Рішення від 29.05.2025 по справі 904/5430/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2025Справа № 904/5430/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №904/5430/24

за позовомГлеюватської сільської ради

до Інституту землекористування Національної академії аграрних наук України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Східний офіс Держаудитслужби,

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОМАП»,

Фізична особа-підприємець Битько Віталій Миколайович,

про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 2 460 000,00 грн,

За участю представників:

від позивача Тимань С.М.

від відповідача Карапетян А.Р., Дорош Й.М.

від третьої особи-1 Шаповал Є.М.

від третьої особи-2 Нестеченко Д.С.

від третьої особи-3 не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Глеюватська сільська рада (далі позивач, Рада) через систему "Електронний суд" звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Інституту землекористування Національної академії аграрних наук України (далі відповідач, Інститут) надмірно сплачені кошти у розмірі 2 460 000,00 грн, на підставі Акта перевірки закупівлі від 01.10.2024 № 040420-23/70 Східного офісу Держаудитслужби, проведеної з 26.08.2024 до 24.09.2024.

Крім того, просить стягнути судові витрати, які складаються з 29 520,00 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 2 460 000,00 грн перед позивачем, яка виникла за результатами проведеної Східним офісом Держаудитслужби перевірки з 26.08.2024 до 24.09.2024. Відповідно до Акта перевірки закупівлі від 01.10.2024 № 040420-23/70 Східним офісом Держаудитслужби виявлено надмірно сплачені кошти позивачем за послуги відповідача, що не підтверджуються документально.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.01.2025. Крім того, залучено до участі у справі як третю особу-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Східний офіс Держаудитслужби (далі третя особа-1), залучено до участі у справі як третю особу-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОМАП» (далі третя особа-2, Товариство), в залученні до участі у справі як третьої особи-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичної особи-підприємця Битька Віталія Миколайовича (далі - Підприємець) відмовлено.

01.01.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

06.01.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

07.01.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи-1 надійшли пояснення.

07.01.2025 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.01.2025 задоволено клопотання представника позивача та заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, підготовче судове засідання, яке призначене на 15.01.2025, вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників позивача та відповідача.

08.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

10.01.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

14.01.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить передати судову справу №904/5430/24 за належною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

15.01.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на пояснення третьої особи-1.

15.01.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення щодо позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2025 залучено до участі у справі як третю особу-3 без самостійних вимог на предмет спору - Підприємця, оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 21.01.2025 в режимі відеоконференції за участю представників позивача та відповідача.

16.01.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи-1 надійшли заперечення проти клопотання відповідача щодо передачі справи за належною підсудністю.

20.01.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи-2 надійшли додаткові письмові пояснення.

21.01.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи-3 надійшли письмові пояснення щодо позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 вирішено матеріали справи №904/5430/24 передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу вказаний позов передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Ухвалою суду від 21.02.2025 прийнято справу № 904/5430/24 до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2025.

24.02.2025 від Східного офісу Держаудитслужби надійшло клопотання про участь представника при розгляді даної справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 05.03.2025 задоволено клопотання Східного офісу Держаудитслужби про участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12.03.2025 від Ради надійшло клопотання про участь представника при розгляді даної справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 20.03.2025 задоволено клопотання Ради про участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів

20.03.2025 до суду надійшло клопотання від відповідача про надання додаткового строку для подання доказів.

20.03.2025 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 21.04.2025.

16.04.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

17.04.2025 до суду від третьої особи-2 надійшло клопотання про долучення доказів. 18.04.2025 до суду надійшли клопотання від третьої особи-2 про долучення доказів.

18.04.2025 від Товариства надійшло клопотання про участь представника при розгляді даної справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 21.04.2025 задоволено клопотання Товариства про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.05.2025.

У судовому засіданні 22.05.2025 було оголошено перерву до 29.05.2025.

У судове засідання 29.05.2025 представники третьої особи-3 не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У судових засіданнях суд, заслухавши вступне слово представника прокуратури, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 29.05.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, письмові пояснення, тощо, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведеної закупівлі, без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі послуг, Радою та Інститутом за процедурою ID: UA-2022-11-30-006907-а, UA-2023-04-04-011244-а (Послуги з розробки технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Глеюватської сільської територіальної громади в юридичних межах громади, ДК 021:2015: 71340000-3 Комплексні інженерні послуги), укладено договір від 23.11.2022 № 32 на суму 5 350 000,00 грн і від 04.04.2023 № 79 на суму 5 310 000,00 грн.

Позивач, мотивуючи позовні вимоги, зазначив, що відповідачем зайво включені послуги, виконання яких не підтверджено документально, у сумі 2 460 000,00 грн, чим завдано збитків місцевому бюджету.

Позивач вважає свої права порушеними та вимагає стягнення з відповідача суми матеріальної шкоди (збитків), спричиненої місцевому бюджету, в розмірі 2 460 000,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Рада посилається на акт перевірки від 01.10.2024 № 040420-23/70, складений Східним офісом Держаудитслужби за результатом проведеної перевірки вказаних вище закупівель.

Позивач вказує, що внаслідок зайвого включення Інститутом у 2023 році послуг з розробки технічної документації з нормативно грошової оцінки земель Глеюватської сільської територіальної громади в юридичних межах громади, виконання яких не підтверджено документально, на сумі 2 460 000,00 грн, порушено низку норм прва, зокрема, статтю 193 Господарського кодексу України, частину першу та восьму статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», частину п`яту статті 54 Закону України «Про землеустрій».

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що твердження позивача про непідтвердження наданих послуг документально в сумі 2 460 000,00 грн і порушення вимог низки нормативно-правових актів є безпідставними.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

За умовами договору на надання послуг від 04.04.2023 № 79 (далі - Договір), укладеного Радою (Замовник) та Інститутом (Виконавець), Замовник доручає, а Виконавець бере на себе надання послуг з розробки технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Глеюватської сільської територіальної громади в юридичних межах громади на виконання Програми розвитку земельних відносин та охорони земель Глеюватської сільської територіальної громади в юридичних межах громади, ДК 021:2015: 71340000-3 - Комплексні інженерні послуги (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору сторони погодили, що склад, порядок та умови надання Послуг визначені Технічним завданням, що є невід`ємною частиною Договору (додаток №1 до Договору).

За умовами пункту 1.3 Договору надання Послуг, передбачених Договором, здійснюється у 6 етапів. Строки надання Послуг визначаються Календарним планом, який є додатком до Договору (додаток № 2 до Договору).

Технічне завдання до Договору містить 12 пунктів погоджених сторонами Договору умов надання послуг.

Зокрема, пунктом 4 Технічного завдання сторони Договору погодили законодавчу базу для розроблення проекту, а саме: Конституція України, Земельний кодекс України, Закону України "Про землеустрій", Закону України «Про оцінку земель», Закон України "Про державний земельний кадастр", Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів Україні 17.10.2012 №1051, Науково-методичні рекомендації щодо застосування методів нормативної грошової оцінки земельних ділянок Частина 1: Загальні вимоги від 02 серпня 2022 №6586.

Календарний план на надання послуг за Договором, що є невід`ємною частиною Договору, також погоджений сторонами Договору, і передбачає шість етапів виконання робіт, строки виконання, обсяг фінансування та очікувані результати.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги відсутністю підтвердження наданих послуг у сумі 2 460 000,00 грн.

Разом з тим, вказана сума згідно з Календарним планом до Договору віднесена до обсягу фінансування Етапу 1. Підготовчі роботи. Строк виконання робіт за Етапом 1 - квітень-травень 2023 року. За результатом виконання, сторони погодили очікуваний результат у вигляді: отримання і збір вихідних даних, визначених у технічному завданні; підготовку картографічної основи; формування юридичних меж територіальної громади та уточнення меж окремих населених пунктів і старостів шляхом виконання польових та камеральних топографо-геодезичних та картографічних робіт для здійснення землеустрою; визначення категорій земель основним цільовим призначенням.

Згідно з пунктами 2.1, 2.3, 2.4. Договору вартість наданих послуг за Договором визначається відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (додаток № 3 до Договору) 5 310 000,00 грн, у т.ч. ПДВ. Оплата послуг здійснюється поетапно. Оплата послуг, наданих на відповідному етапі, визначеному в Календарному плані, здійснюється після підписання відповідного акта приймання-передачі, шляхом безготівкового перерахування Замовником коштів на поточний рахунок Виконавця, протягом 5 (п`яти) банківських днів.

Відповідно до підпункту 4.1.1 Договору Виконавець зобов`язаний своєчасно та якісно надавати послуги згідно з Технічним завданням. Календарним планом та передати результати наданих послуг (окремих етапів) Замовнику з актами приймання-перед послуг.

Слід зазначити, що повне виконання відповідачем зобов`язання за Договором по наданню послуг "Етап 1. Підготовчі роботи" підтверджується Актом на надання послуг від 15.05.2023 № 1 до Договору, який підписано сторонами Договору та в якому сторони підтвердили передачу послуги з розробки технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Глеюватської сільської територіальної громади в юридичних межах громад Етап 1 «Підготовчі роботи» на суму 2 460 000,00 грн, в т.ч. ПДВ.

Зазначена сума послуги сплачена Замовником на рахунок Виконавця.

Пунктами 3.3 та 3.4 Договору передбачено, що Замовник протягом (п`яти робочих днів) з дати отримання послуг, передбачених Договором, або окремих його етапів, та акта приймання-передачі послуг, зобов`язаний надати Виконавцю підписаний примірник акта приймання-передачі послуг або письмову мотивовану відмову від прийняття наданих послуг. У разі наявності у Замовника зауважень до наданих Виконавцем послуг протягом строку, передбаченого пунктом 3.3 Договору (5 робочих днів), Замовник надає Виконавцеві письмову мотивовану відмову. У випадку наявності письмової мотивованої відмови Замовника від приймання послуг за Договором складається протокол з переліком до опрацювань, які необхідно виконати в межах завдань, визначених Технічним завданням та строки їх виконання. Відмова від прийняття послуг є мотивованою, якщо вона стосується якості, кількості або змісту переданих Замовнику послуг, які не відповідають Технічному завданню.

З огляду на викладене, підписавши Акт на надання послуг від 15.05.2023 № 1 до Договору на суму 2 460 000,00 грн, у т.ч. ПДВ, Замовник (позивач) підтвердив відсутність зауважень до Виконавця (відповідача) щодо якості, кількості або змісту переданих Замовнику послуг.

Щодо наявності документального підтвердження виконання робіт/надання послуг на суму 2 460 000,00 грн (Етап. 1 «Підготовчі роботи»), слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 11.13 Договору Виконавець має право без погодження із Замовником послуг залучати до виконання робіт чи надання послуг субпідрядника/співвиконавця.

Так, 02.05.2023 Інститутом і Товариством укладено договір № 01/05/2023, за яким останнє виступало субпідрядником/співвиконавцем за Договором та зобов`язалося надати послуги з отримання і збору вихідних даних, визначених у технічному завданні: підготовки картографічної основи (розвантажена топографічна карта МІ: 10 000) виконання польових та камеральних топографо-геодезичних та картографічних робіт для здійснення землеустрою; визначення категорій земель за основним цільовим призначенням; створення бази геопросторових даних на територію громади для формування оціночних районів для складання нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах Глеюватської сільської територіальної громади.

Актом надання послуг від 17.05.2023 № 1 сторони договору від 02.05.2023 № 01/05/2023 засвідчили виконання таких робіт за договором.

Також, виконання зазначених робіт/надання послуг субпідрядником/співвиконавцем (Товариством) підтверджується накладною від 12.05.2023, згідно з якою Товариство передало Інституту Анотований звіт до 1 етапу. Отримання і збір вихідних даних, визначених у технічному завданні: підготовка картографічної основи (топографічний план МІ: 10 000); виконання польових та камеральних топографо-геодезичних та картографічних робіт для здійснення землеустрою; визначення категорій земель за основним цільовим призначенням для складання нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах Глеюватської сільської територіальної громади Криворізького району Дніпропетровської області; - топографічний план (карта) масштабу 1:10 000; - топографічна карта (деталізована) масштабу 1:10 000; - таблиця визначення категорій земель за основним цільовим призначенням земельних ділянок в межах Глеюватської сільської територіальної громади.

Суд виходить з того, що відшкодування збитків/шкоди є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною згідно з правилами статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке мало наслідком завдання особі майнових збитків, саме є основною підставою для їх відшкодування.

При цьому пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За частиною третьою статті 147 Господарського кодексу України (далі - ГК України) збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За загальним правилом про цивільно-правову відповідальність, юридичною підставою відповідальності є склад цивільного правопорушення, а тому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків/шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Позивачем не доведено та не обґрунтовано наявність всіх чотирьох елементів цивільної відповідальності, а, відтак, відсутні підстави для стягнення збитків.

Стосовно Акта перевірки від 01.10.2024 № 040420-23/70 слід зазначити таке.

Акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки, виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Водночас акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді. Встановлені під час проведення контрольних заходів підрозділами аудиту факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України (подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19).

Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17 зазначив, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Слід зазначити, що позивачем не підтверджено та не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами те, що інформація, яка міститься в Акті перевірки від 01.10.2024 № 040420-23/70, є підставою для стягнення 2 400 000,00 грн.

Згідно з положеннями статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, за змістом якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Принцип свободи договору полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати:

- можливість укласти договір або утриматися від його укладення;

- можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Отже, одним із ключових елементів цивільного права є автономія волі учасників цивільних відносин. Законодавець передбачив, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, не врегульовані цими актами. Сторони можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, але не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в них прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини друга, третя статті 6 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі № 916/1247/23 вказав, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Договір - це універсальний регулятор, який покликаний забезпечити регулювання приватноправових відносин та є підставою для встановлення, зміни чи припинення суб`єктивних прав і обов`язків, створення інших наслідків саме для його сторін.

Слід зазначити, що Рада та Інститут, уклавши Договір, узгодили його істотні умови, у тому числі вартість послуг і документи, які підтверджують їх надання.

Договір було укладено саме з відповідачем, з огляду на те, що його цінова пропозиція серед всіх осіб, до яких звертався позивач, була найнижчою.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Рада без жодних зауважень підписала, зокрема, Акт на надання послуг від 15.05.2023 № 1 до Договору на суму 2 460 000,00 грн, у т.ч. ПДВ, і сплатила відповідачу кошти за надані послуги.

Крім того, відповідачем надано суду висновок експерта за результатами проведеної судової експертизи з питань землеустрою від 07.04.2025 № 1/25-29 (далі Висновок експерта).

На вирішення експертизи були поставлені такі питання:

1. Чи відповідає розроблена документація із землеустрою на ділянку та її затвердження вимогам земельного законодавства нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, у тому числі, чи підтверджується документально повнота наданих послуг і при розробці технічної документації з нормативної грошової оцінки земель? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

2. Чи можливо при розробці технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок територіальної громади, в період 2022 - 2024 років за умов відсутності актуальної картографічної основи на територію громади, здійснити поділ території громади на оціночні райони з визначенням актуального (фактичного) розташування (меж) природних (морське узбережжя, річки, канали, струмки, балки, рівчаки тощо), антропогенних (дороги, вулиці та провулки, сельбищні, шляхові споруди, лісосмуги, канали, історико-культурні, промислові, рекреаційні масиви тощо) адміністративних (межі територій сіл, слищ, міст, сільських, селищних, міських рад, територіальних громад) та інших (межі кадастрових кварталів тощо) меж та рубежів?

У Висновку експерта надано такі відповіді:

1. Представлена на експертизу розроблена Інститутом технічна документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Глеюватської територіальної громади та її затвердження відповідають вимогам Законів України «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр», «Про оцінку земель» та іншим нормативним документам з питань землеустрою, землекористування, та оцінки земель у тому числі, підтверджується документально повнота наданих послуг при розробці технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (Дивись дослідницьку частину);

2. При розробці технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок територіальної громади, в період 2022 - 2024 років за умов відсутності актуальної картографічної основи на територію громади, здійснити поділ території громади на оціночні райони відповідно до пункту 9 Методики з визначенням актуального (фактичного) розташування (меж) природних (морське узбережжя, річки, канали, струмки, балки, рівчаки тощо), антропогенних (дороги, вулиці та провулки, сельбищні, шляхові споруди, лісосмуги, канали, історико-культурні, промислові, рекреаційні масиви тощо) адміністративних (межі територій сіл, слищ, міст, сільських, селищних, міських рад, територіальних громад) та інших (межі кадастрових кварталів тощо) меж та рубежів, не можливо.

Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Враховуючи подані відповідачем докази, Висновок експерта підтверджує наведені Інститутом обставини щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, у позові слід відмовити повністю.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 09.07.2025.

Суддя О.Г. Удалова