Ухвала від 04.07.2025 по справі 145/165/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2025 с-ще Тиврів 145/165/25

2-р/145/2/25

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д.

за участю секретаря Крикливої М.С.,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Когутницького Вячеслава Миколайовича про роз`яснення рішення суду від 24.03.2025 у справі № 145/165/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2025 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2025 головуючим суддею визначено суддю Ратушняка І.О., яким 24.03.2025 ухвалено рішення та позов задоволено.

26.06.2025 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Когутницького В.М. про роз`яснення рішення суду від 24.03.2025, в якій останній просить роз`яснити рішення суду в частині не лише самостійного виховання ОСОБА_1 малолітньої дитини, але й щодо утримання ОСОБА_1 неповнолітньої доньки ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 5.7. та 5.7.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Тиврівському районному суді Вінницької області, затверджених рішенням зборів суддів Тиврівського районного суду Вінницької області від 16.06.2025 №2 (далі - Засади) раніше визначеному в судовій справі головуючому судді передаються заяви або клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору.

Водночас згідно з п. 5.9. Засад у випадках, передбачених підпунктами 5.7.3., такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу на загальних засадах виключно з підстав довготривалої втрати працездатності (понад два місяці), перебування судді у відпустці по догляду за дитиною, припинення (закінчення) повноважень на здійснення судочинства чи звільнення судді, за резолюцією голови суду або особи, що виконує обов`язки голови суду.

Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 16 від 30.04.2025 суддю Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади, тому відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 26.06.2025 головуючим суддею визначено суддю Іванця В.Д.

Обґрунтовуючи подану заяву про роз`яснення рішення суду представник відповідача посилався на те, що судом установлено, що мати дитини, ОСОБА_2 , виїхала за кордон, шлюб за її позовом було розірвано, є усний договір про визначення місця проживання дитини з батьком. Тому сама позивачка зазначає те, що донька ОСОБА_3 залишилася на утриманні ОСОБА_1 з квітня 2024 року, і відповідач такі обставини визнав в повному обсязі.

Саме через підстави та обставини, що наведені у позовній заяві та встановлені судовим рішенням, матір дитини є такою, що з квітня 2024 року матеріально не утримує доньку ОСОБА_3 .

Підстави длязвернення досуду зцією заявоюта проблеми,які виникаютьу зв`язкуз відсутністюу рішеннісуду чіткогоформулювання того,що донька ОСОБА_3 знаходитьсяна утриманні ОСОБА_1 ,вже мали місце в органах соціального захисту населення, інших державних органах, які прискіпливо ставляться до цього питання, вичитуючи лише резолютивну частину судового рішення.

Просить роз`яснити рішення.

Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились,хоча продату ічас судовогозасідання повідомленіу порядку,встановленому законом.Причин неявкисуду неповідомили,заяв провідкладення розглядусправи чирозгляду уїх відсутностіне надходило.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились,хоча продату ічас судовогозасідання повідомленіу порядку,встановленому законом.Причин неявкисуду неповідомили,заяв провідкладення розглядусправи чирозгляду уїх відсутностіне надходило.

Представник третьої особи на стороні позивача Служби у справах дітей, соціального захисту та охорони здоров`я Гніванської міської ради в судове засідання не з`явився, хоча про дату і час судового засідання повідомлений у порядку, встановленому законом. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду у його відсутності не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про проведення судового засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши заяву,матеріали справи,суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.03.2025 за головуванням судді Ратушняка І.О. задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком. Встановлено факт самостійного виховання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 (а.с.62-63).

Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Зі змісту ст. 271 ЦПК України вбачається, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена нечіткістю його змісту, якщо воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання. Отже, роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. Роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18.12.2009 № 18 роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового розгляду, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, роз`яснення судового рішення має бути зумовленим його нечіткістю, незрозумілістю для осіб щодо яких його постановлено та для тих осіб, що займаються його виконанням. Суть полягає у тому, що суд має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст. 124 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов`язковим до виконання на всій території України.

Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Виходячи з даної норми, роз`яснення рішення - це засіб усунення його недоліків, тобто уточнення і більш ясний виклад дійсного змісту рішення з метою уникнення помилок при його виконанні. Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, відповідно до позовної заяви позивач просила встановити факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом позов задоволено та встановлено факт самостійного виховання батьком своєї доньки.

Суд зазначає. що рішення суду від 24.03.2025 викладено в доступній для його розуміння формі, мотиви прийняття такого рішення є доступними для сприйняття, не допускають подвійного тлумачення, в рішенні містяться посилання на відповідні положення закону, якими керувався суддя в рамках позовних вимог.

Твердження представника відповідача в заяві про роз`яснення рішення суду про те, що позивач - мати дитини виїхала за кордон на заробітки та коштів не надсилає не підтверджуються жодними доказами. При цьому предметом доказування по вказаній справі є саме факт самостійного виховання дитини, а не її утримання. Дійсно в мотивувальній частині суд зазначив, що дитина залишилася на утриманні батька, при цьому суд конкретизував, що саме батько доглядає за донькою і виховує її. Суд не встановлював тих обставин, що мати матеріально не допомагає утримувати доньку.

Отже, питання утримання дитини виключно батьком на розгляд суду не виносилося, зазначене рішення суд ухвалив у межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, у судовому засіданні вказаний факт не з`ясовувався.

Отже, резолютивна частина судового рішення містить зрозумілий висновок.

Крім цього, представник заявника (відповідача), заявляючи таку вимогу, фактично порушує питання про зміну рішення суду та внесення в резолютивну частину нових даних, що є неприпустимим.

З цих причин суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення відмовити.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 13, 247, 271 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У роз`ясненні рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 24 березня 2025 року у справі № 145/165/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. Д. Іванець