Постанова від 01.07.2025 по справі 902/383/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року Справа № 902/383/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

за участю представників:

скаржника ТОВ "ЕНКІБУД" Комар О.Г.

скаржника АТ "УкрСиббанк" Дудар Н.С.

інші учасники провадження не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКІБУД" та Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.04.2025 у справі №902/383/24

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.11.2024 у справі №902/383/24 заяву ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" б/н від 23.07.2024 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, задоволено повністю.

Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Західна інвестиційна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" в розмірі 15 634 110,30 грн (четверта черга задоволення); а також 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/383/24 (перша черга задоволення).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.11.2024 у справі №902/383/24 заяву ФОП Кізя І.С. б/н від 23.07.2024 (вх.№ 01-36/754/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, задоволено повністю.

Визнано грошові вимоги Фізичної особи-підприємця Кізя Ігоря Степановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" в розмірі 26 766 380,78 грн (четверта черга задоволення); а також 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/383/24 (перша черга задоволення).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.11.2024 у справі №902/383/24 заяву АТ "УкрСиббанк" б/н від 23.07.2024 (вх.№ 01-36/750/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, задоволено частково.

Визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" в розмірі 200,00 грн (четверта черга задоволення); а також 4 844,80 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/383/24 (перша черга задоволення).

Відмовлено в задоволенні заяви АТ "УкрСиббанк" б/н від 23.07.2024 (вх.№ 01-36/750/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, в частині визнання грошових вимог до боржника в розмірі 100 000,00 грн несанкціонованої заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.04.2025 у справі №902/383/24, серед іншого, встановлений перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Демчаном О.І. до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" у справі №902/383/24, зокрема серед інших:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" в розмірі 13 391 656,85 грн (четверта черга задоволення); 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/383/24 (перша черга задоволення) та 30 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу, в зв`язку з поданням заяви про визнання кредитором (перша черга задоволення);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Західна інвестиційна компанія" в розмірі 15 634 110,30 грн (четверта черга задоволення); 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/383/24 (перша черга задоволення);

- Фізичної особи - підприємця Кізя Ігоря Степановича в розмірі 26 766 380,78 грн (четверта черга задоволення); 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/383/24 (перша черга задоволення);

- Акціонерного товариства "УкрСиббанк" в розмірі 200,00 грн (четверта черга задоволення); 4 844,80 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/383/24 (перша черга задоволення);

Визначено розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" у справі № 902/383/24 :

- Приватного підприємства "Глорія-В" в розмірі 9 171,50 грн та 83 875,08 грн;

- Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" в розмірі: 6 226,52 грн основного боргу, 10 762,74 грн 3% річних, 15 151 131,00 грн штрафу та 1611268,03 грн інфляційних втрат;

- Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в розмірі 488,84 грн 3% річних та 69 514,18 грн пені;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГБ" в розмірі 287 380,26 грн - пені, 59 853,84 грн - 3% річних та 180 843,20 грн - інфляційних втрат;

- Акціонерного товариства "УкрСиббанк" в розмірі 100 000,00 грн несанкціонованої заборгованості.

Не погоджуючись із постановленими ухвалами, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНКІБУД" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 27.11.2024 у справі №902/383/24 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені заяви ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" б/н від 23.07.2024 про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/383/24; відмовити у визнанні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Західна інвестиційна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" в розмірі 15 634 110,30 грн (четверта черга задоволення); а також 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/383/24 (перша черга задоволення).

Повністю скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 27.11.2024 у справі № 902/383/24 та постановити нову ухвалу якою: відмовити в задоволені заяви ФОП Кізь І.С. від 23.07.2024 про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/383/24; відмовити у визнанні грошових вимог Фізичної особи - підприємця Кізя Ігоря Степановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" в розмірі 26 766 380,78 грн (четверта черга задоволення); а також 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/383/24 (перша черга задоволення).

Скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.04.2025 у справі №902/383/24 в частині включення до переліку визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Демчаном О.І. до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" у справі №902/383/24, ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" в розмірі 15 634 110,30 грн (четверта черга задоволення), 6056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/383/24 (перша черга задоволення) та ФОП Кізя І.С. в розмірі 26 766 380,78 грн (четверта черга задоволення), 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/383/24 (перша черга задоволення) та змінити пункт 2 ухвали Господарського суду Вінницької області від 07.04.2025 у справі № 902/383/24, виклавши його в редакції: "2. Визначити розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" у справі №902/383/24: - Приватного підприємства "Глорія-В" в розмірі 9171,50 грн та 83 875,08 грн; - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" в розмірі: 6 226,52 грн основного боргу, 10 762,74 грн 3% річних, 15 151 131,00 грн штрафу та 1611268,03 грн інфляційних втрат; - Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України в розмірі 488,84 грн 3%річних та 69 514,18 грн пені; - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГБ" в розмірі 287 380,26 грн - пені, 59 853,84 грн - 3% річних та 180 843,20 грн - інфляційних втрат; Акціонерного товариства "УкрСиббанк в розмірі 100 000,00 грн несанкціонованої заборгованості; - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Західна інвестиційна компанія" в розмірі 15 634 110,30 грн - основного боргу; - Фізичної особи - підприємця Кізя Ігоря Степановича в розмірі 26 766 380,78 грн - основного боргу".

Здійснити розподіл судових витрат, понесених ТОВ "ЕНКІБУД" за подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- суд при прийнятті оскаржуваних Індивідуальних ухвал: не здійснив належного аналізу поданих Кредитором 1 та Кредитором 2 кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог зазначених кредиторів до Боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог;

- суд не дотримався принципу диспозитивності та не витребував у зазначених кредиторів відповідних документів на підтвердження їх кредиторських вимог, зокрема, документів, які підтверджували б фактичні поставки та транспортування товарно-матеріальних цінностей Боржнику, внаслідок чого Кредитором 1 та Кредитором 2 так і не було надане суду належне документальне підтвердження своїх грошових вимог до Боржника;

- суд проігнорував, що надані зазначеними кредиторами докази не відповідають засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України);

- внаслідок недотримання принципу диспозитивності, не отримав, відповідно й не дослідив, належну сукупність доказів щодо реальності заявлених зазначеними кредиторами грошових вимог; прийшов до хибного висновку щодо визнання грошових вимог Кредиторів 1 та 2 до Боржника та включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів;

- є незаконною Індивідуальна ухвала 1, що вбачається із аналізу документів, доданих до заяви Кредитора про визнання грошових вимог до Боржника щодо зобов`язань Боржника внаслідок поставок, проведених на користь Боржника ТОВ "ПО ТРЕЙД", ТОВ ".АСТРА.", ТОВ "ДВІГСТРОЙ", ТОВ "ДІАЙ-ВАЙ", ТОВ ".ЕКЛІНС.", ТОВ "МІСТРОЙ", ТОВ ".НАВИ. ";

- ТОВ "ПО ТРЕЙД" не проведено реєстрації чотирьох податкових накладних по ПДВ - № 249 від 19.09.2023, № 250 від 20.09.2023, № 251 від 21.09.2023 та № 31 від 01.11.2023, через фактичну відсутність таких поставок на користь Боржника;

- акти звіряння не є документами в силу приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки зі сторони партнерів Боржника не містять обов`язкового реквізиту - прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення зі сторони Постачальника;

- за повної відсутності підтвердження фактичного постачання товарів на користь Боржника, а також за відсутності доказів проведення Кредитором 1 розрахунків з постачальниками по договорах переуступки права вимоги. Розпорядник майна визначає заявлені Кредитором 1 грошові вимоги у загальній сумі 15 640 166,30 грн, про що інформує суд повідомленням від 25.11.2024 вих. № 02-132/88;

- є незаконною Індивідуальна ухвала 2, оскільки на думку апелянта, договір поставки № 1 від 01.10.2020, який укладений Кредитором 2 з Боржником носить характер удаваного або нікчемного правочину;

- за повної відсутності підтвердження фактичного постачання товарів як на користь Кредитора 2, так і на користь Боржника, а також за відсутності довіреностей, розпорядник майна визнає частково із заявлених Кредитором 2 грошових вимог у загальній сумі 26,8 млн вимоги в сумі 8,8 млн грн, про що інформує суд повідомленням від 25.11.2024 вих. № 02- 132/89;

- з підстав, які викладених вище, заяви Кредитора 1 та Кредитора 2 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24 не підлягають задоволенню та включенню в реєстр кредиторів. Відтак Ухвала 3 в частині включення до переліку визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ТОВ "МЕГО ЛТД" у справі № 902/383/24 ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" в розмірі 15 634 110,30 грн (четверта черга задоволення), 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/383/24 (перша черга задоволення) та ФОП Кізя І.С. в розмірі 26 766 380,78 грн (четверта черга задоволення), 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/383/24 (перша черга задоволення), також є незаконною та підлягає скасуванню в цій частині.

Не погоджуючись із постановленими ухвалами, Акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 27.11.2024 у справі №902/33/24. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 27.11.2024 у справі №902/383/24 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви АТ "УкрСиббанк" про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/383/24 в розмірі 100 000,00 грн несанкціонованої заборгованості. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.04.2025 у справі №902/383/24 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви АТ "УкрСиббанк" про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/383/24 в розмірі 100 000,00 грн несанкціонованої заборгованості. Винести постанову, якою заяву Акціонерного товариства "УкрСиббанк" з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Мего ЛТД" задоволити в повному обсязі. Визнати вимоги Акціонерного товариства "УкрСиббанк", що виникли за індивідуальним Договором про відкриття та обслуговування банківського рахуну та емісії корпоративних платіжних карток з Правилами №26050000074977 UAN від 22.09.2016 у загальному розмірі 100 200,00 грн, а також судові витрати у розмірі 4844,80 грн.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- у боржника виникла несанкціонована заборгованість (несанкціонований овердрафт) у розмірі 100 000,00 грн;

- клієнт заборгував банку суму коштів у розмірі 100000,00 грн (загальна сума зняття готівки в АТМ за період з 11.02.2022) та 200, 00 грн як додаткова плата за річне розрахунково-касове обслуговування рахунку у зв`язку із оформленням карток.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали від 27.11.2024, суд звертає увагу, що вказана ухвала є ухвалою за результатами розгляду вимог окремого кредитора, яка не оскаржується окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. Водночас, строк на апеляційне оскарження ухвали суду від 07.04.2025 скаржником не пропущений, а тому були відсутні підстави для розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали від 27.11.2024.

06.05.2025 на адресу суду надійшли матеріали справи №902/383/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКІБУД" на ухвали Господарського суду Вінницької області від 27.11.2024 та від 07.04.2025 у справі №902/383/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами учасникам справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвали Господарського суду Вінницької області від 27.11.2024 та від 07.04.2025 у справі №902/383/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази доплати судового збору у розмірі 1816,80 грн.

15.05.2025 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКІБУД" надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи.

