Ухвала від 08.07.2025 по справі 640/2968/20

УХВАЛА

08 липня 2025 року

м. Київ

справа №640/2968/20

адміністративне провадження №К/990/31443/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., провівши підготовчі дії щодо призначення до касаційного розгляду справи за касаційною скаргою Політичної партії «Справа» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі № 640/2968/20 за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Справа» про анулювання реєстраційного свідоцтва,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою у цій адміністративній справі.

За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що скаржником у справі заявлено клопотання про участь в розгляді справи у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Представник Міністерства юстиції України у відзиві на касаційну скаргу також просив про розгляд справи за його участю.

Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.

Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень з урахуванням положень частини першої статті 344, частин п`ятої, шостої статті 262 КАС України, суд, призначаючи справу до розгляду в порядку письмового провадження, дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 640/2968/20 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).

В порядку, встановленому статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 327, 340, 345 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Політичної партії «Справа» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити.

У задоволенні клопотання представника Міністерства юстиції України про розгляд справи за його участю відмовити.

Підготовчі дії у справі закінчити.

Справу призначити до розгляду в письмовому провадженні з 10 липня 2025 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.

...........................

М.В. Білак,

Суддя Верховного Суду