Ухвала від 02.07.2025 по справі 524/9139/24

Справа № 524/9139/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кременчук кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170090001874 від 06.05.2016 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород, Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого КП КрОД ПОР, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Поділ, Семенівського району, Полтавської області, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, працюючої КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,

захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

Встановив:

У провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває дане кримінальне провадження .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 03 грудня 2024 року дана справа надійшла судді ОСОБА_9 та ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 грудня 2024 року призначено підготовче судове засідання.

Так,органом досудовогорозслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що обіймаючи посаду завідувача анестезіологічного відділення комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» згідно з наказом № 42 вк від 30.05.1996, тобто будучи відповідно до ст.74 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року медичним працівником зі спеціальною освітою, який зобов`язаний надавати своєчасну та кваліфіковану медичну й лікарську допомогу, неналежно виконав свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, 27 березня 2016 року до ендокринологічного відділення комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» поступив ОСОБА_10 та ОСОБА_3 достовірно знаючи діагноз ОСОБА_10 , порушуючи вимоги Уніфікованого клінічного протоколу первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29.12.2014 року № 1021 неналежно виконав свої професійні обов`язки через недбале до них ставлення, не вчинив дій, які зобов`язаний був вчинити, що в подальшому призвело до смерті хворого ОСОБА_10 .

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.140 КК України як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинили тяжкі наслідки для хворого ОСОБА_10 у вигляді смерті.

Також органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що обіймаючи посаду лікаря-невропатолога ургентної служби комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» згідно з наказом № 56 вк від 14.07.1998, тобто будучи відповідно до ст.74 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року медичним працівником зі спеціальною освітою, який зобов`язаний надавати своєчасну та кваліфіковану медичну й лікарську допомогу, неналежно виконала свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, 27 березня 2016 року до ендокринологічного відділення комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» поступив ОСОБА_10 та ОСОБА_4 достовірно знаючи діагноз ОСОБА_10 , порушуючи вимоги Уніфікованого клінічного протоколу первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29.12.2014 року № 1021 неналежно виконала свої професійні обов`язки через недбале до них ставлення, не вчинила дій, які зобов`язана була вчинити, що в подальшому призвело до смерті хворого ОСОБА_10 .

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.140 КК України як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинили тяжкі наслідки для хворого ОСОБА_10 у вигляді смерті.

В судовому засідання обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявиликлопотання прозвільнення їхвід кримінальноївідповідальності тазакриття кримінальногопровадження у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України. Вказали, що правові наслідки такого звільнення їм роз`яснені та зрозумілі.

Захисник обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав клопотання обвинувачених та просив їх задовольнити.

Прокурор незаперечував протизадоволення клопотанняобвинуваченого про звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.

Інші учасники процесу не заперечували проти задоволення заявлених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотань.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Звільнення від кримінальної відповідальності це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК, у порядку, встановленому КПК (пункт 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом (стаття 44КК України).

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Положеннями ст.49ККУкраїни визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності це передбачений ст.49ККУкраїни певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49ККУкраїни строків давності; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.2-4 ст.49 КК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284КПКУкраїни кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч.4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуютьсяувчиненнікримінального правопорушення,передбаченогоч.1ст.140КК України, а саме у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинили тяжкі наслідки для хворого, яке відповідно до ст.12ККУкраїни відноситься до нетяжкого злочину та за яке передбачено покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п`яти років або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.49ККУкраїни особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно зі ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

У відповідностідоп.2ч.3ст.314КПКУкраїниу підготовчомусудовомузасіданнісуд маєправоприйнятитакі рішення як закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбаченихпунктами 5-8,10частини першої абочастиною другою статті 284цього Кодексу.

У п.8Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від23.12.2005№ 12«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствапро звільненняособи відкримінальної відповідальності»зазначено,що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.ч.4-5 ст. 49 КК України.

У ПостановіВерховногоСудувід 19.11.2019року(справа№345/2618/16-к)зазначено,щозвільненняособи відкримінальноївідповідальностіє обов`язкомсудууразі настанняобставин,передбаченихч.1ст.49ККУкраїни,занаявностізгоди обвинуваченогоназвільненняна підставіспливустроківдавності. Суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням.

Так, початком перебігу строку давності є дата, коли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КК України, було вчинено, тобто відповідно до обвинувального акту це березень-квітень 2016 року та ця обставина учасниками процесу не заперечується.

Враховуючи, що з дня вчинення інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України минуло понад три роки, до закінчення строку давності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень не вчинили, від досудового розслідування та суду не ухилилися, перебіг строків давності у справі не переривався та не зупинявся, а тому у відповідності до ст. 49 КК України, обвинувачені підлягають звільненню від кримінальної відповідальності.

Суд переконався, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правильно розуміють підставу звільнення від кримінальної відповідальності і правові наслідки такого звільнення з вказаної підстави та надали суду згоду на звільнення їх від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження з цієї підстави.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що клопотання обвинувачених ґрунтуються на вимогах закону у частині звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст.49ККУкраїни у зв`язку з закінченням строків давності та підлягає задоволенню. У зв`язку із чим, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ст.49ККУкраїни звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від кримінальноївідповідальностіузв`язкуіззакінченнямстроків давності,акримінальнепровадження зач.1ст.140ККУкраїни відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 закрити.

Керуючись ст.ст.44, 49 КК України, ст. 284, 285, 286, 314, 376КПКУкраїни суд,-

Ухвалив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170090001874 від 06.05.2016 за обвинуваченням ОСОБА_3 за 1 ст. 140 КК України, - закрити у зв`язку із звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170090001874 від 06.05.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 за 1 ст. 140 КК України, - закрити у зв`язку із звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 07.07.2025 року.

СуддяОСОБА_1