Постанова від 02.07.2025 по справі 910/16017/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2025 р. Справа№ 910/16017/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Кучерук А.В. (поза межами приміщення суду);

від відповідача: Рудченко Є.Д.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутен Інжиніринг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 року (повний текст рішення складено 17.04.2025 року)

у справі №910/16017/24 (суддя Мандичев Д.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутен Інжиніринг"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним Рішення в частині,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рутен Інжиніринг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач/комітет) про визнання в частині недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 25.07.2024 року № 242-р у справі №145-26.13/68-24.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рутен Інжиніринг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за твердженням скаржника, фінансові операції між товариствами були господарськими за своєю природою і не стосувалися торгів. Такі відносини є типовими для ринку і не свідчать про антиконкурентну поведінку, що відповідає ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Крім того, скаржник зауважив, що відповідач не виконав обов`язок з`ясувати наявність незаконно одержаного прибутку, як того вимагає ч. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Також суд першої інстанції не дослідив, чому відповідач обмежився лише доходом позивача за 2023 рік (16 000 грн), не оцінив, чи врахував відповідач пом`якшувальні обставини, такі як відсутність умислу чи співпраця позивача з Антимонопольним комітетом України, що призвело до необґрунтованого штрафу.

Водночас, за твердженням скаржника, бездіяльність суду є порушенням ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яка передбачає визнання рішення АМКУ недійсним за невідповідність обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Відсутність передбаченого законом розрахунку штрафу робить накладення останнього необґрунтованим, несправедливим і таким, що не відповідає принципам пропорційності та законності.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутен Інжиніринг" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 року у справі №910/16017/24 залишено без руху.

Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду докази сплати судового збору у розмірі 3 633,60 грн.

Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутен Інжиніринг" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 року у справі №910/16017/24.

25.06.2025 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник позивача просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 року у справі №910/16017/24 залишити без змін.

При цьому, представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що апеляційна скарга є формальною та фактично зводиться до загальних тверджень про порушення норм матеріального та процесуального права без наведення конкретних обставин, які б свідчили про незаконність чи обґрунтованість рішення суду першої інстанції, що суперечить п. 5 ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, за твердженням відповідача з огляду на встановлений у рішенні Антимонопольного комітету України факт вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» 2 порушень, передбачених п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а тому відповідач в межах положень ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» було правомірно накладено на позивача два окремі штрафи за два окремі порушення.

Водночас, представник відповідача зауважує, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» не містить норм, які б надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягування штрафу та/або пені чи звільняти від їх сплати.

Також, за твердженням представника відповідача, відповідність дій позивача нормам цивільного, господарського, податкового законодавства чи іншого законодавства саме по собі не свідчить про відсутність порушення чи дотримання ним норм антимонопольного та конкурентного права.

Такими чином, твердження позивача щодо відсутності перемоги за результатами проведення торгів не спростовує наявність порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Інжиніринг» оскільки недосягнення кінцевої мети через різні обставини не впливає на кваліфікацію порушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», адже, узгоджена поведінка, яка мала місце, сама по собі суперечить суті конкурсу та не відповідає меті, задля якої проводяться тендерні закупівлі. У цьому випадку негативним наслідком є вже сам факт спотворення результатів тендеру.

Представник скаржника в судовому засіданні 02.07.2025 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду першої інстанції від 16.04.2025 року у справі №910/16017/24 скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 02.07.2025 року Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 25.07.2024 року Антимонопольним комітетом України (Комітет) було прийнято рішення № 242-р у справі № 145-26.13/68-24 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення), яким:

- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжинірінг» вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, на закупівлю «Славський міський полігон ТПВ, смт. Славське Сколівського району Львівської області. Реконструкція (рекультивація)» (код ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт)» (ідентифікатор торгів на вебпорталі «Prozorro» UA-2023-10-24-014452-a), проведених Славською селищною радою (п. 1 резолютивної частини Рішення);

- за порушення, зазначене в п. 1 резолютивної частини даного рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжинірінг» штраф у розмірі 1066,00 грн (п. 2 резолютивної частини Рішення);

- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжинірінг» вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, на закупівлю «Славський міський полігон ТПВ, смт. Славське Сколівського району Львівської області. Реконструкція (рекультивація)» (код ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт)» (ідентифікатор торгів на вебпорталі «Prozorro» UA-2024-01-12-006846-a), проведених Славською селищною радою (п. 4 резолютивної частини Рішення);

- за порушення, зазначене в п. 4 резолютивної частини даного рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжинірінг» штраф у розмірі 1066,00 грн (п. 6 резолютивної частини Рішення).