19.05.2025 на адресу суду від Акціонерного товариства "УкрСиббанк" надійшло клопотання, до якого долучено докази сплати судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКІБУД" на ухвали Господарського суду Вінницької області від 27.11.2024 та від 07.04.2025 у справі №902/383/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на "17" червня 2025 р. об 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 10.06.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвали Господарського суду Вінницької області від 27.11.2024 та від 07.04.2025 у справі №902/383/24. Об`єднано розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвали Господарського суду Вінницької області від 27.11.2024 та від 07.04.2025 у справі №902/383/24 з раніше поданою апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКІБУД" на ухвали Господарського суду Вінницької області від 27.11.2024 та від 07.04.2025 у справі №902/383/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на "17" червня 2025 р. об 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 10.06.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

10.06.2025 на адресу суду від ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

10.06.2025 на адресу суду від ФОП Кізя І.С.надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвали суду першої інстанції від 27.11.2024 та 07.04.2025 - без змін.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник скаржника ТОВ "ЕНКІБУД" підтримав доводи апеляційної скарги. Щодо апеляційної скарги АТ "УкрСиббанк" поклався на розсуд суду.

Крім того, у судовому засіданні представник ТОВ "ЕНКІБУД" заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що довіритель представника у телефонному режимі незадовго до початку судового засідання повідомив останнього про переговори з боржником та просив відкласти розгляд справи.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник скаржника АТ "УкрСиббанк" підтримала доводи апеляційної скарги. Щодо усного клопотання про відкладення розгляду справи та апеляційної скарги ТОВ "ЕНКІБУД" поклалася на розсуду суду.

Щодо усного клопотання представника ТОВ "ЕНКІБУД" колегія суддів зазначає наступне.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховує, представником ТОВ "ЕНКІБУД" не підтверджено доказами доводів, які викладено в усному клопотанні про відкладення розгляду справи.

Також суд звертає увагу, що ухвалою суду від 17.06.2025 розгляд справи вже відкладався.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 "Якименко проти України"; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 "Мороз та інші проти України" та інші).

Також суд при розгляді клопотання бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За викладених обставин, оскільки явка представників учасників провадження у справі обов`язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, беручи до уваги необґрунтованість заявленого усного клопотання, а також те, що матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваної ухвали суду, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) перебуває справа № 902/383/24 за заявою ТОВ "Санрайс Логистикс" до ТОВ "Мего ЛТД" про банкрутство.

Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито провадження у справі № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Демчана О.І.

24.06.2024 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

23.07.2024 до суду від АТ "УкрСиббанк" через систему "Електронний суд" надійшла заява від 23.07.2024 про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 100 200,00 грн.

24.07.2024 до суду від ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" через систему "Електронний суд" надійшла заява від 23.07.2024 про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 15 634 110,30 грн.

24.07.2024 до суду від ФОП Кізя І.С. через систему "Електронний суд" (вх.№ 01-36/754/24) надійшла заява б/н від 23.07.2024 про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 26 766 380,78 грн.

За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

Щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство колегія суддів враховує, що законодавець, визначаючи попереднє засідання суду як етап процедури розпорядження майном, передбачає, що таке засідання має свою тривалість та може проводитися у декількох судових засідань, під час яких здійснюється аналіз заявлених вимог кредиторів.

Тобто, кількість кредиторів та різний обсяг їхніх вимог впливають на тривалість попереднього засідання, яке може бути більшим одного дня, та зумовлює доцільність розгляду заяв (вимог) кредиторів з винесенням відносно кожної такої вимоги індивідуальної (окремої, самостійної) ухвали щодо результатів її задоволення.

Мотиви, за якими суд дійшов висновку про визнання вимог кредиторів у тому чи іншому розмірі, чи про відмову у їх визнанні, можуть бути відображені як в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, так і в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів (за підсумками попереднього судового засідання). При цьому, мотиви прийнятого рішення щодо розміру вимог кредиторів можуть бути наведені в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, а в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів мотиви можуть бути не відображеними, однак в такій ухвалі повинно міститися посилання на ухвалу щодо розгляду вимог кожного конкретного кредитора.

Подібна правова позиція викладена у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, постановах Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 904/5314/20, від 04.07.2023 у справі № 922/2334/21, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23.

Частиною третьою статті 47 КУзПБ передбачено, що ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Отже, ухвала за результатами розгляду вимог окремого кредитора не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, у відповідній частині (в частині конкретних вимог кредиторів) в силу прямої вимоги закону, а вказівка про такий порядок оскарження в абзаці другому частини другої статті 47 КУзПБ є тим винятком із загального правила оскарження судових рішень/ухвал у справі про банкрутство, що передбачено частиною другої статті 9 цього Кодексу та пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 914/791/23, від 15.04.2024 у справі № 903/780/22 а також до висновків в ухвалі Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 911/2794/21.

У даному випадку суд першої інстанції дійшов висновку про визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Західна інвестиційна компанія" в розмірі 15 634 110,30 грн та Фізичної особи-підприємця Кізя Ігоря Степановича в розмірі 26 766 380,78 грн, а також про відмову у визнанні кредиторських вимог АТ "УкрСиббанк" в розмірі 100 000,00 грн, що відображено в індивідуальних ухвалах від 27.11.2024, які в силу вимог ч. 2 ст. 47 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

В подальшому, в ухвалі від 07.04.2025, постановленій за підсумками попереднього засідання, міститься посилання на ухвали, якими було визнано вимоги кожного кредитора.

Отже, предметом розгляду є правомірність визнання судом першої інстанції грошових вимог ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" в розмірі 15 634 110,30 грн, Фізичної особи-підприємця Кізя Ігоря Степановича в розмірі 26 766 380,78 грн, а також правомірність відмови у визнанні кредиторських вимог АТ "УкрСиббанк" в розмірі 100 000,00 грн.

Як зазначалося вище, порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 22.12.2022 у справі №910/14923/20 наголосив, що для запобігання визнанню необґрунтованих вимог до боржника та порушенню цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Щодо грошових вимог ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" та ФОП Кізя І.С. в розмірі 15 634 110,30 грн колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.10.2020 між ФОП Кізем І.С. (Постачальник) та ТОВ "МЕГО ЛТД" (Покупець) укладено договір поставки №1 (а.с. 5-6, т. 6), за умовами якого, Постачальник зобов`язуються передати у власність Покупця: будівельні матеріали (пісок, щебінь, різних фракцій, цемент, бетон, керамзит, відсів, ЩПС тощо, але не виключно), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару згідно умовами Договору.

Загальна вартість поставленого товару складається з загальної кількості вартості товару, відповідно до видаткових накладних (п. 2.2 Договору).

Покупець здійснює оплату у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, відповідно до письмової заявки, направленою електронною поштою Постачальнику (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору, розрахунки за даним Договором здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Постачальника, згідно рахунків, складених Постачальником.

Згідно з п. 4.4.2 Договору, Покупець зобов`язаний оплатити товар в розмірах і терміни, установлені Договором.

Строк Договору - до 31.12.2023. Закінчення терміну дії Договору не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань (п. 9.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2022 до Договору були внесені зміни до розділу 10 в частині зміни реквізитів Сторін, інші положення Договору залишилися незмінними.

У встановленому Договором порядку, ФОП Кізем І.С. на користь ТОВ "МЕГО ЛТД" було поставлено товар, що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000001 від 21.10.2020, № РН-0000002 від 27.10.2020, № РН-0000003 від 30.10.2020, № РН-0000001 від 05.03.2021, № РН-0000002 від 01.09.2021, № РН-0000003 від 02.09.2021, № РН-0000004 від 06.09.2021, № РН-0000005 від 07.09.2021, № РН-0000006 від 08.09.2021, № РН-0000007 від 09.09.2021, № РН-0000008 від 10.09.2021, № РН-0000009 від 13.09.2021, № РН-0000010 від 14.09.2021, № РН-0000011 від 15.09.2021, № РН-0000012 від 16.09.2021, № РН-0000013 від 17.09.2021, № РН-0000014 від 20.09.2021, № РН-0000015 від 21.09.2021, № РН-0000016 від 22.09.2021, № РН-0000017 від 23.09.2021, № РН-0000018 від 24.09.2021, № РН-0000019 від 27.09.2021, № РН-0000020 від 28.09.2021, № РН-0000021 від 29.09.2021, № РН-0000022 від 30.09.2021, № РН-0000023 від 01.10.2021, № РН-0000024 від 01.10.2021, № РН-0000025 від 01.10.2021, № РН-0000026 від 01.10.2021, № РН-0000027 від 01.10.2021, № РН-0000028 від 04.10.2021, № РН-0000029 від 04.10.2021, № РН-0000030 від 04.10.2021, № РН-0000031 від 04.10.2021, № РН-0000032 від 04.10.2021, № РН-0000033 від 05.10.2021, № РН-0000034 від 05.10.2021, № РН-0000035 від 05.10.2021, № РН-0000036 від 05.10.2021, № РН-0000037 від 06.10.2021, № РН-0000038 від 06.10.2021, № РН-0000039 від 06.10.2021, № РН-0000040 від 06.10.2021, № РН-0000041 від 06.10.2021, № РН-0000042 від 07.10.2021, № РН-0000043 від 07.10.2021, № РН-0000044 від 07.10.2021, № РН-0000045 від 07.10.2021, № РН-0000046 від 07.10.2021, № РН-0000047 від 08.10.2021, № РН-0000048 від 08.10.2021, № РН-0000049 від 08.10.2021, № РН-0000050 від 08.10.2021, № РН-0000051 від 08.10.2021, № РН-0000052 від 11.10.2021, № РН-0000053 від 11.10.2021, № РН-0000054 від 11.10. 2021, № РН-0000055 від 12.10.2021, № РН-0000056 від 12.10.2021, № РН-0000057 від 12.10.2021, № РН-0000058 від 12.10.2021, № РН-0000059 від 11.10.2021, № РН-0000060 від 13.10.2021, № РН-0000061 від 13.10.2021, № РН-0000062 від 13.10.2021, № РН-0000063 від 14.10.2021, № РН-0000064 від 15.10.2021, № РН-0000065 від 18.10.2021, № РН-0000066 від 18.10.2021, № РН-0000067 від 18.10.2021, № РН-0000068 від 19.10.2021, № РН-0000069 від 19.10.2021, № РН-0000070 від 19.10.2021, № РН-0000071 від 20.10.2021, № РН-0000072 від 20.10.2021, № РН-0000073 від 20.10.2021, № РН-0000074 від 21.10.2021, № РН-0000075 від 21.10.2021, № РН-0000076 від 21.10.2021, № РН-0000077 від 22.10.2021, № РН-0000078 від 22.10.2021, № РН-0000079 від 25.10.2021, № РН-0000080 від 26.10.2021, № РН-0000081 від 27.10.2021, № РН-0000082 від 28.10.2021, № РН-0000083 від 29.10.2021, № РН-0000084 від 01.11.2021, № РН-0000085 від 01.11.2021, № РН-0000086 від 02.11.2021, № РН-0000087 від 02.11.2021, № РН-0000088 від 03.11.2021, № РН-0000089 від 03.11.2021, № РН-0000090 від 04.11.2021, № РН-0000091 від 04.11.2021, № РН-0000092 від 05.11.2021, № РН-0000093 від 05.11.2021, № РН-0000094 від 08.11.2021, № РН-0000095 від 08.11.2021, № РН-0000096 від 09.11.2021, № РН-0000097 від 09.11.2021, № РН-0000098 від 10.11.2021, № РН-0000099 від 10.11.2021, № РН-0000100 від 11.11.2021, № РН-0000101 від 11.11.2021, № РН-0000102 від 11.11.2021, № РН-0000103 від 12.11.2021, № РН-0000104 від 12.11.2021, № РН-0000105 від 12.11.2021, № РН-0000106 від 15.11.2021, № РН-0000107 від 15.11.2021, № РН-0000108 від 15.11.2021, № РН-0000109 від 16.11.2021, № РН-0000110 від 16.11.2021, № РН-0000111 від 17.11.2021, № РН-0000112 від 17.11.2021, № РН-0000113 від 18.11.2021, № РН-0000114 від 18.11.2021, № РН-0000115 від 19.11.2021, № РН-0000116 від 19.11.2021, № РН-0000117 від 19.11.2021, № РН-0000118 від 19.11.2021, № РН-0000119 від 22.11.2021, № РН-0000120 від 22.11.2021, № РН-0000121 від 22.11.2021, № РН-0000122 від 22.11.2021, № РН-0000123 від 23.11.2021, № РН-0000124 від 23.11.2021, № РН-0000125 від 23.11.2021, № РН-0000126 від 24.11.2021, № РН-0000127 від 24.11.2021, № РН-0000128 від 24.11.2021, № РН-0000129 від 25.11.2021, № РН-0000130 від 25.11.2021, № РН-0000131 від 25.11.2021, № РН-0000132 від 26.11.2021, № РН-0000133 від 26.11.2021, № РН-0000134 від 26.11.2021, № РН-0000135 від 29.11.2021, № РН-0000136 від 29.11.2021, № РН-0000137 від 29.11.2021, № РН-0000138 від 29.11.2021, № РН-0000139 від 30.11.2021, № РН-0000140 від 30.11.2021, № РН-0000141 від 30.11.2021, № РН-0000142 від 30.11.2021, № РН-0000143 від 01.12.2021, № РН-0000144 від 01.12.2021, № РН-0000145 від 01.12.2021, № РН-0000146 від 01.12.2021, № РН-0000147 від 01.12.2021, № РН-0000148 від 01.12.2021, № РН-0000149 від 01.12.2021, № РН-0000150 від 01.12.2021, № РН-0000151 від 01.12.2021, № РН-0000152 від 01.12.2021, № РН-0000153 від 01.12.2021, № РН-0000154 від 01.12.2021, № РН-0000155 від 02.12.2021, № РН-0000156 від 02.12.2021, № РН-0000157 від 02.12.2021, № РН-0000158 від 02.12.2021, № РН-0000159 від 02.12.2021, № РН-0000160 від 03.12.2021, № РН-0000161 від 03.12.2021, № РН-0000162 від 03.12.2021, № РН-0000163 від 03.12.2021, № РН-0000164 від 03.12.2021, № РН-0000165 від 06.12.2021, № РН-0000166 від 06.12.2021, № РН-0000167 від 06.12.2021, № РН-0000168 від 06.12.2021, № РН-0000169 від 07.12.2021, № РН-0000170 від 07.12.2021, № РН-0000171 від 07.12.2021, № РН-0000172 від 07.12.2021, № РН-0000173 від 08.12.2021, № РН-0000174 від 08.12.2021, № РН-0000175 від 08.12.2021, № РН-0000176 від 08.12.2021, № РН-0000177 від 09.12.2021, № РН-0000178 від 09.12.2021, № РН-0000179 від 09.12.2021, № РН-0000180 від 10.12.2021, № РН-0000181 від 10.12.2021, № РН-0000182 від 10.12.2021, № РН-0000183 від 13.12.2021, № РН-0000009 від 09.08.2023, № РН-0000008 від 21.07.2023, № РН-0000010 від 08.09.2023, № РН-0000011 від 03.10.2023, № РН-0000001 від 02.05.2023, № РН-0000002 від 11.05.2023, № РН-0000003 від 05.06.2023, № РН-0000004 від 22.06.2023, № РН-0000006 від 10.07.2023, № РН-0000005 від 14.08.2023, № РН-0000007 від 28.08.2023, № РН-0000012 від 01.11.2023, № РН-0000013 від 01.11.2023, № РН-0000016 від 02.11.2023, № РН-0000014 від 01.12.2023, № РН-0000017 від 04.12.2023, на загальну суму 26 766 380,78 грн (а.с. 8-209, т. 6).

Товар за вказаними вище видатковими накладними Постачальник передав, а Покупець прийняв, що підтверджується підписами уповноваженої особи Покупця та відтисками печатки товариства.

Проте, в порушення умов Договору ТОВ "МЕГО ЛТД" не розрахувалося за поставлений товар, відтак заборгованість за Договором складає 26 766 380,78 грн у зв`язку із чим, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в загальному розмірі 26 766 380,78 грн.

Відповідно до повідомлення арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-132/89 від 25.11.2024 про розгляд заяви про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, заявлені грошові вимоги визнаються частково, з огляду на наступне.

Як вбачається із розрахунків податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою додаток Ф2 до декларацій про майновий стан і доходи ФОП Кізь І.С. за 2020-2023 роки, кредитором за 2020 рік було отримано 369 000,00 грн доходу, за 2021 рік було отримано 24 999 675,01 грн доходу, за 2022 рік було отримано 0 грн доходу та за 2023 рік було отримано 1 397 705,68 грн доходу, що відповідає видатковим накладним, доданим кредитором до заяви про грошові вимоги кредитора до боржника від 23.07.2024.

У той час, відповідно до п. 3) ч. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України в редакції станом на 23.12.2020 третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень.

Згідно з п. 3) ч. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України в редакції станом на 22.12.2021 третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно гі. 3) ч. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України в редакції станом на 31.12.2023 фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

Так, згідно ст. 8 ЗУ "Про державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень.

Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 1 січня 2023 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 6700 гривень.

Таким чином, відповідно до норм податкового кодексу станом на 22.12.2021 та ЗУ "Про державний бюджет України на 2021 рік", у 2021 році граничний обсяг доходу для ФОП 3 групи становив 7 002 000,00 грн, тоді як відповідно до норм податкового кодексу станом на 31.12.2023, у 2023 році граничний обсяг доходу для ФОП 3 групи становив 7 818 900,00 грн.

Отже, за 2021 рік ФОП Кізь І.С. від підприємницької діяльності було отримано 24 999 675,01 грн доходу, що значно перевищує ліміти, встановлені Податковим кодексом України. При цьому, останнім не було вжито заходів для переходу на загальну систему оподаткування, що суперечить вимогам чинного законодавства у розрізі здійснення ФОП Кізь І.С. у 2023 році господарської діяльності та її оподаткуванню.

Відтак, розпорядником майна ТОВ "Мего ЛТД" вимоги ФОП Кізь І.С. визнаються частково, у сумі 8 768 705,68, а саме: 369 000,00 за поставлений боржнику товар у 2020 році; 7 002 000,00 грн за поставлений боржнику товар у 2021 році; (з урахуванням лімітів встановлених ПК України); 1 397 705,68 за поставлений боржнику товар у 2023 році.

Крім того, 01.12.2020 між ТОВ ".АСТРА." як Постачальником та ТОВ "МЕГО ЛТД" як Покупцем було укладено договір поставки № 01/12/20/1 (а.с. 129-131, т. 5), відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця суміш асфальтобетонну гарячу і теплу, крупнозернисту, АСГ.КР.Щ.А.І.НП.І, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар згідно умов цього договору.

За п. 3.1, 2.3 цього договору, відвантаження товару здійснюється після узгодження Сторонами замовлення Покупця, в якому зазначаються обов`язкові умови поставки. Покупець здійснює оплату товару в 10-денний строк з моменту його отримання.

На підставі договору поставки № 01/12/20/1 від 01.12.2020, ТОВ ".АСТРА." поставило, а ТОВ "МЕГО ЛТД" прийняло товар на загальну суму 2 430 884,40 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000001 від 15.12.2020, № РН-0000002 від 16.12.2020 та № РН-0000003 від 17.12.2020 (а.с. 132-134, т. 5).

01.12.2020 між ТОВ "МІСТРОЙ" як Постачальником та ТОВ "МЕГО ЛТД" як Покупцем було укладено договір поставки № 01/12/20/1 (а.с. 135-137, т. 5), відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця суміш асфальтобетонну гарячу і теплу, крупнозернисту, АСГ.КР.Щ.А.І.НП.І, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар згідно умов цього договору.

За п. 3.1, 2.3 цього договору, відвантаження товару здійснюється після узгодження Сторонами замовлення Покупця, в якому зазначаються обов`язкові умови поставки. Покупець здійснює оплату товару в 10-денний строк з моменту його отримання.

На підставі договору поставки № 01/12/20/1 від 01.12.2020 ТОВ "МІСТРОЙ" поставило, а ТОВ "МЕГО ЛТД" прийняло товар на загальну суму 2 693 038,60 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000001 від 18.12.2020, № РН-0000002 від 21.12.2020 та № РН-0000003 від 22.12.2020 (а.с. 138-140, т. 5).

01.12.2020 між ТОВ ".НАВИ." як Постачальником та ТОВ "МЕГО ЛТД" як Покупцем було укладено договір поставки № 01/12/20 (а.с. 141-143, т. 5), відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця суміш асфальтобетонну гарячу і теплу, крупнозернисту, АСГ.КР.Щ.А.І.НП.І, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар згідно умов цього договору.

За п. 3.1, 2.3 цього договору, відвантаження товару здійснюється після узгодження Сторонами замовлення Покупця, в якому зазначаються обов`язкові умови поставки. Покупець здійснює оплату товару в 10-денний строк з моменту його отримання.

На підставі договору поставки № 01/12/20 від 01.12.2020 ТОВ ".НАВИ." поставило, а ТОВ "МЕГО ЛТД" прийняло товар на загальну суму 1 799 331,10 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000001 від 08.12.2020 та № РН-0000002 від 09.12.2020 (а.с. 144-145, т. 5).

01.12.2020 між ТОВ "ДІАЙ-ВАЙ" як Постачальником та ТОВ "МЕГО ЛТД" як Покупцем було укладено договір поставки № 01/12/20 (а.с. 146-148, т. 5), відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця суміш асфальтобетонну гарячу і теплу, крупнозернисту, АСГ.КР.Щ.А.І.НП.І, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар згідно умов цього договору.

За п. 3.1, 2.3 цього договору, відвантаження товару здійснюється після узгодження Сторонами замовлення Покупця, в якому зазначаються обов`язкові умови поставки. Покупець здійснює оплату товару в 10-денний строк з моменту його отримання.

На підставі договору поставки № 01/12/20 від 01.12.2020 ТОВ "ДІАЙ-ВАЙ" поставило, а ТОВ "МЕГО ЛТД" прийняло товар на загальну суму 2 612 009,12 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000003 від 14.12.2020, № РН-0000002 від 11.12.2020 та № РН-0000001 від 10.12.2020 (а.с. 129-151, т. 5).

01.12.2020 між ТОВ ".ЕКЛІНС." як Постачальником та ТОВ "МЕГО ЛТД" як Покупцем було укладено договір поставки № 01/12/1 (а.с. 152-154, т. 5), відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця суміш асфальтобетонну гарячу і теплу, крупнозернисту, АСГ.КР.Щ.А.І.НП.І, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар згідно умов цього договору.

