Рішення від 07.07.2025 по справі 607/9056/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2025 Справа №607/9056/25 Провадження №2/607/3125/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., представника позивача - ОСОБА_14., представника відповідача - Молень І.Й. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, третя особа - Міністерство освіти і науки України, про скасування наказу про відрахування студента, зобов`язання вчинити дію та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 через свого представника звернувся в суд із позовом до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, третя особа - Міністерство освіти і науки України, просить:

- скасувати Наказ Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України від 28.01.2025 № 6 (ДІ), яким відраховано студента IV курсу, 8 семестр, ОСОБА_2 (громадянина США), група МБі-119, факультету іноземних студентів, спеціальність "Медсестринство", бакалавр, заочна форма навчання на контрактній основі, з числа студентів університету;

- зобов`язати Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я видати ОСОБА_3 (громадянину США) диплом за ступенем вищої освіти - бакалавр, освітньо-професійна програма - сестринська справа, галузь знань - охорона здоров`я, спеціальність - медсестринство, спеціалізація - медсестринство.

- стягнути із Тернопільського національного медичною університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я в користь ОСОБА_2 (громадянина США) НОМЕР_1 грн заподіяної моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 було зараховано на заочну форму навчання до НМУ на факультет іноземних студентів, навчально-науковий інститут медсестринства, ступінь вищої освіти - бакалавр, освітньо-професійна програма сестринська справа, галузь знань - 22 охорона здоров`я, спеціальність - 223 медсестринство спеціалізація - 223.01 медсестринство, термін навчання - з 01.03.2023 по 28.01.2025.

Підстава для вступу - диплом молодшого спеціаліста, що виданий професійним інститутом Ідеал, США.

ОСОБА_3 успішно пройшов навчання в Університеті, виробничу практику за медсестринським процесом за рейтингом А оцінкою " Добре " та складено переддипломну практику за рейтингом D оцінкою " Добре ".

Також, позивач успішно пройшов атестацію випускника Єдиного державного кваліфікаційного іспиту Інтегрований тестовий іспит "КРОК Б" та набрав 66.7% правильних відповідей, а також склав ЄДКІ, Практично-орієнтований іспит за рейтингом В оцінкою Добре.

ОСОБА_5 дізнався, що на підставі Наказу № 6 ДІ від 28.01.2025 "Про відрахування" його відраховано із числа студентів університету за порушення Правил внутрішнього розпорядку Університету і навчальної дисципліни.

Підставою для винесення Наказу слугувало прийняте рішення про відмову у визнанні - повідомлення щодо результату процедури визнання в Україні іноземного документа про освіту від 17.01.2025 № 1/1010-25 Міністерства освіти і науки України), а також подання декану факультету іноземних студентів та погодження студентського парламенту університету.

Позивач зазначає, що пройшов весь курс навчання, склав усі іспити, пройшов практику та успішно склав усі СДКІ. Фактично ним завершено навчання та підтверджено його освітньо-кваліфікаційний рівень знань. Наполягає, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, не видав диплом. У зв`язку із цим йому було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює 206000 грн.

Наголошує, що зважаючи на те, що ОСОБА_5 вже перебував в статусі студента ТНМУ (здобувача освіти) починаючи з 01.03.2023, а Порядок № 758 набув чинності 04.07.2024, то його норми не можуть поширюватись на відносини, що виникли між ОСОБА_6 та ТНМУ.

Стверджує, що зважаючи на те, що ОСОБА_5 розпочав своє навчання 01.03.2023, то процедура визнання документа мала відбутись протягом року його навчання, натомість Повідомлення Міністерства освіти і науки України із інформацією про відмову у визнанні диплома Професійного Інституту Ідеал (Ideal Professional Institute) датується 17.01.2025, яке ТНМУ отримав 23.01.2025, що є порушенням пункту 11 Порядку № 504 зі сторони відповідача та Міністерства освіти і науки України. Отже, відповідачем та Міністерства освіти і науки України порушено встановлену процедуру (не дотримано строку) визнання документа про освіту іноземного студента.

Посилання ТНМУ на Правила внутрішнього розпорядку є неправильними, оскільки вони стосуються режиму організації його роботи та в абсолютній більшості стосуються викладачів (працівників).

Зазначає, що у США наявною є система за якої заклади освіти можуть мати акредитацію виключно у штаті місця свого розташування, а також можуть бути акредитовані і іншими штатами (не усіма). Відповідно, відсутність закладу освіти у Департаменті освіти США та Раді з акредитації вищої освіти США допускається у випадках, коли той чи інший заклад освіти не має акредитації у більшості штатах. Професійний Інститут Ідеал (Ideal Professional Institute) є регіональним закладом освіти і його диплом надає право на отримання ліцензії у Флориді.

Саме таким правом при отриманні ліцензії скористався ОСОБА_5 . Доказами того, що освітнього рівня Професійний Інститут Ідеал (Ideal Professional Institute) було достатньо для отримання ліцензії є відповідні Правила з ліцензування медсестринства, де зазначено про необхідність наявності затвердженої програми навчання медсестер за вимогами розділу (s.) 464.003 Статуту Флориди. ОСОБА_6 отримано ліцензію у Флориді 21.12.2022, строк дії якої закінчується 31.07.2026, що підтверджується Витягом від 02.06.2025.

Відповідач у своїх заявах по суті просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що відповідно до наказу Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України від 28.02.2023 №86 (з додатком) зараховано ОСОБА_7 (попереднє ім`я Позивача) з 01.03.2023 студентом 3 курсу заочної форми здобуття освіти за спеціальністю (спеціалізацією) «Сестринська справа» за кошти фізичних та/або юридичних осіб (документ про освітній рівень, на основі якого відбувається вступ - Диплом молодшого спеціаліста від 22.03.2022, конкурсний бал - 188,000).

Поряд з цим, 28.02.2023 між Університетом та Позивачем було укладено Договір про навчання у Тернопільському національному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я №2М/С та Договір про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців №2М/С/1.

На виконання п.5 Порядку №758, п.9 Порядку №1541, Правил прийому на навчання для здобуття вищої освіти до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України у 2022 році (зі змінами) (введених в дію наказом №478 від 25.10.2022) зі змінами, затвердженими наказом №33 від 31.03.2023, та положень Договору №2М/С, при вступі Здобувач зобов`язаний надати до Університету відповідний пакет документів, серед яких - документ про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ, та додаток до нього.

Позивачем було подано до Університету документ, виданий 22.03.2022 Професійним Інститутом Ідеал, який підтверджує, що ОСОБА_7 успішно закінчив навчання та виконав всі вимоги для отримання ступеня Молодшого спеціаліста «Професійне медсестринство», Маямі Гарденс, Флорида (згідно з перекладом).

Відповідно до абзацу першого пункту 16 Порядку №1541, документи про освіту зарахованих на навчання іноземців, видані закладами освіти інших держав, проходять процедуру визнання в Україні відповідно до законодавства. Водночас згідно із пунктом 11 Порядку №758, для документа про здобутий іноземцем за кордоном ступінь (рівень) освіти обов`язковою є процедура визнання і встановлення еквівалентності такого документа, що здійснюється у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки України.

За результатами процедури визнання заклад освіти приймає рішення щодо продовження іноземцем навчання з рівня, що відповідає результатам процедури визнання, або щодо відрахування іноземця (абзац третій пункту 16 Порядку №1541).

Наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року №504 затверджено Порядок визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти (надалі - Порядок №504). Цим Порядком встановлено процедуру визнання в Україні здобутих в іноземних освітніх установах кваліфікацій вищої освіти та/або пройдених періодів навчання з метою забезпечення права громадян, які здобули вищу освіту або пройшли певний період навчання в освітніх установах іноземних держав, претендувати на вступ та/або продовження навчання в закладах вищої освіти України, можливість претендувати на працевлаштування, провадження професійної діяльності відповідно до законодавства України.

З метою сприяння студентам факультету іноземних студентів та іноземним студентам навчально-наукового інституту медсестринства Університету у проведенні процедури визнання в Україні документів, виданих за результатами навчання у закладах освіти іноземних держав, 05.11.2018 Університетом прийнято наказ №664, яким уповноважено інспектора факультету іноземних студентів Університету Надію Хащевську забезпечувати проведення процедури визнання в Україні таких документів (тобто забезпечувати представлення інтересів іноземних студентів Університету з питань процедури визнання).

23 січня 2025 року Університетом було отримано Повідомлення №1/1010-25 від Міністерства освіти і науки України щодо результату процедури визнання в Україні іноземного документа про освіту, відповідно до якого прийнято рішення про відмову у визнанні. У вказаному повідомленні зазначено, що Професійний Інститут Ідеал не визнано Департаментом освіти Сполучених Штатів Америки та Радою з акредитації вищої освіти Сполучених Штатів Америки.

Підстава прийняття рішення про відмову у визнанні: підпункт 2 пункту 3 Розділу VII Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року №504 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 05.09.2022 №784) та зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 27.05.2015 за №614/27059).

Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 16 Порядку №1541, у разі прийняття Міністерством освіти і науки України або закладом вищої освіти рішення про відмову у визнанні наданого документа про здобутий освітній рівень, в тому числі через його неавтентичність, заклад освіти відраховує такого іноземця.

Поряд з цим, абзацом 5 пункту 11 Порядку №758 передбачено, що у разі коли компетентний орган з визнання приймає рішення про відмову у визнанні поданого документа про здобутий іноземцем за кордоном ступінь (рівень) освіти, заклад професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти відраховує іноземця протягом двох тижнів з дня реєстрації повідомлення про відмову у його визнанні.

Враховуючи наведене, Університетом було винесено наказ від 28.01.2025 №6 (ДІ), яким відповідно до статті 46 Закону України «Про вищу освіту» відраховано студента IV курсу, 8 семестр, ОСОБА_8 (США) з числа студентів університету за порушення навчальної дисципліни та правил внутрішнього розпорядку, на підставі: прийняття рішення про відмову у визнанні (повідомлення щодо результату процедури визнання в Україні іноземного документа про освіту від 17.01.2025 №1/1010-25 Міністерства освіти і науки України); подання декана факультету іноземних студентів; погодження студентського парламенту університету: витяг з протоколу №17.

Враховуючи норми Закону України «Про вищу освіту», а саме: пункт 6 частини першої статті 46 (інші випадки, передбачені законом) Університетом було винесено правомірний наказ від №6 (ДІ) про відрахування ОСОБА_9 , у зв`язку із прийняттям рішення компетентним органом з визнання про відмову у визнанні поданого документа про здобутий Позивачем за кордоном ступінь (рівень) освіти.

Підпунктом 2 пункту 8 Договору №2М/С визначено, що здобувач зобов`язаний дотримуватися вимог законодавства, установчих документів, правил внутрішнього розпорядку та кодексу академічної доброчесності закладу. Зокрема, Правилами внутрішнього розпорядку Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я, затвердженими ректором Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я 27 грудня 2019 року та прийнятими Конференцією трудового колективу Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я 27 грудня 2019 року, протокол №5. передбачено, що особи, які навчаються в Університеті зобов`язані дотримуватись Статуту Університету, Положення про організацію освітнього процесу, Правил внутрішнього розпорядку в студентських гуртожитках Університету, цих Правил та чинного законодавства України тощо.

Відтак, Університет вважає, що у цій справі мало місце порушення Позивачем правил внутрішнього розпорядку, оскільки Позивач допустив порушення чинного законодавства України, так як ним було надано до Університету документ про отриману освіту в іноземному закладі вищої освіти, а саме в Професійному Інституті Ідеал, який не визнано Департаментом освіти Сполучених Штатів Америки та Радою з акредитації вищої освіти Сполучених Штатів Америки.

У зв`язку з цим, Університет вважає, що його дії є законними та обґрунтованими, оскільки приймаючи оскаржуваний наказ про відрахування Позивача, виконував вимоги абзацу четвертого п.16 Порядку №1541 та абзацу 5 пункту 11 Порядку №758, якими передбачено, що у разі коли компетентний орган з визнання приймає рішення про відмову у визнанні поданого документа про здобутий іноземцем за кордоном ступінь (рівень) освіти, заклад вищої освіти відраховує іноземця.

Щодо вимог Позивача про стягнення з Університету моральної шкоди в розмірі 206 000 грн, сторона Відповідача вважає, що такі вимоги є безпідставними і необґрунтованими, оскільки права Позивача не були порушені Університетом, оскільки жодна протиправна поведінка щодо нього не була вчинена. Позивачем не доведено та не підтверджено, у чому саме полягали та як проявлялись його душевні страждання, переживання та погіршення психологічного стану внаслідок відрахування з Університету.

Від Міністерства освіти і науки України надійшло письмове пояснення, у якому третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Стверджує, що за результатами перевірки статусу освітньої установи, яка видала Диплом від 22.03.2022 на ім`я ОСОБА_5 , в електронній базі акредитованих закладів освіти США (СНЕА), яка є офіційним джерелом національного рівня в США, було встановлено, що Професійний інститут Ідеал не визнано Радою з акредитації вищої освіти Сполучених Штатів Америки (Council for Higher Education Accreditation).

З метою додаткової верифікації інформації щодо статусу освітньої установи, було направлено запити до Департаменту освіти Сполучених Штатів Америки. Відповідно до електронного листа-відповіді Департаменту освіти Сполучених Штатів Америки Професійний інститут Ідеал не акредитований агенцією, визнаною Департаментом освіти Сполучених Штатів Америки.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу VІІ Порядку у разі, якщо компетентним органом з визнання отримано негативний результат перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, приймається рішення про відмову у визнанні поданого Документа.

Відповідне повідомлення щодо результату процедури визнання в Україні іноземного документа про освіту №1/1010-25 від 17.01.2025 (N-370-25) було передано заявнику (додається).

Таким чином, рішення про відмову у визнанні в Україні Диплома, виданого 22.03.2022 Професійним інститутом Ідеал (штат Каліфорнія, Сполучені Штати Америки) на ім`я ОСОБА_5 , прийнято Міністерством освіти і науки України відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов з підстав, викладених у заявах по суті.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у заявах по суті.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ОСОБА_7 (попереднє ім`я Позивача) успішно закінчив навчання та виконав всі вимоги для отримання ступеня молодшого спеціаліста «Професійне медсестринство» професійного Інституту Ідеал 22 березня 2022 року, Маямі Гарденс, Флорида, про що отримав диплом (а.с. 65-68).

Відповідно до наказу Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України від 28.02.2023 №86 (з додатком) зараховано ОСОБА_7 (попереднє ім`я Позивача) з 01.03.2023 студентом 3 курсу заочної форми здобуття освіти за спеціальністю (спеціалізацією) «Сестринська справа» за кошти фізичних та/або юридичних осіб (документ про освітній рівень, на основі якого відбувається вступ - Диплом молодшого спеціаліста від 22.03.2022, конкурсний бал - 188,000), термін навчання - з 01.03.2023 по 28.01.2025.

Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я та ОСОБА_7 28.02.2023 уклали Договір про навчання у Тернопільському національному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я №2М/С.

Із пункту 2 Договору відповідач зобов`язується зарахувати випускника на навчання на 3-ій курс після виконання вимог умов прийому на навчання, правил прийому та укладення договору.

Пунктом 2.1 Договору врегульовано питання щодо виконання вимог умов прийому на навчання, зокрема такими умовами є: подання заяви на навчання та пакету документів, успішне складання вступних іспитів відповідно до правил прийому поточного року (підпункти 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1. Договору).

У підпункті 4 пункту 6 Договору зазначено про те, що ТНМУ зобов`язаний видати здобувачу освіти документ про вищу освіту за умови виконання ним освітньої програми в обсязі, необхідному для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, та наявності акредитації освітньої програми на момент завершення навчання здобувача.

Пунктом 8 Договору передбачено, що здобувач освіти (позивач) зобов`язаний надати під час вступу до ТНМУ перелік документів, зокрема і документ про раніше здобутий освітній рівень, на основі якого здійснюється вступ.

Фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб (на умовах договору укладеного між закладом та фізичною особою, яка замовляє платну освітню послугу (пункт 12 Договору).

Згідно Академічної довідки № 375420 від 28.01.2025 ОСОБА_2 було зараховано на заочну форму навчання до ТНМУ на факультет іноземних студентів, навчально-науковий інститут медсестринства, ступінь вищої освіти - бакалавр, освітньо-професійна програма - сестринська справа, галузь знань - 22 охорона здоров`я, спеціальність - 223 медсестринство, спеціалізація - 223.01 медсестринство, термін навчання - з 01.03.2023 по 28.01.2025, документ про освіту, що був підставою для вступу - що виданий професійним інститутом Ідеал, США. За результатами навчання ОСОБА_5 успішно пройшов навчання по 28 предметах, пройшов виробничу та переддипломну практику. За результатами атестації випускника ОСОБА_5 склав успішно пройшов склав Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) Інтегрований тестовий іспит "КРОК В" та набрав 66.7% правильних відповідей, а також складено ЄДКІ, Практично-орієнтований іспит за рейтингом В оцінкою Добре .

Відповідно до Наказу № 6 ДІ від 28.01.2025 "Про відрахування" ОСОБА_2 відраховано із числа студентів університету 4 курсу 8 семестр, групи МБі-119, спеціальність "Медсестринство", бакалавр, заочна форма навчання на контрактній основі за порушення Правил внутрішнього розпорядку Університету і навчальної дисципліни.

Підставою для винесення Наказу слугувало прийняте рішення про відмову у визнанні (повідомлення щодо результату процедури визнання в Україні іноземного документа про освіту від 17.01.2025 року № 1/1010-25 Міністерства освіти і науки України), а також подання декану факультету іноземних студентів та погодження студентського парламенту університету.

Як видно із заяви (а.с. 57-58) уповноважений інспектор факультету іноземних студентів на проведення процедури визнання в Україні документів виданих за результатами навчання у закладах освіти іноземних держав, що здійснюється компетентним органом з визнання відповідно до законодавства України Хащевська Надія Михайлівна в інтересах ОСОБА_12 05.10.2023 звернулася із проханням здійснити процедуру визнання документа про освіту виданого на ім`я ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ).

За результатами перевірки статусу освітньої установи, яка видала Диплом від 22.03.2022 на ім`я ОСОБА_5 , в електронній базі акредитованих закладів освіти США (СНЕА), яка є офіційним джерелом національного рівня в США, було встановлено, що Професійний інститут Ідеал не визнано Радою з акредитації вищої освіти Сполучених Штатів Америки (Council for Higher Education Accreditation).

Міністерством освіти і науки України було прийнято рішення про відмову у визнанні в Україні Диплома, виданого 22.03.2022 Професійним інститутом Ідеал (штат Каліфорнія, Сполучені Штати Америки) на ім`я ОСОБА_5 про що надано повідомлення від 17.01.2025 (а.с. 74).

У зв`язку із цим 23.01.2025 декан факультету іноземних студенів звернувся із поданням про відрахування ОСОБА_9 за порушення дисципліни та правил внутрішнього розпорядку (а.с. 76).

ОСОБА_5 отримав ліцензію у штаті Флорида 21.12.2022, строк дії якої закінчується 31.07.2026, яка дійсна також у деяких інших штатах, що підтверджується Витягом від 02.06.2025.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Вирішуючи позовну вимогу щодо скасування наказу Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України від 28.01.2025 № 6 (ДІ), суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про вищу освіту» кожен має право на вищу освіту.

Право на вищу освіту гарантується незалежно від віку, громадянства, місця проживання, статі, кольору шкіри, соціального і майнового стану, національності, мови, походження, стану здоров`я, ставлення до релігії, наявності судимості, а також від інших обставин. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття вищої освіти, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України.

Не вважається дискримінацією права на здобуття вищої освіти встановлення обмежень і привілеїв, що визначаються специфічними умовами здобуття вищої освіти, зумовленими особливостями отримання кваліфікації.

Як передбачено пунктом 1 частини шостої статті 40 Закону України «Про вищу освіту» за погодженням з органом студентського самоврядування закладу вищої освіти приймаються рішення про відрахування студентів (курсантів) з закладу вищої освіти та їх поновлення на навчання.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про вищу освіту», підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого навчального закладу; 4) невиконання індивідуального навчального плану; 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом.

Із змісту Наказу № 6 ДІ від 28.01.2025 "Про відрахування" вбачається, що ОСОБА_2 відраховано із числа студентів університету за порушення Правил внутрішнього розпорядку Університету і навчальної дисципліни.

Підставою для винесення Наказу слугувало прийняте рішення про відмову у визнанні (повідомлення щодо результату процедури визнання в Україні іноземного документа про освіту від 17.01.2025 року № 1/1010-25 Міністерства освіти і науки України).

Як передбачено статтею 63 Закону України «Про вищу освіту», особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов`язані: 1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти; 2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями; 3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.

Правила внутрішнього розпорядку університету - це локальний нормативний акт закладу вищої освіти (ЗВО), який визначає організацію освітнього процесу, поведінку здобувачів освіти (студентів), їх права та обов`язки, а також заходи дисциплінарного впливу в разі порушення встановлених вимог.

Порушення правил внутрішнього розпорядку університету характеризується тим, що 1) такі правила зафіксовані в локальних нормативних актах (ПВРУ, Статут, положення про академічну доброчесність); 2) вчинені особою, яка перебуває в освітньому процесі - студентом, аспірантом, іноді працівником, якщо він паралельно навчається; 3) є винними - вчинені свідомо або через недбалість, незалежно від мотиву; 4) суперечать правовим чи етичним нормам - порушують режим занять, етику, правила поведінки.

Тобто, порушенням правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти (ЗВО) вважається винна дія або бездіяльність здобувача вищої освіти, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні обов`язків, передбачених статутом ЗВО, Правилами внутрішнього розпорядку, положенням про організацію освітнього процесу, положенням про академічну доброчесність, а також іншими локальними нормативними актами, що регламентують освітню, етичну та поведінкову дисципліну в межах університетського середовища.

Таке порушення може виражатися, зокрема, у: невиконанні навчального плану (систематичні прогули, нездача заліків/іспитів, неякісне виконання індивідуальних завдань), порушенні академічної доброчесності (плагіат, списування, підробка робіт або документів), порушенні загальноприйнятих норм поведінки в університетському середовищі (неповажне ставлення до викладачів, співробітників чи студентів, порушення громадського порядку), недотриманні вимог щодо внутрішнього режиму гуртожитку (якщо передбачено ПВРУ), перебуванні в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, вживанні відповідних речовин на території ЗВО, інших формах грубих або систематичних порушень.

Судом досліджено правила внутрішнього трудового розпорядку Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України (а.с. 86).

Суд вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ОСОБА_6 будь-яких вимог правил внутрішнього розпорядку Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, затвердженими ректором Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я 27 грудня 2019 року та прийнятими Конференцією трудового колективу Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я 27 грудня 2019 року, а покликання на це відповідача є загальним і неконкретним.

Так, як видно із академічної довідки № 375420 від 28.01.2025, за результатами навчання ОСОБА_5 успішно пройшов навчання по 28 предметах, пройшов виробничу та переддипломну практику, за результатами атестації випускника ОСОБА_5 склав успішно склав Єдиний державно-кваліфікаційний іспит (ЄДКІ) Інтегрований тестовий іспит "КРОК В" та набрав 66.7% правильних відповідей, а також складено ЄДКІ, Практично-орієнтований іспит за рейтингом В оцінкою Добре .

Покликання ж відповідача на рішення Міністерством освіти і науки України про відмову у визнанні в Україні Диплома, виданого 22.03.2022 Професійним інститутом Ідеал (штат Каліфорнія, Сполучені Штати Америки) є безпідставним, оскільки вказана обставина не свідчить про порушення позивачем правил внутрішнього розпорядку, оскільки цей факт не є виною дією чи бездіяльністю, яка залежала від волі позивача.

Разом із тим, згідно частини вісімнадцятої статті 44 Закону передбачено, що прийом на навчання іноземних громадян та осіб без громадянства здійснюється за результатами вступних іспитів та на підставі академічних прав на продовження навчання, що надаються документом про здобутий рівень освіти в країні його походження, та врахування балів успішності, що дають право для продовження навчання на наступному рівні вищої освіти відповідно до законодавства країни, що видала документ про здобутий рівень освіти.

Аналогічні положення містяться у Правилах прийому на навчання для здобуття вищої освіти до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України у 2022 році (а.с. 21-23).

Пунктом 17 частини першої статті 13 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки затверджує за погодженням із Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти порядок визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти та наукових ступенів і проводить процедуру їх визнання, крім випадків, передбачених цим Законом.

Нормативно-правовим актом, який регулює проведення процедури визнання в Україні всіма компетентними органами, є Наказ МОН від 05 травня 2015 р. № 504, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 р. за № 614/27059 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 05 вересня 2022 року № 784, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2022 р. за № 1288/38624).

За змістом пункту 2 розділу І Порядку №504, у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

відмова у визнанні - офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

визнання - офіційне підтвердження компетентним органом з визнання справжності та академічного рівня іноземної освітньої кваліфікації або періодів навчання з метою надання власнику кваліфікації права претендувати на вступ до закладу вищої освіти та/або продовження навчання, можливості претендувати на працевлаштування в Україні;

власник документа про освіту (далі - Власник) - будь-яка фізична особа, на ім`я якої виданий документ, що володіє, користується та розпоряджається документом про освіту;

документ про освіту (далі - Документ) - документ, який містить інформацію (у тому числі персональні дані) про Власника, його кваліфікацію, рівень та ступінь вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію, перепідготовку або засвідчує проходження періоду навчання в іноземному закладі вищої освіти;

заявник (далі - Заявник) - Власник або інша юридична та/або фізична особа, яка представляє інтереси Власника з питань процедури визнання; інтереси неповнолітньої особи може представляти її законний представник;

компетентний орган з визнання - орган, якому відповідно до законодавства офіційно доручено ухвалювати рішення про результати процедури визнання іноземних кваліфікацій та періодів навчання;

повідомлення про відмову у визнанні Документа (далі - Повідомлення) - документ, що засвідчує офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

процедура визнання - процедура визнання в Україні Документів, виданих за результатами навчання у закладах освіти іноземних держав, що здійснюється компетентним органом з визнання відповідно до законодавства України;

свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (далі - Свідоцтво) - документ, що засвідчує офіційне рішення компетентного органу з визнання про визнання іноземного документа про освіту;

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку №504 процедура визнання в Україні Документів здійснюється такими компетентними органами з визнання: 1) закладом вищої освіти - з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається Свідоцтво; 2) МОН - з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається Свідоцтво.

Відповідно до розділу ІV Порядку №504, визнання здійснюється за заявою особи, поданою до компетентного органу. Процедура визнання Документа з метою навчання/здобуття освіти, здійснюється протягом першого року навчання Власника. У разі навчання Власника на підготовчому факультеті (відділенні або підрозділі) у закладі вищої освіти України, процедура визнання Документа здійснюється до зарахування Власника на навчання для здобуття відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України. Заклад вищої освіти України забезпечує контроль за строками подання документів до компетентного органу з визнання та здійсненням процедури визнання, визначених підпунктом 1 пункту 10, пунктом 11 цього розділу.

Пунктом 1 Розділу ІХ порядку передбачено, що у разі незгоди Власника з результатами процедури визнання, Власник або інша уповноважена ним особа не пізніше 3 місяців з дати видачі Свідоцтва або Повідомлення може звернутися до компетентного органу з визнання, що здійснював процедуру визнання, із мотивованою письмовою заявою про перегляд рішення, в якій має бути зазначено дату реєстрації, номер документа про результат процедури визнання, та надати додаткові документи щодо Програми, отриманої кваліфікації тощо. У такому випадку компетентний орган з визнання розглядає всі додатково надані Власником документи та проводить їх дослідження, у результаті якого попереднє рішення може бути переглянуто. За результатами перегляду рішення видається Свідоцтво або надсилається офіційний лист із зазначенням підстав відмови у перегляді рішення.

Згідно пункту 4 розділу ІХ рішення компетентного органу з визнання може бути оскаржене у судовому порядку.

У відповідності до пункту 16 порядку організації набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства, який затверджений Наказ Міністерства освіти і науки України 01.11.2013 № 1541 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 11.12.2015 № 1272 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.11.2013 за № 2004/24536 документи про освіту зарахованих на навчання іноземців, видані закладами освіти інших держав, проходять процедуру визнання в Україні відповідно до законодавства. За результатами процедури визнання заклад освіти приймає рішення щодо продовження іноземцем навчання з рівня, що відповідає результатам процедури визнання, або щодо відрахування іноземця. У разі прийняття Міністерством освіти і науки України або закладом вищої освіти рішення про відмову у визнанні наданого документа про здобутий освітній рівень, в тому числі через його неавтентичність, заклад освіти відраховує такого іноземця.

Аналогічні положення закріплені у абзаці 5 пункту 11 порядку організації прийому до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства з використанням Єдиної міжвідомчої інформаційної системи України для іноземців та осіб без громадянства, які бажають навчатися у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 р. № 758, який діяв на час прийняття оскарженого наказу.

Тому, суд вважає, що у зв`язку із наявністю рішення Міністерством освіти і науки України про відмову у визнанні в Україні Диплома, виданого 22.03.2022 Професійним інститутом Ідеал (штат Каліфорнія, Сполучені Штати Америки) були підстави для відрахування позивача, як іноземця, передбачені пунктом 6 частини першої статті 46 Закону України «Про вищу освіту», однак відповідачем помилково зазначено у наказі, як підстава для звільнення, порушення навчальної дисципліни та правил внутрішнього розпорядку.

Тому, суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити частково, виключити із наказу Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України від 28.01.2025 № 6 (ДІ), яким відраховано студента IV курсу, 8 семестр, ОСОБА_2 (громадянина США). група МБі-119, факультету іноземних студентів, спеціальність "Медсестринство", бакалавр, заочна форма навчання, посилання на порушення ним навчальної дисципліни та правил внутрішнього розпорядку.

Вирішуючи позов в частині позовних вимог про зобов`язання Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я видати ОСОБА_3 (громадянину США) диплом, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону, молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Отже законом визначена послідовність здобуття ступенів вищої освіти.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про вищу освіту», документ про вищу освіту (науковий ступінь) видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню (наукову) програму та пройшла атестацію.

Право на здобуття вищої освіти мають особи, які мають іноземний диплом, за умови його визнання в Україні.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 було зараховано на заочну форму навчання до НМУ на факультет іноземних студентів, навчально-науковий інститут медсестринства. ступінь вищої освіти - бакалавр, освітньо-професійна програма сестринська справа, галузь знань - 22 охорона здоров`я, спеціальність - 223 медсестринство спеціалізація - 223.01 медсестринство. термін навчання - з 01.03.2023 по 28.01.2025.

Підстава для вступу - диплом молодшого спеціаліста, що виданий професійним інститутом Ідеал, США.

В силу положень Закону України «Про вищу освіту» обов`язковою є процедура визнання і встановлення еквівалентності Документа, що здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 «Деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за № 614/27059.

При цьому, відповідно до вказаного порядку, ініціювання проведення процедури визнання іноземного документа про освіту покладено, в тому числі, і на самого заявника, у цьому випадку на Позивача.

У своїй позовній заяві Позивач посилається на те, що всупереч Договору відповідач не видав Позивачу документ про вищу освіту.

Разом із тим, суд звертає увагу, що вимога щодо визнання іноземного документа про освіту є саме законодавчою вимогою відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 «Деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту» (із змінами), Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2023 році (п.10) які затверджені Наказ Міністерства освіти і науки України 15 березня 2023 року № 276 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 р. за № 519/39575 та Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, (п.13), які затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України 13 жовтня 2021 року № 1098 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26 листопада 2021 р. за № 1542/37164.

Разом із тим, повідомленням №1/1010-25 від Міністерства освіти і науки України щодо результату процедури визнання в Україні іноземного документа про освіту, прийнято рішення про відмову у визнанні в Україні Диплома, виданого 22.03.2022 Професійним інститутом Ідеал (штат Каліфорнія, Сполучені Штати Америки) на ім`я ОСОБА_5 .

Враховуючи вищенаведене, оскільки Диплом Позивача не був визнаний, відповідач поза власною волею не міг і не може видати йому диплом, тому доводи про невиконання Тернопільським національним медичним університетом імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України вимог законодавства та договірних зобов`язань є безпідставними, а неможливість видачі диплома, у цьому випадку, не можна вважати невиконанням з огляду на те, що така неможливість склалася у зв`язку з настанням наслідків, які не залежали від волі Університету.

Твердження позивача про те, що відповідач пропустив річний строк визнання диплома, який встановлений розділом ІV Порядку №504, є безпідставним, оскільки саме позивач звернувся із заявою про визнання через 9 місяців після початку навчання. Крім того, навіть у випадку порушення цього строку, це не є підставою для автоматичного визнання іноземного диплома на території України.

Щодо твердження позивача про специфічність системи освіти у США, а також того, що на підставі отриманого ним диплома молодшого спеціаліста, що виданий професійним інститутом Ідеал, США, він отримав ліцензію у штаті Флорида, то суд зазначає, що процедура визнання диплома врегульована наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504. При цьому, порядок передбачає процедуру як адміністративного оскарження рішення про відмову, так і можливість оскарження цього рішення в судовому порядку.

Спір щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, належить до предметної юрисдикції адміністративного суду. Тому встановлення протиправності (незаконності) рішення про відмову у визнанні диплома відбувається в порядку, встановленому КАС України.

Позивач не надав доказів оскарженні рішення МОН, а суд у порядку цивільного судочинства не має права надавати оцінку цьому рішенню, яке є дійсним.

Враховуючи вище наведене, суд доходить висновку, що у задоволенні позову в частині позовних вимог про зобов`язання Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я видати ОСОБА_3 (громадянину США) диплом слід відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить із такого.

Згідно із вимогами статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 (далі за текстом - Постанова ВСУ) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктами 4, 5 Постанови ВСУ визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови ВСУ розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жодних доказів на підтвердження завдання моральної шкоди позивачем не надано.

Сам факт оскарження наказу про відрахування позивача не свідчить що це могло завдати позивачу душевних страждань, а виключення деяких формулювань наказу є достатньою сатисфакцією відновлення прав позивача.

При цьому, ОСОБА_5 зазначив про те, що він зазнав моральної страждань саме у зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору щодо видачі йому диплому, однак, судом не встановлено порушень відповідача в цій частині, а невидача диплому пов`язана із об`єктивними обставинами - рішенням МОН щодо невизнання диплому молодшого спеціаліста.

Отже, аналізуючи норми чинного законодавства та встановленні по справі обставини, суд вважає недоведеним наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, що могло б слугувати підставою для відшкодування моральної шкоди на підставі статті 1173 ЦК України, а саме: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою.

Враховуючи викладені обставини справи та встановлені відповідно до них правовідносини сторін, суд доходить переконання, що у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи питання відшкодування понесених судових витрат, суд виходить із такого.

Позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн та за вимогу майнового характеру - 3090 гривень

Також, позивач поніс витрати на правову допомогу 40000 гривень, понесення яких підтверджується договором про надання правової допомоги від 14.03.2025 (а.с. 24 - 25) та прибутковим касовим ордером №37 (ас. 26).

У справі №755/9215/15-ц ВП ВС вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Крім того, ВП ВС у своїй постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зробила висновок, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата ВС виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, а саме, частково задоволена одна вимога немайнового характеру із трьох, в силу статті 141 ЦПК України із Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України в користь ОСОБА_2 слід стягнути 605,60 (1/2 від 1211,20) гривень судового збору за одну вимогу немайнового характеру, яка частково задоволена та 6666,67 (40000/6) гривень витрат на правову допомогу, разом - 7272,27 грн судових витрат.

Керуючись статтями 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Виключити із наказу Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України від 28.01.2025 № 6 (ДІ), яким відраховано студента IV курсу, 8 семестр, ОСОБА_2 (громадянина США), група МБі-119, факультету іноземних студентів, спеціальність "Медсестринство", бакалавр, заочна форма навчання посилання на порушення ОСОБА_2 навчальної дисципліни та правил внутрішнього розпорядку.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України в користь ОСОБА_2 7272 гривні 27 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України ел. пошта university@tdmu.edu.ua, адреса: Тернопіль, Майдан Волі, 1, 46001, ЄДРПОУ 02010830.

Третя особа: Міністерства освіти і науки України, ел. пошта ez@mon.gov.ua, адреса: м. Київ, пр. Берестейський, 10, 01135 РНОКПП 38621185.

Головуючий суддяВ. М. Позняк