Рішення від 27.06.2025 по справі 160/1600/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 рокуСправа №160/1600/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради, відповідача 2 Міжрайонної Саксаганської медико-соціальної експертної комісії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міжрайонної Саксаганської медико- соціальної експертної комісії стосовно ОСОБА_1 , оформлене Актом огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.03.2024 №416;

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради повторно провести медико-соціальну експертизу на предмет визначення інвалідності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з початку повномасштабного вторгнення його було призвано до військової служби під час мобілізації у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану. Позивач виявив бажання захищати Україну та надалі безпосередньо брав участь у виконанні бойових завдань та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії російської федерації. За час виконання бойових завдань у Донецькій та Луганських області позивач отримав ізольоване вогнепальне осколкове дотичне проникаюче радіальне поранення, перелом тім`яної кістки, епідуральні гематоми.

19.03.2024 року на підставі акту огляду міжрайонною Саксаганською МСЕК відповідно до виписки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №570507, позивачу було встановлено II групу інвалідності. Проте, позивач вважає рішення про встановлення II групи інвалідності необгрунтованим та безпідставним, оскільки, на думку позивача, під час проведення огляду з боку медико-соціальної експертної комісії відповідачем не було проведено повного медичного обстеження. Відповідачем не було дотримано процедуру прийняття спірного рішення та оформлення отриманих результатів, тобто встановлення II групи інвалідності не мало жодних обґрунтованих та законних підстав. При цьому, відповідачем не було враховано реального стану здоров`я позивача, наявності хвороб, який міг, на думку позивача, в сукупності є підставами для встановлення І групи інвалідності.

Окремо позивач зауважив, що експертною комісією грубо порушено строки проведення огляду.

Також, звернув увагу, що до складу МСЕК обов`язково повинні входити спеціаліст з реабілітації, лікар психолог або психолог, оскільки за їх відсутності МСЕК позбавлена можливості виконання повноважень, покладених на неї абзацами дев`ятим-одинадцятим частини восьмої статті 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Проте, до складу комісії, що розглядала питання інвалідності позивача, не входили спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог. Отже, позивач вважає, що відповідач провів огляд позивача комісією не у повному складі.

Також, у позові звернув увагу на той факт, що спірний Акт огляду заповнений не розбірливо, а на усний запит позивача надати розшифрування рукописного тексту друкованими літерами йому було відмовлено.

Значна кількість пунктів в Акті №416 є незаповненими повністю, що свідчить про те, що відповідач формально заповнив спірний Акт, з порушенням вимог Інструкції №577.

Отже, позивач вважає, що відповідачем було порушено норми матеріального права, що регламентують порядок проведення медико-соціальної експертної комісії, а тому, прийняте рішення експертною комісією є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Також, даною ухвалою витребовано від Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради у вигляді належним чином засвідчених копій: акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.03.2024 №416; документи про склад, повноваження та порядок роботи комісії, яка здійснювала медико-соціальну експертизу на предмет визначення інвалідності ОСОБА_1 , а також всі документи, що стали підставою або були прийняті до уваги під час прийняття рішення, що оскаржується.

03.02.2025 року на виконання ухвали суду від 27.01.2025 року від відповідача до суду надійшла медична документація на ОСОБА_1 на 71 арк.

10.02.2025 року відповідачем 1 подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням або за рішенням суду. Отже, позивач міг самостійно звернутись до свого сімейного лікаря, який оформить йому всі необхідні документи і скерує їх до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (надалі - ОПФО), відповідно до вимог постанови КМУ від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» у будь-який кластерний або надкластерний медичний заклад на вибір позивача. При цьому, зауважив, що позивач не позбавлений права надати всі наявні документи щодо його стану здоров`я, з моменту встановлення інвалідності і на теперішній час з урахуванням змін у стані його здоров`я, який міг як покращитись, так і погіршитись для об`єктивного та всестороннього вивчення лікарями експертних команд.

Окремо звернув увагу на те, що встановлення групи інвалідності виходить за межі питань права і не може оцінюватись судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 року продовжено процесуальний строк розгляду справи на тридцять днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 в якості другого відповідача по справі №160/1600/25 залучено Міжрайонну Саксаганську медико-соціальну експертну комісію.

Відповідач 2 заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надав, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі рекомендованою кореспонденцією (поштове відправлення за номер 0610250062594). Однак 14.05.2025 року до суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.02.2022 по 07.12.2022 проходив військову службу під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_2 у званні старшого лейтенанта та безпосередньо приймав участь в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії російської федерації проти України в Донецькій області.

Факт участі позивача у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні військової агресії російської федерації проти України в Донецькій області з 03.03.2022 по 30.04.2022 підтверджується копією Довідки від 10.06.2022 року №896.

За час виконання бойових завдань у Донецькій та Луганських областях позивач отримав ізольоване вогнепальне осколкове дотичне проникаюче радіальне поранення, перелом тім`яної кістки, епідуральні гематоми.

28.05.2022 року відносно ОСОБА_1 було оформлено свідоцтво про хворобу №104.

Згідно із свідоцтвом про хворобу військово-лікарської комісії В/Ч НОМЕР_3 від 28.05.2022 року №104, позивачу проведено медичний огляд, встановлено діагноз та винесено Постанову ВЛК про причинний з`язок захворювання, поранення, контузій, каліцтво: наслідки важкої відкритої черепно-мозкової травми (29.04.2022 року) ізольовоного вогнепального осколкового дотичного проникаючого радіального поранення лівої тім`яної ділянки, забою головного мозку важкого ступеня, вогнепального дірчастого перелому тім`яної кістки зліва з пошкодженням лівої тім`яної долі кістковими уламками з формуванням епідуральної гематоми в лівій тім`яній ділянці. Травма, захворювання. ТАК пов`язані із захистом Батьківщини.

Згідно з Довідкою про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) № 901 від 10.06.2022 року, позивач 29.04.2022 року одержав важку черепно-мозкову травму. Проникаюче радіальне поранення голови в лівій тім`яній ділянці з пошкодженням лівої тім`яної долі кістковими уламками, епідуральна гематома в лівій тім`яній ділянці. Правобічний геміпарез, когнітивні зниження.

Зазначені травми позивач отримав безпосередньо при виконанні службових обов`язків військової служби під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони перебуваючи в Донецькій області, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії № 3268 від 11.08.2022 року.

Згідно з направленням на медико-експертну комісію (МСЕК) від 16.01.2024 форма №088/о сімейного лікаря ФОП ОСОБА_2 , позивач був направлений на МСЕК з ознакми інвалідності 2 групи по закінченню терміну інвалідності.

19.03.2024 року на підставі акту огляду міжрайонною Саксаганською МСЕК №416 відповідно до виписки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №570507, позивачу встановлено II групу інвалідності, яка діє до 01.03.2025 року.

Не погоджуючись з висновками медико-соціальної експертизи на предмет визначення групи інвалідності, вважаючи, що під час здійснення медико-соціальної експертизи були допущені процедурні порушення, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю (стаття 3 зазначеного Закону).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 року № 2961-IV (надалі Закон № 2961-IV), медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2961-IV, медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я.

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Медико-соціальні експертні комісії визначають, з поміж іншого: групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності.

Проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі Положення про медико-соціальну експертизу, в редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин).

Як зазначено в пункті 3 цього Положення медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до п.4 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Приписами пункту 10 вказаного Положення визначено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Згідно із пунктами 11, 12, 15, 17 Положення про медико-соціальну експертизу міські, міжрайонні, районні комісії, серед іншого визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання.

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою (пункт 19 Положення про медико-соціальну експертизу).

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями (далі - комісії) визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

Відповідно до п.3 цього Положення, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Згідно з пунктом 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Пунктом 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності встановлено, що комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.

Комісія під час заповнення форми первинної облікової документації керується Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157-5/о "Журнал протоколів засідань медико-соціальної експертної комісії", затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 № 577, у якій вказано, що дана форма має бути завірена головою МСЕК та печаткою закладу охорони здоров`я.

Як зазначено в пункті 20 Положення про медико-соціальну експертизу, комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Так, згідно з пунктом 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561 (далі - Інструкція), при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Отже, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.

Згідно з пунктом 27 Положення, підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:

обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;

обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

Підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

До I групи належать особи з найважчим станом здоров`я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

Критеріями встановлення I групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи у значному III ступені:

нездатність до самообслуговування чи повна залежність від інших осіб;

нездатність до пересування чи повна залежність від інших осіб;

нездатність до орієнтації (дезорієнтація);

нездатність до спілкування;

нездатність контролювати свою поведінку;

значні обмеження здатності до навчання;

нездатність до окремих видів трудової діяльності.

До підгрупи А I групи інвалідності належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров`я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування.

Критеріями встановлення підгрупи А I групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та повну залежність від інших осіб (необхідність постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги).

До підгрупи Б I групи інвалідності належать особи з високим ступенем втрати здоров`я, який спричиняє значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування.

Критеріями встановлення підгрупи Б I групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє втрату можливості самостійного задоволення з допомогою технічних засобів і за умови відповідного облаштування житла більшості життєво необхідних фізіологічних та побутових потреб.

Крім цього, п. 2.2 Інструкції про встановлення груп інвалідності затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України №561 передбачено, що критерії життєдіяльності людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Ступінь обмеження життєдіяльності - це величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв. Виділяють три ступені обмеження життєдіяльності: помірно виражене, виражене, значне. Помірно виражене обмеження життєдіяльності зумовлено порушеннями функції органів і систем організму, що призводять до помірного обмеження можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності.

Також, відповідно до п. 2.13.3, 2.13.4 Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.06.2012 № 420, при виражених порушеннях функцій організму, що призводять до значного обмеження життєдіяльності за умови збереження здатності до самообслуговування, та відсутності потреби в постійному сторонньому догляді чи допомозі (II група інвалідності) і можливості виконання професійної діяльності лише у спеціально створених виробничих умовах ступінь втрати професійної працездатності встановлюється в межах 65 - 80 відсотків.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України 30.07.2012 № 577 затверджена Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157/о «Акт № ___ огляду медико-соціальною експертною комісією»

Інструкція визначає порядок заповнення форми первинної облікової документації «Акт №__ огляду медико-соціальною експертною комісією» (далі - форма № 157/о).

Форма № 157/о призначена для запису основних медичних даних і соціальних факторів, необхідних для винесення експертного рішення та його обґрунтування. У формі № 157/о вказуються умови і характер праці, які рекомендуються інвалідам, та інші заходи, які сприятимуть відновленню їх працездатності.

Форма № 157/о заповнюється у Кримській республіканській, обласних, центральних міських у містах Києві та Севастополі, міських, міжрайонних та районних медико-соціальних експертних комісіях (далі - МСЕК).

Форма № 157/о заповнюється на кожного хворого, який оглядається у МСЕК.

Обов`язково проставляються номер акта (проставляється арабськими цифрами і відповідає реєстраційному номеру в журналі протоколів засідань МСЕК за поточний рік) та дата огляду (число, місяць, рік).

Усі пункти заповнюються розбірливо.

У пункті 1 зазначається місцезнаходження МСЕК.

У пункті 2 зазначається профіль МСЕК.

У пункті 3 зазначається дата надходження документів на МСЕК від закладу охорони здоров`я згідно з формою № 088/о «Направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК)», затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 088/о).

У пункті 4 зазначається дата початку експертизи у МСЕК (відповідає реєстраційному номеру в журналі протоколів засідань МСЕК за поточний рік).

У пункті 5 зазначається дата огляду хворого МСЕК.

У пункті 6 зазначається дата прийняття рішення МСЕК.

У пункті 7 зазначається дата закінчення експертизи.

У пункті 8 зазначаються особисті дані хворого: прізвище, ім`я, по батькові.

У пункті 9 зазначається дата народження хворого.

У пункті 10 зазначається стать хворого.

У пункті 11 зазначається місце проживання хворого.

У пунктах 12 та 13 зазначаються відповідно житлово-побутові умови хворого (наявність окремої квартири, відповідність її площі складу сім`ї тощо) та склад його сім`ї.

У пункті 14 зазначається огляд - первинний або повторний.

У пункті 15 зазначається мета огляду: встановлення групи інвалідності, відсотків втрати професійної працездатності, зміна причини інвалідності тощо.

У пунктах 16-18 відповідно зазначаються відомості про соціальний стан хворого (службовець, робітник, працівник сільського господарства, фізична особа - підприємець, не працюючий, пенсіонер тощо), його освіта (початкова загальна, базова загальна середня, повна загальна середня, професійно-технічна, базова вища, повна вища), основна професія.

