Ухвала від 27.06.2025 по справі 761/34621/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/6242/25

ун. № 761/34621/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнопроєкт» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Державного департаменту інтелектуальної власності про визнання незаконним рішення про реєстрацію знака для товарів та послуг на торгівельну марку, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію знака для товарів та послуг на торгівельну марку,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва направив до Святошинського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнопроєкт» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Державного департаменту інтелектуальної власності про визнання незаконним рішення про реєстрацію знака для товарів та послуг на торгівельну марку, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію знака для товарів та послуг на торгівельну марку за підсудністю.

Справа надійшла до суду 11 червня 2025 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 20.06.2025.

Дослідивши позовну заяву та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.

До відкриття провадження у справі, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), чи підсудна справа цьому суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частини перша, четверта статті 92 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Системне тлумачення наведених норм свідчить, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. Тобто юридична особа, до якої пред`явлений позов, повинна бути зареєстрованою в установленому законом порядку. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1532744 від 27.06.2025 Державний департамент інтелектуальної власності припинений як юридична особа в результаті ліквідації 23.11.2011 року, тобто до подання цього позову.

За таких обставин, у відкритті провадження в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнопроєкт» до Державного департаменту інтелектуальної власності суд відмовляє.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, у тому числі, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

У розділі найменування сторін позивачем зазначене Товариство з обмеженою відповідальністю «УкртехнопроЄкт». Водночас до позовної заяви долучене свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, відповідно до якого найменування позивача вказане як Товариство з обмеженою відповідальністю «УкртехнопроЕкт».

Окрім того, одним з відповідачів у справі зазначений ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 1523693 від 27.06.2025 за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_3 .

За таких обставин, позивачеві необхідно уточнити дані позивача і відповідача у справі.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно зі ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 12.03.2025 у справі № 910/20490/21 (910/19964/23) Верховний суд виснував, що до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Таким чином, докази, не перекладені з російської мови (недержавної мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку. Такої ж думки дотримується Верховий Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Близька за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною (російською) мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та частини першої статті 9 ЦПК України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові від Верховного Суду 18.09.2024 у справі № 751/1620/23.

До позовної заяви представник позивача долучив як докази:

-контракт № СОМ.08.ТОТ-11, укладений між «Commax Co., Ltd» та ТОВ «Укртехнопроект» 14.01.2008;

-лист Державного підприємства «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 30.10.2007 № 26т-2324/23;

-наказ ТОВ «Укртехнопроект» № 142-К від 20.03.2007.

У порушення вказаних вище вимог зазначені докази не перекладені з недержавної мови на українську.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху. При цьому суддя вважає за доцільне встановити позивачеві строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 95, 175, 177, 185, 258-261, 353-355ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнопроєкт» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Державного департаменту інтелектуальної власності про визнання незаконним рішення про реєстрацію знака для товарів та послуг на торгівельну марку, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію знака для товарів та послуг на торгівельну марку в частині вимог до Державного департаменту інтелектуальної власності.

Копію позовної заяви та додатки до неї, призначені для Державного департаменту інтелектуальної власності, направити позивачеві.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнопроєкт» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», про визнання незаконним рішення про реєстрацію знака для товарів та послуг на торгівельну марку, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію знака для товарів та послуг на торгівельну марку залишити без руху.

Зобов`язати позивача:

- уточнити дані щодо позивача і відповідача у справі;

- надати перекладені з недержавної мови на українську мову в установленому законодавством порядку контракт № СОМ.08.ТОТ-11, укладений між «Commax Co., Ltd» та ТОВ «Укртехнопроект» 14.01.2008; лист Державного підприємства «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 30.10.2007 № 26т-2324/23; наказ ТОВ «Укртехнопроект» № 142-К від 20.03.2007.

Установити позивачеві строк для усунення зазначених недоліків, що становить 10 днів з дня вручення позивачеві цієї ухвали

Роз`яснити позивачеві, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині відмови у відкритті провадження у справі може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ю.В. Кравченко