Постанова від 03.06.2025 по справі 910/5540/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2025 р. Справа№ 910/5540/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Ткачук Б.М. (поза межами приміщення суду);

від третьої особи-3: Навроцький Д.М. (в залі суду);

інші представники сторін у судове засідання не зявились;

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024, повний текст рішення складено 14.10.2024

у справі № 910/5540/20 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом ОСОБА_2

до 1. ОСОБА_3

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс»

3. ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача

1) ОСОБА_4

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача

2) ОСОБА_5

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Моноліт-2000»

4) ОСОБА_6

5) ОСОБА_7

6) ОСОБА_8

7) ОСОБА_9

8) ОСОБА_10

про визнання недійсним договору, скасування реєстраційних дій, витребування з чужого володіння майна, визнання недійсними рішень загальних зборів

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

На новому розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/5540/20 за позовом ОСОБА_2 (далі також - позивач, ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 (далі також - відповідач-1, ОСОБА_3 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» (далі також - відповідач-2, ТОВ «Водограй-Плюс») та ОСОБА_1 (далі також - відповідач-3, ОСОБА_1 ) за участі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 (далі також - третя особа-1, ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі також - третя особа-2, ОСОБА_11 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Моноліт-2000» (далі також - третя особа-3, ТОВ «Торговий дім Моноліт-2000»), ОСОБА_6 (далі також - третя особа-4, ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 (далі також - третя особа-5, ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 (далі також - третя особа-6, ОСОБА_8 ), ОСОБА_9 (далі також - третя особа-7, ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 (далі також - третя особа-8, ОСОБА_10 ) про:

- визнання недійсними Договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» (код ЄДРПОУ: 34816196) у розмірі 5%, яка в грошовому еквіваленті становить 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп., укладений 26.04.2019 року між ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» (код ЄДРПОУ: 30474351) і ОСОБА_3 та акту приймання передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» від 26.04.2019 року складеного між ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» (код ЄДРПОУ: 30474351) і ОСОБА_3 .

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» (код ЄДРПОУ: 34816196) від 08.05.2019 року № 16761050026003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи»; зміна складу або інформації про засновників, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною.

- витребування з володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_2 , частки в розмірі 5% статутного капіталу ТОВ «Водограй-Плюс» (код ЄДРПОУ: 34816196).

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» (код ЄДРПОУ: 34816196) про збільшення розміру статутного капіталу товариства до 1 000 000,00 грн., та визначити загальний розмір статутного капіталу ТОВ «Водограй-Плюс» 400 000,00 (чотириста тисяч) грн., визначення розміру часток учасників ТОВ «Водограй-Плюс» наступним чином: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_2 , розмір внеску до статутного фонду - 200000,00 грн. що становить 50% від статутного капіталу товариства, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_1 , розмір внеску до статутного фонду - 200000,00 грн. що становить 50% від статутного капіталу товариства.

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» (код ЄДРПОУ:34816196) від 24.04.2019 року, оформленого протоколом №1/04/19-1, про звільнення з посади директора ТОВ «Водограй-Плюс» ОСОБА_4 і призначення на посаду директора ТОВ «Водограй-Плюс» ОСОБА_3 .

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» (код ЄДРПОУ:34816196) від 26.04.2019 року №16761070025003228 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах»; зміна керівника юридичної особи, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною.

- поновлення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 на посаді директора ТОВ «Водограй-Плюс» (код ЄДРПОУ:34816196).

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» (код ЄДРПОУ:34816196) від 07.05.2019 року, оформленого протоколом №2/05/7-1, про: виключення ОСОБА_4 зі складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; зміну місцезнаходження ТОВ «Водограй-Плюс» і визначення нового за адресою: 03049, м. Київ, вулиця Ю.Фучіка, 8, квартира 116.

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» (код ЄДРПОУ:34816196) від 08.05.2019 року №16761070027003228 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах»; зміна місцезнаходження, зміна складу підписантів, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною.

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» (код ЄДРПОУ:34816196) про зміну керівника товариства, а саме призначення на посаду директора ТОВ «Водограй-Плюс» ОСОБА_5 .

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» (код ЄДРПОУ:34816196) від 14.06.2019 року №10731070029040452 «внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи проведену державним реєстратором Комунального підприємства «Центр правової допомоги та реєстрації» Дубовик Жанною Олександрівною.

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» (код ЄДРПОУ:34816196) про зміну адреси місцезнаходження ТОВ «Водограй-Плюс» та визначення нового за адресою: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 18.

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» (код ЄДРПОУ:34816196) від 29.07.2019 року №10731070030040452 «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна місцезнаходження, проведену державним реєстратором Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Бойко Іриною Василівною.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням права власності позивача на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/5540/20 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визначено загальний розмір статутного капіталу ТОВ «Водограй-Плюс» 400 000,00 грн, визначено розмір часток учасників ТОВ «Водограй-Плюс» наступним чином: ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду - 200 000,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу товариства, ОСОБА_1 , , розмір внеску до статутного фонду - 200 000,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу товариства. Визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» від 24.04.2019 року, оформлене протоколом №1/04/19-1, про звільнення з посади директора ТОВ «Водограй-Плюс» ОСОБА_4 і призначення на посаду директора ТОВ «Водограй-Плюс» ОСОБА_3 . Скасовано реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» від 26.04.2019 року №16761070025003228 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах»; зміна керівника юридичної особи, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною. Визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» від 07.05.2019 року, оформлене протоколом №2/05/7-1, про: виключення ОСОБА_4 зі складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; зміну місцезнаходження ТОВ «Водограй-Плюс» і визначення нового за адресою: 03049, м. Київ, вулиця Ю.Фучіка, 8, квартира 116. Скасовано реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» від 08.05.2019 року №16761070027003228 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах»; зміна місцезнаходження, зміна складу підписантів, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною. Визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» від 31.05.2019 оформлене протоколом № 1/05/2019 про зміну керівника товариства, а саме призначення на посаду директора ТОВ «Водограй-Плюс» ОСОБА_11 . Скасовано реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» від 14.06.2019 року №10731070029040452 «внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи проведену державним реєстратором Комунального підприємства «Центр правової допомоги та реєстрації» Дубовик Жанною Олександрівною. Визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» про зміну адреси місцезнаходження ТОВ «Водограй-Плюс» та визначення нового за адресою: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 18. Скасовано реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» від 29.07.2019 року №10731070030040452 «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна місцезнаходження, проведену державним реєстратором Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Бойко Іриною Василівною.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 459,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 459,00 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/5540/20, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги. Прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі, про що постановити відповідну ухвалу Рішення Господарського суду м. Києві від 03.10.2024 у справі №910/5540/20 скасувати, та постановити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Здійснити перерозподіл судових витрат.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.

На думку скаржника, суд першої інстанції не виконав вимоги ч. 4 ст. 236 ГПК України, не застосував положення ч. 1 ст. 2 ГПК України щодо застосування ефективного способу судового захисту, а також не виконав вимог ч. 1 ст. 5 ГПК України, не дослідив дійсні обставини справи щодо набуття позивачем права на частку та обсягу набутих прав, щодо моменту набуття позивачем прав з частки, що призвело до ухвалення неправильно по суті рішення. Окрім цього судом першої інстанції не встановлено дійсного складу учасників даного спору, виходячи із обраного Позивачем способу захисту та вказівок Верховного Суду згідно постанови від 08.02.2024 у справі №910/5540/20.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції не враховані та не дослідженні судом під час прийняття рішення про задоволення позову, що призвело до постановлення необґрунтованого судового рішення, а саме те, що станом на 24.04.2019 (23:41:14), учасниками ТОВ «Водограй-Плюс» згідно із витягом із ЄДР є: 1) ТОВ «ТД «Моноліт-2000», ТОВ «ТД «Мегатрейд», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , тобто, позивач права з частки не набув та учасником Товариства згідно із інформацією, яка міститься у ЄДР не став.