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Згідно п. 4 розділу 8 Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року № 5, встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення, обґрунтування розміру штрафу та спростування заперечень, наданих особами, які беруть участь у справі, до подання з попередніми висновками у справі (у разі їх наявності).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, під час прийняття вищевказаного Рішення відповідач виходив з наступного.

Відповідачами у справі є, зокрема, такі суб`єкти господарювання:

Так, відповідачами у Справі є такі суб?єкти господарювання:

a) Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс»; як вбачається з відомостей щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), основним видом діяльності товариства є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12);

б) Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг»; як вбачається із відомостей щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг», які містяться в ЄДР, основним видом діяльності товариства є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12).

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг» (далі разом - відповідачі у справі Комітету) є суб?єктами господарювання в розумінні ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Торги 1 (період проведення 24.10.2023 року - 08.12.2023 року). Славською селищною радою проведено відкриті торги з особливостями на закупівлю: «Славський міський полігон ТПВ, смт. Славське Сколівського району Львівської області. Реконструкція (рекультивація)» (код ДК 021 2015:45000000-7 Будівельні роботи (поточний ремонт), оголошення -10-24-014452-а, опублікованого 24.10.2023 на вебпорталі «Prozorro». Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 20.11.2023 року 00:00. Очікувана вартість: 50 884 189,20 грн з ПДВ. Дата проведення електронного аукціону: 20.11.2023 року 13:41. Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі в Торгах 1 тендерні пропозиції подали такі суб`єкти господарювання: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМІН БУД СЕРВІС»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг». Торги не відбулися через відсутність пропозицій з причини відхилення Замовником всіх тендерних пропозицій через невідповідності тендерних пропозицій учасників торгів умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі згідно з Протоколом Nє 253 уповноваженої особи від 08.12.2023 року, оприлюдненого Замовником на вебпорталі «Prozorro».

Торги 2 (період проведення 12.01.2024 року -10.04.2024 року) Славською селищною радою Стрийського району Львівської області проведено відкриті торги з особливостями на закупівлю: «Славський міський полігон ТПВ, смт. Славське Сколівського району Львівської області. Реконструкція рекультивація)» ДК 021:2015: 45000000-7 Будівельні роботи та поточний оголошення ремонт) (код відповідно до «Prozorro» UA-2024-01-12-006846-а, опублікованого 12.01.2024 року. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 07.02.2024 року 15:45. Очікувана вартість: 50 884 189,20 грн з ПДВ. Дата проведення електронного аукціону: 08.02.2024 року 12:05. Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі в Торгах 2 тендерні пропозиції подали такі суб`єкти господарювання: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМІН БУД СЕРВІС»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг». За результатами проведення Торгів 2, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМІН БУД СЕРВІС» визнано переможцем.

Встановлюючи антиконкурентні узгоджені дії, Комітет вказав на те, що відповідачі у справі Комітету узгоджували між собою умови участі в Торгах, що підтверджується наступним:

- взаємозв`язком Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг» через інших суб`єктів господарювання (Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Експерт Буд», ПП «Гайворон»);

- господарськими відносинами між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг»;

- господарськими відносинами одного суб`єкта господарювання із фізичною особою- підприємцем, який є засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником та керівником іншого суб`єкта господарювання (Галянт А.О.);

- надання бухгалтерських послуг одним і тим же суб`єктом господарювання обом суб`єктам господарювання;

- використанням спільних засобів зв`язку (телефонного номера, електронних адрес);

- використанням одних і тих же ІР-адрес під час входу в аукціон Торгів, завантаження тендерних пропозицій, подання податкової звітності та входу в інтернет-банкінг й електронну пошту;

