Постанова від 17.06.2025 по справі 904/1256/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1256/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК", м. Дніпро про ухвалення додаткового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 у справі №904/1256/24

за позовом: Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріумф", м.Слов`янськ, Донецька область

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), м. Київ

про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК" в якому просив суд стягнути збитки у розмірі 9 722 495,00 грн. та судові витрати.

Крім того, Позивач просив суд витребувати у Національного банку України такі документи:

- копії матеріалів перевірки дотримання Відповідачем вимог законодавства, під час здійснення банківської діяльності, яка була розпочата на підставі листа начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із листом від 18.07.2023 № 17465 (58334274/9) (далі - лист) про невиконання посадовими особами Відповідача вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", в частині неповідомлення державного виконавця про відкриття рахунку ТОВ "Тріумф" і не зупинення видаткових операцій з рахунку ТОВ "Тріумф", результати якої були зафіксовані у доповідній записці щодо виявлених порушень у діяльності Відповідача (від 04.09.2023 № В/24-0008/103493/БТ);

- копії матеріалів перевірки дотримання Відповідачем вимог законодавства, під час здійснення банківської діяльності, яка була розпочата на підставі повідомлення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про вчинення правопорушення Відповідачем від 03.11.2020 № 58334274-1/9.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 у справі №904/1256/24, у даній справі, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024р. апеляційну скаргу Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 у справі №904/1256/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 у справі №904/1256/24, відповідно, залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 218 756,13 грн покладено на Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України.

11.12.2024р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК" про ухвалення додаткового рішення, згідно якої заявник просить ухвалити додаткове рішення по справі № 904/1256/24 і стягнути з Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України (код ЄДРПОУ 34880663) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВОСТОК» (код ЄДРПОУ 26237202) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 42000,00 гривень 00 копійок, у зв`язку з представництвом інтересів ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВОСТОК» в суді апеляційної інстанції по справі № 904/1256/24 за апеляційною скаргою Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 по справі № 904/1256/24.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025р. прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/1256/24, розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 17.06.2025 об 11:00 год.

13.12.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли заперечення Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на заяву ПАТ «Банк Восток» про ухвалення додаткового судового рішення, яким позивач зазначає наступне:

Позивач звертає увагуё що строк дії договору №24/06/2021 про надання правової допомоги від 24.06.2021 року встановлений до 24.06.2023 року включно. Жодних відомостей щодо продовження строку його дії у долучених банклом документах не міститься. Відсутні відповідні положення й у Додатковій угоді від 09.08.2024 до Договору про надання правової допомоги №24/06/2021.

На переконання позивача, договір про надання правової допомоги №24/06/2021, укладений між ПАТ «Банк Восток» та АО «Права справа» не передбачає оплатності послуг за представництво інтересів Банку в межах справи №904/1256/24, що, в свою чергу, унеможливлює їх подальше стягнення із позивача.

Незазначення ні у Договорі № 24/06/2021 про надання правової допомоги від 24.06.2021 року, ні у Додатковій угоді від 09.08.2024 року до нього фіксованої вартості послуг Адвокатського об`єднання або ж вартості однієї години роботи останнього для подальшого обрахунку вартості робіт виходячи з фактично витраченої кількості часу, свідчить про неможливість відшкодування судових витрат з огляду на недодержання однієї з імперативних вимог господарського процесуального законодавства.

КНПФ НБУ вважає розмір витрат на правову допомогу у сумі 42 000,00 гривень неспівмірним з обсягом наданих Адвокатським об`єднанням послуг та виконаних робіт у даній справі та вважає такий розмір істотно завищеним. На переконання КНПФ НБУ, підготовка відзиву, як центрального елементу захисту інтересів Банку, не є особливо складним процесом в силу відсутності ознаки багатоепізодності у фактичних обставинах спору. Відповідач також був позбавлений необхідності збору документів, оскільки основний їх масив був долучений Позивачем до апеляційної скарги.

Окрім того, позивач звертає увагу, що зазначені Відповідачем у своїй заяві вимоги щодо стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаними із представництвом інтересів Відповідача в суді апеляційної інстанції, не підлягають задоволенню, оскільки при їх заявленні було порушено норми процесуального права, а саме не дотримано вимоги положень ч. 8 ст. 129 ГПК України в частині подання до закінчення судових дебатів у справі відповідної заяви про намір звернутися до суду із вимогою про розподіл судових витрат.

