Рішення від 09.07.2025 по справі 320/3664/22

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2025 року Справа№320/3664/22

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс"

до Головного управління ДПС у м. Києві - відповідач 1,

Державної податкової служби України - відповідч 2,

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797), Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.11.2021 №№ 3428208/13502430, 3428207/13502430, 3428209/13502430 про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" від 20.10.2021 № 1, від 28.10.2021 № 2, від 31.10.2021 № 3 датою їх фактичного подання та надходження;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2481 грн за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Ухвалою від 26 квітня 2022 року Київський окружний адміністративний суд матеріали адміністративної справи № 320/3664/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСЕРВІС» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії передав за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою від 05 липня 2022 року Окружний адміністративний суд м. Києва позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" залишив без руху, встановивши позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Усунення недоліків суд визначив шяхом подання до суду: позовної заяви, в якій необхідно уточнити суб`єктний склад відповідачів та реквізити оскаржуваних рішень, та копії уточненої позовної заяви для вручення іншим учасникам справи; документа про сплату судового збору на суму 7443,00 гривень.

18 липня 2022 року до окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надішли уточнена позовна заява, в якій уточнено суб`єктний склад відповідачів та реквізити оскаржуваних рішень та дві копії уточненої позовної заяви для вручення іншим учасникам справи, всього разом три примірника уточненої позовної заяви; платіжне доручення № 37 від 13.07.2022 про сплату судового збору у сумі 7 443 грн 00 коп.

Відповідно до уточненої позовної заяви позивач визначив відповідачами у справі Головне управління Державної податкової служби у м. Києві та ДПС України.

Позовні вимоги були викладені у наступній редакції:

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 26.11.2021 за № 3428208/13502430, від 26.11.2021 за № 3428207/13502430 та від 26.11.2021 № 3428209/13502430 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСЕРВІС» № 1 від 20.10.2021, № 2 від 28.10.2021 та № 3 від 31.10.2021 датою їх фактичного подання та надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСЕРВІС» (04053, місто Київ, вул. Гоголівська, будинок 43, офіс 62, код ЄДРПОУ 13502430) судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань юридичної особи Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на наступне.

Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС» в зв`язку з здійсненням Приватним акціонерним товариством «КЄРАМПРОМ», код ЄДРПОУ 24655289 (надалі скорочено ПрАТ «КЄРАМПРОМ») попередньої оплати на суму 1620000,00 грн (в т.ч. ПДВ 270000,00 грн) на виконання умов договору № 01/2018 від 30.03.2018, було складено податкову накладну № 1 від 20.10.2021 та направлено 09.11.2021 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції від 09.11.2021 податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.

За результатами виконання господарської операції по правочину була складена та направлена ще одна податкова накладна № 2 від 28.10.2021 на суму 10642520 грн (в т.ч. ПДВ 17737,53 грн), що теж була відправлена 09.11.2021 на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Дана податкова накладна № 2 від 28.10.2021 теж зупинена, про що свідчить квитанція від 09.11.2021.

В результаті звірки по наданим послугам контрагенту позивачем, була складена, третя податкова накладна № 3 від 31.10.2021 на суму 5760,83 грн (в т.ч. ПДВ 960,14 грн), та відправлена 09.11.2021 на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Реєстрація і цієї податкової накладної теж зупинена, згідно квитанції від 09.11.2021.

Позивачем було направлено засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинене від 22.11.2021 № 2 разом з копіями первинних документів на 76 аркушах.

Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.11.2021 за № 3428209/13502430, від 26.11.2021 за № 3428208/13502430, від 26.11.2021 за № 3428207/13502430 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 20.10.2021, податкової накладної № 2 від 28.10.2021, податкової накладної № 3 від 31.10.2021 року в зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів (без підкреслення, яких документів не надано).

ТОВ «ІНТЕРСЄРВІС» звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.11.2021 № 3428209/13502430 з копіями документів та додатком до скарги на рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (в порядку п.56.23. ст.56 Податкового кодексу України), а саме надало первинні документи та письмові пояснення до них.

Скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Зазначив, що якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Податкового Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Таким чином, позивач вважає, що після 19.12.2021 ДПС України скарги позивача задоволено в повному обсязі.

Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 59063/13502430/2 датоване 23.12.2021, № 59028/13502430/2 датоване 23.12.2021, № 59071/13502430/2 датоване 23.12.2021.

Вищевказаними Рішеннями за результатами розгляду скарг скарги позивача залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Звернув увагу суду на недотримання відповідачами вимог норм пункту 187.1 ст. 187, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, чинним законодавством не передбачено вичерпного переліку первинних документів, які використовуються для здійснення того чи іншого правочину, або використовуються виключно в бухобліку.

Відповідачами не взято до уваги специфіку діяльності платника податків, Комісією регіонального рівня та ДПС України з невідомих причин проігноровано документальне підтвердження здійснення господарських операцій.

Господарська операція 28.10.2021 щодо транспортного експедирування та перевалки глини, що здійснювалась ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС» відповідно до умов Договору № 01/2018 від 30.03.2018 має цілком реальний характер, виконана в певному обсязі та прийнята ПРАТ «КЕРАМПРОМ» без зауважень.

Первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації ПН та приймали Рішення про відмову у їх реєстрації, адже саме зупинення реєстрації ПН первинно порушує права платника податків і саме підстави такого зупинення, його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах. Тобто, вирішуючи питання щодо законності рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зобов`язаний надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення їх реєстрації в ЄРПН, які за своїм змістом є передумовою для прийняття Коміcією ГУ ДПС оскаржуваного Рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 №К/9901/20440/19 (справа №826/8693/18) та від 22.04.2019 №К/9901/1137/19 (справа №2040/5445/18).

07 грудня 2022 року на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на адміністративний позов позивача, відповідно до якого відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позову.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

На підставі п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 320/3664/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 року, справу передано на розгляд судді Кониченку Олегу Миколайовичу.

Ухвалою від 05 березня 2025 року суд прийняв до розгляду адміністративну справу № 320/3664/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, призначивши її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розгляд справи розпочато спочатку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 8 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Абзацом другим підпункту 15.16 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

В газеті "Голос України" від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв`язку.

З урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонування 5 жовтня 2021 року.

Відповідно до п. 10 Положення про ЄСІТС, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.

Пункт 17 Положення про ЄСІТС визначає, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".

Відповідно до Довідок про доставку електронного документу в кабінет електронного суду ухвала про прийняття справи до провадження була доставлена відповідачам 05 березня 2025 року о 19:35.