- оплатою одним із суб`єктів господарювання послуг електронного майданчика за рахунок коштів, отриманих від іншого учасника (участь позивача була забезпечена за рахунок перерахування коштів ТОВ «Юнібуд Енергосервіс»);

- комунікацією між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг»;

- подачею Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг» у складі тендерної пропозиції кошторисів, створених одним виконавцем на одному обладнанні;

- уповноваженням засновника одного з суб`єктів господарювання розпоряджатися банківськими рахунками іншого суб`єкта господарювання;

- наявністю файлів, завантажених Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг» для участі в Торгах, з однаковими властивостями та документів із подібним за текстом, змістом та спільними стилістичними ознаками оформлення.

Так, наведені вище обставини, за висновками Комітету, свідчать про спільну підготовку Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг» до участі в Торгах 1 та Торгах 2 та не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг» своєї поведінки під час підготовки до участі та участі в Торгах 1 та Торгах 2 і, зокрема, про обмін між ними інформацією.

Узгодивши свої дії під час підготовки та участі в Торгах Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг» замінили ризик, що породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки. Така координація економічної поведінки призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення Торгів 1 та Торгів 2.

Так, за твердженням позивача, відповідачем при винесенні вищевказаного рішення були порушені норми законодавства про захист економічної конкуренції, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені ст.ст. 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Відповідно до ст. 56 зазначеного Закону, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення відповідача було надіслане на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг» (поштове відправлення повернулось до Комітету з відміткою «за закінченням терміну зберігання»).

Так, інформація про Рішення Комітету була розміщена в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» від 01.11.2024 року №222, відповідно суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач звернувся в межах двомісячного строку, визначеного ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання, крім випадків, передбачених Законом України "Про медіа". Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб`єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб`єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб`єктами господарювання додаткових зобов`язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин.

Так, вчинення суб`єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб`єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

У розгляді справ зі спорів, пов`язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб`єктів господарювання як антиконкурентних (ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), суд враховує, що відсутність у певного суб`єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб`єкта господарювання на товарний ринок внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб`єктами господарювання. Наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов`язується виключно з тим, чи займає певний суб`єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак вчинення суб`єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб`єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

З урахуванням приписів ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який:

- свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб`єктів господарювання;

- спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов`язані з наведеним обставини з`ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.

Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб`єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб`єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару). Зокрема, суд має з`ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому, саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб`єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов`язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб`єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб`єктів господарювання.

При кваліфікації дій суб`єктів господарювання за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору учасників.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.02.2021 року у справі № 910/17126/19.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.02.2021 року у справі № 910/17126/19, Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така домовленість навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів, а тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Так, змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Щодо твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що фінансові операції між товариствами були господарськими за своєю природою і не стосувалися торгів. Такі відносини є типовими для ринку і не свідчать про антиконкурентну поведінку, що відповідає ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», колегія суддів відзначає наступне.

Як правильно встановлено судом першої, кошти на рахунок позивача перераховувались ТОВ «Юнібуд Енергосервіс» у той час, коли вказаній особі потрібно було здійснити перерахування коштів іншим особам. Наведене дає підстави для висновку про наявність сталих господарських відносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс», єдність їх економічних інтересів, що відповідно, має наслідком відсутність конкуренції між цими особами.

При цьому, колегія суддів відзначає, що відповідні обставини повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами, встановленими Комітетом в його рішенні.

Так, кожна зі справ за участю органів Антимонопольного комітету України є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі № 910/6507/19ю

Як встановлено Комітетом та не заперечується скаржником, Фізична особа-підприємець Анікєєв Ю.М. надавав бухгалтерські послуги обом відповідачам у справі Комітету, проте оплату за надання бухгалтерських послуг обом учасникам здійснювало лише Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс», що свідчить про єдність економічних інтересів, узгоджене здійснення господарської діяльності та відсутність конкуренції між ними.