11.06.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява ПАТ «Банк Восток», за змістом якої представник відповідача просить суд здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішеня по даній справі без його участі, за наявними у справі доказами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів виснує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін цього спору, в яких останні висловили свою позицію щодо поданої заяви про відшкодування судових витрат.

Відповідно до акту Центрального апеляційного господарського суду, секретар судового засідання намагався вийти на зв`язок з представником Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, Лабатюком Ярославом Михайловичем в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, але у зв`язку з технічними несправностями з боку представника позивача, судове засідання в режимі відеоконференції не відбулося.

Відповідно до мапи повітряних тривог, станом на час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення 17.06.2025 об 11:03, повітряна тривога не була оголошена. Відповідно, у суду відсутні підстави для висновку, що неявка представника Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України обумовлена загрозою життю і здоров`ю через повітряну тривогу.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою явку учасників справи, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків, встановлених ГПК України, констатуючи достатність матеріалів для розгляду вищевказаної заяви, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд заяви ПАТ «Банк Восток» про ухвалення додаткового рішення за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

17.06.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Розглянувши вказану заяву відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, висновки про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.

Згідно частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Положеннями частини четвертої статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з урахуванням відмови в задоволенні позову і відмови у задовоелнні апеляційної скарги, судові витрати, понесені відповідачем в суді апеляційної інстанції мали б бути покладені на позивача.

Разом з тим, частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд дотримується позиції, відповідно до якої за статтею 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18).

Колегія суддів констатує, що про несення витрат на правничу допомогу відповідачем заявлено у першій заяві по суті справи в суді апеляційної інстанції (відзиві на апеляційну скаргу): «… Орієнтований розмір понесених Банком судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційнох інстанції скаладє 70 000,00 грн. Остатовний розмір понесених Банком судових витрат та докази що їх підтверджують буде подано суду в окремій заяві протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення згідно ст. 129 ГПК України…», що свідчить про дотримання ним вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України. При подані відзиву на апеляційну скаргу, згідно додатків до нього, Публічним акціонерним товариством "БАНК ВОСТОК" було подано лише копія Ордеру серії АЕ № 1310250 та квітанції на підтвердження надсилання відзиву на адресу інших учасників справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів виснує, що до відзиву на апеляційну скаргу не було додано доказів несення витрат на професіійну правничу допомогу.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанова КГС ВС від 31.05.2022 у cправі № 917/304/21).

Наведені вище норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Разом з тим, положеннями статті 221 ГПК України визначено: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Наведені вище положення статей 124, 126, 129 ГПК України у сукупності з положеннями статті 221 ГПК дають підстави дійти висновку, що у разі подання стороною таких доказів до закінчення судових дебатів у справі, суд може вирішити питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву суд може вирішити питання про судові витрати, шляхом ухвалення додаткового рішення.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм, колегія суддів зауважує, що законодавець визначив чітку процедуру розгляду питання про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги стороні спору, яке можливо винести за межі розгляду справи по суті, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції. Відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом пяти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, повязаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Колегія суддів звертає увагу, що недотримання унормованої Господарським процесуальним кодексом України процедури, у відповідності до приписів, зокрема, ст. ст. 124, 126, 129 ГПК України, є підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання заявника про відшкодування за рахунок іншої сторони понесених витрат, пов`язаних із послугами адвоката.

Верховний Суд зауважив, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, і загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 17.10.2023 у справі № 918/977/21).

Враховуючи зазначене, наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у cправі № 922/4022/20.

Колегія суддів констатує, що згідно, протоколу судового засідання Відповідач не звертався до суду апеляційної інстанції із заявою про намір подати докази несення судових витрат на професійну правничу допомогу як до закінчення судових дебатів у справі так і протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Оскільки відповідачем до закінчення судових дебатів у справі не заявлено про намір подати докази на підтвердження несення витрат на професійну правничу допомогу, колегія судів доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК", м. Дніпро про ухвалення додаткового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 у справі №904/1256/24 відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 07.07.2025

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.Г. Іванов

СуддяО.В. Чус