Позивачу ухвала була направлена на його офіційну електронну адресу office@interservice.com.ua, що підтверджується карткою обліку вихідних документів.

21 травня 2025 року від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Підставами для відмови у задоволенні адміністративного позову відповідач 1 зазначив наступні підстави.

За рішеннями Комісії ГУ ДПС у м. Києві відмовлено у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Підставою для відмови є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та / або не є достатніми для прийняття комісією контролюючого органу рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Комісія на момент прийняття оскаржуваного рішення керувалась положеннями Конституції України, Податкового кодексу України, вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Постанова № 1165) та Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 12.12.2019 року №520 (далі - Наказ №520).

Відповідно до п. 6 Постанови №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкових накладних/ розрахунків коригування зупиняється.

Комісією ГУ ДПС у м. Києві, в ході опрацювання документів, надісланих повідомленнями встановлено, що ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС» виписано податкові накладні/розрахунки коригування.

Однак, ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС» не надано, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Але водночас первинні документи повинні відповідати умовам договору у межах, якого здійснюється господарська операція.

Також, ГУ ДПС у м. Києві, з наданих Позивачем документів оцінивши реальність господарської операції, не змогло встановити фактичний рух активів в процесі здійснення господарської операції та реальні зміни майнового стану платника податку, наявність зв`язку між фактом придбання відповідного товару або послуги та змістом господарської діяльності платника податків.

Відповідач звернув увагу Донецького окружного адміністративного суду, що Верховний Суд наголосив, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Також ГУ ДПС у м. Києві наголошує, що Позивачем в підтвердження господарської операції надано виключно шаблонні документи, які фіксують таку операцію. Проте платником податків не надано жодного документу, які прийнято складати в умовах сучасного ділового обороту та які відображають зміст, обсяг господарської операції, час та місце здійснення, тощо без складання яких неможливе її здійснення, зокрема: заявки на товари/послуги, рахунки фактури, специфікації, прайси на товари/послуги, сертифікати, тощо.

Просив суд звернути увагу, що обов`язок надати весь пакет документів для підтвердження реальності здійснення господарської операції покладається на Позивача.

Також зазначив, що позивач, як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний із тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та особливостей певних операцій, має усвідомлення не лише щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів які зазвичай супроводжують такого роду операції.

Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи для реєстрації податкової накладної.

Посилався на приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139, пунктом 198.1 статті 198, пункт 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України.

Зазначив, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Контролюючим органом не було отримано достатніх доказів для визнання реальності господарської операції, а тому Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято відповідне рішення, що відповідають чинному законодавству.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну/ розрахунок коригування ГУ ДПС у м. Києві вважає таку вимогу втручанням у дискреційні повноваження відповідача 2.

При цьому посилався на Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2.

21 травня 2025 року від представника відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якій він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Підставами для відмови у задоволенні адміністративного позову відповідач 2 зазначив наступні підстави.

Постановою від 03 жовтня 2019 року в рамках справи № 826/15560/15, адміністративне провадження № К/9901/12070/18 (ЄДРСРУ № 84703813) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наголосив, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи та відповідач 2 наголошує, щодо дотримання зазначеного принципу при розгляді справи судом.

У справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, визначають обов`язок суду перевірити лише ті відносини, що стали підставою звернення до суду. Суд має встановити наявність/відсутність порушень з боку контролюючого органу саме в тих умовах в яких приймалось рішення. Тобто, розгляд судом документів Позивача, що не подавались на розгляд комісії, порушить принцип офіційного з`ясування обставин справи та надасть Позивачу додаткові переваги в доказуванні своєї позиції, що в свою чергу порушить принцип рівності учасників судового процесу.

Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.05.2019 №0940/1240/18.

У цій справі Верховний Суд звернув увагу, що дослідження тих первинних документів які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з`ясування обставин справи та безпідставне розширення предмету доказування.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження посилаючись також на Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2.

ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС» не надано, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Податкова служба діяла у межах та у спосіб визначений Податковим кодексом України, за для забезпечення адміністрування та справляння обов`язкових платежів на території України. Враховуючи вищевикладені докази та закріпленні вимоги щодо реєстрації податкових накладних та порядок зупинення реєстрації таких податкових накладних ДПС України зазначає, що Позивачем не було дотримано вимог «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», щодо надання контролюючому органу платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, надання платником податку копій документів.

30 травня 2025 року від представника відповідача 1 до суду надійшов другий відзив на позовну заяву позивача, хоча зазначене не передбачено КАС України, підписаний іншим представником ГУ ДПС у м. Києві (суду не зрозуміло чи він доповнює первинний відзив чи поданий на його заміну).

У відзиві представник відповідача 1 заперечував проти задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14, 17 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1246 (далі Порядок №1246) встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; · реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Квитанція про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної формується автоматично, за результатами опрацювання кожної отриманої податкової накладної, відповідно до положень чинних нормативноправових актів України та не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке повинно відповідати принципу обґрунтованості, з метою упередження його неоднозначного трактування.

Квитанція яку отримав Позивач відповідає вимогам чинного законодавства, а тому рішення комісії контролюючого органу є правомірним, оскільки квитанція має передбачену форму та формується автоматизованою системою, в свою чергу платнику надається перелік документів відповідно до Порядку №520, а саме п.5, де платник податку може подивитися, які документи потрібні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної.

ТОВ «Інтерсервіс» відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень було подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

При розгляді відповідних документів комісія уповноважена надавати оцінку наданим первинним документам у частині підтвердження/не підтвердження ними реальності господарської операції та/або достатності наданих документів для відповідного підтвердження.

ГУ ДПС у м. Києві наголошує на тому, що наданими позивачем копіями документів неможливо встановити реальність здійсненої господарської операції, що відображена в спірній податковій накладній.

За результатами розгляду наданих пояснень та копій підтверджуючих документів від ТОВ «Інтерсервіс» Комісією ГУ ДПС у м. Києві були прийняті рішення:

№ 3428208/13502430 від 26.11.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20.10.2021 року з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів прийманняпередачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

№ 3428207/13502430 від 26.11.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 28.10.2021 року з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів прийманняпередачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

№ 3428209/13502430 від 26.11.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 31.10.2021 року з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів прийманняпередачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Оскільки рішення Комісії було прийнято лише на підставі наданих їй документів, та прийняте лише за наслідком розгляду цих документів, вважає за недоцільне скасовувати оскаржуване рішення посилаючись на документи які не мали місця при поданні повідомлення, разом із документами, на підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Посилався на постанови: Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, від 13.07.2022 у справі № 520/223/20, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 року по справі № 460/33448/22.

Донецьким окружним адміністративним судом здійснений запит до ЄДРПОУ щодо позивача та отримана відповідь № 1452283 від 05.06.2025, 12:48:01.

Так, у відповідності до вищезазначеного Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач включений до ЄДРПОУ за номером 13502430, місцезнаходження позивача: Україна, 04053, місто Київ, вул. Гоголівська, будинок 43, офіс 62.

Основним видом діяльності позивача є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (52.29), а також позивачем здійснюється допоміжне обслуговування наземного транспорту (52.21), що підтверджується Витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1452283 від 05.06.2025.

Відповідачі у зазначеній справі є суб`єктами владних повноважень, які з реалізують у цьому судовому процесі свою адміністративну правоздатність у відповідності до ст. 43 КАС України.

Як убачається із матеріалів справи, 30 березня 2018 року року між ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС» (Експедитор) та Приватним акціонерним товариством «КЕРАМПРОМ» (Замовник) був укладений договір № 01/2018 транспортного експедування.

У відповідності до п. 1.1 Договору зазначено, що керуючись цим Договором, «Експедитор» зобов`язується за плату і за рахунок через Замовника організовувати перевалку глини, далі по тексту Вантаж, «Замовника» на експорт через порти України.

Маршрути, обсяги, найменування та вартість послуг з організації перевалки Вантажу, терміни їх виконання узгоджуються в Додатках, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору були визначені зобов`язання Експедитора.

Відповідно до заявок «Замовника» здійснює наступні послуги;

2.1.1. Погоджує з портом обсяги, номенклатуру і строки завезення (вивезення) Вантажу.

2.1.2. Направляє «Замовнику» узгоджене з портом підтвердження на прийом Вантажу,

2.1.3. Організовує роботи з вивантаження Вантажу з вагонів, і розміщення його на відкритому складі порту. Складування навалювальних вантажів однієї марки проводиться в загальні штабеля.

2.1.4. Веде облік Вантажу, що надійшов в порт, по вазі заявленій «Замовником» в залізничних накладних.

2.1.5. За узгодженням з «Замовником» і за його рахунок організовує контрольне зважування Вантажу в порту, а також організовує роботи по експертизі вантажів, стан яких перешкоджає їх подальшому транспортуванню або у випадках, коли це викликано вимогами порту, «Замовника», перевізника.

2.1.6. За рахунок Замовника здійснює митне оформлення вантажу.

2.1.7. Видає доручення на навантаження і оформляє комплект вантажних документів відповідно до інструкцій «Замовника».

2.1.8. Організовує навантаження судів береговими засобами завантаження відповідно до «Зводом звичаїв» порту, в якому надаються послуги.

2.1.9. Інформує Замовника про зміну цін на послуги, що надаються Портом.

2.1.10. За вказівкою і за рахунок «Замовника» організує розсилку документів.

2.1.11. Як представник «Замовника» бере участь в складанні актів у випадках, передбачених законодавством.

2.1.12. Захищає інтереси «Замовника» у взаєминах з портом і митницею, керуючись максимальною економічною ефективністю.

Пункт 2.2 Договору визначає зобов`язання Замовника.

[…] 2.2.8 Виробляє оплату рахунків виставлених "Експедитором" і відшкодовує «Експедитору» фактичні витрати за замовлені додаткові роботи.

2.2.9. Підписувати акти виконаних робіт або направляти мотивовані заперечення протягом 3-х робочих днів після їх отримання.

Порядок розрахунків, врегульований п. 3 Договору.

3.1. Оплату вартості транспортного експедирування «Замовник» робить авансовим платежем.

3.2. Сума авансового платежу розраховується від заявленого об`єму суднової партії вантажу і узгодженої в Додатках до цього договору ставки транспортного експедирування.

3.3. Оплата здійснюється на підставі рахунку «Експедитора». Грошові кошти мають надійти на розрахунковий рахунок «Експедитора» до прибуття в порт теплоходу під завантаження Вантажу.

3.4. Остаточні розрахунки між сторонами робляться в течії 14 днів від дати коносамента. Після проведення остаточних розрахунків оформлюється акт виконаних робіт.

3.5. Витрати по здійсненню платежів в банку «Замовника» несе «Замовник», в банку «Експедитора» - «Експедитор».

У відповідності до п. 8.4 Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками обох Сторін, і буде діяти до 31.12.2018 року.

30 березня 2018 року між ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС» (Експедитор) та Приватним акціонерним товариством «КЕРАМПРОМ» (Замовник) був укладений Додаток № 1 до Договору № 01/2018 транспортного експедирування.

Сторони договору погодили умови відправки Вантажу на експорт через ДП «СК «Ольвія»:

1.Вид вантажу- глина навалом.

2. Ставка транспортного експедирування встановлюється в розмірі 6,60 доларів США за одну тонну Вантажу.

3. Ставка включає в себе вартість послуг з організації вантажно-розвантажувальних робіт порту, подачі-прибирання і зачистки вагонів, зачистки складської території після навантаження вантажу, митного декларування вантажу і необхідної сертифікації, виготовлення декларації та сертифіката безпеки морського перевезення та винагороди «Експедитора».

4. «Замовник» відшкодовує «Експедитору» витрати, пов`язанні зі зберіганням Вантажу в порту, користуванням вагонами на залізничній станції «Жовтнева» і за додатково замовлені послуги.

5. Вартість зберігання вантажу в порту становить:

Перші 4 доби - безкоштовно;

З 5 по 34 добу - 0,005 доларів США за тонну на добу;

З 35 доби по 45 добу - 0,05 доларів США за тонну на добу;

З 46 доби по 60 добу - 0,10 доларів США за тонну на добу;

З 61 доби і далі - 0,30 доларів США за тонну на добу;

6. Оплата послуг по п. 2, п. 5 проводиться в розмірі гривневого еквівалента за курсом НБУ на дату коносамента. Нарахування ПДВ робиться згідно чинного законодавства України.

7. У разі зміни ставок на переробку і оформлення глини державними органами контролю - ставка транспортного експедирування підлягає коригуванню.

ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС» (Замовник) було укладено договір про вантажні операції з Державним підприємством «Стивідорна компанія «Ольвія» (Портовий оператор) (код ЄДРПОУ 19299912) за № 356П-2020 від 28.12.2020.

Предметом зазначеного договору сторони визначили наступне:

1.1 цей Договір визначає порядок та умови надання Замовнику Портовим оператором Послуг з Вантажних операцій на замовлення Замовника на Території з Вантажами, які прибувають для Замовника, перевозяться морським, залізничним, автомобільним транспортом та інших пов`язаних з цим робіт і послуг, як погоджено Сторонами.

1.2. Варіанти Вантажних операцій, послуги, їх вартість та інше стосовно Вантажу окремої номенклатури наводяться у Додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

1.3. Протягом дії цього Договору операції з навантаження Вантажу на морський транспорт та/або вивантаження Вантажу з морського транспорту, перевантаження вантажу з одного виду транспорту на інший проводиться виключно силами засобами Портового оператора.

У відповідності до п. 2.1.2 розділу 2 «Обов`язки Портового оператора» проводить своєчасну перевалку Вантажів Замовника з одного виду транспорту на інший своїми силами і засобами згідно з діючими на території правилами і нормами чинного законодавства України.

Розділом «Обов`язки Замовника» (п.2.2.3) своєчасно сплачує Портовому оператору вартість виконаних послуг та робіт за цим Договором, як погоджено сторонами.

Згідно до п. 2.2.17 Замовник зобов`язаний забезпечити оформлення в залізничних накладних необхідних реквізитів, таких як:

- станція призначення - Жовтнева Одеської залізниці

- одержувач - Замовник, код Замовник

- адреса одержувача - адреса Замовника

- код станції - 417503 - звичайний, 418101 - експортний

У випадку обробки вагонів (вивантаження/завантаження) силами Замовника на коліях Портового оператора, дотримуватись технологічного процесу роботи ДП "СК "Ольвія" і станції "Жовтнева" Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (ЄТП), в т.ч. узгоджувати із Портовим оператором і станцією щодобові плани по вивантаженню силами Замовника. У випадку недотримання добових планів, норм вивантаження, Замовник зобов`язаний компенсувати Портовому оператору всі пов`язані з цим витрати (в т.ч. штрафи Залізниці за невиконання плану вивантаження), які покладаються Залізницею на Портового оператора. Документом, який засвідчує фактичну добову кількість вивантажених (оброблених) Замовником вагонів є "Форма ГУ-46" (п.2.2.22 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору сторони погодили, що оплата Замовником передбачених чим Договором послуг Портового оператора здійснюється згідно тарифів Портового оператора, які зазначені у Додатках, оформлених Сторонами відповідно до розділу 4 цього Договору.

Розрахунки за послуги Портового оператора проводяться Замовником шляхом здійснення попередньої та остаточної оплати Послуг згідно рахунків Портового оператора.

Остаточна оплата здійснюється за надані Портовим оператором Послуги/виконані роботи з урахуванням суми попередньої оплати , погодженої сторонами (п. 3.3 Договору).

У відповідності до п. 3.4 Договору Замовник оплачує Портовому оператору за:

Навантажувально-розвантажувальні зберігання народногосподарського вантажу та інші послуги, що надаються Портовим оператором відповідно до Додатків до цього Договору.

Пунктом 3.7.1 Договору передбачено, що нарахування платежів за надані Послуги здійснюються в доларах згідно діючих тарифів Портового оператора, передбачених Додатками до цього Договору, для резидента - з перерахуванням у гривні по курсу України на дату виставлення рахунку.

Замовник здійснює 100% попередню оплату послуг Портового оператора відповідно до п. 3.4. по кожній судновій партії вантажу, до підходу Судна в морський порт під вантажні операції, за тарифами Портового оператора, передбаченими Додатками до цього Договору, які є його невід`ємними частинами (п. 3.7.2 Договору).

При наданні Портовим оператором додаткових Послуг, що погоджені Сторонами і не були включені в попередню оплату, Замовник оплачує їх при остаточному розрахунку (п.3.8 Договору).

Пунктом 3.10.3 Договору передбачено, що оплата здійснюється згідно з рахунками Портового оператора, які попередньо направляються разом з Актами надання електронною поштою на адресу Замовника, з наступним врученням протягом трьох робочих днів представнику Замовника під розпис у спеціальному журналі обліку видачі первинних бухгалтерських документів контрагентам/клієнтам, який знаходиться в бкхгалтерії Портового оператора.

[…]

Оплата здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати, вказаної Портовим оператором в Акті надання послуг.

Фактом сплати у повному обсязі по наданому Портовим оператором Замовнику рахунку за надані Послуги вважається зарахування грошових коштів на поточний рахунок Портового оператора (п.3.13 Договору).

Даний Договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками та набирає чинності з 01.01.2021 р та, якщо не буде припинений достроково відповідно до умов цього Договору, діє по 21.12.2021 р, включно, проте в проте в будь-якому разі до виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п.11.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору № 356П-2020 від 28.12.2020 встановлені Ставки (тарифи) оплати за роботи і послуги, що виконуються Портовим оператором для експортного мінерально-будівельного вантажу навалом.

За фактом виконаних робіт з Державним підприємством «СК «Ольвія» підписано акт надання послуг № 1050 від 28.10.2021 на загальну суму 1471412,33 грн, у в т.ч. ПДВ 245235,39 грн та виставлений рахунок на оплату № 1006 від 28.10.2021 року на загальну суму 1471412,33 грн, у в т.ч. ПДВ 245.235,39 грн; акт надання послуг № 1097 від 31.10.2021 на загальну суму 5760,83 грн, у в т.ч. ПДВ 960,14 грн та виставлений рахунок на оплату № 1048 від 31.10.2021 року на загальну суму суму 5760,83 грн, у в т.ч. ПДВ 960,14 грн.

До матеріалів справи позивачем долучені: коносамент № 1 від 28.10.2021 року, виданий ДП «СК «Ольвія» та підписаний капітаном корабля «DERIN» SARAC AYTEKIN, що підтверджує зaвантаження на борт корабля глини марки CB2-2 у кількості 8107,000 МТ, а також ВМД № UА504030/2021/004393 експорту до Туреччини глини вогнетривкої марки CB2-2 у кількості 8107 тн, навалом, експортер ПрАТ «Керапром», умови поставки FOB UA ДП «СК «Ольвія», договір на експедування № 01/2018 30.03.2018, договір на експедування № 19 - 01.06.2018, 01//11- НКТ 01.11.2017 31.13.2021.

Між позивачем та ПрАТ «Керапром» був складений та підписаний Акт виконаних робіт від 28.10.2021 на загальну суму 1726425,20 грн (в т.ч. ПДВ 287737,53 грн) про те, що Експедитором виконані роботи згідно договору № 01/2018 від 30.03.2018р. (додаток № 1 від 30.03.2018 року) по організації перевалки глини на експорт через ДП «СК «Ольвія» на т/х «DERIN» (коносамент № 1 від 28.10.2021 року), рахунок № 04/02 від 28.10.2021р., у т.ч.:

1. Відшкодування витрат по організації навантажо-розвантажувальних робіт у порту, подачи-прибирання та зачистки напіввагонів, зачистки складської території після навантаження вантажу, митного декларування, сертифікації вантажу та винагорода експедитора - 1 693 227,24 грн у т.ч. ПДВ: 282 204,54 грн.

2. Відшкодування витрат по зберіганню вантажу в порту - 14210,70 грн у т.ч. ПДВ: 2368,45 грн.

3. Відшкодування вартості послуг з організації проведення інспекцій ваги та якості вантажу компанією «Бюро Верітас» - 18 987, 26 грн у т.ч. ПДВ: 3164,54 грн.

Роботи виконані в повному обсязі та відповідають умовам договору. Сторони претензій один до одного не мають.

Між позивачем та ПрАТ «Керапром» був складений та підписаний Акт виконаних робіт від 31.10.2021 на загальну суму 5760,83 грн (в т.ч. ПДВ 960,14 грн) про те, що Експедитором виконані роботи згідно договору № 01/2018 від 30.03.2018р. (додаток № 1 від 30.03.2018 року) по організації перевалки глини на експорт через ДП «СК «Ольвія» на т/х «DERIN» (коносамент № 1 від 28.10.2021 року), рахунок № 05/02 від 28.10.2021р., у т.ч.:

Відшкодування витрат за користування напіввагонами на ст. Жовтнева у жовтні 2021 року.

Роботи виконані в повному обсязі та відповідають умовам договору. Сторони претензій один до одного не мають.

Позивачем були складені Рахунки на оплату:

№ 03/02 від 12.102021р на суму 1620000,00 грн у т.ч. ПДВ: 270 000,00 грн, найменування послуг: Передплата за послуги по організації перевалки глини;

№ 04/02 від 28.10.2021р:

на суму 1693 22734 грн у т.ч. ПДВ: 282 204,54 грн найменування платежу: Вартість послуг по організації перевалки глини ( 8107,000 X 6,60 X 26,3712 х 13);

на суму 14210,70 грн у т.ч. ПДВ: 2368,45 грн. найменування платежу: відшкодування витрат по зберіганню вантажу в порту

на суму 18 987, 26 грн у т.ч. ПДВ: 3164,54 грн. найменування послуг: відшкодування вартості послуг з організації проведення інспекцій ваги та якості вантажу компанією «Бюро Верітас».

№ 05/02 від 31.10.2021р. на суму 5760,83 грн у т.ч. ПДВ 960,14 грн найменування послуг відшкодування витрат за користування напіввагонами на ст. Жовтнева у жовтні 2021 року.

ПрАТ «КЄРАМПРОМ» 21.10.2021 року здійснено на користь позивача попередню оплату у сумі 1620000 грн з призначенням платежу «Передоплата за послуги по організації перевалки глини з-но рах. N8 03/02 від 12.10.2021р. у т.ч. ПДВ 20% 270000 грн», що підтверджується випискою уповноваженого банку позивача за період 20.10.2021 року.

ПрАТ «КЄРАМПРОМ» 04.11.2021 року здійснено на користь позивача оплату у сумі 106425,20 грн з призначенням платежу «Оплата за послуги по організації перевалки глини з-но рах. N 04/02 від 28.10.2021р. у т.ч. ПДВ 20% 17737,53 грн», що підтверджується випискою уповноваженого банку позивача за період 04.11.2021 року.

ПрАТ «КЕРАМПРОМ» 05.11.2021 року здійснено оплату на користь позивача оплату у сумі 5760,83 грн з призначенням платежу «Оплата за відшкодування витрат за користування піввагонами з-но рах. N 05/02 від 31.10.2021р. у т.ч. ПДВ 20% 960,14 грн», що підтверджується випискою уповноваженого банку позивача за період 05.11.2021 року.

Позивачем на користь ДП «СК «Ольвія» сплачено наступні суми: 1471412,33 грн з найменуванням платежу: «Оплата за вант-розван. работи, зберег. глини, зачищення вагонів згідно рах. № 1006 від 28.10.2021р., у т.ч. ПДВ 20% 245235,39 грн» (банківська виписка уповноваженого банку від 29.10.2021 року); 5760,33 грн з найменуванням платежу: «Оплата за відшкод. витрат Портового оператора щодо послуг залізниці згідно рах. № 1048 від 31.10.2021р., у т.ч. ПДВ 20% 960.14 грн».

До матеріалів справи долучені податкові накладні, виписані ДП «СК «Ольвія»: № 52 від 28.10.2021 на суму 1471412,33 грн у тому числі ПДВ 245235,39 грн, яка за інформацією позивача зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та № 96 від 31.10.2021 на суму 5760,28 грн у т.ч. ПДВ 690,14 грн.

ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС» придбавало послугу у ТОВ «ОПТИМУМ ТРАНС» (код ЄДРПОУ 38823296) за договором на транспортно - експедиційне обслуговування зовнішньоторгівельних вантажів № 19-СКО від 01.06.2018 (з додатком № 1 від 01.06.2018, де була визначена ціна транспортно- експедиційного обслуговування у розмірі 0.55 доларів США без врахування ПДВ за 1 тн вантажу).

За фактом виконаних робіт з ТОВ «ОПТІМУС ТРАНС» було складено акт виконаних робіт № ОУ- 0000227 від 28.10.2021 на загальну суму 141061,80 грн. (в т.ч. ПДВ 23.510,30 грн.) та сплачено 29.10.2021 наданий для сплати рахунок-фактуру № СФ-0000233 від 28.10.2021 на суму 141061,80 грн. (в т.ч. ПДВ 23.510,30 грн.).

За даними позивача вищевказана податкова накладну № 21 від 28.10.2021 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Між позивачем та ТОВ «Бюро Верітас Україна» був укладений Договір № BV-UKR 5509/2018MRP, де контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання щодо надання послуг з інспектування вантажів позивача.

У відповідності до Додатку № 2 до вищевказаного Договору від 01.02.2018 року визначено інспекційне завдання, інспекційна ставка.

За фактом виконання робіт з ТОВ «Бюро Верітас Україна» було складено та підписано акт № 90 454 від 28.10.2021 на загальну суму 18987,26 грн (в т.ч. ПДВ 3164,54 грн.), надано рахунок фактуру № 90 454 КІV від 28.10.2021 на таку ж суму. За даною операцією за твердженням позивача, складено та зареєстровано податкову накладну №296 від 28.10.2021.

Оплата за надані послуги ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС» здійснена в повному обсязі 05.11.2021.

За правилом першої події за господарською операцією між ПрАТ «КЕРАМПРОМ» та ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС» складено податкову накладну № 1 від 20.10.2021, а в подальшому після виконання господарської операції також були складені податкові накладні № 2 від 28.10.2021 та № 3 від 31.10.2021.

Щодо податкової накладної № 1 від 20.10.2021 на суму 1620000 грн, у тому числі ПДВ 270000 грн, судом установлено наступне.

Позивачем вищевказана податкова накладна була направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

У відповідності до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9336370076 від 09 листопада 2021 року яку отримав позивач, було зазначено наступне: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. У відповідності до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 20.10.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=7.4938%, "Р"=0.

Щодо податкової накладної № 2 від 28.10.2021 на суму 106425,20 грн, у тому числі ПДВ 17737,53 грн, судом установлено наступне.

Позивачем вищевказана податкова накладна була направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

У відповідності до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9336376369 від 09 листопада 2021 року яку отримав позивач, було зазначено наступне: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. У відповідності до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 28.10.2021 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник"D"=7.4938%, "Р"=0.

Щодо податкової накладної № 3 від 31.10.2021 на суму 5760,83 грн, у тому числі ПДВ 960,14 грн, судом установлено наступне.

Позивачем вищевказана податкова накладна була направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

У відповідності до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9336388589 від 09 листопада 2021 року яку отримав позивач, було зазначено наступне: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. У відповідності до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.10.2021 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник"D"=7.4938%, "Р"=0.

При цьому у всіх трьох квитанціях не був зазначений (визначений) чіткий/будь який! перелік документів, які необхідно надати позивачу для того, щоб його податкові накладні були зареєстровані.

З метою розблокування всіх спірних податкових накладних позивачем було направлено на адресу відповідача 1 Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 22.11.2021 року № 2.

Кількість додатків долучених позивачем до пояснень визначена у кількості - 76 додатків.

У розділі Пояснення позивач зазначив наступне: «Зупинена реєстрація ПН № 1 від 20.10.2021року, ПН № 2 від 28.10.2021року, ПН № 3 від 31.10.2021року ПН/РП відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Копії документів та пояснення, що підтверджують цю операцію додаються».

Направлення та отримання вищевказаних пояснень підтверджується Квитанцією № 2 від 29.11.2021 11:39:17 реєстраційний № 9352631469.

У графі Виправлені помилки зазначено: «Повідомлення від 22.11.2021 № 2 щодо надання пояснення та копій документів, достатніх достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято до розгляду».

За наслідками розгляду наданих документів комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві 26.11.2021 року прийняті Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №№ 1, 2, 3:

№ 3428209/13502430 від 26.11.2021 щодо накладної №1 з наступних підстав: у зв`язку ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити);

№ 3428208/13502430 від 26.11.2021 щодо накладної №2 з наступних підстав: у зв`язку ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити);

№ 3428207/13502430 від 26.11.2021 щодо накладної №3 з наступних підстав: у зв`язку ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

При цьому у оскаржуваних рішеннях відсутні будь-які підкреслення щодо індивідуально визначених документів.

Позивач не погодився із вказаним вище Рішеннями та направив до ДПС України три Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якій просив скасувати рішення комісії регіонального рівня та реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування.

У скаргах позивач зазначив наступне.

Щодо податкової накладної № 1 від 20.10.2021 року.

У розділі інформація про причини незгоди платника ПДВ з рішенням комісії регіонального рівня: податкова накладна № 1 від 20.10.2021 року на загальну суму 1620000 грн, в тому числі ПДВ 270000 грн складена на першу подію відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України. Реєстрація податкової накладної є обов`язком платника податків. У даному випадку, дата зарахування коштів від покупця послуги ПрАТ «Керапром» 20.10.2021 року на поточний рахунок, яка передбачена Договором № 01/2018 від 30.03.2018 р, п.3 пп.3.1 «Оплату вартості транспортного експедирування «Замовник» робить авансовим платежем»). Було направлено на адресу ДПС повідомлення про подання пояснень та копій докуументів на 76 аркушах, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по п/н №1 від 20.10.2021р. Про отримання повідомлення разом з доданими копіями первинних документів свідчить квитанція № 2 від 22.11.2021 за реєстраційним № 9352631469. Додаток до скарги та копії документів додаються.

Кількість документів, що додаються до скарги 83.

Щодо податкової накладної № 2 від 28.10.2021 року.

У розділі інформація про причини незгоди платника ПДВ з рішенням комісії регіонального рівня: податкова накладна № 2 від 28.10.2021 року на загальну суму 106425,20 грн, в тому числі ПДВ 17737,53 грн складена на фактичне виконання робіт з урахуванням попередньої оплати. Нами було направлено на адресу ДПС повідомлення про подання пояснень та копій докуументів на 76 аркушах, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по п/н №2 від 28.10.2021р. Про отримання повідомлення разом з доданими копіями первинних документів свідчить квитанція № 2 від 22.11.2021 за реєстраційним № 9352631469. Додаток до скарги та копії документів додаються.

Кількість документів, що додаються до скарги 83.

Щодо податкової накладної № 3 від 31.10.2021 року.

У розділі інформація про причини незгоди платника ПДВ з рішенням комісії регіонального рівня: податкова накладна № 3 від 31.10.2021 року на загальну суму 5760,83 грн, в тому числі ПДВ 960,14 грн складена на остаточний розрахунок послуги ПрАТ «Керамром». Нами було направлено на адресу ДПС повідомлення про подання пояснень та копій докуументів на 76 аркушах, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по п/н №3 від 31.10.2021р. Про отримання повідомлення разом з доданими копіями первинних документів свідчить квитанція № 2 від 22.11.2021 за реєстраційним № 9352631469. Додаток до скарги та копії документів додаються.

Кількість документів, що додаються до скарги 83.

Крім того, позивачем на адресу відповідача 2 був направлений Додаток до скарги на рішення Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (в порядку п.56.23 ст. 56 ПКУ), а саме письмові пояснення від 08 грудня 2021 р № 8.

Факт направлення підтверджується квитанцією № 2 № 9372311206.

У розділі цієї квитанції «Виявлені помилки» зазначено: Скарга на рішення комісії регіонального рівня від 26.11.2021 № 3428209/13502430 про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрована за № 9372311206 від 08.12.2021. На період дії карантину у зв`язку з поширенням COVID-19 розгляд скари комсією центрального рівня здійснюється відповідно до статті 56 та пункту 528 підрозділу 10 розділу 10 ХХ ПКУ.

Позивачем наданий до матеріалів справи скріншот із особистого кабінету платників, податку, де станом на 15.01.2022 року вказаний стан результатів розгляду трьох скарг позивача - «Неприйнятий».

Відповідачем розглянуті скарги позивача.

Так, Рішеннями за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.12.2021 року № 59063/13502430/2, від 23.12.2021 року № 59028/13502430/2, від 23.12.2021 року № 59071/13502430/2, щодо відмови у реєстрації: податкової накладної № 1 від 20.10.2021, щодо податкової накладної № 2 від 28.10.2021, щодо податкової накладної № 3 від 31.10.2021 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Підставами цього Рішення відповідачем 2 визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі по тексту - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Судом установлено, що відповідно до отриманих позивачем квитанцій реєстрація трьоїх податкових накладних зупинена у зв`язку із відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, а тому податковим органом запропоновано надати позивачу пояснення та копії документів щодо інформації зазначеної в податковій накладній без зазначення певного переліку документів.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Зміст критерію ризиковості згідно пункту 8 Критеріїв полягає в тому, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, суд звертає увагу, що в квитанціях ї про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 9336370076 від 09 листопада 2021 року, № 9336376369 від 09 листопада 2021, № 9336388589 від 09 листопада 2021 року до спірних податкових накладних відповідач 1 не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо підстав віднесення позивача до ризикових платників податку у відповідності до пункту 8 Критеріїв.

Суд зауважує, що вищезазначена квитанція, яка підтверджує зупинення податкової накладної, не містить конкретного переліку щодо документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, в результаті чого позивач повинен був самостійно, тобто на власний розсуд визначати перелік документів, які були б достатніми для прийняття відповідачем 1 рішення щодо реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18 указано, що у випадку не конкретизації переліку документів у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмова в її реєстрації не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних №№ 1, 2, 3 призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого не зміг належним чином зареєструвати податкові накладні.

Крім того, суд звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі по тексту - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.

Верховний Суд у Постанові від 11 квітня 2024 року у справі №500/4244/22 (адміністративне провадження № К/990/29006/23) зазначив наступне: «Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що договір не є первинним документом, оскільки його укладання не призводить до змін у структурі активів, зобов`язань та капіталу. Підписання договору лише свідчить про наміри двох суб`єктів господарювання здійснити певні дії щодо товарів, робіт чи послуг. В той час як видаткова накладна є первинним документом, вона підтверджує передачу матеріалів, сировини, палива, товарів, необоротних активів тощо від продавця до покупця.

Крім того, договір купівлі-продажу може укладатися як в усній, так і в письмовій формі, (за виключенням тих видів товару, для договору купівлі-продажу законом встановлена обов`язкова письмова форма), а тому ненадання цього документу контролюючому органу для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, не є безумовною підставою для прийняття рішення про відмову в її реєстрації, оскільки податковий орган має в першу чергу враховувати первинні документи, які відображають сутність та зміст господарської операції та стали підставою для складання податкової накладної.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Можливість же надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної».

Отже предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

У постановах від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20, від 29 червня 2022 року у справі №380/5383/21, від 27 липня 2022 року у справі № 520/15348/2020, від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21, від 25 листопада 2022 року №320/3484/21 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням комісії ГУ ДПС відмовлено у реєстрації податкових накладних від 26.11.2021 №№ 3428208/13502430, 3428207/13502430, 3428209/13502430, а підставою прийняття означених оспорюваних рішень вказано: ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому, оскаржувані рішення не містять у собі будь- яких підкреслень тих документів, які не надав позивач.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому та надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

У відповідності з п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим та другим п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено наступне:

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З урахуванням викладених норм Податкового кодексу України, як закону - акту, що має вищу юридичну силу, не зважаючи на приписи підзаконних нормативних актів, регулюючих правовідносини щодо реєстрації, зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної датою виникнення податкових зобов`язань у данному випадку є дата отримання позивачем попередньої оплати у сумі 1620000 грн (податкова накладна № 1 від 10.10,2021 року), а також дата підписання Актів виконання робіт від 28.10.2021 та 31.10.2021 року між позивачем та ПрАТ`Керампром» (податкова накладна №2 від 28.10.2021 року та податкова накладна№ 3 від 31.10.2021 року).

Тому позивач був зобов`язаний скласти податкові накладну та направити їх на реєстрацію.

З цього приводу суд зазначає, що твердження відповідачів щодо ненадання/ часткового неданання індивідуально невизначених документів було підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, не відповідає змісту спірних рішень.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відсутність у спірних рішеннях відповідачів конкретних мотивів неприйняття наданих позивачем документів до уваги вплинуло на передбачене п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України право права особи на участь у процесі прийняття рішення. Адже не усвідомлюючи можливих недоліків чи неповноти у наданих платником податків документах, останній не в змозі усунути їх та у повній мірі реалізувати надане йому законом право на оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи аналіз правомірності дій відповідача 1 в контексті приписів ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що вони вчинені без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання принципу пропорційності та необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивач і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд приходить висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних як передумови прийняття оскаржуваних рішень, оскільки у квитанції контролюючим органом не вказано конкретного переліку документів, яких позивач повинен був надати, а тому суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено, що існують підстави для зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 20.10.2021 року, № 2 від 28.10.2021 року, № 3 від 31.10.2021 року у зв`язку із встановленням саме п. 8 критеріїв ризиковості здійснення операцій, як і не доведено дотримання вимог Порядку №1165 та процедури зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, встановленої зазначеним Порядком.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 26.11.2021 за № 3428208/13502430, від 26.11.2021 за № 3428207/13502430 та від 26.11.2021 № 3428209/13502430 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають задоволенню.

Позовна вимога про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСЕРВІС» № 1 від 20.10.2021, № 2 від 28.10.2021 та № З від 31.10.2021 датою їх фактичного подання та надходження підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В обґрунтування своїх заперечень відповідачі посилаются на Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11 (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Вказане спростовує доводи відповідачів, що в межах даних правовідносин повноваження ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідного органу.

Тому посилання на Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11 (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нарадіє не обґрунтованим.

Щодо інших підстав заперечень, то суд звертає увагу сторін, що принцип правової визначеності серед інших складових частин, які забезпечують стабільність, сталість і незмінність правового регулювання та правозастосування, включає також і вимоги до необґрунтованого розширення дискреційних повноважень органів влади.

ЄСПЛ підкреслює, що словосполучення «згідно із законом», яке використовується у ст. 6 Конвенції, не лише вимагає дотримання національного закону, а й стосується якості такого закону (рішення ЄСПЛ від 28.03.2000 р. у справі «Baranowski v. Poland»). Суд нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві (рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 р. у справі «Domenichini v. Italy»).

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

В постанові від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення «ефективного правосуддя» та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС України дає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб`єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.

Водночас у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював висновок, згідно якого у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

У справі №805/4508/16-а Верховний Суд зазначав, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus) заява № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus) заява № 32181/04; пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria) заява № 38780/02).

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 квітня 2008 року «Вассерман проти Росії» вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Тому суд вважає, що при прийняті судового рішення, яким відповідача 2 зобов`язано зареєструвати податкові накладні не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Позовні вимоги позивача зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 20.10.2021 року№ 2 від 28.10.2021 року № 2, від 31.10.2021 року, за датою її подання до реєстрації підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідачів на постанови Верховного Суду до уваги судом не проймаються оскільки стосується аналізу господарської діяльності і її результатів, що надійшли відображення у податковій звітності і як слід проведення податкової перевірки і оскарження її результатів, що жодним чином не має відношення до реєстрації податкових накладних, крім того судом застосована остання судова практика Верховного Суду за 2024 рік.

Щодо посилання відповідачів щодо формування податкового кредиту за наслідками реальних господарських операцій, то як зазначав суд у цьому рішенні первинні документи та господарські операції повинні досліджуватись під час проведення документальних перевірок та надання аналізу первинних документів, що покладені в основу бухгалтерського та податкового обліку, результати яких відображені у податковій звітності.

Суд не приймає до уваги посилання на практику суду апеляційної інстанції з огляду на те, що висновки викладені у цьому судовому рішенні не мають обов`язкового застосування на відміну від висновків викладених у постановах Верховного Суду.

Суд також не приймає посилання позивача на той факт, що його скарги направлені до ДПС вважаються задоволеними, оскільки суб`єкт владних повноважень не розглянув їх у строк, встановлений ст. 56 ПК України.

Так, у відповідності до Закону № 540-IX від 30.03.2020 Підрозділ 10 розділу XX було доповнено пунктом 52-8 у наступній редакції:

52-8. Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:

статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу

[…]

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Законом № 2719-IX від 03.11.2022 в абзац другий пункту 52-8 підрозділу 10 розділу XX норму були внесені зміни у наступній редакції:

52-8. Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:

статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу;

[…]

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір в сумі 2481 грн та 7443 грн.

У постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 520/10578/19, 05 лютого 2021 року у справі № 400/2863/19, від 02 грудня 2021 року у справі № 280/5145/19, від 08 лютого 2022 року у справі № 400/6051/21 Верховний Суд сформулював висновок про те, що системний аналіз частини першої статті 6 Закону № 3674-VI, частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Відповідно, вимоги про скасування рішення відповідного контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання її зареєструвати Верховний Суд визнає однією вимогою немайнового характеру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з відмовою у реєстрації трьох податкових накладних, оскільки вважає, що надані ним документи підтверджують повноту та реальність здійснення господарських операцій, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань в ЄРПН. Тобто позивач оспорює законність рішення контролюючого органу, яке не містить вартісної оцінки. Жодних доводів, які б свідчили про наявність між сторонами саме майнового спору, тобто пов`язаного з визнанням/невизнанням права позивача на суми, визначені у податкових накладних, позовна заява не містить.

Реєстрація податкової накладної створює відповідні правові наслідки, пов`язані із сумами, які в них відображені, як для продавця (виконавця) товарів/робіт/послуг - обов`язок сплати вказаних у ній сум ПДВ до бюджету, так і для покупця (замовника) - право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Однак, вирішуючи питання законності рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної предметом перевірки є саме обставини, які стали підставою для відмови у її реєстрації, а не перевірка законності сум, зазначених у ній, та/або наявність підстав для їх сплати до бюджету/формування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, Закон № 3674-VI розмежовує ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви як за характером позовних вимог (майнові чи немайнові), так і за суб`єктом, яким такий позов подається (суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем). Водночас, якщо для вимог майнового характеру Закон № 3674-VI встановлює верхню і нижню межу розміру судового збору (мінімальний і максимальний), то для вимог немайнового характеру такий розмір є фіксованим.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач об`єднав вимоги до ГУ ДПС і ДПС України, які стосуються скасування рішення про відмову в реєстрації трьох податкових накладних та зобов`язання зареєструвати три податкові накладні у ЄРПН.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем повинна була складати 7443 грн (розмір прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2022 року).

Таким чином, при зверненні до суду з адміністративним позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 7443 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд стягує судовий збір у розмірі 7443 грн з відповідачів пропорційно за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача, оскільки спір виник внаслідок їх неправомірних рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI позивач має право звернутись до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 2481 грн.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 26.11.2021 за № 3428208/13502430, від 26.11.2021 за № 3428207/13502430 та від 26.11.2021 № 3428209/13502430 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСЕРВІС» № 1 від 20.10.2021, № 2 від 28.10.2021 та № 3 від 31.10.2021 датою їх фактичного подання та надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСЕРВІС» (04053, місто Київ, вул. Гоголівська, будинок 43, офіс 62, код ЄДРПОУ 13502430) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3721,50 (три тисячі сімсот двадцять одна грн) 50 копійок за рахунок бюджетних асигнувань юридичної особи Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 4116011), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСЕРВІС» (04053, місто Київ, вул. Гоголівська, будинок 43, офіс 62, код ЄДРПОУ 13502430) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3721,50 (три тисячі сімсот двадцять одна грн) 50 копійок за рахунок бюджетних асигнувань юридичної особи Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Повний текст рішення складено та підписано 09 липня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко