивільного захисту (сховище) № 77614, що на даний час знаходиться на території Товариства з додатковою відповідальністю Харківський завод металевих конструкцій розташованого за адресою: 61044, м. Харків, пр-т. Московський, 251, після реорганізації Державного підприємства «Харківський завод металевих конструкцій» у Відкрите та у подальшому у ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій»? Якщо так, то просимо Вас надати відповідні засвідчені копії документів.

2.) Чи відомо Вам хто є власником та балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту (сховище) № 77614, що знаходиться на території ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій» розташованого за адресою: 61044, м. Харків, пр-т. Московський, 251, після реорганізації Державного підприємства «Харківський завод металевих конструкцій» у Відкрите та у подальшому у ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій»? Якщо так, то просимо Вас надати засвідчені копії даних документів.

3.) Чи відомо Вам про укладання договорів зберігання, утримання/управління майном чи інших видів договорів між власником та балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту (сховище) № 77614? Якщо так, то просимо Вас надати засвідчені копії вказаних договорів.

4.) Якщо у Вас є відомості про підприємство, організацію, установу чи ін., яким може бути відома інформація щодо подальшої долі захисної споруди цивільного захисту (сховище) №77614 розташованого на території ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій» за адресою: 61044, м. Харків, пр-т. Московський, 251, яке обліковується у ДСНС України Немишлянського районного відділу у м. Харкові, просимо Вас надати таку інформацію або копії документів, які підтверджують даний факт.

На даний запит ГУ ДСУ з Надзвичайних ситуацій у Харківській області Немишлянський районний відділ у м. Харкові вих. № 320/1161 від 03.10.2019 повідомив наступне:

«Копії документів на захисні споруди цивільного захисту зберігаються у районних органах місцевого самоврядування та обласних держадміністраціях, які відповідають за документальний облік захисних споруд регіону та є розпорядниками даної інформації.

Враховуючи викладене, розгляд питань у Вашому запиті не входить до компетенції ГУ, а з метою отримання вичерпної інформації, пропонуємо звернутись до Департаменту цивільного захисту Харківської облдержадміністрації.».

Разом з цим в інтересах ТДВ «ХЗМК» було надіслано адвокатський запит вих. № 23/10 від 23.10.2019 до Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації.

Даним запитом до Департаменту були поставлені наступні питання:

« 1.) Чи відомо Вам подальшу долю захисної споруди цивільного захисту (сховище) № 77614, що на даний час знаходиться на території Товариства з додатковою відповідальністю «Харківський завод металевих конструкцій» розташованого за адресою: 61044, м. Харків, пр-т. Московський, 251, після реорганізації Державного підприємства «Харківський завод металевих конструкцій» у Відкрите та у подальшому у ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій»? Якщо так, то просимо Вас надати відповідні засвідчені копії документів.

2.) Чи відомо Вам хто є власником та балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту (сховище) № 77614, що знаходиться на території ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій» розташованого за адресою: 61044, м. Харків, пр-т. Московський, 251, після реорганізації Державного підприємства «Харківський завод металевих конструкцій» у Відкрите та у подальшому у ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій»? Якщо так, то просимо Вас надати засвідчені копії даних документів.

3.) Чи відомо Вам про укладання договорів зберігання, утримання/управління майном чи інших видів договорів між власником та балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту (сховище) № 77614? Якщо так, то просимо Вас надати засвідчені копії вказаних договорів чи відповідну інформацію.

4.) Якщо у Вас є відомості про підприємство, організацію, установу чи ін., яким може бути відома інформація щодо подальшої долі захисної споруди цивільного захисту (сховище) №77614 розташованого за адресою: 61044, м. Харків, пр-т. Московський, 251, яке обліковується у ДСНС України Немишлянського районного відділу у м. Харкові, просимо Вас надати таку інформацію або копії документів, які підтверджують даний факт.».

На даний запит Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації своїм листом вих. № 02-01-05/1190 від 31.10.2019 повідомив наступне:

«Паспорт та облікова картка захисної споруди складається балансоутримувачем у трьох примірниках: 1 залишається у балансоутримувача 2-й та 3-й надсилається в управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій міста (району), яке потім одну картку направляє до Департаменту цивільного захисту. До теперішнього часу картку по захисній споруді цивільного захисту сховище № 77614, завірену суб`єктом господарювання, який на теперішній час є балансоутримувачем, Департамент не отримував.

Враховуючи вище викладене, з метою отримання вичерпної інформації з порушених у Вашому запиті питань, пропонуємо звернутись до Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради.».

Разом з цим в інтересах ТДВ «ХЗМК» було надіслано адвокатський запит вих. № 05/11 від 05.11.2019 р. до Харківського міського голови (Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту).

Даним запитом були поставлені наступні питання:

1.) Чи відомо Вам подальшу долю захисної споруди цивільного захисту (сховище) № 77614, що на даний час знаходиться на території Товариства з додатковою відповідальністю «Харківський завод металевих конструкцій» розташованого за адресою: 61044, м. Харків, пр-т. Московський, 251, після реорганізації Державного підприємства «Харківський завод металевих конструкцій» у Відкрите та у подальшому у ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій»? Якщо так, то просимо Вас надати відповідні засвідчені копії документів.