Також на думку скаржника, поза увагою суду, також залишені обставини набуття ОСОБА_4 частки у статутному капіталі у розмірі 40% станом на 17.04.2019 року та дійсності й наявності відповідних правовстановлюючих документів (договору). Оскільки фактично, після скасування реєстраційних записів у ЄДР згідно наказу Мінюсту та до моменту повторного продажу частки, відповідні особи (учасники) мали право повторно вчинити реєстраційні дії, за умови, що їх договори купівлі чи дарування часток у ТОВ «Водограй-Плюс» були дійсними та чинними. З урахуванням наведеного суд першої інстанції мав становити дійсний розмір часток усіх учасників, та врахувати дану інформацію під час визначення періоду чи дати стверджуваного порушення та склад учасників, який існував на момент стверджуваного порушення для відновлення прав позивача. Позивач учасником Товариства не став у відповідності до відомостей із ЄДР, права з частки не набув, а тому його відновлення у статусі учасника Товариства із розміром частки та статутного капіталу є передчасним та необґрунтованим втручанням у діяльність Товариства.

Скаржник, з урахуванням наведених вказівок Верховного Суду, вважає, що належним способом захисту у даній справі буде визначення розміру статутного капіталу та часток учасників Товариства на момент стверджуваного порушення (див. п. 132, 133, 135 Постанови Корпоративної Палати ВС КГС у справі № 907/922/21 від 11.12.2023); належними відповідачами у таких справах мають бути не тільки Товариство, а й усі учасники Товариства; визнання недійсними рішень Загальних зборів, які оформлені протоколами не є ефективним способом захисту прав позивача та з урахуванням дійсних обставин справи та прагнення позивача до відновлення порушеного права за яким останній звернувся до суду, може бути оцінено судом у мотивувальній частині.

Скаржник вважає, що розгляд справи було проведено без визначення належного кола співвідповідачів. При цьому, оскільки Верховний Суду чітко вказав на способи захисту у даній справі, то такий відповідач, як ОСОБА_12 не є належним відповідачем у справі, а ухвалюючи судове рішення суд першої інстанції так і не встановив, які права позивача є порушеними і що саме намагається захистити чи відновити позивач та яким чином визнання недійсними рішень Товариства призведе до поновлення його порушених прав, навіть якщо вони і стосуються 3-тіх осіб.

Скаржник зазначає про те, що позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс» недійсним не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідачами та третіми особами не надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу № 910/5540/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/5540/20. Призначено справу № 910/5540/20 до розгляду у судовому засіданні 17.12.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 задоволено заяву ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 відкладено розгляд справи № 910/5540/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 на 11.02.2025.

У судовому засіданні 11.02.2025 оголошено перерву у розгляді справи № 910/5540/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 до 11.03.2025.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гаврилюка О.М. який є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 11.03.2025 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2025 призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/5540/20 на 22.04.2025.

07.03.2025 (через систему «Електронний суд») від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим, що представник апелянта не зможе взяти участь у судовому засіданні, у зв`язку із зайнятістю в інших двох судових засіданнях, а саме у справі №911/1484/23, яка призначена на 10:20 та у справі № 386/1171/23, яка призначена на 11:30.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 задоволено клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи № 910/5540/20. Відкладено розгляд справи № 910/5540/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 на 03.06.2025.

03.06.2025 від ОСОБА_5 надійшло до суду клопотання про відкладення судового засідання, оскільки 29.05.2025 йому стало відомо, що у провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа № 910/5540/20, тому, з метою ознайомлення з матеріалами апеляційного провадження та здійснення пошуку адвоката для представництва інтересів у суді апеляційної інстанції та укладення з ним договору про надання правничої допомоги, просить надати час для вчинення зазначених дій та відкладення судового засідання на іншу дату.

Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши подане клопотання, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи зокрема те, що апеляційне провадження у справі № 910/5540/20 відкрито відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду 18.11.2024, а ОСОБА_5 не обґрунтовано неможливості дізнатись про стан справи № 910/5540/20 до 29.05.2025, тобто протягом тривалого строку.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/5540/24 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 03.06.2025 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/5540/20 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Представник третьої особи-3 у судовому засіданні 03.06.2025 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/5540/20 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 02.04.2013 між третьою особою-3 (Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Моноліт-2000»), як продавцем, та третьою особою-1 ( ОСОБА_4 ), як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі другого відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс») у розмірі 5% статутного капіталу.

25.09.2013 між третьою особою-3 та третьою особою-1 підписано акт приймання-передачі частки в статутному капіталі другого відповідача у розмірі 5%, який було нотаріально посвідчено.

В подальшому, 25.09.2018 між ТОВ «Торговий дім Мегатрейд», як продавцем, та третьою особою-1, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі другого відповідача в розмірі 5% статутного капіталу.

Відповідно до п. п. 2.1, 4.1 вказаного договору покупець набуває відповідні права на частку у другого відповідача з моменту підписання сторонами цього договору. Право власності на частку до покупця переходить з дня підписання цього договору.

27.09.2018, на підставі вищевказаних документів, державним реєстратором Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Наглюк О.В. проведено реєстраційну дію №16761050010003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичною особою» щодо набуття ОСОБА_4 (третьою особою-1) частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» (другого відповідача) у розмірі 10%.

04.04.2019 рішенням загальних зборів ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» ОСОБА_3 призначено на посаду директора ТОВ «Торговий дім Мегатрейд».

Крім того, 05.04.2019 між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 укладено договір про відчуження частки у розмірі 80% статутного капіталу ТОВ «Торговий дім Мегатрейд».

05.04.2019 між ОСОБА_14 та ОСОБА_3 укладено договір дарування та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 50% статутного капіталу.

10.04.2019 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Водограй-Плюс» (другого відповідача), щодо набуття ОСОБА_3 частки у статутному капіталі у розмірі 50%. Державна реєстрація була проведена державним реєстратором Самчук О.А., реєстраційна дія №16761050012003228.

13.04.2019 між ОСОБА_7 (третьою особою-5), ОСОБА_6 (третьою особою-4), ОСОБА_9 (третьою особою-7), ОСОБА_8 (третьою особою-6), ОСОБА_10 (третьою особою-8) з однієї сторони, та ОСОБА_4 (третьою особою-1) з іншої сторони, укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» (другого відповідача) у розмірі 40% та підписано акт приймання-передачі вказаної частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» (другого відповідача), який було нотаріально посвідчено.

17.04.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Рудь Л.С. проведено реєстраційну дію №16761050014003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» щодо набуття ОСОБА_4 (третьою особою-1) частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» (другого відповідача) у розмірі 40% статутного капіталу.

17.04.2019 між ОСОБА_4 , як дарувальником, та ОСОБА_10 , як обдаровуванню, укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 50% та підписано акт приймання-передачі зазначеної частки, який було нотаріально посвідчено.

17.04.2019 ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» подано скаргу до Міністерства юстиції України щодо скасування реєстраційних дій.

18.04.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Козачук Н.П. проведено реєстраційну дію №16761050015003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичною особою» щодо набуття ОСОБА_10 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» у розмірі 50%.

22.04.2019 між ОСОБА_10 , як дарувальницею, та ОСОБА_2 (позивачем), як обдаровуваним, укладено договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 50% та підписано акт приймання-передачі зазначеної частки, який було нотаріально посвідчено.

23.04.2019 Міністерством юстиції України задоволено скаргу ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» та винесено наказ №1289/5, яким скасовано наступні реєстраційні дії:

- від 27.09.2018 № 16761050010003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену державним реєстратором Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Наглюк О.В.;

- від 04.04.2019 № 16761050012003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену державним реєстратором Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Наглюк О.В.;

- від 10.04.2019 № 16761050012003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Самчук Оленою Андріївною;

- від 17.04.2019 № 16761050014003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Рудь Лідією Степанівною;

- від 18.04.2019 № 16761050015003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Козачук Надією Петрівною.

В подальшому, 23.04.2019 загальними зборами ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» прийнято рішення, оформлене протоколом № 2, про уповноваження ОСОБА_3 приймати участь у загальних зборах ТОВ «Водограй-Плюс» з правом голосу щодо усіх питань порядку денного.

24.04.2019 проведено державну реєстрацію змін щодо складу засновників ТОВ «Водограй-Плюс» на підставі договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 50%, укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_3 .

24.04.2019 загальними зборами ТОВ «Водограй-Плюс» прийнято рішення, оформлене протоколом №1/04/19-1, про звільнення ОСОБА_4 з посади директора та призначення на посаду директора ТОВ «Водограй-Плюс» ОСОБА_3 .

26.04.2019 загальними зборами ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» прийнято рішення, оформлене протоколом № 3, про дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 5% ОСОБА_3 .

26.04.2019 між ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» та ОСОБА_3 укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 5% та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс», який було нотаріально посвідчено.

07.05.2019 рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Водограй-Плюс», оформлених протоколом № 2/05/7-1 від 07.05.2019, виключено інформацію про ОСОБА_4 зі складу осіб, які мають вчиняти дії від імені юридичної особи та про зміну місцезнаходження Товариства.

08.05.2019 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» проведено реєстраційну дію № 16761050026003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи»; зміна складу або інформації про засновників, - набуття ОСОБА_15 частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» в розмірі 5%.

15.10.2019 ОСОБА_3 відчужив свою частку у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» в розмірі 55% статутного капіталу на користь громадянина ОСОБА_1 .

Також, 15.10.2019 між сторонами підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс». Справжність підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявка Н.М.

18.10.2019 державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Таран Оленою Миколаївною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» проведено реєстраційну дію №10731070031040452, внесення змін до відомостей про ТОВ «Водограй-плюс», що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна складу або інформації про засновників - набуття ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» в розмірі 55%.

21.02.2020 загальними зборами ТОВ «Водограй Плюс» прийнято рішення, оформлене протоколом №1/02/2020 від 21.02.2020, зокрема затверджено збільшений розмір статутного капіталу Товариства в сумі 1 000 000,00 грн та перерозподілено та затверджено розміри часток учасників ТОВ «Водограй-Плюс» та їх номінальну вартість, а саме:

- ОСОБА_1 - 820 000,00 грн, що становить 82% статутного капіталу Товариства;

- ТОВ «Торговий дім Моноліт-2000» - 20 000,00 грн, що становить 2% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_9 - 40 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_8 - 40 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_7 - 20 000,00 грн, що становить 2% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_6 - 20 000,00 грн, що становить 2% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_10 - 40 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу Товариства.

На підставі вказаного рішення, приватним нотаріусом Івченко А. В. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені зміни до відомостей про ТОВ «Водограй-плюс», що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія від 25.02.2020 № 10731070032040452).

Скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 у справі № 910/5540/20, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 08.02.2024 зазначила про те, що:

- суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів;

- у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс», тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей щодо ТОВ «Водограй-Плюс»;

- на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю;

- належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства;

- для витребування майна оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна, документів, що посвідчують відповідне право, рішень загальних зборів, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав;

- відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, спрямованих на зміну складу учасників, розміру часток чи розміру статутного капіталу, не свідчить про чинність останніх;

- після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства та зміною розміру статутного капіталу товариства, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (вказану правову позицію викладено у постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Під час розгляду справи суд повинен встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Торговий дім «Мегатрейд», укладаючи 26.04.2019 з ОСОБА_3 договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 5% та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс», відчужило частку в статутному капіталі Товариства повторно, тобто розпорядилося часткою, яка фактично вибула з його власності 25.09.2018.

В подальшому, 15.10.2019 ОСОБА_3 відчужив свою частку у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» в розмірі 55%, в т.ч. частку в розмірі 5%, яку ОСОБА_3 набув на підставі оспорюваного договору дарування від ТОВ «Торговий дім Мегатрейд», на користь громадянина ОСОБА_1 .

Загальними зборами ТОВ «Водограй Плюс» 21.02.2020 прийнято рішення, оформлене протоколом № 1/02 від 21.02.2020, про зокрема затвердження збільшення розміру статутного капіталу Товариства в сумі 1 000 000,00 грн та перерозподілено та затверджено розміри часток учасників ТОВ «Водограй-Плюс» та їх номінальну вартість. На підставі вказаного рішення, приватним нотаріусом Івченко А.В., як державним реєстратором, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені зміни до відомостей про ТОВ «Водограй-плюс».

У спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс», тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей щодо ТОВ «Водограй-Плюс».

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі також - Закон).

Пунктом 8 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону в чинній редакції передбачено, що заявник - позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до пп. «д», «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

- судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

- судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 25 зазначеного Закону, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо, зокрема:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей щодо розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, розмірів часток учасників такого товариства чи склад учасників товариства, стягнення з відповідача частки за заявою учасника такого товариства, чітко визначений ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» і є вичерпним.

Крім того, з метою виконання вказівок постанови Верховного Суду від 08.02.2024, суд, під час нового розгляду господарським судом першої інстанції правомірно прийнято до уваги, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Так, у постанові Великою Палатою Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, зазначено, що:

- позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі;

- за змістом позовної заяви позивач прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, тобто відновлення попереднього складу учасників. Позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу;

- вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Велика Палата Верховного Суду робить висновок про можливість позбавлення учасників - відповідачів своїх часток у статутному капіталі за рішенням суду, зокрема про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, у такому разі суд має надавати оцінку добросовісності поведінки відповідачів.

У постанові від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19 Верховний Суд послався на те, що аналіз ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. При цьому за змістом згаданої норми Закону зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними.

В ухвалі від 15.09.2020 Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу № 5017/1221/2012 відповідній колегії суддів Верховного Суду, з огляду на відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, дійшла висновку про належні та ефективні способи захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства, що полягають у відновленні становища, що існувало до визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства, оскільки саме задоволення таких вимог після внесення законодавчих змін може бути підставою для самостійного ініціювання внесення до державного реєстру змін до відповідних відомостей про юридичну особу учасником товариства як заявником.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо належних та ефективних способів захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства стосується випадку, коли позивач прагне відновити становище, яке існувало до стверджуваного порушення його прав або інтересів, заміняє віндикаційний позов або позов про визначення розміру капіталу та розміру часток учасників іншими вимогами (про визнання рішення загальних зборів недійсним, визнання недійсними змін до статуту, скасування реєстраційної дії/реєстраційного запису).

Витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до статті 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до частини другої статті 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у частині першій статті 388 ЦК України).

Частка у статутному капіталі товариства є особливим видом майна, тому загальні засади захисту права власності застосовуються й для захисту права власника частки у статутному капіталі, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 907/922/21.

Тобто, власник майна з дотриманням вимог ст. 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула його з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для витребування майна оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна, документів, що посвідчують відповідне право, рішень загальних зборів, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав.

Вибуття в учасника частки поза його волею, виключення учасника зі складу товариства, можуть відбуватися зміни у складі учасників. Статутний капітал товариства може бути збільшено за рахунок додаткових внесків третіх осіб.

Наведене дає підстави для висновку, що після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства, зміною розміру статутного капіталу товариства та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, у межах якого суд встановлює та перевіряє обставини, пов`язані з законністю вибуття в учасника частки, та надає оцінку добросовісності поведінки відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Під час розгляду справи за позовними вимогами про застосування належного способу захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж позов про стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства) відмова в позові з тих мотивів, що рішення про державну реєстрацію, відомості чи запис про державну реєстрацію права на майно, договір відчуження не визнані недійсними, або що вони не оскаржені, відповідні позовні вимоги не пред`явлені, не допускається.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 зазначила, що рішення загальних зборів учасників товариства, яке за своїм змістом не відповідає закону, не створює правових наслідків, оскільки застосування імперативної норми закону не може залежати від волі приватних осіб. Такі ж наслідки настають, якщо рішення загальних зборів учасників товариства за своїм змістом не відповідає правомірним нормам статуту, оскільки останній є локальним нормативним актом юридичної особи.

Тобто, відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, спрямованих на зміну складу учасників, розміру часток чи розміру статутного капіталу, не свідчить про чинність останніх. Під час розгляду справи за належною позовною вимогою, яка відповідає п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», суд у мотивувальній частині рішення дає правову оцінку рішенням загальних зборів учасника товариства, які на думку позивача, призвели до порушення його прав.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач стверджує, що він є власником частки в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «Водограй-Плюс» (за договором дарування від 22.04.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 ), а 5% цієї частки вибуло з його володіння через, зокрема дії відповідачів (договір дарування від 26.04.2019, укладений між ТОВ «Торговий дім «Мегатрейд» і ОСОБА_3 та договір дарування від 15.10.2019, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 ).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що визнання недійсним оспорюваного договору дарування від 26.04.2019, укладеного між ТОВ «Торговий дім «Мегатрейд» і ОСОБА_3 та акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» від 26.04.2019, підписаного між ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» і ОСОБА_3 , не призведе до повернення цієї частки позивачеві, що не відновить його прав, щодо порушення яких він стверджує.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст.ст. 215, 216 ЦК України. Водночас, норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні цього правочину.

Також колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що задоволення позовної вимоги про витребування з володіння відповідача частки, не призведе до поновлення порушених прав позивача, з огляду на рішення загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс», оформлених протоколом від 21.02.2020, щодо збільшення розміру статутного капіталу Товариства в сумі 1 000 000,00 грн та перерозподілення та затвердження розмірів часток учасників ТОВ «Водограй-Плюс» та їх номінальну вартість.

Вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт «е» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18.

Тобто, застосування такого способу захисту як визначення розмірів часток учасників товариства має здійснюватися, якщо право особи на частку не може бути захищене у спосіб її стягнення (витребування з володіння) (постанова Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 925/1437/21), а після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства та зміною розміру статутного капіталу товариства, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

З огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням приписів п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що внаслідок визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства від 21.02.2020 не будуть поновлені порушені права та інтереси позивача, а обраний позивачем спосіб захисту в даному випадку не буде ефективним.

Водночас, задоволення позовної вимоги про визначення розміру статутного капіталу ТОВ «Водограй-Плюс» та розмірів часток учасників у такому товаристві сприятиме процесуальній економії (відсутності необхідності для наступних позовів позивача) та встановленню стану правової визначеності у даних правовідносинах.

Так, на виконання вказівок постанови Верховного Суду від 08.02.2024, слід надати оцінку вимогам позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс» від 24.04.2019, оформленого протоколом № 1/04/19-1, від 07.05.2019, оформленого протоколом № 2/05/7-1, від 31.05.2019, оформленого протоколом № 1/05/2019 та відповідних реєстраційних дій.

Як вже зазначалось, визначення загального розміру статутного капіталу ТОВ «Водограй-Плюс» та розміру часток учасників Товариства не призведе до відновлення порушеного права позивача, яке виникло через вказані рішення загальних зборів.

Згідно з підпунктом 5.1. пункту 5 Статуту ТОВ «Водограй Плюс» органами Товариства є: Загальні збори учасників; Виконавчий орган (директор); Ревізійна комісія.