При цьому, Комітетом було встановлено використання одних і тих же ІР-адрес при звітуванні до органів ДПС, і при вході до інтернет-банкінгу, і при здійсненні запиту на отримання Декларації про провадження господарської діяльності, для реєстрації особистого кабінету, подачі тендерних пропозицій і для входу в аукціон.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено комітетом, вчинення дій для участі в Торгах відбувалось однією особою - Лапіним Є.М. (попереднім керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс»), що свідчить про те, що використання одних і тих же ІР-адрес відбувалось не лише залученим Фізичної особи-підприємця Анікєєвим Ю.М.

Також матеріалами справи № 145-26.13/68-24 встановлено здійснення запиту на отримання Декларації про провадження господарської діяльності з однієї IP-адреси.

Крім того, матеріалами справи №145-26.13/68-24 встановлено подачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг» у складі тендерної пропозиції до Торгів 1 кошторисів, створених одним виконавцем.

Отже, викладені вище факти свідчать про комунікацію та координацію обох відповідачів один з одним, що свідчить про єдність економічних інтересів між ними, про узгоджене здійснення ними господарської діяльності та, як наслідок, відсутність конкуренції між ними.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо обізнаності позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» щодо господарської діяльності один одного, що створює умови для обміну інформацією та відсутності конкуренції під час проведення відповідних Торгів.

Водночас, сукупністю встановлених в рішенні Комітетом обставин спростовуються твердження скаржника щодо відсутності обміну інформації, зокрема, фактів комунікації позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс», систематичними телефонними з`єднаннями з жовтня 2023 - березень 2024, схожими властивостями електронних файлів, а також кошторисів (документи складені одним виконавцем Стадник Р.А., мають послідовну нумерацію, створені за допомогою однієї програми, однієї версії, окремі файли мають однакові заголовки, створені в один день, мають подібний текст та спільні стилістичні ознаки оформлення).

Крім того, твердження скаржника, що дії відповідача суперечать закріпленому у ст. 61 Конституції України принципу, відповідно до якого ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, колегія суддів не визнає переконливими доводами, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що За порушення, передбачені зокрема п. 1 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

За твердженням позивача, аналіз положень наведеної норми Закону дозволяє зробити висновок про те, що при визначенні максимальної межі розміру штрафу, який може бути накладений на суб`єкта господарювання за вчинення ним порушення, передбаченого п. 1 ст. 50 цього Закону, на орган Антимонопольного комітету України покладається обов`язок з`ясувати факт наявності або відсутності незаконно одержаного прибутку суб`єктом господарювання вчиненого ним порушення, а також оціночним або іншим шляхом обчислити розмір такого незаконно одержаного прибутку, і лише після цього накладати на суб`єкта господарювання штраф за порушення в межах санкції, передбаченої вказаною нормою Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Пунктами 1 та 4 розділу VIII Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. № 5 встановлено, що при доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень згідно зі статтею 48 Закону. У рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу.

Разом з тим, кожний епізод вчиненого порушення, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону, є окремим правопорушенням, оскільки предметами закупівель під час проведення Торгів були різні товари.

Водночас окрім предмета закупівлі, процедури торгів можуть відрізнятися датою проведення, результатом, кількістю учасників, замовником, вартістю предмета закупівлі тощо, що є різними обставинами та фактами.

Зміст оскаржуваного Рішення Комітету свідчить, що Комітетом встановлено факт вчинення, зокрема, позивачем двох порушень, передбачених п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону, оскільки предметом закупівлі по двох лотах під час проведення Торгів №№ 1-2 були різні товари і Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг» брало участь у закупівлі по обом лотам.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Порядку визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції затвердженого Антимонопольного комітету України 14.12.2023 року № 22-рп, розмір доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, у якому накладається штраф, відповідно до якого граничний розмір штрафу визначається на підставі документально підтверджених відомостей, наданих відповідачем в антимонопольній справі; на підставі відомостей, визначених формою № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)», наведеною в додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.02.2013 року за № 336/22868.

Відповідно до інформації з фінансової звітності малого підприємства, а саме Звіту про фінансові результати за 2023 рік (код рядка 2000), наданої Головним управлінням ДПС у м. Києві листом від 18.03.2024 року № 7544/5/26-15-12-07-03 і Головним управлінням ДПС у Київській області листом від 18.03.2024 року № 5327/5/10-36-04-02, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2023 рік становить: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг» -16 000,00 грн.

При цьому, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що суд першої інстанції не дослідив, чому відповідач обмежився лише доходом позивача за 2023 рік (16 000,00 грн), оскільки враховується сума виручки, отриманої позивачем за звітний рік, що передував року, в якому накладався штраф, як це передбачено ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Тобто, твердження скаржника, що накладення на позивача Комітетом штрафу двічі суперечить приписам ч. 2 ст. 52 Закону та ст. 61 Конституції України, є безпідставними з огляду на встановлений у Рішенні факт вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Рутен Інжиніринг» двох окремих порушень, передбачених п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Так, в розрізі кожного окремого правопорушення (кожних окремих Торгів) Комітетом було притягнуто позивача до відповідальності за кожний епізод спотворення торгів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Комітетом було правомірно накладено на позивача два окремі штрафи за два окремі порушення (по 1 066,00 грн за кожне, всього 2132,00 грн).

Разом з цим, як правильно встановлено судом першої інстанції, твердження позивача щодо обов`язку Комітету з`ясувати факт наявності або відсутності незаконно одержаного прибутку суб`єктом господарювання від вчиненого ним порушення не приймаються судом, оскільки в оскаржуваному Рішенні Комітетом застосований штраф до 10 % від доходу, як передбачено ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», тоді-як наявність незаконно одержаного прибутку Комітетом під час встановлення обставин вчиненого правопорушення не встановлювалась, оскільки дані обставини не впливають на кваліфікацію правопорушення та на розмір штрафу в даній справі.

У силу того, що добросовісність поведінки господарюючих суб`єктів при здійсненні ними господарської діяльності є законною презумпцією (ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України), тягар спростування цієї презумпції покладено на органи державної влади та їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, а у сфері монополізму та конкуренції - на органи з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства. І таке спростування має відбуватися на підставі беззаперечних доказів погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію, а не лише на підставі сукупності обставин, обґрунтованих припущеннями.

Рішення АМКУ має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинно розкривати заявникові мотиви його ухвалення. Підхід до визначення меж обгрунтованості рішення АМКУ має бути аналогічним тому, який застосовується, зокрема, самими судами у прийнятті судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.11.2022 року у справі № 910/737/21.

Відтак, обов`язок доказування обставин, що мають значення для встановлення наявності чи відсутності порушення законодавства про захист економічної конкуренції, покладений саме на Комітет.

Відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції встановлення порушення конкурентного законодавства є виключною компетенцію органу Комітету, а оцінка прийнятих органами Комітету рішень є компетенцією суду у визначених законом випадках.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За результатом оцінки усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених Комітетом щодо наявності/відсутності узгоджених антиконкурентних дій, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, а також доводів позивача, покладених в основу підстав позову, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними і допустимими доказами, що Рішення Комітету є неправомірним та необґрунтованим щодо позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника щодо порушення судом першої інстанції ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», як безпідставне та необґрунтоване.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги твердження відповідача викладе у відзиві на апеляційну скаргу, що апеляційна скарга фактично зводиться до загальних тверджень про порушення норм матеріального та процесуального права без наведення конкретних обставин, які б свідчили про незаконність чи обґрунтованість рішення суду першої інстанції, що суперечить п. 5 ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що суд першої інстанції не врахував пом`якшувальні для відповідача обставини, такі як відсутність умислу чи співпраця позивача з Антимонопольним комітетом України, колегія суддів не визнає переконливими доводами, оскільки, Закон України «Про захист економічної конкуренції» не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір стягуваних штрафу та/або пені чи звільняти їх від сплати.

Схожий за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.02.1018 року №910/20661/16.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладене ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано висновки щодо всіх суттєвих доводам скаржника із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутен Інжиніринг" фактично зводяться до мотивів викладених у позовній заяві, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

При цьому, колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скарги слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутен Інжиніринг" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 року у справі №910/16017/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 року у справі №910/16017/24 залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи №910/16017/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядки та строки, передбачені ст. ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун

Дата підписання 07.07.2025 року.