2.) Чи відомо Вам хто є власником та балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту (сховище) № 77614, що знаходиться на території ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій» розташованого за адресою: 61044, м. Харків, пр-т. Московський, 251, після реорганізації Державного підприємства «Харківський завод металевих конструкцій» у Відкрите та у подальшому у ТДВ «Харківський завод металевих конструкцій»? Якщо так, то просимо Вас надати засвідчені копії даних документів.

3.) Чи відомо Вам про укладання договорів зберігання, утримання/управління майном чи інших видів договорів між власником та балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту (сховище) № 77614? Якщо так, то просимо Вас надати засвідчені копії вказаних договорів чи відповідну інформацію.

4.) Якщо у Вас є відомості про підприємство, організацію, установу чи ін., яким може бути відома інформація щодо подальшої долі захисної споруди цивільного захисту (сховище) №77614 розташованого за адресою: 61044, м. Харків, пр-т. Московський, 251, яке обліковується у ДСНС України Немишлянського районного відділу у м. Харкові, просимо Вас надати таку інформацію або копії документів, які підтверджують даний факт.».

На даний запит юридичний департамент Харківської міської ради своїм листом вих. № 8858/9-19 від 25.11.2019 р. повідомив наступне:

«В інформації Департаменту земельних відносин ХМР зазначено, що в Департаменті обліковуються матеріали «Технічного звіту по інвентаризації частини кадастрового кварталу, на якій розташовані виробничі корпуса ВАТ «ХЗМК» по просп. Московському, 251» від 12.04.2002 р. № 18. В матеріалах звіту кадастрового плану землекористування визначено межі стороннього користувача ГО (сховище).

Інформація щодо стороннього користувача відсутня. Інформація щодо укладених договорів оренди землі з будь-якими юридичними або фізичними особами на користування земельною ділянкою по просп. Московському, 251, відсутня.

Інформація про укладання договорів зберігання, утримання/управління майном чи інших видів договорів між власником та балансоутримувачем - сховища №77614 в департаменті відсутня.

Відомості про підприємство, організацію, установу, яким може бути відома інформація щодо подальшої долі сховища №77614 в Департаменті відсутня».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені статтею 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Умови та особливості звернення до адміністративного суду прокурора визначені статтею 53 КАС України.

Так, частиною третьою статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

В силу частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Приписами частини п`ятої статті 53 КАС України обумовлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

За правилами частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України визначені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон України «Про прокуратуру»), статтею 1 якого установлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Абзацами 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За приписами абзаців 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, спірним у цій справі є питання наявності у прокурора права на звернення до адміністративного суду в інтересах ДСНС з позовами про зобов`язання вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення такого захисту проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, коли він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неефективною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Варто зазначити, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той, усупереч закону, не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен зазначити, а суд - перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі № 806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

У справі, що розглядається, як на підставу для звернення до суду прокурор посилався на частину третю статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є ГУ ДСНС у Харківській області. Але, з огляду на його бездіяльність, інтереси держави ним не захищаються, у зв`язку з чим саме прокурор звертається з цим позовом до суду.

Колегія суддів зазначає, що питання щодо повноважень прокурора звернутися до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі органу ДСНС уже досліджувалося Верховним Судом, зокрема, у справах № 520/16197/23 та № 400/10777/23.

Так, у справах № 520/16197/23 та № 400/10777/23 прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі одного з територіальних органів ДСНС з позовом до балансоутримувача з вимогами привести захисну споруду у належний стан.

Разом з цим у вказаних справах прокурор обґрунтовував підставу для представництва інтересів держави бездіяльністю територіального органу ДСНС, який би мав звернутися до суду самостійно як спеціальний орган, до повноважень якого належить контроль за станом захисних споруд.

У справі № 520/16197/23 прокурор наполягав на тому, що територіальні органи ДСНС з прийняттям Закону України від 06.10.2022 № 2655-IX, яким внесено зміни до пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, уповноважені звертатися до адміністративного суду з позовами, що випливають з їхньої компетенції.

У постановах від 23 січня 2025 року у справі № 520/16197/23 та від 30 січня 2025 року у справі № 400/10777/23 Верховний Суд, проаналізувавши законодавчі положення щодо обсягу повноважень ДСНС у питанні реалізації державної політики щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, дійшов висновку, що законодавець у відповідних профільних нормативно-правових актах не наділив ДСНС правом на звернення до суду із позовом щодо приведення у стан готовності захисних споруд та, відповідно, правом на оскарження бездіяльності балансоутримувачів щодо допущеного неналежного стану таких захисних споруд.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 січня 2025 року у справі № 400/10777/23, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21.04.2021 № 2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Водночас указаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно з пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд (пункт 16 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України);

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 48 Кодексу цивільного захисту України);

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти (пункт 51 Кодексу цивільного захисту України).

З 29.10.2022 набрали чинності норми Закону України від 06.10.2022 №2655-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності», яким пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України після слів «адміністративного суду щодо» доповнено словами «допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо», а після слів «здоров`ю людей» - словами «з інших підстав, визначених законом».

Водночас колегія суддів зазначає, що незважаючи на вказані зміни у Кодексі цивільного захисту України, норми Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052), на момент звернення прокурора до суду змінені не були.

На час виникнення спірних правовідносин механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначався Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі - Порядок № 138).

За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку № 138, балансоутримувачі захисних споруд - це власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації); а утримання захисних споруд - це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Згідно з пунктом 12 Порядку №138 (у редакції, чинній на час звернення до суду) здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) установлені Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Саме в цьому Законі наведені види та форми заходів державного нагляду (контролю), зокрема у вигляді планових і позапланових заходів, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (стаття 1 Закону № 877-V).

Проте самостійне звернення до суду органу ДСНС з вимогами до суб`єкта господарювання як захід контролю Законом № 877-V не передбачено.

Аналогічний висновок Верховним Судом сформовано і в постанові від 23 січня 2025 року у справі № 520/16197/23, у якій Суд указав, що на відміну від попередньої редакції норми статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України її чинна редакція (з 29.10.2022) передбачає право ДСНС на звернення до суду також і з інших підстав, визначених законом.

За висновком Верховного Суду, коло правовідносин, у яких територіальний орган ДСНС може бути позивачем, хоча і розширилося, проте потребує чіткої кореляції із положенням закону, який би передбачив відповідний випадок, за якого ДСНС може подати до суду позовну заяву.

У контексті викладеного, Верховний Суд звернув увагу на загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), передбачені статтею 4 Закону № 877-V, відповідно до частини четвертої якої орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Так, виключно законами встановлюються:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);

- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Указані норми, за висновком Верховного Суду, також визначають прямий зв`язок між законодавчим положенням і повноваженням контролюючого органу здійснювати той чи інший вид державного нагляду за діяльністю суб`єктів господарювання.

Аналогічні висновки щодо відсутності у ДСНС, а, як наслідок, і в прокурора в особі ДСНС повноважень на звернення до суду з позовом до балансоутримувача захисної споруди щодо приведення її у належний стан були викладені Верховним Судом також у постановах від 24 січня 2025 року у справі № 520/13228/23, від 24 січня 2025 року у справі № 520/30126/23, від 30 січня 2025 року у справі № 560/17801/23, від 30 січня 2025 року у справі № 400/4928/22, від 30 січня 2025 року у справі № 420/22304/23, від 12 лютого 2025 року у справі № 240/18400/23, від 03 березня 2025 року у справі № 260/4199/22, від 05 березня 2025 року у справі № 400/10492/23, від 06 березня 2025 року у справі № 420/22458/23.

Отже, колегія суддів, на підставі аналізу зазначених норм законодавства та висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у справах № 520/16197/23 та № 400/10777/23, констатує, що Кодекс цивільного захисту України не передбачає повноважень територіального органу ДСНС на звернення до суду із заявленими позовними вимогами.

Щодо підстав для звернення до суду прокурора в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної (військової) адміністрації.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 68/2022 Про утворення військових адміністрацій на виконання Закону України Про правовий режим воєнного стану для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку утворено Харківську обласну військову адміністрацію.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про правовий режим воєнного стану визначено повноваження військових адміністрацій.

Згідно з п.8 ч.3 ст. 15 Закону України Про правовий режим воєнного стану районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів.

Колегія суддів зазначає, що ст. 15 Закону України Про правовий режим воєнного стану визначено вичерпний перелік повноважень, наданих військовим адміністраціям, серед яких відсутнє право відповідного суб`єкта владних повноважень на звернення до суду із позовними вимогами про зобов`язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту.

Також, колегія суддів зазначає, Кодекс цивільного захисту України є спеціальним законом у сфері цивільного захисту населення. Повноваження органів місцевого самоврядування цій сфері визначені частиною 2 статті 19 КЦЗ України. Однак, серед вказаних повноважень відсутні повноваження щодо звернення органу місцевого самоврядування до адміністративного суду з позовом про зобов`язання приведення захисної споруди у стан готовності. Відсутні такі повноваження і в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином, у керівника прокуратури відсутні повноваження звертатися з цим позовом від імені Харківської міської ради.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що прокурором у цій позовній заяві визначено органи, в особі яких він звернувся до суду з цим позовом (та які є позивачами), які не мають права на звернення до суду з ним.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.12.2023 року у справі №400/4238/22, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративним судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, а тому у цьому випадку оцінка судом спірним правовідносинам не надається.

З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд апеляційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до частини першої статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого його рішення підлягає скасуванню з залишенням адміністративного позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури Кравченка Андрія Григоровича - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі № 520/25955/24 - скасувати.

Адміністративний позов керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Харківської міської ради до Товариства з додатковою відповідальністю «Харківський завод металевих конструкцій» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій