Рішення від 08.07.2025 по справі 120/16792/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 липня 2025 р. Справа № 120/16792/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Влад" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства "Влад" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкових повідомлень-рішень відповідача від 09.10.2024 року №0346702403, №0346672406 та №0346622406.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підстав, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 20, пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.2 статті 77 та пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на третій квартал 2024 року, на підставі наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 02.07.2024 року №3394 к, посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області проведено планову виїзну документальну перевірку Фермерського господарства "Влад" з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.04.2018 року по 31.03.2024 року, дотримання вимог законодавства з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 року по 31.03.2024 року.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №28884/02-32-24-06/20090790 від 14.08.2024 року.

Перевіркою дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати, встановлено порушення пункту 54.2 статті 54, пункту 57.1 статті 57, підпунктів 168.1.2 та 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.1 "е" статті 176, пункту 176.2 "а" статті 176 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб під час виплати заробітної плати за період з 01.04.2018 року по 31.03.2024 року у загальній сумі 1352529,76 грн., в тому числі по періодах: за 2018 рік несвоєчасно сплачено 151044,88 грн., за 2019 рік несвоєчасно сплачено 269191,20 грн., за 2020 рік несвоєчасно сплачено 316041,25 грн., за 2021 рік несвоєчасно сплачено 393573,52 грн., за 2022 рік несвоєчасно сплачено 222678,91 грн.

Крім того, перевіркою дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб із орендної плати за земельні частки (паї), встановлено порушення пункту 54.2 статті 54, пункту 57.1 статті 57, підпунктів 168.1.2, 168.1.4 та 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.1 "е" статті 176, пункту 176.2 "а" статті 176 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб під час виплати орендної плати за земельні частки (паї) та при нарахуванні, але не перерахуванні орендної плати за земельні частки (паї) за період з 01.04.2018 року по 31.03.2024 року у загальній сумі 754953,70 грн., в тому числі по періодах: за 2018 рік несвоєчасно сплачено 300369,94 грн., за 2019 рік несвоєчасно сплачено 152764,45 грн., за 2020 рік несвоєчасно сплачено 153816,80 грн., за 2021 рік несвоєчасно сплачено 148002,51 грн.

Також, перевіркою дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету військового збору із заробітної плати та із орендної плати за земельні частки (паї) встановлено порушення пункту 54.2 статті 54, пункту 57.1 статті 57, підпунктів 168.1.2 та 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.1 "е" статті 176, пункту 176.2 "а" статті 176 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору під час виплати заробітної плати та орендної плати за земельні частки (паї) за період з 01.04.2018 року по 31.03.2024 року у загальній сумі 171397,96 грн., в тому числі по періодах: за 2018 рік несвоєчасно сплачено 7801,72 грн., за 2019 рік несвоєчасно сплачено 9063,91 грн., за 2020 рік несвоєчасно сплачено 25821,74 грн., за 2021 рік несвоєчасно сплачено 52246,38 грн., за 2022 рік несвоєчасно сплачено 51631,51 грн., за 2023 рік несвоєчасно сплачено 24832,70 грн.

Надалі, 09.10.2024 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення №0346702403, №0346672406 та №0346622406.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

За приписами підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1); доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (п.п. 163.1.2); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3).

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 164.3 статті 164 ПК України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Пунктом 164.5 статті 164 ПК України встановлено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються об`єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Відповідно до підпунктів 168.1.4, 168.1.5. пункту 168.1 статті 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

За приписами підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до підпунктів 1.1. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є: особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп; платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів).

Об`єктом оподаткування збором є: для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу; для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету з доходів платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору, зазначені у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Як уже зазначалось судом, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 54.2 статті 54, пункту 57.1 статті 57, підпунктів 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1, підпункту "е" пункту 176.1 та підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету:

- податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати на суму 1352529,76 грн.;

- податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні частки (паї) на суму 754953,70 грн.;

- військового збору із заробітної плати та орендної плати на суму 171397,96 грн.

Вказуючи на протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень представник позивача зазначив, що відповідачем не враховано законодавчу заборону на нарахування пені та застосування штрафів у період карантину та в умовах воєнного стану, не дотримано граничні строки для нарахування пені та застосування фінансових санкцій.

Надаючи оцінку таким доводам представника позивача, суд зазначає, що 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 533-IX (далі - Закон № 533-IX).

У зв`язку із набранням чинності Законом № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)") підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів сплати податків та зборів у відповідний період.

Карантин був встановлений Кабінетом Міністрів України 12 березня 2020 року на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Однак, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 07 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Вказаним Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України було визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Підпунктом 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В подальшому, Законом України № 2142-IX від 24 березня 2022 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме - слова "трьох місяців" замінено словами "шести місяців".

Верховна Рада України 12 травня 2022 року прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року.

Згідно вказаного Закону № 2260-IX з 27 травня 2022 року підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Таким чином, з дати набрання чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо сплати податків та зборів.

Законом № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України був доповнений положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а тому будь-яка колізія між положеннями Податкового кодексу України або неоднозначне (множинне) трактування його норм (зокрема, пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ) з 27 травня 2022 року відсутні.

Слід зазначити, що Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно яких для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України" щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України, який набрав чинності 03 січня 2023 року, підпункт 69.1 викладено в новій редакції, згідно з якою у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Крім того, згідно внесених до цього пункту змін платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

З огляду на наведене вище правове регулювання можна дійти висновку, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податків та зборів за звітні податкові періоди, в яких діяв мораторій, запроваджений пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме - з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року, однак лише у випадку сплати таких податкових зобов`язань не пізніше 1 серпня 2022 року (перший випадок) або у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів (другий випадок).

Суд зауважує, що податкове правопорушення щодо несвоєчасної сплати податків та зборів є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем сплати узгоджених податкових зобов`язань, а припиняється таке порушення в день фактичної сплати податків та зборів. Тобто у випадку коли платник податку несвоєчасно сплатив податки та збори за звітні (податкові) періоди, які припадали на період дії мораторію, і фактична сплата таких узгоджених податкових зобов`язань здійснена після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків сплати податків та зборів застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

При цьому, слід враховувати, що, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Отже, якщо платником податків порушено граничний строк сплати узгоджених податкових зобов`язань за звітні періоди, які припадали на період дії мораторію (січень - травень 2022 року), а сплата таких податкових зобов`язань відбулась з порушенням строку після 01 серпня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України (а саме - за порушення строків сплати податків та зборів після 01 серпня 2022 року по день фактичної сплати податкових зобов`язань).

Виключенням є другий випадок, коли у платника податків відсутня можливість виконати свій податковий обов`язок.

Як зазначалось вище, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку.

Вносячи до ПК України зміни в частині особливостей справляння податків і зборів на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, законодавець виходив з того, що внаслідок настання указаних обставин з`явились дві категорії платників податків: ті, що мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, і ті, у яких така можливість відсутня. Про існування такого поділу свідчить і зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції Закону № 2118-IX, водночас, Законом № 2260-IX ці положення були уточнені.

Для тих платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, законодавець передбачив можливість звільнення від відповідальності, зокрема, за несвоєчасну сплату податків і зборів, за умови, що така сплата буде здійснена у строк до 01 серпня 2022 року.

Для тих же платників, у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо сплати податків і зборів, законодавець передбачив звільнення від відповідальності за умови виконання такого обов`язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

При цьому, встановлене абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України звільнення від відповідальності є залежним від отримання рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку відповідно до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за №967/38303 (далі - Порядок № 225), який набрав чинності 06 вересня 2022 року.

Разом з тим, та обставина, що Порядок № 225 набрав чинності лише 06 вересня 2022 року у будь-якому випадку не позбавляла платників податків права довести у визначений спосіб факт неможливості своєчасно виконати свій обов`язок і після указаної дати, вказавши у заяві про відповідний період, що прямо передбачено цим Порядком.

Отже, той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок із сплати податків і зборів з 27 травня 2022 року повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов`язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку № 225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку відповідальність, передбачена статтею 124 ПК України, до цього платника податків не застосовується.

Суд звертає увагу, що законодавець визначив чіткий алгоритм дій для платників податків, у яких була відсутня можливість виконати податковий обов`язок, а саме - шляхом звернення до податкового органу із заявою відповідно до вимог Порядку № 225.

Позивачем не було надано до суду доказів звернення до контролюючого органу у передбачений Порядком № 225 спосіб із заявою про підтвердження відсутності можливості виконання ним податків податкових обов`язків.

Таким чином, позивачем не доведено факту неможливості своєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору у спірний період, а тому його віднесено до категорії платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, і, відповідно, він підлягає притягненню до фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань.

Подібних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №240/34129/23 від 16 жовтня 2024 року.

Разом з тим, суд звертає увагу, що до позивача, окрім інших, застосовувались штрафні (фінансові) санкції та пеня починаючи з 01.04.2018 року, тобто до встановлення карантину введення воєнного стану в Україні.

Стосовно посилання позивача, що відповідач протиправно охопив камеральною перевіркою період до 10.10.2021, то відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 цього ж Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених Кодексу, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього ж Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Законом України від 17.03.2020 № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 18.03.2020, до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Абзацом 10 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України було передбачено, що на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

З 24.02.2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №64 на території України введено воєнний стан.

Дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно з пунктом 2 розділу II Закону № 2120-IX від 15.03.2022 року, який набрав чинності 17.03.2022. Цим же Законом в ПК України були внесені певні зміни, зокрема, статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи". Ця норма діяла до 01.08.2023.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що застосовуючи норми ПК України з урахуванням змін, запроваджених у період пандемії та воєнного стану, контролюючий орган діяв у межах законодавчо дозволених строків, а тому камеральна перевірка, яка охоплює період до 10.10.2021, не є протиправною, адже строк давності не сплив з урахуванням зупинення його перебігу на вказані періоди.

Що ж стосується посилання позивача на положення підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, то суд зазначає наступне.

01.08.2023 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" № 3219-IX, яким зокрема п.69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено пп.69.37 наступного змісту:

"Тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ХІ, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов`язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов`язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується".

Буквальний аналіз положення підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України свідчить, що дана норма застосовується виключно у випадку, коли за результатами податкової перевірки, проведеної після 1 серпня 2023 року в період дії воєнного стану, контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні визначено суму основного податкового зобов`язання (без штрафних санкцій), яку платник сплатив упродовж 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого рішення.

У такому разі штрафні санкції вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

У спірних податкових повідомленнях-рішеннях сума основного податкового зобов`язання не визначалась, натомість були застосовані лише штрафні санкції та нарахована пеня.

Відтак, положення підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у даній ситуації не підлягають застосуванню.

Судом надано мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного позивачем, інших підстав протиправності, прийнятих податкових повідомлень-рішень чи відсутності можливості у період воєнного стану сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір позивачем не заявлено, відповідних доказів не надано, а суд не вправі самостійно відшукувати та обирати інші правові підстави позову на які не здійснено посилання позивачем, оскільки такий підхід буде складати порушення принципу диспозитивності.

Відповідно до принципу диспозитивності, що містить частина 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Належними є способи захисту, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який забезпечує виконання її приписів. Визначення ефективного судового захисту пов`язане з відповідним змістом заявлених позовних вимог, тобто з визначенням належного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів особи.

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не може виходити за межі цих вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог. Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду.

За наведених обставин суд не вбачає правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2024 року №0346702403, №0346672406 та №0346622406 прийнятих Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 242, 243, 245, 246, 250, 257, 262, 268-273, 278, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фермерське господарство "Влад" (вул. Колгоспна, 1, с. Марківці, Хмільницький район, Вінницька область, 22135, ЄДРПОУ 20090790);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, ЄДРПОУ: ВП 44069150).

Суддя Свентух Віталій Михайлович