Рішення від 17.06.2025 по справі 904/5430/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2025Справа № 904/5430/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Литовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

заявуІнституту землекористування Національної академії аграрних наук України

про стягнення судових витрат

у справі № 904/5430/24

за позовом Глеюватської сільської ради

до Інституту землекористування Національної академії аграрних наук України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Східний офіс Держаудитслужби

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОМАП"

Фізична особа-підприємець Битько Віталій Миколайович

про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 2 460 000,00 грн,

за участю представників:

від позивача Тимань С.М.;

від відповідача Карапетян А.Р.;

від інших учасників справи не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справи № 904/5430/24 за позовом Глеюватської сільської ради (далі позивач, Рада) до Інституту землекористування Національної академії аграрних наук України (далі відповідач, Інститут), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Східний офіс Держаудитслужби (далі третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОМАП" (далі третя особа-2), Фізична особа-підприємець Битько Віталій Миколайович (далі третя особа-3), про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 2 460 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.

03.06.2025 від Інституту в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява, сформована 02.06.2025, про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 28 000,00 грн, а також витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 16 284,67 грн.

05.06.2025 від Ради надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою суду від 10.06.2025 розгляд вказаної вище заяви призначено в судовому засіданні на 17.06.2025.

12.06.2025 від Східного офісу Держаудитслужби надійшла заява, в якій третя особа-1 просила суд розглядати заяву без участі її представника.

У судове засідання 17.06.2025 представники третіх осіб-1, 2, 3 не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши подану відповідачем заяву з урахуванням документів, що підтверджують надання правничої допомоги та витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, заперечення позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Слід зазначити, що позивач вказав про намір подати докази понесення витрат після ухвалення судового рішення у строк, визначений частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Так, рішення прийнято 29.05.2025, а заява подана відповідачем 02.06.2025 (сформована в системі «Електронний суд»), тобто у строк, визначений частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 123 ГПК України).

Частинами першою та другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що представництво відповідача у цій справі здійснювалось адвокатом Карапетяном А.Р.

19.02.2025 Інститутом (замовник) і Адвокатським об`єднанням «ЕВЕНТУМ» (далі - АО) [виконавець] укладено договір про надання правової допомоги № 01/2025.

31.03.2025 Інститутом (сторона-2) і Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (далі КНДІСЕ) [сторона-1] укладено договір на проведення експертизи № 865/03-25.

На підтвердження понесених витрат відповідачем подано суду копії таких документів:

- договору від 31.03.2025 № 865/03-25 на проведення експертизи;

- акта наданих послуг з проведення експертизи від 07.04.2025 № 1/25-29 за договором від 31.03.2025 № 865/03-25;

- договору від 20.02.2024 про надання професійної правничої допомоги № 2-20/09/2024;

- додаток 2 до договору від 19.02.2025 № 01/2025 про надання правової допомоги, в якому сторони узгодили, що вартість послуг виконавця за надання правової допомоги складає:

16 000,00 грн, яка полягає у прийнятті участі в господарській справі № 904/5430/24, вивчення матеріалів справи, досудова підготовка (збір доказів, направлення адвокатських запитів), підготовка та подача відзиву (пояснень) на позовну заяву, інших процесуальних документів;

4 000,00 грн, яка полягає в участі 15.01.2025, 21.01.2025 у двох судових засіданнях у Господарському суді Дніпропетровської області у справі № 904/5430/24 представника замовника;

6 000,00 грн, яка полягає в участі 20.03.2025, 21.04.2025 та 22.05.2025 у трьох судових засіданнях у Господарському суді міста Києва у справі № 904/5430/24 представника замовника;

- платіжної інструкції від 09.04.2025 № 22 на суму 16 284,67 грн;

- платіжної інструкції від 26.05.2025 № 26/05/2025 на суму 26 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Натомість положеннями пункту 2 частини другої статті 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Слід зазначити, що позивач подав заперечення на заяву відповідача та просив суд зменшити суму витрат відповідача на правничу допомогу з 28 000,00 грн до 6 000,00 грн та відмовити у стягненні судових витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи у розмірі 16 284,67 грн.

Враховуючи предмет та підстави позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, у тому числі, які надані відповідачем, беручи до уваги розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, заперечення позивача, суд вважає за необхідне покласти на Раду витрати Інституту на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн.

Щодо витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, то слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У силу приписів пункту 2 частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із проведенням експертизи.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, ті, які пов`язані із проведенням експертизи покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

До матеріалів справи долучено висновок експерта від 07.04.2025 № 1/25-29 за результатами проведеної судової експертизи з питань землеустрою.

Інститут документально підтвердив понесення ним витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи у розмірі 16 284,67 грн, у свою чергу, Радою не підтверджено, що вказані витрати не пов`язані з розглядом цієї справи та/або те, що розмір таких витрат є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, тощо.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про покладення на позивача витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, у розмірі 16 284,67 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Інституту землекористування Національної академії аграрних наук України про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Глеюватської сільської ради (53001, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Глеюватка, вул. Шевченка, буд. 65, код 04339824) на користь Інституту землекористування Національної академії аграрних наук України (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 37, код 20589035) витрати на правничу допомогу в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн 00 коп., витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 16 284 (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 67 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.07.2025.

Суддя О.Г. Удалова