Постанова від 01.05.2025 по справі 361/7347/21

Справа № 361/7347/21

Апеляційне провадження №22-ц/824/3902/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2025 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агротек» до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Бокаро Інвест», третя особа - Державна установа «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року позивачі звернулись до суду з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 07 травня 2018 року під час слідчих дій працівники поліції вилучили у позивачів майно, яке не було повернено в натурі у повному обсязі. Згодом, 14 листопада 2018 року повторно працівники поліції вилучили у позивачів майно, яке так само не було повернено в повному обсязі.

У зв`язку з викладеним просили суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 95 516 061,78 грн. та на користь ТОВ «Трубіж Агротек» кошти в розмірі 2 805 700,00 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2022 року позов задоволено, стягнуто солідарно з Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Бокаро Інвест» на користь ОСОБА_1 , громадянина Турецької Республіки, кошти у розмірі - 30 550 993 грн., 59 000 доларів США, 1 971 200 євро; стягнуто солідарно з Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, товариства з обмеженою відповідальністю «БокароІнвест» на користь ТОВ «Трубіж Агротек» кошти у розмірі - 2 805 700 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду, 14 жовтня 2022 року Головне управління Національної поліції в Київській області направило апеляційну скаргу, в якій зазначило, що оскаржуване рішення вважає незаконними та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Посилається на те, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади, в тому числі органу досудового розслідування, до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою. При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Щодо солідарного стягнення зазначає, що за приписом статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою. Відшкодування такої шкоди органом державної влади, оскільки останній фінансується з державного бюджету України, здійснюється з відповідного бюджету. Згідно зі ст. 25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Зазначає, що відшкодування шкоди у даній справі може здійснюватися лише за рахунок коштів державного бюджету, а тому заявлена до стягнення шкода в разі задоволення позовних вимог підлягає стягненню лише з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.

У зв`язку з цим апелянт просить апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

19 грудня 2022 року на адресу суду від представника позивачів Захарова О.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

27 грудня 2022 року на адресу суду від представника відповідача ГУ ДКСУ у Київській області - Жиліна О.Ф. надійшло клопотання про прийняття до провадження апеляційної скарги.

03 січня 2023 року до суду від представника відповідача ГУ ДКСУ у Київській області -Жиліна О.Ф. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

22 березня 2023 року до апеляційного суду представником ГУНП в Київській області - Лиманюк О.В. подано клопотання про залучення до справи в якості відповідача Київську обласну прокуратуру та про витребування матеріалів кримінальних проваджень № 12018110130003607, № 1201811013000367 для огляду в судовому засіданні (т.5,а.с.218-220).

26 квітня 2023 року до апеляційного суду представником позивачів ОСОБА_3 подано заперечення на клопотання представника ГУНП в Київській області - Лиманюк О.В. про витребування матеріалів кримінальних проваджень та витребування довідки у кримінальному провадженні № 42018110000000430.

09 жовтня 2023 року до апеляційного суду представник позивачів - Кабанок В.І. подав заяву про зменшення позовних вимог до відповідача ТОВ «Бокаро Інвест» (т.6,а.с.11).

Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2022 року скасовано. Позов ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агротек» до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Бокаро Інвест», про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, - задоволено частково. Стягнуто з Держави за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі - 30 550 993 грн., 59000 доларів США, 1 971 200 євро. Стягнуто з Держави за рахунок Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агротек», кошти у розмірі - 2 805 700 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року скасовано постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Бокаро Інвест» про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

10 січня 2025 року на адресу апеляційного суду від представника ГУНП в Київській області - Кшемінської Ю.І. надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача - Київську обласну прокуратуру.

22 січня 2025 року від представника ГУНП в Київській області - Срібної А.Р. надійшло клопотання про залучення учасника у справі та клопотання про зупинення розгляду справи.

У судовому засіданні 23.01.2025 року, колегія суддів, розглянувши вказані клопотання, опитавши думку інших учасників справи, дійшла висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки залучення співвідповідача на стадії апеляційної інстанції цивільним процесуальним законодавством не передбачено.

Клопотання про залучення третьої особи мотивовано тим, що майно, за яке позивач ОСОБА_1 намагається стягнути матеріальну шкоду належить ПП «Радоніт 2017».

У зв`язку з тим, що в результаті ухвалення судового рішення третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу при відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Колегія суддів зазначає, що вказане клопотання також не підлягає до задоволення, оскільки предметом розгляду даної справи є стягнення коштів, зазначене в клопотанні питання не є предметом розгляду в апеляційні інстанції.

Клопотання про зупинення розгляду справи мотивоване тим, що в провадженні СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування y кримінальному провадженні №120181101300019991 від 07.05.2018 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.191, ч.5 ст.185 та ч.4 ст.190 КК України за заявою представника ПП «Радоніт 2017» Дмитренка О.В., тому просила зупинити розгляд справи до вирішення питання у вказаній кримінальній справі.

Колегія суддів зазначає, що вказане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки ЦПК України не передбачено такої процедури як зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування.

12 березня 2025 року ухвалою Верховного Суду відмовлено в задоволенні клопотання позивача - ТОВ «Трубіж Агротек» про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

30 квітня 2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення експертизи.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що висновок експерта №14-02/22 за результатами комплексного інженерно-технічного та товарознавчого дослідження по визначенню розміру матеріальної шкоди, завданої експропріацією та/або ушкодженням сільськогосподарської техніки та іншого майна був складений «18» лютого 2022 року та містить розрахунки розміру матеріального збитку станом на час дослідження.

З метою актуалізації результатів товарознавчого дослідження та визначення судом розміру матеріального збитку у відповідності до ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», є потреба в призначенні судом додаткової товарознавчої експертизи, а також у зупиненні провадження у справі на час проведення додаткової експертизи.

У судове засідання, призначене на 01.05.2025 року, з`явився представник позивача.

У судовому засіданні 01.05.2025 року представник позивача вказане клопотання підтримав.

Колегія суддів, дослідивши вказане клопотання, зазначила, що воно не підлягає до задоволення, оскільки кожна процесуальна дія має відповідну процесуальну стадію.

Подання та розгляд клопотань відбувається на стадії відкриття судового засідання. Вказана стадія розгляду справи була 23 січня 2025 року. Жодного клопотання в цей день представником позивача подано не було. Колегія суддів перейшла до наступної стадії - судового розгляду, закінчила з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, перейшла до стадії судових дебатів, перед судовими дебатами судом було оголошено перерву для підготовки сторін до таких судових дебатів. Подання будь-яких клопотань, в тому числі про призначення експертизи, на стадії судових дебатів цивільно-процесуальним законодавством не передбачено.

Також представником позивача було подано до суду письмові пояснення, які були приєднані до матеріалів справи.

Згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків:

Судом встановлено, що старшим слідчим СВ Броварського ВП ГУНП в Київській області 07 травня 2018 року проведено огляд місця події - території Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОТРМАШ» за адресою: вул. Київська, 1-Б, с. Світильня, Броварського району Київської області. Під час зазначеної слідчої дії вилучено майно, трактор марки «МТЗ КИЙ» 14102 номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , (без топливного насосу, генератору та передніх фар); розкидач рідких добрив «МТЖ Ф-11П» № 177П; диски причепні «УДА-6,1-20» № 069; противаги до трактора «Chalanger» у кількості 25 штук; оприскувач марки «Boguslav» жовтого кольору із пластиковим баком білого кольору без номеру; 58 мішків нітроамофосного добрива; плуг «БДТ» № 139; плуг «БДТ» № 140; причепна машина для дискування «Lemken» серійний номер 410755; мульчер пеньковий марки «Seppi М» без номеру; 6 колес до трактора марки «John Deer» без номеру; культиватор «Chervona Zirka» серійний номер 171 ; культиватор «Chervona Zirka» серійний номер 172 ; культиватор «Chervona Zirka» серійний номер 173 ; оприскувач табачний марки «Sprayer 2000» серійний номер 16014 ; мульчер марки «Kohn S.A. RM 610» серійний номер 161896 ; плуг марки «Gregoire Besson» серійний номер 138716 ; плуг марки «Gregoire Besson» б/н; плуг марки «Gregoire Besson» серійний номер 7212930809 ; розкидач сухих добрив марки «Amazonen-Werke» серійний номер ZGB0008369 ; комбайн для збору тютюну марки «ТАВ 326», серійний номер 0107; 2 колеса до трактора «МТЗ»; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin» серійний номер 87/16; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin» серійний номер 90/16; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin» серійний номер 88/16; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin» серійний номер 89/16; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin» серійний номер 91/16; сівалка зернова марки «Chervona Zirka» серійний номер 58 ; сівалка зернова марки «Chervona Zirka» серійний номер 21 ; сівалка зернова марки «Chervona Zirka» серійний номер 18 ; сівалка зернова марки «Kinze» серійний номер 627115 ; розкидач рідких добрив причіпний коричневого кольору б/н; причіп тракторний моделі 75878; посадочно-тютюнова машина марки «MZK-242»; 250 мішків із насінням кукурудзи; комплект запчастин до плугу; комплект запчастин до культиватору; насос глибинний б/н; трактор Челленджер MT 875 В (номер шасі НОМЕР_15 ); тютюнозбиральну машину Spapperi модель RA2FT3C номер шасі НОМЕР_16 ; трактор марки «МТЗ КИЙ» номер кузова НОМЕР_17 та номер двигуна НОМЕР_18 ; трактор марки «МТЗ КИЙ» номер кузова НОМЕР_19 та номер двигуна НОМЕР_20 ; оприскувачі марки «Boguslav» жовтого кольору із пластиковим баком білого кольору без номерів в кількості двох штук; перевантажувальна машина Horsch Titan 34 UW номер приладу 27031427; перевантажувальна машина Horsch Titan 34 UW номер приладу 27031467; зерновий причеп JM модель GC24t-1 серійний номер 1406227 з ваговою системою без монітора. Вказаний перелік вилученого майна встановлено ухвалами слідчих суддів Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2018 року, та Голосіївського районного суду міста Києва від 12.11.2019 року.

Це майно на день проведення слідчої дії належало позивачам, що підтверджується наявними у справі рахунками, накладними, актами. Це майно старшим слідчим СВ Броварського ВП ГУНП в Київській області Цибою М.Д. було передане на відповідальне зберігання ТОВ «Бокаро Інвест», що знаходилось за адресою: Київська область Броварського району с. Світильня вул. Березове урочище, 3, про що було складено відповідну розписку. Протокол передачі майна на відповідальне зберігання в матеріалах справи відсутній.

Того ж дня, 07 травня 2018 року на підставі повідомлення ПП «РАДОНІТ 2017» Броварським ВП ГУНП в Київській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110130001991 за фактом вчинення посадовими особами ТОВ «ЕКСПОТРМАШ» (код ЄДРПОУ 39256625) за попередньою змовою з невстановленими особами незакінченого замаху на привласнення належного ПП «РАДОНІТ 2017» майна, яке перебувало на території ТОВ «ЕКСПОТРМАШ» та зберігались на охоронюваній, що за адресою: АДРЕСА_1 . (кримінального провадження №12018110130001991).

Слідчий в цьому кримінальному провадженні звернувся із клопотанням про надання дозволу на проведення огляду земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 та із клопотанням накладення на вилучене в ході огляду місця події майно арешту.

У задоволенні даних клопотань слідчим суддею Броварського міськрайонного суду Київської області було відмовлено.

16 серпня 2018 року слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області постановила ухвалу, яка наявна в матеріалах справи, якою зобов`язала прокурора Броварської місцевої прокуратури Сопільника А.Г., старшого слідчого СВ Броварського ВП ГУНП в Київській області Цибу М.Д. негайно повернути вилучене 07 травня 2018 року майно в натурі ОСОБА_1 .

Частина майна була повернута Позивачу ОСОБА_1 . Неповернутим лишилось таке майно: посадочно-тютюнова машина марки «MZK-242»; 250 мішків із насінням кукурудзи; комплект запчастин до плугу; насос глибинний б/н; 58 мішків нітроамофосного добрива; плуг марки «Gregoire Besson» SP9 VARILARGE OCCASION б/н; комбайн для збору тютюну марки «ТАВ 326» серійний номер 0107; сівалка зернова марки «Kinze» серійний номер 627115; трактор Челленджер MT 875 В (номер шасі НОМЕР_15 ); перевантажувальна машина Horsch Titan 34 UW номер приладу 27031467.

Однак в подальшому повернуте майно було вилучено повторно, 14 листопада 2018 року слідчим в іншому кримінальному провадженні 12018110130003607, а саме: оприскувач табачний марки «Sprayer 2000» серійний номер 16014 ; плуг причіпний червоного кольору; плуг причіпний червоного кольору; плуг марки «Gregoire Besson SP9» серійний номер 138716; плуг марки «Gregoire Besson SP9» серійний номер 7212930809; плуг марки «Gregoire Besson SP9» б/н; сівалка зернова марки «Chervona Zirka» серійний номер 21; 6 колес до трактора марки «John Deer» без номеру; мульчер марки «Kohn S.A. RM 610» серійний номер 161896; мульчер пеньковий марки «Seppi М» без номеру; культиватор «Chervona Zirka»; розкидач рідких добрив причіпний коричневого кольору б/н; розкидач рідких добрив «МТЖ Ф-11П» № 177П; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin» серійний номер 87/16; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin» серійний номер 90/16; диски причепні «УДА-6,1-20» № 069 ; сівалка зернова марки «Chervona Zirka» серійний номер 58; розкидач сухих добрив марки «Amazonen-Werke» серійний номер ZGB0008369 (а.с. 72-75 том 2).

Викладені обставини сторонами та іншими учасниками справи не оспорюються, а в частині переліку вилученого майна та осіб, в яких майно було вилучено - встановлені рішеннями судів, які набрали законної сили.

Вказані техніка та майно не були арештовані, однак і не були слідчим ОСОБА_5 повернуті, всупереч наявній справі ухвалі слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області Телепенька А.Д., за виключенням машини ДеКло, у пошкодженому стані.

При цьому суд звертає увагу, що дійсно, як про це вказує Відповідач Головне управління Національної поліції у Київській області, - слідчий у кримінальному провадженні 12018110130003607 запрошував ОСОБА_1 для здійснення передачі вилученого майна у кабінет №314 буд. №24 на вул. Ярослава Мудрого у місті Бровари Київської області. Загальновідомим є те, що за цією адресою розташовувалось на час виникнення спірних правовідносин Броварське ВП ГУНП у Київській області. При цьому суд враховує, що кількість та габарити вилученого майна не дозволяли здійснити його розміщення в будь-якому кабінеті за вказаною адресою. До того ж, суд нагадує, що згідно протоколу огляду від 14 листопада 2018 року, а також за змістом пояснень Відповідача Головного управління Національної поліції у Київській області, вказане майно з технічних причин залишалось за адресою проведення огляду. Відповідно, фізична передача такого майна в натурі у місці, куди запрошувався Позивач-1, була неможливою і це не могли не розуміти всі учасники спірних правовідносин. Це свідчить про відсутність дійсного наміру передати вилучене майно Позивачам, і про формальний характер вказаного запрошення від 20.11.2018 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що шкода нанесена позивачам у зв`язку з діями слідчих Головного управління Національної поліції у Київській області, та поклав солідарну відповідальність на Головне управління Національної поліції в Київській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «БОКАРО ІНВЕСТ».

Колегія суддів не може в повній мірі погодитися з наведеними висновками суду першої інстанції.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди вказаними органами діють правила частини шостої цієї статті і завдана шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Положення ст. ст. 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії чи бездіяльності цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Подібну позицію висловлено у постанові Верховного Суду № 569/4199/15-ц від 20.11.2019 року.

Відповідно до пункту 86 Інструкції у разі пошкодження, втрати вилучених речових доказів, цінностей та іншого майна заподіяні їх власникам збитки підлягають відшкодуванню на підставі Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказами Міністерства юстиції України N 6/5, Генеральної прокуратури України N 3, Міністерства фінансів України N 41 від 04 березня 1996 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 березня 1996 року за N 106/1131).

Відповідальність за цю шкоду несе не та чи інша посадова особа, яка допустила незаконні дії чи бездіяльність, а держава Україна.

Незабезпечення належного обліку та умов зберігання, передачі речових доказів, цінностей та іншого майна, яке спричинило їх втрату, пошкодження, є підставою для притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, з вини яких настали вказані наслідки.

За ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зазначений порядок (постанова КМ України від 19 листопада 2012 р. № 1104 ) не передбачає передачу вилучених речових доказів у володіння третім особам, в тому числі - на зберігання, окрім штраф майданчиків Національної поліції. Згідно то ї ст.100 КПК України, у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.

Таким чином, колегія суддів зазначає про помилковість позиції суду першої інстанції стосовно відповідальності посадової особи за незабезпечення належного обліку та умов зберігання, передачі речових доказів, цінностей та іншого майна, яке спричинило їх втрату, пошкодження.

Водночас суд апеляційної інстанції не приймає позицію позивача щодо того, що розмір шкоди, завданої неправомірними діями має бути проіндексований судом самостійно у зв`язку зі зміною курсу євро по відношенню до 2021 року, коли проводилась оцінка.

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на такі особливості виконання грошового зобов`язання: «Грошовою одиницею України є гривня (частина перша статті 99 Конституції України). Але Основний Закон не встановлює заборони використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України). Тобто гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на території України за номінальною вартістю (частина перша статті 192 ЦК України), тоді як обіг іноземної валюти регламентований законами України.

Приписи чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, у якому має бути виражене та виконане зобов`язання (частина перша статті 192, частина перша статті 524, частина перша статті 533 ЦК України), однак не забороняють вираження у договорі грошового зобов`язання в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на перерахунок грошового зобов`язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України щодо іноземної валюти.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті (частина друга статі 524 ЦК України). Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина друга статті 533 ЦК України).

Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань, зокрема позики, виражених через іноземну валюту, не суперечить законодавству України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошей (суму позики), тобто таку ж суму грошових коштів в іноземній валюті, яку він отримав у позику (частина перша статті 1046, частина перша статті 1049 ЦК України; див. також постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16)».

Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення у вказаній справі зазначив, що апеляційний суд, визначаючи розмір завданої майнової шкоди в сумі 30 550 993.00 грн 59 000.00 дол. США і 1 971 200.00 євро, не звернув уваги на те, що висновком експерта від 18 лютого 2022 року № 14-02/22, зробленим за результатами проведення комплексного інженерно-технічного та товарознавчого дослідження з визначення розмiру матеріальної шкоди, завданої експропріацією та/або ушкодженням сільськогосподарської техніки та іншого майна, встановлено, що ринкова вартість майна на день вилучення становила 35 326 121,00 грн, а розмір матеріальної шкоди, заподіяний власнику майна внаслідок пошкодження чи неповернення цього майна, станом на 31 грудня 2021 року становить 46 531 012,00 грн.

Крім того, стягуючи з держави за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 30 550 993,00 грн, 59.000,00 дол. США, 1 971 200,00 євро, апеляційний суд належним чином не обґрунтував такий розмір, а лише послався на висновок експертизи, який не містить таких розмірів завданої шкоди, що свідчить про неповноту дослідження матеріалів справи.

Згідно з висновком експерта від 18 лютого 2022 року № 14-02/22 ринкова вартість майна згідно з переліком, наведеним у таблиці № 15 висновку (25 одиниць техніки, 58 г нітроамофосних добрив РК 16:16:16, 250 мішків насіння кукурудзи ЕС Гармонум), станом на момент його вилучення 06-07 травня 2018 року, з урахуванням зносу техніки на день вилучення, становила 36 326 121,00 грн; розмір матеріальної шкоди, заподіяний власнику майна внаслідок пошкодження чи неповернення цього майна, наведеного в таблиці № 1 (27 одиниць техніки, 58 т нітроамофосних добрив NPK16:16:16, 250 мішків насіння кукурудзи ЕС Гармонум), станом на 31 грудня 2021 року становить 46 531 012,00 грн.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 повинно бути відшкодовано шкоду у розмірі дійсної вартості майна, що визначена експертом та становить 46 531 012,00 грн.

Також суд касаційної інстанції вважав, що стягнення заборгованості, розмір якої визначений на 2021 рік, не позбавляє позивача права на звернення коштів у порядку ст.625ЦК України. У той же час така вимога в рамках справи заявлена не була, тому підстав для вирішення вказаного питання у суду апеляційної інстанції немає.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням процесуальних норм, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, однак ухвалення нового - про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для зміни чи скасування судового рішення виключно за умови, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2022 рокув частині вирішення вимог ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Бокаро Інвест», третя особа - Державна установа «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади - задовольнити частково.

Стягнути з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (громадянина Турецької Республіки, посвідка на постійне проживання ІН НОМЕР_22 ), РНОКПП НОМЕР_23 , АДРЕСА_2 ) кошти у розмірі -46 531 012 (сорок шість мільйонів п`ятсот тридцять одна тисяча дванадцять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько