Постанова від 09.07.2025 по справі 620/3278/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2025 року

м. Київ

справа № 620/3278/24

адміністративне провадження № К/990/95/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА КЛАДЬКІВКА» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА КЛАДЬКІВКА» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року (прийняте у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Карпушової О.В.)

УСТАНОВИВ;

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА КЛАДЬКІВКА» (далі - позивач, ТОВ «АГРОФІРМА КЛАДЬКІВКА») звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС, податковий орган) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2024 №1344/ж10/25-01-07-00, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 4 032 858,60 грн за порушення валютного законодавства.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що ним не було допущено порушень валютного законодавства, оскільки зважаючи на неможливість, з незалежних від позивача підстав, виконання укладеного з фірмою Veles Agro sp.z.o.o., Польща контракту від 20.06.2022 №20-36/03 на продаж соняшнику в кількості 500 МТ по якому ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» отримано передплату коштів, між сторонами 08.09.2022 було укладено контракт №08/09/2022 на продаж ядра соняшнику, за яким і відбувалась реалізація продукції. Водночас, оплата за ядро соняшнику контрагентом була проведена помилково шляхом копіювання попереднього платіжного доручення по договору № 20-06/03 від 20.06.2022, хоча розрахунки мали відбуватись за контрактом з Veles Agro sp.z.o.o., Польща №08/09/2022 від 08.09.2022 на продаж ядра насіння соняшнику лущеного, сирого, не подрібненого, не обсмаженого в кількості 1000МТ урожаю 2022 року. Таким чином, на рахунок підприємства за контрактом №20-06/03 від 20.06.2022 надійшли кошти в сумі 213 906,00 Євро та за контрактом №08/09/2022 від 08.09.2022 в сумі 141 500,00 Євро. Вказані обставини стали підставою для звернення нерезидента Veles Agro sp.z.o.o., Польша з листами від 10.03.2023 та від 17.03.2023 до ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА», в яких просив кошти, які надійшли з серпня місяця 2022 року по березень 2023 року за контрактом №20-06/03 від 20.06.2022 вважати, як оплату за контрактом №08/09/2022 від 08.09.2022. Між ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» та «VELES AGRO» Sp.z.o.o , Польща було складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період серпень 2022 - лютий 2023 за обома контрактами, а також складено та підписано Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.03.2023 та Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.03.2023. Спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Цивільним кодексом, не забороняється припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від від 24.01.2024 №1344/ж10/25-01-07-00, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 4 032 858,60 грн., винесене на підставі та в межах повноважень наданих контролюючому органу повноважень, за наявності в діях Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА КЛАДЬКІВКА» порушень вимог пункту 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасного надходження валютної виручки за експортований товар, а отже є законною.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Товариство не погодившись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судоми попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволені позовних вимог, просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі №620/3278/24 та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №620/3278/24 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

5.2. Так, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №620/14203/23, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі №420/11208/23, щодо застосування зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»

5.3. Позивач зауважує, що при проведенні перевірки він надав контролюючому органу Підтвердження видане Польсько-Українською господарчою палатою, в якому зазначено наступне, що відповідно до ст.5 п.п.5 Закону від 30 травня 1989 р. (Законодавчий вісник 2019.579) про господарчі палати, на підставі заяви від фірми ТОБ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» від 25.02.2024 Польсько-українська господарча палата підтверджує, що події, що відбулися в діяльності українського підприємця - ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА», та у зв`язку зі страйком польських фермерів і частковим блокуванням перетину польсько-українського кордону для вантажних автомобілів носять ознаки форс-мажорних обставин, тобто ситуації має значний негативний вплив і перешкоджає або унеможливлює належне виконання договорів та господарських зобов`язань.

За таких обставин, уважає, що відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД згідно із частиною 2 статті 13 Закону №2473-УІІІ у вигляді нарахування пені, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

5.4. Позивач уважає, що пеня в сфері зовнішньоекономічної діяльності є підвидом пені, яка передбачена ПК України, а тому, у відповідності до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

5.5. Позивач наголошує, між ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» та «VELES AGRO» Sp.z.o.o, Польща було складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період серпень 2022р - лютий 2023р. за обома контрактами, а також складено та підписано Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.03.2023р. та Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.03.2023р.

У зв`язку з чим ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» звернулась до відділення №1 АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» в місті Ніжин з проханням внести зміни стосовно платежів, а саме кошти, які зараховані згідно контракту № 20-06/03 від 20.06.2022р. зарахувати за контрактом № 08/09/2022 від 08.09.2022р.

Для вирішення питання зняття з валютного контролю контракт №08/09/2022 від 08.09.2022р ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» неодноразово письмово та засобами електронного зв`язку зверталось до Національного банку України з приводу взаємозаліку валютних коштів які надійшли на рахунок підприємства з одного валютного контракту на інший. У своїй відповіді НБУ пропонує вирішити дане питання безпосередньо з обслуговуючим банком як агентом валютного нагляду за дотриманням валютного законодавства. Підприємство засобами поштового зв`язку неодноразово зверталось до керівництва обслуговуючого банку АТ «ПУМБ» з проханням вирішити дане питання, але відповіді по теперішній час не отримало.

На вказані обставин суд першої інстанції, з чим погодився суду апеляційної інстанції не звернув уваги та передчасно дійшли висновку щодо обґрунтованості оскаржуваного повідомлення-рішення.

6. Податковий орган надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову апеляційної інстанцій без змін.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

7. Суди попередніх інстанцій установили, між ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» (як продавцем) та «VELES AGRO Sp.z.o.o» (як покупцем) укладено контракт №20-06/03 від 20.06.2022, на виконання якого в серпні 2022 року продавець отримав передоплату коштів.

8. Водночас, позивач указує на те, що відвантаження продукції (насіння соняшнику) на виконання контракту не відбулося, зважаючи на природні умови, оскільки під час збирання соняшнику йшли дощі, тому соняшник на стеблі почав чорніти та висипатись. Оскільки сушіння соняшнику несло великі витрати на паливо та електроенергію, сторонами контракту було прийнято рішення про продаж ядра насіння соняшнику, що мало наслідком укладення контракту №08/09/2022 від 08.09.2022.

9. На виконання контракту №08/09/2022 від 08.09.2022, ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» реалізувало ядро насіння соняшнику без шкаралупи, лущене, сире, не подрібнене, не обсмажене, що підтверджується видатковими митними деклараціями, міжнародними товаро-транспортними накладними (CMR).

10. Як зазначає позивач, оплата за товар, поставлений при виконанні договору №08/09/2022 від 08.09.2022 контрагентом була проведена із помилковим зазначенням призначення платежу, а саме: «по договору № 20-06/03 від 20.06.2022», що призвело до того, що на рахунок підприємства за контрактом №20-06/03 від 20.06.2022 надійшли кошти в сумі 213 906,00 євро та за №08/09/2022 від 08.09.2022 в сумі 141 500,00 євро.

11. Зважаючи на вказані обставини, між ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» та «VELES AGRO Sp.z.o.o» складено акт звірки взаємних розрахунків ,за період серпень 2022 року - лютий 2023 року, згідно з яким станом на 28.02.2023 заборгованість позивача перед «VELES AGRO Sp.z.o.o» за контрактом № 20-06/03 від 20.06.2022 становить 205 906,00 євро, а заборгованість «VELES AGRO Sp.z.o.o» перед позивачем за контрактом № 08/09/2022 від 08.09.2022 становить 460 200,00 євро.

12. 10.03.2023 позивач отримав лист від «VELES AGRO Sp.z.o.o», в якому останній просив кошти, які надійшли з серпня 2022 року по березень 2023 року за контрактом № 20-06/03 від 20.06.2022, вважати як оплату в сумі 213 906,00 євро за контрактом № 08/09/2022 від 08.09.2022.

11. 10.03.2023 між позивачем та «VELES AGRO Sp.z.o.o» складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що грошові зобов`язання позивача перед «VELES AGRO Sp.z.o.o» за контрактом № 20-06/03 від 20.06.2022 припиняються в сумі 205 906,00 євро, а грошові зобов`язання «VELES AGRO Sp.z.o.o» перед ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА», за контрактом № 08/09/2022 від 08.09.2022, припиняються в сумі 205 906,00 євро із залишком невиконаних грошових зобов`язань в сумі 254 294,00 євро.

12. ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» звернулося до АТ «ПУМБ» із листами № 34 від 02.06.2023 та № 37 від 13.07.2023, в яких просило кошти, що надійшли від «VELES AGRO Sp.z.o.o», згідно з контрактом № 20-06/03 від 20.06.2022, зарахувати на контракт № 08/09/2022 від 08.09.2022.

13. У відповіді № КНО-09.8.3/1039 від 11.10.2023 АТ «ПУМБ» зазначило, що банк, який обслуговує отримувача, немає права змінювати інформацію щодо «призначення платежу» за ініціативою отримувача і після зарахування коштів на рахунок отримувача, та технічної можливості такої зміни.

14. Лист від 28.04.2023 ДПС України надіслала до ГУ ДПС в Чернігівській області разом з витягом податкової інформації від Національного банку України про виявлені факти порушення валютного законодавства ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» при виконанні умов контракту № 08/09/2022 від 08.09.2022.

15. З огляду на отриману інформацію, ГУ ДПС в Чернігівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА», з питань дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої складено Акт №9086/Ж5/25-01-07-06-01 від 22.09.2023 (далі - акт перевірки).

16. Згідно з актом перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» щодо порушення строків надходження валютної виручки за контрактом № 08/09/2022 від 08.09.2022.

17. На підставі акта перевірки, та з урахуванням рішення ДПС України від 18.01.2024, до ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» застосовані санкції на загальну суму 4 032 858,60 грн, що визначені податковим повідомленням-рішенням від 24.01.2024 №1344/ж10/25-01-07-00 (далі по тексту - оскаржуване ППР).

18. Уважаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

V. Оцінка Верховного Суду

19. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

20. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

21. Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

22. Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

23. Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

24. Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

25. Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

26. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

27. Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

28. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

29. За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

30. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

31. Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

32. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

33. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

34. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

35. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

36. Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

37. Це Положення, відповідно до пункту 1 розділу І, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

38. Згідно з пунктом 21 розділу ІІ Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

39. Відповідно до пункту 14 прим 2 постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», з наступними змінами, - граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

40. Згідно з пунктом 7 розділу Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується, або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору, за операціями з експорту товарів.

41. Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0.3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

42. Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

43. Суд звертає увагу на те, що підстави позову та порушене скаржником у суді касаційної інстанції питання стосуються >правозастосування норм законодавства, що передбачають підстави для звільнення від відповідальності за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у зв`язку з виникнення форс-мажорних обставин.

44. Так, частиною шостою статті 13 Закону № 2473-VIIІ визначено, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

45. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

46.Таким чином, положення Закону № 2473-VIII передбачають можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин. Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість.

47. Крім того, ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.

48. Також Суд звертає увагу на те, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

49. Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що товариство акцентує увагу на тому, що виконання договірних зобов`язань було зупинено у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, а саме зі страйком польських фермерів і частковим блокуванням перетину польсько-українського кордону для вантажних автомобілів.

50. Товариство у позовній заяві вказувало, що звертались до Польсько-Української господарчої палати у м.Варшава для отримання довідки про форс-мажорні обставини. Указана довідка (підтвердження) була надана до суду першої інстанції.

51.При цьому, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій не досліджували указану довідку (підтвердження) на предмет того: які форс-мажорні обставини віна засвідчує; щодо якого зобов`язання; період дії форс-мажорних обставин тощо. В рішенні суду першої інстанції, як і в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції відсутній зміст наданого Підтвердження виданого Польсько-Українською господарчою палатою, його належна правова оцінка, а також не установлено підстави, з яких суди не врахували під час розгляду справи.

52. Колегія суддів зазначає, що фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій.

53. Отже, Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції повністю проігноровано доводи позивача щодо доводів та доказів засвідчення форс-мажорних обставин.

54. Доводи Позивача, якими він обґрунтовує свою позицію у справі, а також подані ним докази вимагають оцінки та належного мотивування.

55. Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що надання судом оцінки всім важливим аргументам, що були передумовою прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного індивідуального акта, який є предметом судового контролю, є визначеною процесуальним законом гарантією справедливого судового розгляду, одним із елементів якого є мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

56. Верховний Суд наголошує, що за правилами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

57. Отже, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України в основі обґрунтованого рішення лежать повнота і всебічність з`ясування обставин справи, це виключає існування будь-яких не спростованих судом належним чином розбіжностей між доказами, поданими сторонами.

58. Верховний Суд зазначає, що приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суди наділені правом збирати докази з власної ініціативи, а також повноваженням сприяти в реалізації обов`язку доказування (у випадку неможливості самостійного надання особами, які беруть участь у справі доказів) і витребовувати необхідні докази. Тобто законодавцем передбачено активну участь суду в збиранні доказів, а тому покладення обов`язку надання доказів виключно на осіб, які беруть участь у справі без сприяння судами в реалізації зазначеного обов`язку, а також вияв власної їх ініціативи у процесі збору доказів, як мети встановлення дійсних фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є надмірним тягарем, що, в деякій мірі, є неспівмірним із розподілом обов`язку доказування, визначеного адміністративним процесуальним законодавством.

59. Тому Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті справи. Висновки суду апеляційної інстанції в цій справі не відповідають завданням адміністративного судочинства щодо справедливого і неупередженого вирушення спору.

60. Водночас, в силу положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства їх встановлення судом касаційної інстанції не допускається.

61. Розглянувши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не забезпечено повне та всебічне з`ясування обставин у справі та не вжито усіх, визначених законом заходів для цього.

62. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

63. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

64. Приписами частини 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

65. Ураховуючи те, що вказані порушення під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

66. Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також судам слід врахувати наведене та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та взаємному зв`язку.

VII. Судові витрати

67. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

68. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА КЛАДЬКІВКА»-задовольнити частково.

2. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі №620/3278/24-скасувати.

3. Справу №620/3278/24 направити на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

І.Л. Желтобрюх