За п. 3.1, 2.3 цього договору, відвантаження товару здійснюється після узгодження Сторонами замовлення Покупця, в якому зазначаються обов`язкові умови поставки. Покупець здійснює оплату товару в 10-денний строк з моменту його отримання.

На підставі договору поставки № 01/12/1 від 01.12.2020 ТОВ ".ЕКЛІНС." поставило, а ТОВ "МЕГО ЛТД" прийняло товар на загальну суму 1 811 247,20 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000002 від 07.12.2020 та № РН-0000001 від 04.12.2020 (а.с. 155-156, т. 5).

01.12.2020 між ТОВ "ДВІГСТРОЙ" як Постачальником та ТОВ "МЕГО ЛТД" як Покупцем було укладено договір поставки № 01/12/1-П (а.с. 157-159, т. 5), відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця суміш асфальтобетонну гарячу і теплу, крупнозернисту, АСГ.КР.Щ.А.І.НП.І, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар згідно умов цього договору.

За п. 3.1, 2.3 цього договору, відвантаження товару здійснюється після узгодження Сторонами замовлення Покупця, в якому зазначаються обов`язкові умови поставки. Покупець здійснює оплату товару в 10-денний строк з моменту його отримання.

На підставі договору поставки № 01/12/1-П від 01.12.2020 ТОВ "ДВІГСТРОЙ" поставило, а ТОВ "МЕГО ЛТД" прийняло товар на загальну суму 2 645 374,20 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000001 від 01.12.2020, № РН-0000002 від 02.12.2020 та № РН-0000003 від 03.12.2020 (а.с. 160-162, т. 5).

19.09.2023 між ТОВ "ПО ТРЕЙД" як Постачальником та ТОВ "МЕГО ЛТД" як Покупцем було укладено договір поставки № 19/09/2023-05 (а.с. 163-165, т. 5), відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця будівельні матеріали (але не виключно): сипучі будівельні матеріали (пісок, щебінь різних фракцій, цемент, керамзит, відсів, ЩПС тощо), інші товари, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар згідно умовам Договору.

За п. 2.6 цього договору, право власності на товар переходить до Покупця з моменту прийняття товару та підписання Покупцем видаткової накладної.

Оплата вартості товару, що поставляється здійснюється у національній валюті шляхом перерахування встановлених Договором грошових сум на поточний рахунок Постачальника згідно рахунку на оплату (п. 5.1 цього договору).

На підставі договору поставки № 19/09/2023-05 від 19.09.2023 ТОВ "ПО ТРЕЙД" поставило, а ТОВ "МЕГО ЛТД" прийняло товар на загальну суму 1 642 225,68 грн, що підтверджується видатковими накладними № 44 від 01.11.2023, № 40 від 19.09.2023, № 42 від 20.09.2023 та № 43 від 21.09.2023 (а.с. 166-169, т. 5).

ТОВ "МЕГО ЛТД" не оплатило поставку товару за зазначеними вище договорами поставки на загальну суму 15 634 110,30 грн.

09.07.2024 між ТОВ "ТК ЗІК" та ТОВ ".АСТРАТОВ "МІСТРОЙ", ТОВ ".НАВИ.", ТОВ "ДІАЙ-ВАЙ", ТОВ ".ЕКЛІНС." та ТОВ "ДВІГСТРОЙ" було укладено договори про відступлення права вимоги № 1/2024, № 2/2024, № 3/2024, № 4/2024, № 5/2024 та № 6/2024 відповідно (а.с. 170-131, т. 5). Також, 15.07.2024 між ТОВ "ТК ЗІК" та ТОВ "ПО ТРЕЙД" укладено договір про відступлення права вимоги № 10/2024 (а.с. 170-196, т. 5).

Відповідно до умов зазначених вище договорів до ТОВ "ТК ЗІК" як нового кредитора перешли права вимоги разом з іншими субсидіарними правами без обмежень, застережень щодо обсягу таких прав за договорами поставки, що укладені первісними кредиторами з ТОВ "МЕГО ЛТД":

за договором поставки № 01/12/20/1 від 01.12.2020, укладеним між ТОВ "АСТРА" та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 2 430 884,40 грн;

за договором поставки № 01/12/20/1 від 01.12.2020, укладеним між ТОВ "МІСТРОЙ" та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 2 693 038,60 грн;

за договором поставки № 01/12/20 від 01.12.2020 року, укладеним між ТОВ ".НАВИ." та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 1 799 331,10 грн;

за договором поставки № 01/12/20 від 01.12.2020, укладеним між ТОВ "ДІАЙ-ВАЙ" та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 2 612 009,12 грн;

за договором поставки № 01/12/1 від 01.12.2020, укладеним між ТОВ ".ЕКЛІНС." та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 1 811 247,20 грн;

за договором поставки № 01/12/1-П від 01.12.2020, укладеним між ТОВ "ДВІГСТРОЙ" та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 2 645 374,20 грн;

за договором поставки № 19/09/2023-05 від 19.09.2023, укладеним між ТОВ "ПО ТРЕЙД" та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 1 642 225,68 грн.

Як слідує з умов договорів про відступлення права вимоги, Первісний кредитор відступив Новому кредитору належне йому право вимоги разом з іншими субсидіарними правами без обмежень, застережень щодо обсягу таких прав за договорами поставки, що зазначені вище та укладені з ТОВ "МЕГО ЛТД", а Новий кредитор прийняв право вимоги за договорами поставки в загальному розмірі 15 634 110,30 грн.

В силу положень договорів про відступлення права вимоги, до Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов`язаннях, що виникли із договорів поставки в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав.

Права вимоги за договорами поставки перешли до ТОВ "ТК ЗІК" з моменту складення та підписання Сторонами Акту приймання-передачі до договорів.

Так, за договорами про відступлення права вимоги № 1/2024 від 09.07.2024, № 2/2024 від 09.07.2024, № 3/2024 від 09.07.2024, № 4/2024 від 09.07.2024, № 5/2024 від 09.07.2024, № 6/2024 від 09.07.2024 між ТОВ "ТК ЗІК" та первісними кредиторами за договорами поставки були складені та підписані акти приймання-передачі прав вимоги 11.07.2024, за договором про відступлення права вимоги № 10/2024 від 15.07.2024 - акт складено 17.07.2024.

Згідно з п. 2.2 договорів про відступлення права вимоги, Новий кредитор зобов`язаний не пізніше п`яти робочих днів після підписання цього Договору повідомити Боржника про відступлення права вимоги за Основним договором.

На виконання цих умов, ТОВ "ТК ЗІК" повідомило ТОВ "МЕГО ЛТД" про відступлення права вимоги за договорами поставки, що підтверджується копіями повідомлень № 02 від 11.07.2024 та № 03 від 17.07.2024. Повідомлення були передані безпосередньо уповноваженій особі ТОВ "МЕГО ЛТД", про що свідчить відповідний напис на цих повідомленнях.

Станом на момент подання даної заяви кредитора ТОВ "МЕГО ЛТД" не сплатило заборгованості на користь ТОВ "ТК ЗІК" як нового кредитора у зв`язку із чим заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в загальному розмірі 15 634 110,30 грн.

Відповідно до повідомлення арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-132/88 від 25.11.2024 про розгляд заяви про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, заявлені грошові вимоги ТОВ "ТК ЗІК" в розмірі 15 634 110,30 грн визнаються повністю, як вимоги, які включаються у четверту чергу реєстру вимог кредиторів; а також 6 056,00 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів (судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника).

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі договору поставки від 01.10.2020 між ФОП Кізем І.С. (Постачальник) та ТОВ "МЕГО ЛТД" (Покупець) кредитором було поставлено боржнику товар на загальну суму 26 766 380,78 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними за період з 21.10.2020 до 04.12.2023.

Однак, ТОВ "МЕГО ЛТД" не розрахувалось за поставлений товар, в зв`язку з чим заборгувало перед ФОП Кізем І.С. 26 766 380,78 грн.

На підставі договорів поставки ТОВ "МЕГО ЛТД" отримало товар від ТОВ "АСТРА", ТОВ "МІСТРОЙ", ТОВ ".НАВИ.", ТОВ "ДІАЙ-ВАЙ", ТОВ ".ЕКЛІНС.", ТОВ "ДВІГСТРОЙ", ТОВ "ПО ТРЕЙД", що підтверджується рядом видаткових накладних. Однак, боржник не розрахувався за поставлений товар.

Також судом встановлено, що до ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" відповідно до договорів про відступлення права вимоги, перейшли права вимоги до ТОВ "МЕГО ЛТД", а саме:

- за договором поставки № 01/12/20/1 від 01.12.2020, укладеним між ТОВ "АСТРА" та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 2 430 884,40 грн;

- за договором поставки № 01/12/20/1 від 01.12.2020, укладеним між ТОВ "МІСТРОЙ" та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 2 693 038,60 грн;

- за договором поставки № 01/12/20 від 01.12.2020, укладеним між ТОВ ".НАВИ." та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 1 799 331,10 грн;

- за договором поставки № 01/12/20 від 01.12.2020, укладеним між ТОВ "ДІАЙ-ВАЙ" та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 2 612 009,12 грн;

- за договором поставки № 01/12/1 від 01.12.2020, укладеним між ТОВ ".ЕКЛІНС." та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 1 811 247,20 грн;

- за договором поставки № 01/12/1-П від 01.12.2020, укладеним між ТОВ "ДВІГСТРОЙ" та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 2 645 374,20 грн;

- за договором поставки № 19/09/2023-05 від 19.09.2023, укладеним між ТОВ "ПО ТРЕЙД" та ТОВ "МЕГО ЛТД", право вимоги в розмірі 1 642 225,68 грн.

Всього, на суму 15 634 110,30 грн.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні. Так, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок правонаступництва.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що доказів на підтвердження погашення або ж спростування боржником заборгованості перед ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" в загальній сумі 15 634 110,30 грн та ФОП Кізем І.С. в загальній сумі 26 766 380,78 грн боржником не надано.

Суд зауважує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 ГПК України).

Згідно із статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14, від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до положень статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, (далі - ЦК України) зокрема є, договори та інші правочини.

Частина перша статті 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Слід також звернути увагу, що статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Отже, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15, від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010).

Суд зауважує, що в контексті наведених норм та правових висновків сама по собі наявність сумнівів у суду чи кредитора не може бути достатнім обґрунтуванням неприйняття правочину як доказу.

Водночас, договори поставки не визнані в судовому порядку недійсними, а тому вчинені правочини поставки вважаються правомірним та такими, що породжують цивільні права й обов`язки.

Також суд звертає увагу, що кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів, зокрема, визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника (висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 24.11.2021 у справі №905/2030/19 (905/2445/19).

Однак, ТОВ "ЕНКІБУД" не спростувало презумпцію правомірності договорів поставки боржника з ФОП Кізем І.С., ТОВ "АСТРА", ТОВ "МІСТРОЙ", ТОВ ".НАВИ.", ТОВ "ДІАЙ-ВАЙ", ТОВ ".ЕКЛІНС.", ТОВ "ДВІГСТРОЙ", ТОВ "ПО ТРЕЙД" та відступлення права вимоги.

Заперечуючи кредиторські вимоги ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" та ФОП Кізя І.С., кредитор ТОВ "ЕНКІБУД" звертає увагу на недоліки видаткових накладних та відсутність реальності заявлених кредиторами грошових вимог до боржника.

Згідно зі статтею 1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи для надання їх юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинних документів.

У пункті 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Верховний Суд наголошує, що при оцінці наслідків господарських операцій суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов подання/неподання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів сторін має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій.

Також, слід зазначити, що статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. За загальним правилом, фактом підтвердження господарської операції є первинні документи (наприклад, акти надання послуг, виконаних робіт тощо).

У свою чергу, документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Отже, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Отже, сторони не позбавлені можливості доводити реальність господарської операції іншими документами, у випадку, якщо погоджені первинні документи відсутні.

Як вбачається із матеріалів справи, умовами договорів поставки боржника з ТОВ "АСТРА", ТОВ "МІСТРОЙ", ТОВ ".НАВИ.", ТОВ "ДІАЙ-ВАЙ", ТОВ ".ЕКЛІНС.", ТОВ "ДВІГСТРОЙ" передбачено, що поставка товару здійснюється транспортом продавця (п. 3.2 Договорів).

Згідно з договором поставки боржника з ФОП Кізем І.С., останній як постачальник зобов`язується передати у власність покупця (боржника) товар.

Вказані договори не містять умов щодо обов`язковості складання товаро-транспортних накладних, як і не містять доказів, що перевезення на підставі договорів поставки здійснювалося на договірних засадах.

У Договорі поставки від 19.09.2023, який укладений між боржником та ТОВ "ПО ТРЕЙД" умовами договору передбачено, що перелік товаросупровідних документів, що надаються одночасно з передачею товару: видаткова накладна, товаро-транспортна накладна, сертифікати якості.

Водночас, ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" на підтвердження поставки товару надані сформовані податкові накладні на загальну суму 3 621 925,68 (а.с. 177-184, т. 22), з яких вбачається: постачальник ТОВ "ПО ТРЕЙД", отримувач ТОВ "Мего ЛТД", опис товару відсів гранітний (з доставкою).

Також вказані накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується штампами на вказаних податкових накладних, у яких зазначено "зареєстровано", "прийнято", "дата реєстрації" (зокрема, 05.10.2023, 24.11.2023)

Податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. Така правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19.

Крім того, арбітражний керуючий у заяві про розгляд заяви про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24 встановив, що із розрахунків податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою додаток Ф2 до декларацій про майновий стан і доходи ФОП Кізь І.С., вбачається, що за 2020-2023 роки, кредитором за 2020 рік було отримано 369 000,00 грн доходу, за 2021 рік було отримано 24 999 675,01 грн доходу, за 2022 рік було отримано 0 грн доходу та за 2023 рік було отримано 1 397 705,68 грн доходу, що відповідає видатковим накладним, доданим кредитором до заяви про грошові вимоги кредитора до боржника від 23.07.2024. Матеріали справи містять декларації про майновий стан і доходи ФОП Кізя І.С. за 2020-2023 роки (а.с. 197-229, т. 22).

Крім того, матеріали справи містять заявки боржника до ФОП Кізя І.С. на поставку товару та рахунки-фактури на підставі договору №1 від 01.10.2020 (а.с. 230-270, т. 22. а.с. 1-178, т.23).

Також у матеріалах справи наявні акти звіряння взаєморозрахунків між боржником та ТОВ "АСТРА", ТОВ "МІСТРОЙ", ТОВ ".НАВИ.", ТОВ "ДІАЙ-ВАЙ", ТОВ ".ЕКЛІНС.", ТОВ "ДВІГСТРОЙ", ТОВ "ПО ТРЕЙД" (а.с. 185-191, т. 22).

У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. А тому, підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Враховуючи вищевикладене, акти звіряння взаєморозрахунків в сукупності із наявними у матеріалах справи видатковими накладними свідчать про визнання боржником боргу.

Щодо посилання скаржника на відсутність рахунків на оплату, складених постачальниками ТОВ "АСТРА", ТОВ "МІСТРОЙ", ТОВ ".НАВИ.", ТОВ "ДІАЙ-ВАЙ", ТОВ ".ЕКЛІНС.", ТОВ "ДВІГСТРОЙ", ТОВ "ПО ТРЕЙД".

За своєю правовою природою рахунок на оплату товару (рахунок-фактури) не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 614 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №910/32579/15, від 22 травня 2018 року у справі №923/712/17, від 21 січня 2019 року у справі №925/2028/15, від 02 липня 2019 року у справі №918/537/18, від 29 серпня 2019 року у справі №905/2245/17, від 26 лютого 2020 року у справі №915/400/18, від 29 квітня 2020 року №915/641/19.

Також колегія суддів критично оцінює доводи скаржника на зазначення в видаткових накладних №40 від 19.09.2023, №42 від 20.09.2023, №43 від 21.09.2023, №44 від 01.11.2023, які підписані боржником та ТОВ "ПО Трейд", в графі" Договір" - "Основний договір", оскільки скаржником не доведено існування інших договірних зобов`язань, крім тих, які виникли на підставі Договору поставки №19/09/2023-05 від 19.09.2023.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, виходячи з принципу "вірогідності доказів", суд дійшов висновку, що докази на підтвердження кредиторських вимог ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" та ФОП Кізя І.С. (Договори поставки, видаткові накладні, акти звіряння взаєморозрахунків, податкові накладні, декларації про майновий стан, заявки, рахунки-фактури, Договори відступлення прав вимоги, акти приймання-передачі за договорами відступлення права вимоги) з більшою вірогідністю підтверджують наявність заборгованості боржника перед кредиторами, які виникли з Договорів поставки та Договорів відступлення прав вимоги, а також розмір заявлених грошових вимог.

Щодо грошових вимог АТ "УкрСиббанк" в розмірі 100 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, АТ "УкрСиббанк" звернулося до суду з заявою з грошовими вимогами до ТОВ "Мего ЛТД" за рахунком UА933510050000026000878861760 валюта UАН у розмірі 100 200,00 грн, з яких:

100 000,00 грн - несанкціонована заборгованість (сума зняття готівки в АТМ (платіжний пристрій, що дає змогу Держателю Картки здійснити самообслуговування за операціями згідно з функціональними можливостями цього пристрою) за період з 11.02.2022 по 14.02.2022);

200,00 грн - додаткова плата за річне розрахунково-касове обслуговування рахунку, у зв`язку з оформленням карток.

Судом встановлено, що 22.09.2016, між АТ "УкрСиббанк" (надалі - Банк, Кредитор) та ТОВ "Мего ЛТД" (надалі - Клієнт, Боржник), укладено Індивідуальний договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток з Правилами №26050000074977 UAN (далі - Договір) (а.с. 30, т. 5).

Підписуючи Договір, Клієнт погоджується з викладеними у Правилах (договірні умови) відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток клієнтам АТ "УкрСиббанк", з усіма змінами і доповненнями, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com і на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (далі - Правила).

Відповідно до умов п.п.3.1., п.п.3.2 п. 3 Договору умови користування рахунком, порядок обслуговування рахунку, права та обов`язки, відповідальність сторін, особливі умови, умови видачі корпоративних платіжних карток співробітникам Клієнта, користування ними, порядок обслуговування корпоративних платіжних карток, права, обов`язки та відповідальність сторін, особливі умови визначаються Правилами.

Відповідно до п.1.1.- 1.3 Правил:

1.1. Банк, на підставі Договору та інших документів, наданих Клієнтом відповідно до вимог Банку та законодавства України, відкриває Клієнту Рахунок та емітує Картки до такого Рахунку.

1.2. Номер, валюта, дата відкриття Рахунку та Тарифний план визначаються при відкритті Рахунку та вказуються у відповідному Індивідуальному договорі.

1.3.Банк здійснює обслуговування Рахунку/Карток Клієнта згідно з Договором та Тарифами Банку.

Відповідно до п.п. 1.1. - 1.3. п.1 Правил, п.п.2.1. п.2 Договору, заяви Клієнта про відкриття поточного рахунку, заяви про випуск платіжної карти, тарифів АТ "УкрСиббанк" по корпоративним платіжним карткам, Банк 22.09.2016 відкрив Клієнту поточний картковий рахунок № НОМЕР_1 на умовах тарифного плану "ПРЕМІАЛЬНИЙ", валюта рахунку - гривня та випустив платіжну картку.

На виконання п. 5 Постанови Правління НБУ №89 від 11.09.2017"Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку" щодо переведення обслуговування поточних рахунків на здійснення операцій з використанням платіжних карток з 10.11.2018 номер рахунку № НОМЕР_1 було змінено на НОМЕР_2 (далі - Картковий рахунок).

10.02.2022 та 11.02.2022 Клієнт здійснив поповнення Карткового рахунку по 50 000,00 грн, відповідно, на загальну суму 100 000,00 грн.

В подальшому, 11.02.2022 та 14.02.2022 Клієнт здійснив операції щодо зняття коштів з банкоматів на загальну суму 100 000,00 грн. Виписка про зняття коштів з АТМ, як доказ, надається (додаток 1).

При цьому, інформація від Міжнародної платіжної системи про здійснені Клієнтом операції щодо зняття готівки з Карткового рахунку надійшла до Банку лише 15.02.2022.

14.02.2022 на підставі постанови від 14.02.2022 про арешт коштів боржника, винесеної головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шумер О.В. у ВП 68622946 на підставі наказу № 902/450/21 від 10.02.2022 Господарського суду Вінницької області було виконано арешт рахунку (а.с. 35, т. 5).

В зв`язку з тим, що по Картковому рахунку був встановлений арешт, Банк мав право списувати кошти лише на виконання судового наказу, та не мав права провести списання отриманих через банкомат коштів за рахунок клієнта.

В зв`язку з тим, що постанова про арешт коштів надійшла до Банку на виконання 14.02.2024 і на Картковому рахунку Клієнта були наявні кошти (станом на 14.02.2024 інформація від Міжнародної платіжної системи про зняття Клієнтом коштів в АТМ до Банку ще не поступила), Банк акумулював кошти на виконання постанови про арешт та в подальшому виконав списання за платіжними вимогами на загальну суму 100 005,65 грн, а саме:

31.05.2022 списання з Карткового рахунку на суму 4 925,65 грн на підставі платіжної вимоги від 31.05.2022 за наказом господарського суду Вінницької області №902/450/21 від 10.02.2022 (сторінка 3 виписки за рахунком клієнта),

23.06.2022 списання з Карткового рахунку на суму 95 080,00 грн на підставі платіжної вимоги від 23.06.2022 за наказом господарського суду Вінницької області №902/450/21 від 10.02.2022 (сторінка 3 виписки за рахунком клієнта (а.с. 36-38, т.5).

Після отримання Банком 15.02.2024 інформації від Міжнародної платіжної системи про зняття Клієнтом в АТМ коштів, Банком здійснено блокування суми цих коштів в розмірі 100 000,00 грн, які підлягають списанню з Карткового рахунку у разі відсутності арешту та поповнення Кл єнтом рахунку на вказану суму.

Таким чином, виникла несанкціонована заборгованість (несанкціонований овердрафт) у розмірі 100 000,00 грн.

Станом на 23.06.2022 вихідний залишок становить "- 100 000,00 UАН".

Таким чином, клієнт заборгував Банку суму коштів у розмірі 100 000,00 грн (загальна сума зняття готівки в АТМ за період з 11.02.2024 по 14.02.2022) та 200,00 грн додаткова плата за річне розрахунково-касове обслуговування рахунку у зв`язку з оформленням карток (сторінка 4 виписки за рахунком клієнта).

Здійснення вказаних вище операцій за Картковим рахунком Клієнта підтверджуються випискою за Картковим рахунком та випискою про зняття коштів з банкоматів (додаток 1), що виконані шляхом витягу з електронних облікових систем Банку, та як докази, надаються.

Розмір додаткової плати за річне РКО рахунку вказаний у тарифах Банку, що як доказ, надаються.

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою НБУ №163 від 29.07.2022 (далі - Інструкція) арешт накладається на будь-який тип рахунку (картковий, депозитний, поточний).

Зокрема, п. 75 Інструкції "Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку платника, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках платника, відкритих у надавача платіжних послуг платника, або на кошти на одному/кількох рахунку/рахунка".

Відповідно до положень п.п. 77, 80 розділу V Порядок виконання надавачами платіжних послуг заходів щодо арешту коштів на рахунках платників вказаної Інструкції "Надавач платіжних послуг платника під час дії документа про арешт коштів зупиняє видаткові операції за рахунком платника та арештовує всі надходження на його рахунок до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів. Кошти, арештовані на рахунку платника, забороняється використовувати до надходження платіжної інструкції стягувана за тим документом про арешт коштів, для забезпечення виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів:"

Відповідно до Правил "несанкціонована заборгованість" це заборгованість Клієнта перед Банком, яка виникла внаслідок перевищення витратного ліміту та яка не обумовлена Договором і не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення. Клієнт зобов`язаний негайно погасити несанкціоновану заборгованість, якщо така виникла, (терміни, п.п.2.4.13 п. 2.4. Правил).

Відповідно до п.1.6.5. Правил "При проведенні видаткових операцій з використанням Картки сума операції та сума комісії (у разі наявності) за проведення такої операції блокується на Рахунку. Заблокована сума не доступна для використання Клієнтом. Фактичне списання такої заблокованої суми з Рахунку може відбуватися у наступні дні згідно з внутрішніми процедурами Банку та правилами МПС.

Відповідно до п.п. 3.8.6. Правил "Банк здійснює Договірне списання грошових коштів з Рахунку з урахуванням вимог законодавства щодо переказування грошових коштів у національній валюті та за умови: відсутності обмежень права Клієнта щодо розпорядження грошовими коштами на Рахунку (арешт, заборона тощо); та відсутності інших обмежень (зокрема режиму Рахунку) у відповідності до Договору, законодавства, чинного на момент здійснення списання грошових коштів; та неперевищення суми переказу у випадку наявності обмежень, встановлених законодавством; та достатності грошових коштів на Рахунку для здійснення Договірного списання і сплати Клієнтом вартості послуг Банку згідно з Тарифами останнього, при цьому часткове списання грошових коштів з Рахунку (за винятком Договірного списання для погашення простроченої кредитної заборгованості) Банком не здійснюється.

Правилами встановлені наступні обов`язки клієнта:

"2.1. Обов`язки Клієнта:

2.1.2 Належним чином виконувати умови Договору, вимоги законодавства, внутрішніх правил Банку.

2.1.3. Ознайомити Довірених осіб з цими Правилами та Держателів карток з Правилами користування Карткою та забезпечити неухильне їх виконання.

2.1.4. Оплачувати Банку комісії за проведені операції та отримані послуги за Договором згідно з Тарифами Банку, що діяли на момент проведення операцій.

2.1.5. Відшкодовувати суми збитків Банку, що виникли в результаті порушень Клієнтом/Уповноваженими особами умов Договору та/або порушень Держателем Карток умов Правил користування Карткою.

2.1.6. Повідомляти Банк про зарахування на Рахунок грошових коштів, що йому не належать, і протягом З (трьох) робочих днів з дня надходження грошових коштів на Рахунок надати Банку платіжну інструкцію на перерахування грошових коштів належному отримувачу, якщо інше не передбачено умовами Договору.

2.1.7. Отримувати виписки з Рахунку до 10 (десятого) числа кожного місяця за попередній місяць.

2.1.8. Після отримання виписки з Рахунку повідомляти Банк про всі помічені неточності та помилки у такій виписці та/або про невизнання (непідтвердження) підсумкового сальдо Рахунку не пізніше 90 (дев`яноста) календарних днів з дня проведення платіжної операції. Неотримання виписки не звільняє Клієнта від відповідальності за цим Договором.

2.1.9. Підтверджувати сальдо Рахунку на 01 січня кожного поточного року. Неотримання Банком підтвердження про залишки грошових коштів на Рахунку протягом місяця вважається підтвердженням сальдо з боку Клієнта.

Також, у заяві повідомляється, що в заставу майно Боржника не приймалося.

Посилаючись на наведені вище обставини, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в загальному розмірі 100 200,00 грн.

На підтвердження заявлених вимог кредитором до заяви додано копії:

Правил (договірні умови) відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток клієнтам АТ "Укрсиббанк" (зі змінами) (Додаток №2 до Наказу П-LEG-2024-46 від 19.04.2024); індивідуального договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток з Правилами № 26050000074977 UAN від 22.09.2016 року; заяви ТОВ "Мего ЛТД" про відкриття поточного рахунку; заяви клієнта на випуск платіжної карти; тарифи АТ "Укрсиббанк" по корпоративним платіжним карткам; постанови від 14.02.2022 року про арешт коштів боржника; виписка за картковим рахунком НОМЕР_2 ; виписка про зняття коштів з банкомату та блокування цих коштів (додаток 1) (а.с. 15-38, т. 5).

Арбітражний керуючий Демчан О.І. у повідомленні № 02-132/41 від 30.07.2024 про результати розгляду грошових вимог АТ "Укрсиббанк" до боржника, що доданий до звіту № 02-132/45 від 01.08.2024 про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог у справі №902/383/24, зазначає наступне. Грошові вимоги АТ "Укрсиббанк" у сумі 100 000,00 грн відхиляються у повному обсязі, у зв`язку з тим, що з обставин, вказаних АТ "Укрсиббанк" у заяві вбачається, що така заборгованість виникла у зв`язку з невчасним отримання банком інформації від міжнародної платіжної системи про зняття готівки з рахунку. Відтак, у діях боржника ТОВ "Мего ЛТД" відсутня вина у вказаних діях міжнародної платіжної системи, тому у даному випадку банк може звернутися із позовом до міжнародної платіжної системи про стягнення збитків. Щодо стягнення 200,00 грн як додаткової плати за річне розрахунково касове обслуговування, у зв`язку із оформленням карток, то на підтвердження вказаної заборгованості банком надано виписки з рахунку боржника з деталізованою інформацією про поточну заборгованість по рахунку, з якої вбачається, що 30.06.2022 АТ "Укрсиббанк" нараховано ТОВ "Мего ЛТД" 200,00 грн як додаткову плату за річне рахунково-касове обслуговування рахунку, у зв`язку з оформленням карток. Також на підтвердження вказаних обставин до заяви додано тарифи, які діяли з 20.06.2022, відповідно до яких додаткова плата за річне обслуговування РКО рахунку, у зв`язку із оформленням картки складає 200,00 грн та нараховується щорічно, починаючи з останнього робочого дня місяця випуску картки незалежно від дати подальшого перевипуску карти. У разі анулювання карти, нарахування комісії за дану карту припиняється. Таким чином, вимоги АТ "Укрсиббанк" у сумі 200,00 грн підтверджуються доданими до заяви документами, виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД", а отже є конкурсними.

Враховуючи зазначене вище, розпорядником майна заявлені грошові вимоги АТ "Укрсиббанк" у загальній сумі 200,00 грн визнаються у повному обсязі та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку: 4844,80 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів (судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника); 200,00 грн, як вимоги, які включаються у четверту чергу реєстру вимог кредиторів, а саме 200,00 грн суми основного боргу.

Боржник у заяві від 01.10.2024 щодо заявлених банком грошових вимог, зазначає, що заявлені вимоги кредитора складаються з: 100 000,00 грн - несанкціонована заборгованість (сума зняття готівки в АТМ (платіжний пристрій, що дає змогу Держателю Картки здійснити самообслуговування за операціями згідно з функціональними можливостями цього пристрою) за період з 11.02.2022 по 14.02.2022); 200,00 грн - додаткова плата за річне розрахунково-касове обслуговування рахунку у зв`язку з оформленням карток.

Як зазначає кредитор, несанкціонована заборгованість виникла внаслідок зняття клієнтом готівки після встановлення по картковому рахунку арешту, накладеного на підставі постанови від 14.02.2022 про арешт коштів боржника в межах ВП 68622946. Відповідно, на думку кредитора, клієнт не мав права провести списання отриманих через банкомат коштів за рахунок клієнта.

Проте, в дійсності мали місце інші обставини правовідносин із цим кредитором.

10.02.2022 та 11.02.2022 ТОВ "Мего ЛТД" було здійснено поповнення карткового рахунку на загальну суму 100 000,00 грн, що підтверджується копіями відповідних виписок з рахунку. Залишок по рахунку склав 104 925,65 грн.

11-12.02.2022 ТОВ "Мего ЛТД" здійснено зняття готівки в АТМ на загальну суму 100 000,00 грн.

Тобто, на момент здійснення операції зі зняття готівки арешт на рахунок ТОВ "Мего ЛТД" накладено не було. Постанова про накладення арешту в межах ВП 68622946 винесена державним виконавцем лише 14.02.2022, відповідно того ж дня банком накладено арешт.

Незважаючи на це, кредитор акумулював кошти на виконання постанови про арешт та в подальшому, 31.05.2022 та 23.06.2022, виконав списання за платіжними вимогами державного виконавця на загальну суму 100 005,65 грн. При цьому договір овердрафту з кредитором ТОВ "Мего ЛТД" не укладало.

Саме внаслідок цих дій кредитора виникла несанкціонована заборгованість (несанкціонований овердрафт), на яку він посилається у заяві, в розмірі 100 000,00 грн.

26.08.2022 ТОВ "Мего ЛТД" на офіційну пошту банку направило лист вих. № 97, з метою встановлення підстав списання коштів на суму 100 005,65 грн.

Із отриманої відповіді слідує, що, по-перше, зняття клієнтом готівки дійсно відбулося 11-12.02.2022, а не 14.02.2022, як необґрунтовано заявляє кредитор у своїй заяві. По-друге, причиною виникнення несанкціонованого овердрафту є неправомірні дії банку, який вже після отримання постанови про накладення арешту та платіжних вимог від державного виконавця в межах ВП 68622946, самостійно здійснив списання коштів в розмірі 100 000,00 грн, за відсутності відповідної суми на рахунку клієнта.

На переконання боржника, ТОВ "Мего ЛТД" в даному випадку діяв в межах чинного законодавства та з дотриманням умов Індивідуального договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток (з Правилами) №26050000074977 UАN від 22.09.2016, укладеного з АТ "Укрсиббанк".

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Положення цієї глави застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України, банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом. Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Згідно ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно ст. 1072 ЦК України, банк виконує платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом. У разі одночасного надходження до банку кількох платіжних інструкцій, на підставі яких здійснюється списання грошових коштів, банк списує кошти з рахунку клієнта у такій черговості: 1) у першу чергу списуються грошові кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів; 2) у другу чергу списуються грошові кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором; 3) у третю чергу списуються грошові кошти на підставі інших рішень суду; 4) у четверту чергу списуються грошові кошти за платіжними інструкціями, що передбачають платежі до бюджету; 5) у п`яту чергу списуються грошові кошти за іншими платіжними інструкціями в порядку їх послідовного надходження. У разі одночасного надходження до банку платіжної інструкції, наданої відповідно до умов обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, та іншої платіжної інструкції, на підставі якої здійснюється списання грошових коштів, банк списує кошти з рахунку клієнта позачергово за платіжною інструкцією, наданою відповідно до умов такого обтяження. У разі одночасного надходження до банку кількох платіжних інструкцій, наданих відповідно до умов обтяжень, предметом яких є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, банк списує кошти з рахунку клієнта за такими платіжними інструкціями згідно з пріоритетом відповідних обтяжень. У разі відсутності (недостатності) грошових коштів на рахунку клієнта банк не веде облік платіжних інструкцій, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Згідно ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

22.09.2016 між АТ "УкрСиббанк" (Банк) та ТОВ "Мего ЛТД" (Клієнт) укладено Індивідуальний договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток (з Правилами) № 26050000074977 UAN, за умовами якого підписуючи Договір, Клієнт погоджується з викладеними у Правилах (договірні умови) відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток клієнтам АТ "УкрСиббанк", затверджених згідно з внутрішніми процедурами банку, з усіма змінами і доповненнями, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, пропозицією Банку надавати Клієнту послуги на умовах, встановлених у цьому Індивідуальному договорі та Правилах.

Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно вимог чинного законодавства України документів відкриває 22.09.2016 Клієнту поточний (картковий) рахунок № 26050000074977 на умовах Тарифного плану "Преміальний". Валюта рахунку - гривня (п. 2.1.).

На підставі окремих заяв та документів, відповідно до умов Індивідуального договору та Правил, Банк видає співробітникам Клієнта та/або Клієнту (якщо власником рахунку є ФОП) корпоративні платіжні картки, що випускаються до відкритого в рамках цього Договору банківського рахунку (п. 2.2.).

Банк надає Клієнту послуги з дистанційного обслуговування системою StarAccess у порядку, встановлено Договором (п. 2.3.).

Умови користування Рахунком, відкритим згідно з Договором, порядок обслуговування Рахунку, умови обслуговування за допомогою системи StarAccess, права та обов`язки, відповідальність сторін за Договором, особливі умови, порядок розірвання Договору визначаються Правилами (п. 3.1.).

Умови видачі корпоративних платіжних карток співробітникам Клієнта та/або Клієнту (якщо власником рахунку є ФОП), користування ними, порядок обслуговування корпоративних платіжних карток, права, обов`язки та відповідальність сторін, особливі умови визначаються Правилами (п. 3.2.).

Згідно Тарифів АТ "Укрсиббанк" по корпоративним платіжним карткам у рамках тарифного плану "Преміальний", які діяли з 20.06.2022, додаткова плата за річне РКО рахунку, у зв`язку з оформленням картки MC Business Contactiess, Visa Business (за кожну картку) складає 200,00 грн. Нараховується щорічно, починаючи з останнього робочого дня місяця випуску картки незалежно від дати подальшого перевипуску карти за ініціативою Банку та/або Клієнта (при втраті картки, переоформленні/відновленні ПІН-коду тощо). У разі анулювання карти, нарахування комісії за дану карту припиняється.

Згідно доданих до кредиторської заяви Правил (договірні умови) відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток клієнтам АТ "Укрсиббанк" (зі змінами) (додаток №2 до Наказу П-LEG-2024-46 від 19.04.2024), терміни, що використовуються в Правилах:

"банкомат", АТМ, банківський автомат самообслуговування, у т.ч. інформаційно-платіжний термінал - платіжний пристрій, що дає змогу Держателю Картки здійснити самообслуговування за операціями згідно з функціональними можливостями цього пристрою;

"Договір" - укладений між Банком та Клієнтом "Індивідуальний договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток (з Правилами)" з усіма додатками, у т.ч. Тарифами, укладеними додатковими угодами до нього, а також цими "Правилами (договірними умовами) відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток клієнтам АТ "УКРСИББАНК", або "Договір-анкета про відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток (з Правилами)" з усіма додатками, у т.ч. Тарифами, укладеними додатковими угодами до нього, а також цими "Правилами (договірними умовами) відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток клієнтам АТ "УКРСИББАНК";

"Індивідуальний договір" - укладений між Банком та Клієнтом "Індивідуальний договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток (з Правилами)" без додатків, або укладений між Банком та Клієнтом Договір-анкета;

"несанкціонована заборгованість" - заборгованість Клієнта перед Банком, яка виникла внаслідок перевищення витратного ліміту та яка не обумовлена Договором і не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення;

"овердрафт/кредит" короткостроковий кредит, що може надаватися Банком Клієнту, за умови якщо це передбачено відповідним Тарифним планом, у межах встановленої Договором суми (ліміт овердрафту/ліміт кредитування) шляхом забезпечення можливості проведення Клієнтом операцій понад залишок власних коштів Клієнта на Рахунку.

Згідно п.п. 1.1.-1.3. Правил, Банк, на підставі Договору та інших документів, наданих Клієнтом відповідно до вимог Банку та законодавства України, відкриває Клієнту Рахунок та емітує Картки до такого Рахунку.

Номер, валюта, дата відкриття Рахунку та Тарифний план визначаються при відкритті Рахунку та вказуються у відповідному Індивідуальному договорі.

Банк здійснює обслуговування Рахунку/Карток Клієнта згідно з Договором та Тарифами Банку.

Згідно п.п. 1.5.1.-1.5.3. Правил, Банк здійснює обслуговування Рахунку Клієнта і надає йому інші послуги відповідно до ліцензії НБУ на здійснення банківських операцій, вимог законодавства та умов Договору.

Рахунок використовується Клієнтом для зберігання грошових коштів, здійснення платіжних, касових операцій за Рахунком (переказ грошових коштів з/на Рахунку/ок, видача коштів у готівковій формі тощо) у т.ч. за допомогою платіжних інструментів, відповідно до умов Договору та вимог законодавства.

Перелік, умови та вартість надання послуг (проведення операцій) за Рахунком визначаються Тарифами та Договором.

Згідно п. 1.5.6. Правил, Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування Клієнта за Договором у межах доступної суми коштів на Рахунку за умови достатності таких коштів для виконання операції (надання послуги) та вчасної сплати комісії згідно з умовами Договору.

Згідно п. 1.5.16. Правил, накладення арешту на Рахунок, на грошові кошти Клієнта, що знаходяться на Рахунку, або припинення операцій за таким Рахунком, що обмежує право Клієнта на розпорядження грошовими коштами, можливе тільки у випадках, встановлених законодавством.

Пунктом 1.7. Правил обумовлено умови надання, обслуговування і погашення овердрафту.

На підставі відповідної заяви-індивідуальної угоди та умов Договору Банк може надати/збільшити Клієнту ліміт овердрафту за Рахунком згідно з внутрішніми положеннями Банку, якщо це передбачено відповідним Тарифним планом (п. 1.7.1.).

З метою встановлення/збільшення ліміту овердрафту Клієнт звертається до відділення Банку та подає заяву-індивідуальну угоду із зазначенням всіх істотних умов надання овердрафту.

Банк акцептує заяву-індивідуальну угоду про встановлення/збільшення ліміту овердрафту шляхом надання Клієнту другого екземпляру такої заяви-індивідуальної угоди Клієнта з відмітками Банку про встановлення/збільшення ліміту овердрафту.

В рамках Договору ліміт овердрафту розуміється Сторонами як ліміт кредитування, що встановлюється у вигляді відновлюваної кредитної лінії, яка передбачає надання кредитних коштів Клієнту в рамках ліміту овердрафту (ліміту кредитування) траншами. Видача траншів може ініціюватися Клієнтом шляхом використання Картки в банкоматах, електронних терміналах або іншими способами, передбаченими чинним законодавством, а також шляхом надання доручень Банку на списання кредитних коштів з карткового Рахунку (без використання Картки). Зобов`язання Банку по видачі чергового траншу Клієнту є відзивними і Банк має право відмовитись від видачі чергового траншу без пояснення причин відмови Клієнту (п. 1.7.3.).

Згідно п.п. 2.3.1, 2.3.6 Правил, Клієнт має право: розпоряджатися грошовими коштами, що є на Рахунку, на власний розсуд, за винятком випадків обмеження права Клієнта на розпорядження грошовими коштами згідно з вимогами законодавства та/або випадків, встановлених Договором. Виконувати дії, проводити операції, передбачені Договором, та вимагати від Банку своєчасного й повного виконання своїх функцій та обов`язків, передбачених Договором.

Згідно п.п. 2.4.1, 2.4.3., 2.4.13. Правил, Клієнт зобов"язаний: належним чином виконувати умови Договору, вимоги законодавства, внутрішніх правил Банку. Оплачувати Банку комісії за проведені операції та отримані послуги за Договором згідно з Тарифами Банку, що діяли на момент проведення операцій. Негайно погасити несанкціоновану заборгованість, якщо така виникла.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 Правил, Банк надає послуги Клієнту за Договором на платній основі. Перелік, умови та вартість надання послуг Банком за Рахунками Клієнта визначаються відповідними Тарифами, що містяться у Тарифному плані, який згідно з Договором обрав Клієнт, або встановлені згідно з умовами укладеної між Банком та Клієнтом відповідної додаткової угоди до Договору.

Згідно п.п. 3.8.3, 3.8.6. Правил, Клієнт доручає Банку стісувати грошові кошти з Рахунку на підставі платіжних інструкцій стягувачів у порядку та випадках, передбачених законодавством та/або умовами Договору.

Банк здійснює Договірне списання грошових коштів з Рахунку з урахуванням вимог законодавства щодо переказування грошових коштів у національній валюті та за умови: відсутності обмежень права Клієнта щодо розпорядження грошовими коштами на Рахунку (арешт, заборона тощо); та відсутності інших обмежень (зокрема режиму Рахунку) у відповідності до Договору, законодавства, чинного на момент здійснення списання грошових коштів; та неперевищення суми переказу у випадку наявності обмежень, встановлених законодавством; та достатності грошових коштів на Рахунку для здійснення Договірного списання і сплати Клієнтом вартості послуг Банку згідно з Тарифами останнього, при цьому часткове списання грошових коштів з Рахунку (за винятком Договірного списання для погашення простроченої кредитної заборгованості) Банком не здійснюється.

Відповідно до Правил та умов Договору 22.09.2016 ТОВ "Мего ЛТД" було відкрито поточний картковий рахунок № НОМЕР_1 на умовах тарифного плану "Преміальний, валюта рахунку - гривня та здійснено випуск платіжної картки (з 10.11.2018 року номер рахунку № НОМЕР_1 було змінено на НОМЕР_2 ).

Згідно виписки за кратковим рахунком клієнта за період з 01.01.2022 (включно) по 23.07.2024 (включно), ТОВ "Мего ЛТД" було здійснено поповнення зазначеного вище карткового рахунку: 10.02.2022 - на суму 50 000,00 грн (платіжне доручення № 7181 від 11.02.2022); 11.02.2022 - на суму 50 000,00 грн (платіжне доручення № 7196 від 11.02.2022). Всього, за 10.02.2022 - 11.02.2022 на суму 100 000,00 грн.

Згідно виписки про зняття коштів з банкомату (додаток 1), 11.02.2022 та 12.02.2022 було здійснено зняття готівки з рахунку через АТМ:

11.02.2022 - 11:17:55 - 20 170,00 грн.

11.02.2022 - 11:19:26 - 20 170,00 грн.

11.02.2022 - 11:20:53 - 10 085,00 грн.

12.02.2022 - 10:40:31 - 20 170,00 грн.

12.02.2022 - 10:38:59 - 20 170,00 грн.

12.02.2022 - 10:41:46 - 10 085,00 грн.

14.02.2022 головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шумер О.В. винесено постанову ВП № 68622946 про арешт коштів боржника, в рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 902/450/21 від 10.02.2022.

14.02.2022 на підставі постанови державного виконавця ВП № 68622946 від 14.02.2022 року було виконано арешт рахунку ТОВ "Мего ЛТД".

Згідно виписки за картковим рахунком клієнта за період з 01.01.2022 (включно) по 23.07.2024 (включно), ТОВ "Мего ЛТД" було здійснено:

31.05.2022 списання коштів на підставі рішень уповноважених державних служб на суму 4 925,65 грн на підставі платіжної вимоги № 7/4 від 31.05.2022 року за наказом господарського суду Вінницької області №902/450/21 від 10.02.2022.

23.06.2022 списання коштів на підставі рішень уповноважених державних служб на суму 95 080,00 грн на підставі платіжної вимоги № 7/4 від 23.06.2022 за наказом господарського суду Вінницької області №902/450/21 від 10.02.2022.

30.06.2022 було нараховано додаткову плату за річне розрахунково-касове обслуговування Рахунку у зв`язку з оформленням карток (прострочена) в розмірі 200,00 грн.

Водночас, як зазначено вище, звертаючись з заявою про визнання грошових вимог до боржника - несанкціонованої заборгованості (несанкціонованого овердрафту) у розмірі 100 000,00 грн, кредитор зазначає що операції зі зняття готівки Боржником через АТМ на загальну суму 100 000,00 грн були здійснені 11.02.2022 та 14.02.2022.

Також кредитор зазначає, що інформація від Міжнародної платіжної системи про здійснені Клієнтом операції щодо зняття готівки з Карткового рахунку надійшла до Банку лише 15.02.2022 року.

В зв`язку з тим, що по Картковому рахунку був встановлений арешт, Банк мав право списувати кошти лише на виконання судового наказу, та не мав права провести списання отриманих через банкомат коштів за рахунок клієнта.

В зв`язку з тим, що постанова про арешт коштів надійшла до Банку на виконання 14.02.2024 і на Картковому рахунку Клієнта були наявні кошти (станом на 14.02.2024 інформація від Міжнародної платіжної системи про зняття Клієнтом коштів в АТМ до Банку ще не поступила), Банк акумулював кошти на виконання постанови про арешт та в подальшому виконав списання за платіжними вимогами на загальну суму 100 005,65 грн., а саме:

31.05.2022 списання з Карткового рахунку на суму 4 925,65 грн на підставі платіжної вимоги від 31.05.2022 за наказом господарського суду Вінницької області №902/450/21 від 10.02.2022.

23.06.2022 списання з Карткового рахунку на суму 95 080,00 грн на підставі платіжної вимоги від 23.06.2022 за наказом господарського суду Вінницької області №902/450/21 від 10.02.2022.

Після отримання Банком 15.02.2024 інформації від Міжнародної платіжної системи про зняття Клієнтом в АТМ коштів, Банком здійснено блокування суми цих коштів в розмірі 100 000,00 грн., які підлягають списанню з Карткового рахунку у разі відсутності арешту та поповнення Клієнтом рахунку на вказану суму.

Таким чином, на переконання заявника, у боржника виникла несанкціонована заборгованість (несанкціонований овердрафт) у розмірі 100 000,00 грн та станом на 23.06.2022 вихідний залишок становить "- 100 000,00 UАН".

Водночас, суд зауважує, що між сторонами було укладено Індивідуальний договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток (з Правилами) № 26050000074977 UAN від 22.09.2016, за умовами якого підписуючи Договір, Клієнт погоджується з викладеними у Правилах (договірні умови) відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток клієнтам АТ "УкрСиббанк", затверджених згідно з внутрішніми процедурами банку, з усіма змінами і доповненнями, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, пропозицією Банку надавати Клієнту послуги на умовах, встановлених у цьому Індивідуальному договорі та Правилах.

Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно вимог чинного законодавства України документів відкриває 22.09.2016 Клієнту поточний (картковий) рахунок № 26050000074977 на умовах Тарифного плану "Преміальний". Валюта рахунку - гривня.

При цьому, як зазначено раніше, згідно Правил (договірні умови) відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток клієнтам АТ "Укрсиббанк" (зі змінами) (додаток №2 до Наказу П-LEG-2024-46 від 19.04.2024), терміни, що використовуються в Правилах:

"несанкціонована заборгованість" - заборгованість Клієнта перед Банком, яка виникла внаслідок перевищення витратного ліміту та яка не обумовлена Договором і не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення;

"овердрафт/кредит" короткостроковий кредит, що може надаватися Банком Клієнту, за умови якщо це передбачено відповідним Тарифним планом, у межах встановленої Договором суми (ліміт овердрафту/ліміт кредитування) шляхом забезпечення можливості проведення Клієнтом операцій понад залишок власних коштів Клієнта на Рахунку.

Пунктом 1.7. Правил обумовлено умови надання, обслуговування і погашення овердрафту.

На підставі відповідної заяви-індивідуальної угоди та умов Договору Банк може надати/збільшити Клієнту ліміт овердрафту за Рахунком згідно з внутрішніми положеннями Банку, якщо це передбачено відповідним Тарифним планом (п. 1.7.1).

З метою встановлення/збільшення ліміту овердрафту Клієнт звертається до відділення Банку та подає заяву-індивідуальну угоду із зазначенням всіх істотних умов надання овердрафту.

Банк акцептує заяву-індивідуальну угоду про встановлення/збільшення ліміту овердрафту шляхом надання Клієнту другого екземпляру такої заяви-індивідуальної угоди Клієнта з відмітками Банку про встановлення/збільшення ліміту овердрафту.

В рамках Договору ліміт овердрафту розуміється Сторонами як ліміт кредитування, що встановлюється у вигляді відновлюваної кредитної лінії, яка передбачає надання кредитних коштів Клієнту в рамках ліміту овердрафту (ліміту кредитування) траншами. Видача траншів може ініціюватися Клієнтом шляхом використання Картки в банкоматах, електронних терміналах або іншими способами, передбаченими чинним законодавством, а також шляхом надання доручень Банку на списання кредитних коштів з карткового Рахунку (без використання Картки). Зобов`язання Банку по видачі чергового траншу Клієнту є відзивними і Банк має право відмовитись від видачі чергового траншу без пояснення причин відмови Клієнту (п. 1.7.3.).

Поряд з цим, матеріали справи не містять заяви-індивідуальної угоди ТОВ "Мего ЛТД" акцептованої Банком на встановлення ліміту овердрафту.

Згідно наявних матеріалів справи зняття готівки з рахунку ТОВ "Мего ЛТД" через АТМ було здійснено саме 11.02.2022 та 12.02.2022.

Водночас, заявник зазначає, що операції зі зняття готівки Боржником через АТМ на загальну суму 100 000,00 грн були здійснені 11.02.2022 та 14.02.2022; 14.02.2022 було накладено арешт на рахунок боржника згідно постанови державного виконавця, а інформація від Міжнародної платіжної системи про здійснені Клієнтом операції щодо зняття готівки з Карткового рахунку надійшла до Банку лише 15.02.2022 року.

Однак, доказів на підтвердження обставин щодо отримання банком від Міжнародної платіжної системи про здійснені Клієнтом операції щодо зняття готівки з Карткового рахунку інформації саме 15.02.2022 до матеріалів справи не надано.

Отже, на момент здійснення операції зі зняття готівки боржником через АТМ 11.02.2022 року та 12.02.2022, арешт на рахунок ТОВ "Мего ЛТД" накладено не було, а постанова про накладення арешту ВП 68622946 винесена державним виконавцем лише 14.02.2022.

Відтак, наведене вище свідчить про те, що ТОВ "Мего ЛТД" використовувався рахунок, зокрема, ним здійснювалось поповнення рахунку 10.02.2022, 11.02.2022 та зняття власних коштів через АТМ 11.02.2022 та 12.02.2022, відповідно до умов Індивідуального договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток (з Правилами) № 26050000074977 UAN від 22.09.2016 року та в межах чинного законодавства.

Водночас, АТ "Укрсиббанк" було акумульовано кошти на виконання постанови про арешт від 14.02.2022 року та в подальшому, 31.05.2022 та 23.06.2022 виконано списання за платіжними вимогами державного виконавця на загальну суму 100 005,65 грн., тоді як зазначено вище, зняття готівки з рахунку через АТМ було здійснено боржником 11.02.2022 та 12.02.2022; станом на момент винесення постанови ВП 68622946 від 14.02.2022 про накладення арешту та здійснення банком списання коштів 31.05.2022, 23.06.2022, на рахунку боржника грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн вже були відсутні.

Не зважаючи на отримання 15.02.2022 банком, як стверджує заявник, інформації від Міжнародної платіжної системи про здійснені Клієнтом операції щодо зняття готівки з Карткового рахунку на суму 100 000,00 грн, банком, за відсутності коштів на такому рахунку (оскільки кошти були зняті боржником 11.02.2022 та 12.02.2022), 31.05.2022 та 23.06.2022 було виконано списання за платіжними вимогами державного виконавця на загальну суму 100 005,65 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у ТОВ "Мего ЛТД" відсутня несанкціонована заборгованість (несанкціонований овердрафт) перед АТ "Укрсиббанк" у розмірі 100 000,00 грн, а тому слід відмовити у задоволенні заяви АТ "УкрСиббанк" б/н від 23.07.2024 про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/383/24 в частині вимог про визнання 100 000,00 грн - несанкціонованої заборгованості.

При цьому, судом першої інстанції визнано кредиторські вимоги в частині 200,00 грн - додаткової плати за річне розрахунково-касове обслуговування рахунку, у зв`язку з оформленням карток, що відповідають умовам Індивідуального договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток (з Правилами) № НОМЕР_1 UAN від 22.09.2016.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення кредиторських вимог АТ "Укрсиббанк" (частково), ТОВ "ТК Західна інвестиційна компанія" та ФОП Кізя І.С., а апелянтом таких висновків не спростовано.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність судового рішення та остаточний висновок.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.04.2025 у справі №902/383/24 слід залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКІБУД" та Акціонерного товариства "УкрСиббанк" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржників.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКІБУД" та Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.04.2025 у справі №902/383/24 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.04.2025 у справі №902/383/24 - без змін.

2. Справу №902/383/24 повернути до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "07" липня 2025 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.