Постанова від 02.07.2025 по справі 607/9040/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/9040/20Головуючий у1-йінстанції Вийванко О. М. Провадження № 22-ц/817/705/25 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Гичко К.С.

апелянтки ОСОБА_1 ,

представника апелянтки ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_3 Суткового А.М.,

представника КП «Земельно-кадастрове бюро» Грицая І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/9040/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2025 року (постановлену суддею Вийванком О.М., повний текст судового рішення складено 12 травня 2025 року) про відмову в прийнятті заяви щодо зміни предмету позову та залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро», ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі позивачка, апелянтка) звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро» (далі - КП «Земельно-кадастрове бюро», відповідач 1), ОСОБА_3 (далі відповідач 2), про зобов`язання вчинити дії.

Позов обґрунтований тим, що під час виконання КП «Земельно-кадастрове бюро» робіт із землеустрою для оформлення права власності ОСОБА_6 на присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_1 було встановлено, що межі суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 з ОСОБА_1 не погоджено, координати меж земельної ділянки ОСОБА_3 не відповідають координатам меж земельних ділянок, які перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Вказані обставини перешкоджають позивачці у належному користуванні та у подальшій приватизації присадибної земельної ділянки площею 0.06 га по АДРЕСА_1 .

У зв`язку із викладеним позивачка просила суд зобов`язати КП «Земельно-кадастрове бюро» виправити помилки у відомостях про координати поворотних точок меж земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 площею 0.0588 га, кадастровий номер 61110100000:13:002:0065, без письмового погодження ОСОБА_3 , шляхом:

- виготовлення за власний рахунок технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і визначення дійсних меж і координат поворотних точок, які їм відповідають, земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , площею 0.0588 га, кадастровий номер 61110100000:13:002:0065, в частині земельної ділянки суміжного землекористувача ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , за фактичним користуванням земельними ділянками;

- погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3 , кадастровий номер 61110100000:13:002:0065 із суміжним землекористувачем ОСОБА_1 ;

- внесення змін до Державного земельного кадастру щодо координат поворотних точок меж земельної ділянки ОСОБА_3 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2025 року залучено до участі у справі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, як співвідповідача.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.

Як зазначено судом, позивачкою не вказано чим було порушено її право відповідачами і чи є спір між ними; позивачка не зазначила про докази, що підтверджують обставини, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги щодо відповідачів ОСОБА_3 та ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області; в позовній заяві не міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; позивачці необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1681.60 грн.

У квітні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сампара Н.М., подала до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначила, що сплатила судовий збір та подала заяву про зміну (доповнення) предмету позову, в якій заявлені позовні вимоги виклала в наступній редакції:

- скасувати рішення Тернопільської міської ради №5/26/102 від 30 квітня 2009 року «Про передачу у приватну власність та надання в оренду земельних ділянок громадянам» в частині передачі ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0.0588 га, кадастровий номер 61110100000:13:002:006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЖ №853159 на земельну ділянку площею 0.0588 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на ім`я ОСОБА_3 , виданий Тернопільською міською радою;

- скасувати державну реєстрацію (запис) в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 61110100000:13:002:0065, площею 0.0558 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- скасувати записи про державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 853159 площею 0.0588 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на ім`я ОСОБА_3 , виданий Тернопільською міською радою, в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010966100658.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2025 року в прийнятті заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову, відмовлено. Залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сампара Н.М., подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при аналізі первісної позовної заяви та заяви про зміну предмету позову вбачається, що збережені первісні підстави позову (фактичні підстави позову), що свідчить про хибність висновків суду першої інстанції. Підстава подання позовної заяви залишилася незмінною, а саме, межі земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , проходять через належну ОСОБА_1 господарську будівлю і земельну ділянку, що відображено на плані меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , складеному 19 квітня 2018 року, що чинить перешкоди у приватизації ОСОБА_1 її земельної ділянки.

На думку апелянта, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що позивачкою одночасно змінено підставу та предмет позову та безпідставно відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмета позову.

Крім того, стороною позивача повністю усунено недоліки, визначені ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 квітня 2025 року, зокрема, сплачено судовий збір, заявлено про розмір судових витрат, при поданні позовної заяви позивачкою вказано, яким чином порушене її право ОСОБА_3 та зазначено про об`єктивну неможливість подання доказів.

У зв`язку наведеним, ОСОБА_1 просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

17 червня 2025 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Сутковий А.М., надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що ОСОБА_1 не є власником будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , не є землевласником чи землекористувачем земельної ділянки за цією адресою, оскільки за цією адресою відсутня сформована земельна ділянка. Більше того, ні ОСОБА_1 , ні інші співвласники будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , не зверталися до Тернопільської міської ради з заявою про надання дозволу на розробку проєкту відведення земельної ділянки у власність чи в користування.

На думку відповідача, права позивачки жодним чином не порушено.

У зв`язку наведеним, ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

18 червня 2025 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що позивачкою не наведено змісту позовних вимог до ГУ Держгеокадастру, а також доказів та обставин щодо порушення її прав Головним управлінням, не наведено нормативного обґрунтування протиправності дій Головного управління, а тому ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не зобов`язане відповідати за пред`явленим позовом, так як не наділене повноваженнями виконати вимоги позивача, викладені у позовній заяві.

У зв`язку наведеним, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні апелянтка ОСОБА_1 та її представник адвокат Снітинський Б.Є. апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на мотиви, викладені у ній.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Сутковий А.М. проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду залишити без змін.

Керівник КП «Земельно-кадастрове бюро» - Грицай І.В. зазначив, що покладається на думку суду.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в прийнятті заяви про зміну предмету позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка фактично має намір змінити предмет і також підстави позову. Крім того, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка не в повній мірі виконала вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З огляду на викладене позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

У справі, яка переглядається апеляційним судом встановлено, що звертаючись до суду з позовом у червні 2020 року, ОСОБА_1 визначила предметом позову зобов`язання КП «Земельно-кадастрове бюро» виправити помилки у відомостях про координати поворотних точок меж земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 площею 0.0588 га, кадастровий номер 61110100000:13:002:0065, без письмового погодження ОСОБА_3 , шляхом:

- виготовлення за власний рахунок технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і визначення дійсних меж і координат поворотних точок, які їм відповідають, земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , площею 0.0588 га, кадастровий номер 61110100000:13:002:0065, в частині земельної ділянки суміжного землекористувача ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , за фактичним користуванням земельними ділянками;

- погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3 , кадастровий номер 61110100000:13:002:0065, із суміжним землекористувачем ОСОБА_1 ;

- внесення змін до Державного земельного кадастру щодо координат поворотних точок меж земельної ділянки ОСОБА_3 .

Підставами позову ОСОБА_1 визначила те, що ОСОБА_3 не погоджено межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 з суміжним землекористувачем ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , координати меж земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 не відповідають координатам меж земельних ділянок, які перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 та ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Вказані обставини перешкоджають позивачці у належному користуванні та у подальшій приватизації присадибної земельної ділянки площею 0.06 га по АДРЕСА_1 .

29 квітня 2025 року представник позивачки подала до місцевого суду заяву про зміну (доповнення) предмету позову, де доповнила первісні позовні вимоги новими, посилаючись на ті ж самі підстави, зокрема, на перешкоди позивачці у належному користуванні та приватизації присадибної земельної ділянки площею 0.06 га по АДРЕСА_1 (т.2 а.с.251-257).

Як вбачається зі змісту прохальної частини згаданої заяви, позивачка доповнила позовні вимоги новими, тобто змінила предмет позову, зокрема, просила суд:

- скасувати рішення міської ради про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0.0588 га, кадастровий номер 61110100000:13:002:006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЖ №853159 на земельну ділянку площею 0.0588 га;

- скасувати державну реєстрацію (запис) в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 61110100000:13:002:0065, площею 0.0558 га;

- скасувати записи про державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 853159 площею 0.0588 га в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010966100658.

Таким чином, первісні основні підстави позову позивачка залишила незмінними та лише доповнила їх новими обставинами, які безпосередньо пов`язані з основними підставами позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачка не змінювала предмет та підстави позову одночасно, а лише змінила предмет позову, тому в суду першої інстанції уваги не було підстав для відмови в прийнятті заяви представника позивачки про зміну предмету позову, яка подана на стадії підготовчого судового засідання.

Щодо залишення без розгляду позовної заяви, апеляційний суд виходить з наступного.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Земельно-кадастрове бюро», ОСОБА_3 , ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії, залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.

Постановляючи вищевказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не вказано чим було порушено її право відповідачами і чи є спір між ними; позивачка не зазначила про докази, що підтверджують обставини, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги щодо відповідачів ОСОБА_3 та ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області; в позовній заяві не міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; позивачці необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1681.60 грн.

На виконання ухвали суду сторона позивача надала заяви про зміну предмету позову та залучення співвідповідачем Тернопільської міської ради, долучила докази про сплату судового збору.

Разом з тим, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що позивачкою не в повній мірі усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 16 квітня 2025 року, а саме не вказано, чим порушено її право відповідачами ОСОБА_3 та ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області і чи є спір між сторонами. Крім цього, позивачка не зазначила про докази, що підтверджують обставини, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги щодо відповідачів ОСОБА_3 та ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області. Також, в позовній заяві не міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком місцевого суду, адже встановлено, що у первісній заяві та доповненні (зміні) до неї, ОСОБА_1 посилалася, як на підстави своїх вимог, на існування перешкод зі сторони ОСОБА_3 , зокрема у користуванні нею, як суміжнім землекористувачем, присадибною земельної ділянки площею 0.06 га по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, питання достатності чи недостатності наданих суду пояснень, обґрунтованості чи необґрунтованості заявлених вимог, належності та допустимості наданих доказів повинні вирішуватися судом у відповідності до ст.ст.12, 13, 78, 81, 89 ЦПК України при постановленні рішення по суті заявлених вимог.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає помилковий висновок, що ОСОБА_1 не вказано, чим порушено її право відповідачами і чи є спір між сторонами.

Більше того, місцевий суд, встановивши, що вимоги ухвали про залишення позову без руху виконано частково, не позбавлений можливості продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, у відповідності до частини другої статті 127 ЦПК України.

Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що залишення місцевим судом позовної заяви ОСОБА_1 через п`ять років після відкриття провадження у справі, лише з підстав незазначення позивачкою попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, буде свідчити про надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства та обмежить права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Більше того, суд першої інстанції, помилково відмовляючи в прийнятті заяви про зміну предмету позову, дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки у такій заяві додатково обґрунтовано, хто та як, на думку позивачки, порушує її права та інтереси.

Згідно ч.4 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про необґрунтованість постановленої судом ухвали, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки не вирішено спір по суті.

Керуючись ст.ст.374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 07 липня 2025 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: М.В. Хома

Н.М. Храпак