Постанова від 09.07.2025 по справі 280/2232/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2025 року

м. Київ

справа № 280/2232/24

адміністративне провадження № К/990/17974/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Шишова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Носенко Л.О.,

представника відповідача Петрової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року (суддя Мінаєва К.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року (судді: Юрко І.В., Білак С.В., Чабаненко С.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металскарб» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металскарб» (далі - ТОВ «Металскарб», позивач) звернулось суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області, відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення: від 23.02.2024 № 1172/07-16-07-06; від 06.12.2023 № 000/6127/07-16-24-06/36648378; № 000/6061/07-16-07-01-10; № 000/6064/07-16-07-01-10; № 000/6063/07-16-07-01-10; № 000/6062/07-16-07-01-10.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентами ним надано для перевірки первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, які містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що підтверджує факт здійснення господарських операцій.

Наголошував, що придбаний ним товар (металобрухт) використано в господарській діяльності, - реалізовано на експорт відповідно до зовнішньоекономічних договорів, а відповідачем не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків. При цьому факт наявності кримінальних проваджень, не дає підстав для висновку про нереальність господарських операцій.

Зазначав, що податкова інформація, надана відповідачем щодо контрагентів, не має жодного відношення до господарських операцій, що відбулися безпосередньо між позивачем та його контрагентами, оскільки позивач, як добросовісний платник, не може нести відповідальність за неподання його контрагентами звітності, відомостей про об`єкти оподаткування, несплату ЄСВ, ПДФО та/або інших зборів, тощо.

Крім того вказував, що посилання в акті перевірки на податкову інформацію, наявну в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 06.12.2023 № 000/6061/07-16-07-01-10, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 в частині задоволених позовних вимог скасовано та прийнято нове рішення в цій частині, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 06.12.2023 № 000/6061/07-16-07-01-10 в частині суми 22 776 681,50 грн, в тому числі: податкового зобов`язання в розмірі 20 839 852,00 грн та штрафних санкцій в розмірі 1 936 829,50 грн, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення в частині задоволення позовних вимог як такі, що прийняті із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що всупереч вимогам пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» суди першої та апеляційної інстанцій взяли до уваги на підтвердження витрат позивача первинні документи, які складені без реального здійснення господарських операцій.

Зазначає, що сукупність встановлених перевіркою фактів свідчить про нереальність проведення операцій між позивачем та ТОВ «ІНТІТРЕЙД», ТОВ «ДЖАСТ КОЛОР КОМПАНІ», ТОВ «ЕЛ БІ ДЖІ КОНТЕНТ», ТОВ «РОЗЕНТАЛЬ ГРАНД», ТОВ «АЛЬФА ГРЕЙТ», ТОВ «КОНТРАСТ ХОЛД», а надані первинні документи складені формально, відомості, внесені в них, не відповідають реальності операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, техніки, основних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання.

Наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій надали оцінку кожному окрему факту (недоліку первинних документів), проте, залишили поза увагою, що докази, які містяться в матеріалах справи, в сукупності свідчать про те, що реального руху активів, зокрема і по ланцюгу постачання, не відбувалося.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Металскарб» є суб`єктом господарювання, видами діяльності якого є за КВЕД: 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом (основний); 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів; 24.53 Лиття легких кольорових металів; 24.54 Лиття інших кольорових металів; 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; 39.00 Інша діяльність щодо поводження з відходами.

Відповідачем на підставі наказу від 29.08.2023 № 473-п в період з 18.09.2023 по 29.09.2023 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Металскарб» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 30.06.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої 18.10.2023 складено акт перевірки № 7788/07-16-07-01-16/36648378.

У вказаному акті перевірки встановлено порушення позивачем:

1) статті 1, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, пункту 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 № 85/4306 із змінами та доповненнями, пункту 6 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 № 27/4248, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України встановлено його заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 26 843 476 грн, в тому числі за: 2018 рік на суму 8 998 969 грн; за 2019 рік на суму 14 973 925 грн; 2020 рік на суму 1 471 557 грн; 2022 рік на суму 929 104 грн; півріччя 2023 року на суму 469 921 грн;

2) пункту 188.1 статті 188 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) по декларації за червень 2023 року на суму 68 077 грн;

3) пункту 201.10 статті 201 ПК України не проведено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ на загальну суму 68 077 грн, в тому числі: жовтень 2 921 року в сумі 18 105 грн; травень 2022 року в сумі 39 150 грн; липень 2022 року в сумі 1 742 грн; листопад 2022 року в сумі 718 грн; грудень 2022 року в сумі 8 362 грн;

4) пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ «Металскарб» проведено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням термінів, передбачених чинним законодавством на суму ПДВ на загальну суму 14 733,39 грн, обсяг постачання без ПДВ 2 941 328,34 грн;

5) підпунктів 169.1.1, 169.1.2 пункту 169.1, підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПК України, внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 1 506,50 грн, в тому числі, за жовтень 2018 року в сумі 555,03 грн, за листопад 2018 року в сумі 475,73 грн та за грудень 2018 року в сумі 475,74 грн;

6) пунктів 2, 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено порушення строків розрахунків.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 06.12.2023 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 000/6127/07-16-24-06/36648378, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 970,41 грн, з яких: 1 506,50 грн за податковим зобов`язанням; 150,64 грн за штрафними санкціями, 313,27 грн сума пені;

- № 000/6061/07-16-07-01-10, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, який сплачують інші підприємства у розмірі 29 380 667,90 грн, з яких: 26 843 476 грн за податковими зобов`язаннями; 2 537 191,90 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 000/6064/07-16-07-01-10, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення - жовтень 2021 року, травень 2022 року, липень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року) у розмірі 9 505,40 грн;

- № 000/6063/07-16-07-01-10, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення 06.2022, 08.2022, 09.2022, 10.2022, 01.2023) у розмірі

10 133,33 грн;

- № 000/6062/07-16-07-01-10, яким завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту по декларації за червень 2023 року на суму 68 077 грн;

- № 6086/07-16-07-06, яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 112 961,80 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням ДФС України від 20.02.2024 № 4491/6/99-00-06-01-01-06 скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2023 № 6086/07-16-07-06 в частині застосованої пені в сумі 30 559,18 грн, в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

При цьому ГУ ДПС у Закарпатській області 23.02.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення № 1172/07-16-07-06, яким нараховано штрафні санкції за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та порушення вимог валютного законодавства» у розмірі 82 402,62 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду із цим позовом.

Так, відповідачем оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2023 № 000/6061/07-16-07-01-10, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, який сплачують інші підприємства, у розмірі 29 380 667,90 грн, з яких: 26 843 476 грн за податковими зобов`язаннями; 2 537 191,90 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи позов в цій частині суди виходили з того, що первинні документи містять відомості, які повністю відображають суть господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та у сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети у межах господарської діяльності позивача. При цьому фактично всі висновки про наявність порушень у ТОВ «Металскарб» ґрунтуються на аналізі інформації щодо діяльності його контрагентів, отриманої не за результатами перевірок таких контрагентів. Разом з тим, невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що дохід, витрати, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.

Реальність (фактичне вчинення) господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності виникає у результаті руху активів, зміни зобов`язань чи власного капіталу платника, відповідності економічному змісту господарських операцій, оформлених належним чином первинними документами.

Отже, проведення будь-якої господарської операції підприємства має бути зафіксоване у порядку, встановленому правилами податкового та бухгалтерського законодавства, підтверджуватись первинними і розрахунковими документами, якими відображено зміст операцій, порядок їх виконання, зміни майнового стану платника податків.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Відносини, що виникають у процесі збирання, заготівлі та здійснення операцій з металобрухтом регулюються Законом України від 05.05.1999 № 619-XIV «Про металобрухт», відповідно до статті 4 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.

Приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів.

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов`язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що позивач у період, що перевірявся, мав взаємовідносини з контрагентами: ТОВ «ІНТІТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41992644), ТОВ «ДЖАСТ КОЛОР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42299742), ТОВ «ЕЛ БІ ДЖІ КОНТЕНТ» (код ЄДРПОУ 42299810), ТОВ «РОЗЕНТАЛЬ ГРАНД» (код ЄДРПОУ 44241275), ТОВ «АЛЬФА ГРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 41321609), ТОВ «КОНТРАСТ ХОЛД» (код ЄДРПОУ 42119639).

Позивачем під час перевірки та до матеріалів справи на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «ІНТІТРЕЙД» надано такі документи: договір від 02.05.2018 № 05-1 з додатковими угодами та специфікаціями на поставку металобрухту сталевого, металобрухту міді, металобрухту бронзи; договір від 12.12.2018 № 12/1-12/18 про відступлення права вимоги; документи податкового та бухгалтерського обліку: видаткові накладні (разом з паспортами на брухт), ТТН, виписки по особовому рахунку.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «ДЖАСТ КОЛОР КОМПАНІ» позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надано наступні документи: договір від 10.12.2018 № 4 з додатковими угодами та специфікаціями на поставку металобрухту сталевого, металобрухту міді, дробленого брухту алюмінієвих банок, брухту цинку, брухту латуні; договори про відступлення права вимоги від 02.05.2023 № 23/5-001, від 07.12.2020 № 07/12-1, від 10.07.2020 № 18/7-1 , від 04.01.2021 № 21/01-1, від 01.02.2021 № 21/1-2, від 23.09.2020 № 23/9-1; документи податкового та бухгалтерського обліку: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки по особовому рахунку, паспорти на авто, посвідчення про радіаційну і вибухову безпеку, акти приймання металів чорних вторинних.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «ЕЛ БІ ДЖІ КОНТЕНТ» позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надано наступні документи: договір від 03.12.2018 № 1-12 з додатковими угодами та специфікаціями на поставку брухту міді та бронзи, сталевого брухту, брухту стружки нікелю та нікілієвих сплавів; договори про відступлення права вимоги від 01.06.2023 № 23/6-001, від 08.06.2023 № 23/6-002, від 12.06.2023 № 23/6-003, від 20.06.2023 № 23/6-004; документи податкового та бухгалтерського обліку: видаткові накладні, виписки по особовому рахунку.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «РОЗЕНТАЛЬ ГРАНД» позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надано наступні документи: договір від 22.08.2022 № РГ-2022/3 зі специфікаціями на поставку брухту міді та бронзи, сталевого брухту, брухту стружки нікелю та нікілієвих сплавів; документи податкового та бухгалтерського обліку: видаткові накладні, посвідчення про радіаційну і вибухову безпеку брухту і відходів, паспорти на брухт, товарно-транспортні накладні, акти приймання брухту та відходів кольорових металів.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «АЛЬФА ГРЕЙТ» позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надано наступні документи: договір від 28.03.2022 № 2803/22-1 із специфікацією на поставку брухту та відходів олова та бронзи; документи податкового та бухгалтерського обліку: видаткові накладні, виписки по особовому рахунку, посвідчення про радіаційну і вибухову безпеку брухту і відходів, паспорти на брухт, товарно-транспортні накладні, акти приймання брухту та відходів кольорових металів.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «КОНТРАСТ ХОЛД» під час перевірки та до матеріалів справи надано наступні документи: договір від 27.06.2022 № 2022-15 зі специфікацією на поставку брухту та відходів олову та бронзи; документи податкового та бухгалтерського обліку: видаткові накладні, виписки по особовому рахунку, посвідчення про радіаційну і вибухову безпеку брухту і відходів, паспорти на брухт, товарно-транспортні накладні, акти приймання брухту та відходів кольорових металів.

Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ТОВ «Металскарб», суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з вказаними контрагентами з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами, складеними за результатами дійсних, реально виконаних правочинів.

Щодо посилань відповідача на недоліки при заповненні первинних документів, то колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичне здійснення таких операцій.

Предмет вказаних господарських операцій позивача відповідає видам його господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання товарів та послуг і їх подальшого використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Фактично висновок про нереальність даних господарських операцій було зроблено у зв`язку із неможливістю прослідкувати ланцюг постачання товарів від контрагентів позивача.

Разом з тим суди вірно зазначили, що твердження про відсутність у ТОВ «ІНТІТРЕЙД», ТОВ «ДЖАСТ КОЛОР КОМПАНІ», ТОВ «ЕЛ БІ ДЖІ КОНТЕНТ», ТОВ «РОЗЕНТАЛЬ ГРАНД», ТОВ «АЛЬФА ГРЕЙТ», ТОВ «КОНТРАСТ ХОЛД» трудових ресурсів, задекларованих основних засобів, необхідних для здійснення реалізації металобрухту в таких обсягах за відсутності детального вивчення обставин здійснення господарської діяльності постачальників в межах зустрічних звірок, вказує на недостатність такої інформації для висновків про відсутність фактичного постачання, а використання цієї інформації для перегляду зобов`язань позивача за період, що перевірявся, визнали передчасними.

Верховний Суд у постанові від 03.09.2019 у справі № 810/3790/17 вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по «ланцюгу» постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів, незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Тобто лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено і судами не встановлено факту існування таких обставин.

При цьому суди попередніх інстанцій цілком об`єктивно визнали необґрунтованим посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (ІС «Податковий блок», «ЄРПН») як на підставу до відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 802/1428/17-а, від 29.06.2023 у справі № 240/1280/22.

Посилання відповідача на наявність інформації про «фігурування» контрагентів позивача - ТОВ «РОЗЕНТАЛЬ ГРАНД», ТОВ «АЛЬФА ГРЕЙТ», ТОВ «КОНТРАСТ ХОЛД» у кримінальному провадженні № 72022140000000003 від 18.11.2022, та ТОВ «КОНТРАСТ ХОЛД» у кримінальних провадженнях № 72022140000000003, № 42017000000004297, № 42017000000002497, суди визнали необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано доказів наявності вироків судів, які б набрали законної сили, та якими було б встановлено причетність засновників або керівників позивача чи контрагентів до дій, які б свідчили про нереальність господарських операцій.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зазначила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Суд звертає увагу на те, що, посилаючись на вказані кримінальні провадження, скаржник не доводить, що останні стосуються господарських операцій саме позивача з його контрагентами, які є спірними в даній справі, а матеріали справи не містять жодних відомостей про рух наведених ним кримінальних справ, з яких можливо було встановити які саме правовідносини, з якими контрагентами та за який період, є предметом розслідування в кримінальних провадженнях.

Також колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про правомірність податкового повідомлення-рішення від 06.12.2023 № 000/6061/07-16-07-01-10 в частині заниження податку на прибуток внаслідок непроведення позивачем дисконтування дострокової заборгованості у сумі 4523700,30 грн та внаслідок заниження фінансового результату до оподаткування у зв`язку з невідображенням сум визнаних штрафів на загальну суму 175000,00 грн (заниження значення показника ряд. 3.1.11. Додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств на суму 36684,00 грн), враховуючи визнання вказаних порушень представником позивача в суді апеляційної інстанції.

Верховний Суд враховує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із такими, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.

Касаційна скарга не містить доводів та доказів, які б спростовували помилковість встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи або їх неправильної оцінки.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права, із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, однак, при цьому касатор посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В решті обґрунтування касаційної скарги аналогічні доводам, наведеним відповідачем під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, і зводяться виключно до незгоди з оцінкою судами обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Тобто, фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення апеляційного суду та рішення суду першої інстанції в його незміненій частині є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в його незміненій частині та постанова апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року в його незміненій частині та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

О.О. Шишов

Повний текст постанови виготовлено 09 липня 2025 року.