У пункті 19 зазначається, ким працює на дату огляду МСЕК.

У пунктах 20 та 21 зазначаються відповідно середньомісячна зарплата та розмір пенсії.

У пунктах 22 та 23 зазначаються місце роботи, підприємство, установа, організація.

У пункті 24 зазначаються вид, час та характер пересування хворого від дому до місця роботи (пішки, громадський або власний транспорт).

У пункті 25 зазначаються найбільш переважаючі виробничі фактори, ступінь вираженості фізичної або нервово-психологічної напруги, робоча поза, темп роботи, контакти з токсичними речовинами, температура, вологість, перебування в гучному, запиленому, жаркому приміщенні, нічні зміни, відрядження тощо.

У пунктах 26 та 27 зі слів хворого зазначаються його спроможність щодо виконання ним основної роботи та трудова спрямованість.

У підпунктах 28.1 - 28.5 пункту 28 наводяться результати експертного огляду хворого у МСЕК. Детально описуються скарги хворого, медико-соціальний анамнез, тривалість тимчасової непрацездатності (якщо хворий працює), оцінка працевлаштування, виконання рекомендацій щодо відновлення здоров`я і працездатності.

У підпунктах 28.6.1-28.6.6 пункту 28 зазначаються дані об`єктивного обстеження хворого у МСЕК, у тому числі зріст, вага, стан шкіри та внутрішніх органів, артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, частота дихання на дату огляду тощо залежно від патології хворого; вказуються результати огляду хворого профільними лікарями та лікарями інших спеціальностей, а також результати обов`язкових додаткових методів дослідження за даними медичної документації (показники аналізів, флюорографії, електрокардіограми, ехокардіографії, спірографії тощо) залежно від патології хворого.

У підпунктах 29.1 та 29.2 пункту 29 зазначаються основний та супутній діагнози хворого згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я Десятого перегляду (МКХ-10).

У підпункті 30.1 пункту 30 зазначаються показання та протипоказання до умов праці, а також орієнтовні види праці, робіт чи професії, які доступні інваліду за станом здоров`я.

У підпункті 30.2 пункту 30 зазначається потреба інваліда в навчанні, перекваліфікації, перенавчанні, забезпеченні засобами пересування, інших видах, спрямованих на відновлення працездатності інваліда.

У підпункті 30.3 пункту 30 зазначається потреба інваліда в направленні на відновне санаторно-курортне лікування тощо. Ці заходи повинні бути занесені у повідомлення закладу охорони здоров`я про рішення МСЕК форми № 088/о.

У підпункті 30.4 пункту 30 словами зазначається, яка група інвалідності встановлена, а для осіб, не визнаних інвалідами, ставиться запис не встановлена.

У підпункті 30.5 пункту 30 зазначається причина інвалідності (у деяких випадках може вказуватися дві причини, наприклад інвалідність з дитинства, пов`язана з впливом наслідків аварії на ЧАЕС, тощо).

Якщо хворого визнано інвалідом, то в підпунктах 30.6-30.8 пункту 30 зазначаються: на який термін встановлена інвалідність, дата чергового переогляду та час настання інвалідності.

У пункті 31 зазначається ступінь втрати професійної працездатності у відсотках словами.

У пункті 32 зазначається потреба інваліда у медичній та соціальній допомозі.

У пункті 33 перераховуються всі документи, які були підставою для прийняття рішення МСЕК, вказуються назва установи, яка видала документ, дата і номер кожного документа, коротко викладається зміст тієї частини документа, яка стала основою для прийняття рішення про причину, час настання інвалідності, ступінь втрати працездатності тощо.

У пункті 34 зазначається обґрунтування прийнятого рішення про групу, причину, час настання інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності, потреба в додаткових видах допомоги в необхідних випадках з посиланням на відповідний пункт нормативно-правового акта.

У пункті 35 зазначається, обґрунтовано чи необґрунтовано направлено громадянина на МСЕК.

Пункт 36 заповнюється республіканською Автономної Республіки Крим, обласними, центральними міськими МСЕК за результатами перевірок.

Форма № 157/о підписується головою, членами МСЕК і засвідчується печаткою МСЕК.

Як вже встановлено судом, 19.03.2024 року на підставі акту огляду міжрайонною Саксаганською МСЕК №416, позивачу було встановлено II групу інвалідності. Причина інвалідності «травма, захв. так повяз із захистом Батьківщини».

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення медико-соціальної експертизи позивача, відповідачем 2 було порушено порядок проведення медико-соціальної експертизи, а саме, порушено строк проведення огляду позивача.

Так, згідно з п.7 Положення №1317, Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2024 року сімейним лікарем ОСОБА_2 було сформовано направлення позивача на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК), яке згідно з відміткою Саксаганської МСЕК було отримано 19.02.2024 вх.№468/356 від 19.02.2024 р.

В свою чергу, огляд позивача було проведено та прийнято рішення про встановлення інвалідності 19.03.2024 року, тобто через місяць після отримання направлення разом з необхідними документами для проведення огляду.

Також, як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення було прийнято комісією, склад якої не відповідав приписам ст. 7 Закону України №2961-IV.

Судом встановлено, що до складу комісії, що розглядала питання інвалідності позивача, не входили спеціалісти з реабілітації, лікар-психолог або психолог; огляд позивача здійснено лише травматологом, неврапотологом.

Із дослідженого судом спірного рішення також вбачається, що значна кількість пунктів у Акті є незаповненими повністю.

Також, суд звертає увагу, що підпункти 28.6.1-28.6.3, 29.1, п. 34 Акту огляду №416, в порушення п. 6 Інструкції №577, заповнені нерозбірливо.

Окрім цього, згідно з Інструкцією №577, у пункті 33 Акту перераховуються всі документи, які були підставою для прийняття рішення МСЕК, вказуються назва установи, яка видала документ, дата і номер кожного документа, коротко викладається зміст тієї частини документа, яка стала основою для прийняття рішення про причину, час настання інвалідності, ступінь втрати працездатності тощо. Проте, як вбачається з матеріалів справи, експертна комісія у п. 33 Акту обмежилась написанням виключно «В Ф088/о», тобто, здійснивши лише посилання на направлення, проте, жодних детальних відомостей щодо того, ким було видано направлення, які документи було додано до нього, Акт не містить.

Наведене, на переконання суду, свідчить про формальне заповнення Акту №416 від від 19.03.2024.

Суд зазначає, що під час судового розгляду справи жодних пояснень із документальним підтвердженням, які б спростовували доводи позивача щодо порушення процедури прийняття спірного рішення, відповідачем 2 до суду не надано.

У відзиві відповідачем 1 лише звернуто увагу на той факт, що на теперішній час позивач не позбавлений права спірні питання вирішити у досудовому порядку.

Відтак, в ході судового розгляду справи відповідачами не спростовано наведені позивачем порушення процедури під час прийняття спірного рішення, тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання оскаржуваного рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 29.12.2021 у справі № 638/2723/16-а та від 12.10.2021 у справі № 280/4820/19, в яких спір виник у зв`язку з незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення групи інвалідності, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Водночас, у вказаних постановах наголошується на тому, що при розгляді по суті спору у справах, в яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки не є спеціалізованою установою в медичній сфері, а тому, оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Тобто суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду у справах № 560/17004/21 від 14.07.2022, № 560/4782/22 від 05.09.2022 та № 120/674/22-а від 05.09.2022.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача 1 повторно провести медико-соціальну експертизу на предмет визначення інвалідності ОСОБА_1 , то вони задоволенню не підлягають, оскільки обстеження особи з інвалідністю та встановлення групи інвалідності віднесено до дискреційних повноважень відповідача.

Разом з тим, відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати відповідача 1 повторно провести огляд позивача з метою встановлення стану здоров`я та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, враховуючи те, що під час розгляду даної справи судом було встановлено та не спростовано відповідачами допущення з боку Міжрайонної Саксаганської медико-соціальної експертної комісії порушень вимог чинного законодавства, які стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідачів судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1 Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради, відповідача 2 Міжрайонної Саксаганської медико-соціальної експертної комісії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міжрайонної Саксаганської медико- соціальної експертної комісії стосовно ОСОБА_1 , оформлене Актом огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.03.2024 №416.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради повторно провести огляд ОСОБА_1 з метою встановлення стану здоров`я та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник