Постанова від 10.06.2025 по справі 920/1393/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2025 р. Справа№ 920/1393/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Сибіги О.М.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 10.06.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства

на рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 (повний текст складено 17.02.2025)

у справі № 920/1393/21 (суддя Джепа Ю.А.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області

до Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Конотопська міська рада

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Сумська обласна рада

про стягнення 1 231 646, 78 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Сумській області звернулося до Господарського суду Сумської області з позовними вимогами, до Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства про стягнення 1 231 646, 78 грн збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 369 494,03 грн до спеціального фонду Державного бюджету України, 246 329,36 грн до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 615 823,39 грн до спеціального фонду місцевого бюджету Конотопської міської ради.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства збитки в сумі 1 231 646, 78 грн, а саме: 369 494,03 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України, 246 329, 36 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 615 823,39 грн - до спеціального фонду місцевого бюджету Конотопської міської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Конотопської міської ради, код платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства внаслідок господарської та іншої діяльності), р/р - UA478999980333139331000018530, код ЄДРПОУ отримувача - 37970404, банк отримувача - Казначейство України. Стягнуто з Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області витрати зі сплати судового збору в розмірі 18 474, 70 грн (код ЄДРПОУ 37970834, МФО - 820172, поточний рахунок - UA958201720343130003000080919, Державна казначейська служба України).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 08.03.2025 (згідно дати звернення до системи Електронний суд) Комунальне підприємство виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі № 920/1393/21, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі №920/1393/21 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Сумській області до Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства про стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 1 231 646, 78 грн відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що по факту, що було встановлено в процесі розгляду адміністративної справи №480/13887/21, наказ Держгеонадра №254 від31.03.2021 хоть і має назву «Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007», однак по своєму змісту і суті зовсім не містить такої вимоги, оскільки цей наказ лише доповнює підстави зупинення та надає строк на усунення порушень.

Апелянт вказує, що наказ Державної служби геології та надр України №254 від 31.03.2021, що має назву «Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007» разом з внесенням змін до наказу №507 від 22.12.2018 в частині доповнення підстав для зупинення містить рішення надати 30 календарних днів на усунення порушень вимог законодавства, тож за змістом даного наказу КП ВУВКГ м. Конотоп мало право ще здійснювати діяльність та усувати порушення до 30 квітня включно, тоді як в розрахунку Позивача на відшкодування збитків взято період з 01.04.2021 по 29.07.2021, що вже прямо суперечить логіці Позивача в частині визначення безпосередньо тривалості строку здійснення Відповідачем забору та використання підземних вод на період зупинення дії спеціального дозволу.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що сума збитків, нарахована Позивачем підприємству Відповідача за методикою за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 року, що складає 320 927,10 грн не має правового обґрунтування взагалі та стягнута судом безпідставно, оскільки Відповідач мав повне право здійснювати роботу з розробки надр протягом цього періоду. Таким чином, розмір збитків по розрахунку, який мав би бути предметом розгляду даної справи складає 910 719,68грн, а період за який має відбуватись нарахування шкоди - з 01.05.2021 по 29.07.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі № 920/1393/21. Витребувано матеріали справи № 920/1393/21 у Господарського суду Сумської області. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі №920/1393/21 у судовому засіданні 02.04.2025.

12.03.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Конотопська міська рада надійшло клопотання про розгляд справи без участі представика третьої особи-1.

01.04.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Державної екологічної інспекції у Сумській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що Наказом Державної служби геології та надр України № 254 від 31 березня 2021 року була зупинена дія спеціального дозволу на користування надрами № 4466 від 23.10.2007 року, наданого Комунальному підприємству «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства».

Позивач у відзиві зазначає, що Другий апеляційний адміністративний суд від 14.02.2024 по справі № 480/4046/23 в постанові зазначив, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивач порушив законодавство в сфері надрокористування та не усунув виявлені перевірками порушення, а тому відповідачем правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства прийняті рішення про зупинення дії спеціального дозволу.

Відзив також вмотивовано тим, що на законодавчому рівні встановлена заборона відносно припинення водопостачання та водовідведення і як наслідок відповідач не міг та не має повноважень на припинення водопостачання в будь-якому випадку, і ця обставина не є реабілітуючою при вирішені спорів про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 відкладено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі № 920/1393/21 на 30.04.2025.

28.04.2025 (згідно дати звернення до системи Електронний суд) від представника Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства Демидової Яни Юріївни до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

29.04.2025 (згідно дати звернення до системи Електронний суд) від представника Державної екологічної інспекції у Сумській області Матюхи Дмитра Миколайовича до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

29.04.2025 (згідно дати звернення до системи Електронний суд) від Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства надійшла відповідь на відзив, яка вмотивована тим, що Сумський окружний адміністративній суд у справі №480/13887/21, де в своєму позові КП ВУВКГ просило суд визнати наказ №254 від 31.03.2021 року протиправним та скасувати його. Однак в процесі судового розгляду судом було встановлено, що по факту Наказ Держгеонадра №254 від 31.03.2021 хоть і має назву «Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007», однак по своєму змісту і суті зовсім не містить такої вимоги, оскільки цей наказ лише доповнює підстави зупинення та надає строк на усунення порушень. Таким чином, як було встановлено адміністративним судом, сам наказ від 31.03.2021 № 254 дію дозволу не зупиняв, а отже Відповідач вважає неправомірним та некоректним посилання Позивача в позовній заяві на цей документ, як на підставу для зупинення спеціального дозволу у своєму позові.

Відповідач у відповіді на відзив вказує, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Сумській області до КП ВУВКГ про стягнення з Відповідача збитків у сумі 1231646,78грн., завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: у зв`язку з зафіксованим перевіркою (Акт №545/04 від 15.11.2021року) фактом здійснення Відповідачем із 01.04.2021 по 29.07.2021 забору та використання підземних вод на період зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007, що були задоволені рішенням Господарського суду Сумської області , недоведеними та необґрунтованими, вина Відповідача відсутня, а тому рішення першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку і скасуванню.

30.04.2025 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. у відпустках з 16.04.2025 по 25.04.2025, з 28.04.2025 по 09.05.2025, з 12.05.2025 по 18.05.2025. Крім того, суддя Тищенко О.В. перебувала у відряджені з 12.04.2025 по 15.04.2025, у відпустках з 16.04.2025 по 25.04.2025 та 28.04.2025 по 09.05.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 заяву представника Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства Демидової Яни Юріївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Заяву представника Державної екологічної інспекції у Сумській області Матюхи Дмитра Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі № 920/1393/21 призначено в режимі відеоконференції на 10.06.2025.

22.05.2025 (згідно дати звернення до системи Електронний суд) від Конотопська міська рада надійшло клопотання про розгляд справи без участі представика третьої особи-1.

У судове засідання, що відбулось 10.06.2025 з`явився представник відповідача, надав свої пояснення щодо суті спору та просив задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Позивач та треті особи в судове засідання не з`явились, своїх представників не направили про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином через систему «Електронний суд».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області від 02.02.2021 № 52, Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Сумської області, зокрема, щодо дотримання вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

У період з 02.11.2021 по 15.11.2021 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Шерстюком М.М., Литвином В.М., Божком А.В., Поволяшко Ю.В., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Кулеш О.О. та Нестеренко О.О. в присутності директора КП ВУВКГ Колесникова П.Ю. проведено планову перевірку по дотриманню вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством виробничого управління водопровідно каналізаційного господарства.

Актом планової перевірки №545/04 від 15.11.2021 в розділі Виявлені порушення п. 2 зафіксований факт здійснення відповідачем із 01.04.2021 по 29.07.2021 забору та використання підземних вод на період зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007, що є порушенням вимог ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.

Судом встановлено й сторонами не заперечується наступні обставини щодо дії спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007.

Наказом Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 № 507, у зв`язку з не усуненням порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки Держгеонадр, дія спеціального дозволу на користування надрами № 4466 від 23.10.2007 зупинена з 01.03.2019.

Наказом Державної служби геології та надр України від 29.05.2019 № 172, відтерміновано дату зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007, встановлену наказом від 22.12.2018 № 507, до 01.09.2019.

Наказом Державної служби геології та надр України від 16.09.2019 № 338, відтерміновано дату зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007, встановлену наказом від 22.12.2018 № 507, до 01.02.2020.

Наказом Державної служби геології та надр України від 24.04.2020 №136, відтерміновано дату зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4466 від 23.10.2007, встановлену наказом від 22.12.2018 № 507, до 01.07.2020.

Наказом Державної служби геології та надр України від 14.08.2020 № 345, відтерміновано дату зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007, встановлену наказом від 22.12.2018 № 507, до 01.12.2020.

Наказом Державної служби геології та надр України від 28.12.2020 № 616, відтерміновано дату зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007, встановлену наказом від 22.12.2018 № 507, до 01.03.2021.

Наказом Державної служби геології та надр України від 31.03.2021 № 254, внесено зміни до наказу Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 №507 в частині доповнення підстав зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007 та надано 30 календарних днів на усунення порушень.

Наказом Державної служби геології та надр України від 30.07.2021 № 562, продовжено термін на усунення порушень до 01.11.2021.

Наказом Державної служби геології та надр України від 22.10.2021 № 772, надано термін 30 календарних днів для усунення порушень в частині надання до Державної служби геології та надр України копій паспортів артезіанських свердловин.

Наказом Державної служби геології та надр України від 18.02.2022 № 86, зупинено дію дозволу, доповнено підстави зупинення дії дозволу, надано термін на усунення порушень до 01.06.2022.

Наказом Державної служби геології та надр України від 08.06.2022 № 181, надано термін на усунення порушень законодавства про надра щодо спеціального дозволу на користування надрами № 4466 від 23.10.2007, до 01.09.2022.

Наказом Державної служби геології та надр України від 29.09.2022 № 337, продовжено термін на усунення порушення законодавства про надра щодо спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007, встановлений наказом від 08.06.2022 № 181, до 15.01.2023.

Наказом Державної служби геології та надр України від 28.03.2023 № 173, продовжено термін на усунення порушення законодавства про надра щодо спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007, встановлений наказом від 29.09.2022 № 337, до 01.08.2023.

Із зазначеного вище вбачається, що Наказом Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 № 507, у зв`язку з не усуненням порушень вимог законодавства (невиконання в повному обсязі вимог приписів), виявлених під час перевірки Державної служби геології та надр України, дія спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007 була зупинена з 01.03.2019, при цьому дата зупинення в подальшому неодноразово відтерміновувалась на прохання відповідача з урахуванням часткового виконання вимог приписів до 31.03.2021.

Наказом Державної служби геології та надр України від 31.03.2021 № 254, за поданням Держекоінспекції України, було внесено зміни до наказу Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 № 507 в частині доповнення підстав зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4466 від 23.10.2007 (вимога припису Держекоінспекції у Сумській області: провести налагоджувальні та ремонтно-відновлювальні роботи на очисних спорудах з метою не допущення скиду стічних вод з перевищенням нормативів ГДС) та зупинена дія спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007, наданого Комунальному підприємству Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства.

Наказом Державної служби геології та надр України №562 від 30.07.2021, Комунальному підприємству Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства було надано спеціальний дозвіл на користування надрами №4466 від 23.10.2007 з терміном до 01.11.2021.

Відповідачем в період з 01.04.2021 по 29.07.2021 здійснювався забір підземних вод при тому, що дію спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007 було зупинено Наказом Державної служби геології та надр України № 254 від 31.03.2021, що є порушенням ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, ст. 16 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення, ст. 1 Закону України Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Позивач зазначає, що в результаті самовільного користування надрами (підземні води) спричинені збитки у розмірі 1 231 646, 78 грн.

Розрахунок вказаних збитків проведений у відповідності із Методикою розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів п. 9.1, затвердженої наказом Мінприроди України №389 від 20.07.2009 та зареєстрованої Мін`юстом України №767/16783 від 14.08.2009.

Позивач звернувся до відповідача із претензією №110/13-21 від 03.12.2021, в якій було зазначено про необхідність перерахувати кошти в доход місцевого бюджету в сумі 1 231 646, 78 грн.

Доказів про перерахування відповідачем в доход місцевого бюджету коштів в сумі 1 231 646, 78 грн суду не надано.

Відповідач - Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, треті особи: Державна екологічна інспекція у Сумській області, Виконавчий комітет Конотопської міської ради, Конотопська міська рада, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 31.03.2021 № 254 Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4466 від 23.10.2007.

Рішенням від 23.09.2022 Сумського окружного адміністративного суду в справі №480/13887/21, яке залишено в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023, у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства відмовлено.

Також відповідач - Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду (справа № 480/4046/23) з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просив суд визнати незаконним та недопустимим по відношенню до позивача заходом зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007, що виданий Комунальному підприємству виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Конотоп Сумської обл.; скасувати дію наказів Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 № 507 та від 18.02.2022 №86 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4466 від 23.10.2007, що виданий Комунальному підприємству виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Конотоп Сумської обл.; зобов`язати Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 4466 від 23.10.2007.

Рішенням від 26.09.2023 Сумського окружного адміністративного суду в справі №480/4046/23, яке залишено в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024, у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства відмовлено.

Розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України Про охорону навколишнього природного середовища, земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Приписами ст. ст. 149, 151 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Положення аналогічного змісту містяться також у ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", яка передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 Водного кодексу України підземні води та джерела належать до водного фонду України, а згідно з приписами ст. ст. 1, 6 Кодексу України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827).

Таким чином, підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра. Відповідно до положень ст. ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу на спеціальне водокористування (п. 9 ч.1 ст. 44, ч.1 ст. 49 Водного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.

На час дії дозволу, статтею 21 Кодексу України про надра було передбачено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністрації, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Абзацом 2 п. 21 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 встановлено, що після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Статтею 65 Кодексу України про надра передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у тому числі у самовільному користуванні надрами.

Згідно ст. 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26.05.2022 у справі №922/2317/21, від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19).

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Наявними у справі доказами, зокрема, актом №545/04 від 15.11.2021, Наказом Державної служби геології та надр України № 507 від 22.12.2018, Наказом Державної служби геології та надр України № 254 від 31.03.2021, Наказом Державної служби геології та надр України № 562 від 30.07.2021, журналами обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, підтверджується факт порушення відповідачем вимог законодавства.

У діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду:

- протиправна поведінка, яка полягає у здійсненні забору підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами;

- шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389;

- причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача;

- вина, яка полягає у тому, що відповідач, у якого був відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами, здійснюючи забір (видобування) підземних вод усвідомлював або повинен був усвідомлювати факт порушення відповідними діями вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факти порушення відповідачем вимог Кодексу України про надра встановлені в постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2023 у справі №480/13887/21 та від 14.02.2024 у справі №480/4046/23 за позовами відповідача до Державної служби геології на надр України про визнання дій незаконними, скасування наказів та зобов`язання вчинити дії.

У вказаних справах Комунальному підприємству виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства було відмовлено в задоволенні позовних в повному обсязі. Вказані рішення набрали законної сили.

Зокрема, Другий апеляційний адміністративний суд від 14.02.2024 у справі №480/4046/23 в постанові зазначив, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивач порушив законодавство в сфері надрокористування та не усунув виявлені перевірками порушення, а тому відповідачем правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства прийняті рішення про зупинення дії спеціального дозволу.

Суд також зазначив, що з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, у користувача надр виникають права та обов`язки, передбачені Кодексом України про надра.

Так, зі змісту частини другої статті 24 Кодексу України про надра вбачається, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Згідно із п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 615 від 30.05.2011 року дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів державної фіскальної служби, зокрема, у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. При цьому, зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Також, зупинення дії дозволу не є підставою і для переривання строку його дії.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє, як необґрунтовані доводи скаржника про те, що в процесі розгляду адміністративної справи №480/13887/21 встановлено, що наказ Держгеонадра №254 від31.03.2021 хоч і має назву «Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007», однак по своєму змісту і суті зовсім не містить такої вимоги, оскільки цей наказ лише доповнює підстави зупинення та надає строк на усунення порушень.

Відповідач зазначає, що він є стратегічно важливим підприємством, є єдиним надавачем послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення на відповідній території і відповідно не мав правових підстав для припинення видобування питних підземних вод.

Частиною 5 ст. ст.16 Закону України Про питну воду та питне водопостачання передбачається, що у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

Тобто, на відповідача, як на особу, яка забезпечує споживачів питною водою для певних потреб, вимогами Закону України Про питну воду та питне водопостачання покладено обов`язок здійснювати відповідне водопостачання на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, норми вказаного Закону носять імперативний, а не альтернативний характер.

Наведений Закон не містить виключень стосовно можливості надавати відповідні послуги без дозволу, як не передбачає і надання відповідних послуг за принципом мовчазної згоди.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 09.11.2018 у справі № 908/1593/17.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у зволіканні виконання відповідних вимог та приписів з метою поновлення дії дозволу, а також у здійсненні самовільного користування надрами.

Зважаючи на викладене, у діях відповідача наявний склад всіх чотирьох умов, необхідних для відшкодування спричиненої державі шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону надр.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок збитків, заподіяних державі, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), стягнення яких є предметом спору по цій справі, здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 (далі - Методика) в редакції від 04.06.2021, яка діяла на момент виявлення правопорушення та здійснення розрахунку.

Позивачем проведено розрахунок розмірів збитків, заподіяних відповідачем державі, які дорівнюють 1 231 646, 78 грн.

Як вже зазначено судом вище, на законодавчому рівні визначені чотири окремі підстави визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, підставою для визначення розміру заподіяних державі збитків є самовільне використання надр (підземних вод) без спеціального дозволу накористування надрами.

В свою чергу, довди апелянта щодо неправильного визначення періодів нарахування збитків державі, з 01.04.2021 по 30.04.2021, колегі\ю суддів вдхиляються, оскільки як вже зазначалось, наказом Державної служби геології та надр України від 31.03.2021 № 254, за поданням Держекоінспекції України, було внесено зміни до наказу Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 № 507 в частині доповнення підстав зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4466 від 23.10.2007 (вимога припису Держекоінспекції у Сумській області: провести налагоджувальні та ремонтно-відновлювальні роботи на очисних спорудах з метою не допущення скиду стічних вод з перевищенням нормативів ГДС) та зупинена дія спеціального дозволу на користування надрами №4466 від 23.10.2007, наданого Комунальному підприємству Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства.

Таким чином, з урахуванням п. п. 9.1., 9.2. розділу ІХ Методики, ст. ст. 255.5.2. Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного документу - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) у період з 01.04.2021 по 29.07.2021 становить 1 231 646, 78 грн.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції у Сумській області до Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства про стягнення 1 231 646, 78 грн заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2024 у справі № 920/1393/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2024 у справі № 920/1393/21 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 08.07.2025

Головуючий суддяС.А. Гончаров

СуддіО.М. Сибіга

О.В. Тищенко