Відповідно до підпункту 5.7.-5.12. Статуту ТОВ «Водограй Плюс» Загальні збори учасників скликаються по мірі потреби, але не рідше двох разів на рік. Організовує роботу зборів учасників - обраний Учасниками голова товариства. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Будь-хто з Учасників має право вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що він поставив його не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Позачергові збори учасників скликаються головою Товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності Товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Учасники, які володіють понад 20% голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час та за будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства. Якщо вимога Учасника про скликання загальних зборів не виконана виконавчим органом в 25-ти денний термін, ці Учасники мають право самостійно скликати загальні збори. Про проведення загальних зборів учасників сповіщають письмово (цінним листом з описом вкладеного) або особисто під розписку не пізніше як за 30 днів до початку загальних зборів із зазначенням часу і місця їх проведення, а також порядку денного. Не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів виконавчим органом Товариства повинна бути надана можливість Учасникам Товариства ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно з положеннями ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (в редакції,Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам. Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства. Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання. Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів. У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено порядок скликання загальних зборів учасників товариства. Так, Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Проведення загальних зборів учасників врегульовано положеннями ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», згідно якої Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол. Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю. Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збори учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку та проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, який ініціює їх проведення, якщо інше рішення не прийнято загальними зборами учасників. Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.

До компетенції загальних зборів учасників, згідно частини 2 статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення всіх учасників ТОВ «Водограй-Плюс» про проведення загальних зборів, що дає підстави стверджувати, що фактично спірні рішення приймались лише одним учасником ТОВ «Водограй Плюс», тобто без наявності кворуму.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання. Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду про те, що загальні збори ТОВ «Водограй плюс», які відбулися 24.04.2019, 07.05.2019 та 31.05.2019 скликано та проведено без дотримання вищевказаних вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ «Водограй-Плюс», у зв`язку із чим, рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» від 24.04.2019, оформлене протоколом №1/04/19-1, рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» від 07.05.2019, оформлене протоколом № 2/05/7-1, рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» про зміну адреси місцезнаходження ТОВ «Водограй-Плюс» та визначення нового за адресою: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 18, підлягають визнанню недійсними.

Враховуючи те, що визнання недійсними вказаних вище протоколів загальних зборів та скасування відповідних реєстраційних дій призведе до поновлення керівника та місцезнаходження ТОВ «Водограй-Плюс», яке існувало до прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів, господарським судом першої інстанції правомірно відповідно у задоволенні позовної вимоги про ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на посаді директора ТОВ «Водограй-Плюс».

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на встановлені обставини справи та вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.02.2024, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/5540/20, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Доводи скаржника про те, що позивач права з частки не набув та учасником Товариства згідно із інформацією, яка міститься у ЄДР не став, оцінюються колегією суддів апеляційної інстанції критично, оскільки Верховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі № 910/5540/20 відхилив доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, про те, що у позивача право власності на частку не виникло та без скасування наказу Міністерства юстиції України права позивача не можуть бути поновлені, оскільки підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою третьою особою. Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.11.2021 у справі № 560/1698/19 за позовом ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, вказав на те, що у справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, щодо яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого повинні бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів юридичної особи, тобто позовні вимоги про скасування наказу Міністерства юстиції України є похідними від вимог щодо відновлення порушених корпоративних прав.

Скаржником не спростовано тієї обставини, що загальні збори ТОВ «Водограй плюс», які відбулися 24.04.2019, 07.05.2019 та 31.05.2019 скликано та проведено без дотримання вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ «Водограй-Плюс».

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/5540/20, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/5540/20, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/5540/20 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/5540/20 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/5540/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/5540/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу 910/5540/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова підписана 03.07.2025, зокрема, у зв`язку із перебуванням у відпустці та тимчасовою непрацездатністю судді Гаврилюка О.М.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич