Герб України

Рішення від 10.07.2025 по справі 625/155/25

Коломацький районний суд харківської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

625/155/25

Провадження № 2/625/64/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2025 р. с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючогосудді Скляренка М.О.,

за участю секретаря судового засідання Талавирі С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

в с т а н о в и в:

16 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» в особі його генерального директора Сташевського В.В. звернулося до Коломацького районного суду Харківської області із позовною заявою, в якій просило суд стягнути із ОСОБА_1 завдану ним матеріальну шкоду, заподіяну дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 295465 гривень 43 копійки.

Крім того позивач просив суд стягнути із відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4541 гривня 48 копійок, а також 7300 гривень 00 копійок витрат, понесених на оплату здійснення експертного товарознавчого дослідження.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 09 листопада 2024 року о 15 годині 40 хвилин на 397 км 40 м автошляху М-03 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч не впевнився в безпечному маневрі, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги з двостороннім рухом в одному напрямку, і допустив зіткнення з автомобілем «Citroen», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ», в результаті чого автомобілі зазнали механічних ушкоджень.

Крім того, позивач, обґрунтовуючи заявлені ним вимоги, вказав, що 09 листопада 2024 року інспектором 1 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Славгородським В.С. складений адміністративний протокол серії ЕПР1№169839 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, а в подальшому 05 грудня 2024 року Коломацьким районним судом Харківської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП, тобто порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Також у позові зазначено про те, що оскільки відповідальність відповідача ОСОБА_1 згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», позивач звернувся за відшкодуванням до страховика, яким в подальшому зареєстровано страхову справу за номером 238902, а 13 січня 2025 року ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» від страховика отримано на узгодження та підписання заяву на виплату суми страхового відшкодування в розмірі 58404 гривень 99 копійок.

Крім того, позивач у позові вказав, що не погоджуючись із зазначеною значно нижчою від вартості відновлювального ремонту сумою, 24 січня 2025 року ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» направило страховику та відповідачеві письмове повідомлення, в якому викладено незгоду із запропонованою страховиком сумою страхового відшкодування, а також про намір замовити оцінку незалежного експерта з метою визначення реальної суми завданої шкоди, після чого 14 лютого 2025 року ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» здійснило ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» страхове відшкодування у розмірі 143061 гривня 46 копійок.

Водночас, як запевнив у позові позивач, згідно висновку експерта вартість відновлювального ремонту автомобіля «Citroen», державний номерний знак НОМЕР_2 , на дату його пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди становить 438526 гривень 89 копійок, а тому, посилаючись на приписи, закріплені у ст. 1194 ЦК України, згідно яких особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), позивач, з урахуванням того, що ним отримане страхове відшкодування від страховика в сумі 143061 гривня 46 копійок, просив суд стягнути із ОСОБА_1 заподіяну ним матеріальну шкоду у розмірі 295465 гривень 43 копійки, що є різницею між витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу, і страховою виплатою.

05 травня 2025 року суддею Коломацького районного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження за вказаним вище позовом і розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання, про що постановлено відповідну ухвалу.

22 травня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач виклав свою позицію, згідно якої вважав позовні вимоги не в повній мірі законними та обґрунтованими, а також такими, що підлягають частковому задоволенню з тих підстав, що: 1) відшкодуванню підлягає виключно понесена матеріальна шкода, розмір якої об`єктивно підтверджується належними доказами; 2) розмір заявленої до стягнення матеріальної шкоди позивачем обґрунтований з посиланням на висновок експертного товарознавчого дослідження, який є неналежним доказом, в той час як належним доказом мав би бути висновок судово-товарознавчої експертизи.

Також, відповідач у відзиві акцентував увагу суду на тому, що під час розгляду справи повинні бути враховані обставини, які, в тому числі, сприяли настанню дорожньо-транспортної пригоди, а саме те, що він: 1) є учасником бойових дій, та інвалідом 2 групи; 2) має низку серйозних захворювань, у тому числі, важких, з приводу яких продовжує лікування; 3) перебуває у важкому фінансовому становищі та потребує грошових кошті на своє лікування; 4) визнаний непридатним до військової служби, з виключенням з військового обліку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» в особі його генерального директора Сташевського В.В., шляхом формування відповідного документа в системі «Електронний суд» до суду подало відповідь на відзив, де позивач виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх відхилення.

Так,представник позивачазазначив,що:1) твердження відповідача, що відшкодуванню підлягає виключно понесена матеріальна шкода, яка об`єктивно підтверджується належними доказами, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на жодних доказах, і що таке твердження відповідача зводиться до помилкового тлумачення ним норм матеріального права; 2) позивачем надані докази на підтвердження завданих відповідачем збитків, у вигляді витрат, які позивач мусить понести, для відновлення свого майна (вартості відновлювального ремонту) у розмірі 295465 гривень 43 копійки (різниця між витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу і страховою виплатою), водночас, відповідачем вказаний розмір збитків жодним належним доказом на спростовано, а отже висновки відповідача про відсутність підстав для стягнення з нього майнової шкоди у визначеному позивачем розмірі є помилковими; 3) відповідачем не надано жодного доказу та не наведено жодного доводу на підтвердження того, що висновок експерта №966/02-25 від 18 лютого 2025 року за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження є неналежним доказом; 4) висновок експерта складений з чітким дотриманням порядку проведення експертизи та складання висновків експерта за результатами проведеної експертизи відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз, а тому зазначений висновок експерта №966/02-25 від 18 лютого 2025 року є належним доказом, який підтверджує розмір заявленого до стягнення відшкодування, водночас, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження протилежного.

02 червня 2025 року шляхом формування відповідного документа в системі «Електронний суд» представником відповідача адвокатом Векленком В.І., діючим в інтересах ОСОБА_1 , до суду подано заперечення на відповідь на відзив, в якому представник відповідача заперечив проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив.

Так, представник відповідача адвокат Векленко В.І. зазначив, що: 1) у відповіді на відзив позивачем не надано будь-яких нових доказів, позивач фактично посилається на ті ж самі обставини, які зазначені у позовній заяві; 2) позивачем у позовній заяві визнається, що розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «CITROEN SPACE TOURER», становить 228366 гривень 97 копійок, що підтверджується відповідним висновком експерта; 3) матеріальну шкоду у розмірі 295465 гривень 43 копійки позивач обґрунтовує експертним товарознавчим дослідженням, яке за своєю суттю не є товарознавчою експертизою, а тому експертне товарознавче дослідження є неналежним доказом.

26 червня 2025 року судом закрито підготовче провадження у справі і справу призначено до судового розгляду, про що постановлено відповідну ухвалу.

Будь-які процесуальні дії як то забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо, не вчинялися.

Представник позивача адвокат Руденок Л.М., у проведеному в режимі відео-конференції судовому засіданні повністю підтримала заявлені позивачем позовні вимоги та наполягла на задоволенні позову, з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача адвокат Векленко В.І., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , у проведеномув режимівідео-конференціїсудовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити частково, посилаючись на підстави, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні висловив свої заперечення з приводу заявлених позивачем вимог.

Заслухавши вступне слово та додаткові пояснення учасників справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, а також врахувавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.

Так, частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписами, закріпленими у ст. 76 ЦПК України, визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За правилами, визначеними ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно імперативних приписів, закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Зі змістудослідженої усудовому засіданніпостанови,винесеної 05грудня 2024року Коломацькимрайонним судомХарківської областіу справі№625/354/24(провадження№3/625/150/24),яка набралазаконної сили17грудня 2024року,вбачається,що 09листопада 2024року о15годині 40хвилині на397км 40м автошляхуМ-03водій ОСОБА_1 ,керуючи транспортнимзасобом «ВАЗ2108»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,перед поворотомліворуч невпевнився вбезпечному маневрі,виїхав напризначений длязустрічного рухубік дорогиз двостороннімрухом водному напрямку,і допустивзіткнення завтомобілем «Citroen»,державний номернийзнак НОМЕР_2 ,який належитьна правіприватної власностіТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ«ПРЯМИЙ»,в результатічого автомобілізазнали механічнихушкоджень,чимпорушивп.13.3Правил дорожньогоруху,відповідальність защо передбаченаст.124КУпАП (порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), і ОСОБА_1 суд визнав винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та наклав на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень 00 копійок (а.с. 14).

Згідно приписів, закріплених у ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на те, що відповідач визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за обставин, які викладені у вищевказаній постанові, винесеній Коломацьким районним судом Харківської області 05 грудня 2024 року у справі №625/354/24 (провадження №3/625/150/24), за правилами, визначеними ч.6 ст. 82 ЦПК України,позивач звільнений від доказування викладених у ній обставин, і така постанова є обов`язковою для суду під час розгляду справи про правові наслідки дій чи бездіяльності відповідача.

Автомобіль марки «CITROEN SPACE TOURER», державний номерний знак НОМЕР_2 , належить на праві власності ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ», про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 12-13).

Як вбачається зі змісту листа ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» від 24 січня 2025 року вих. №10, адресованого Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Євроінс Україна», позивач повідомив страховика про свою незгоду із запропонованою страховиком сумою страхового відшкодування, а також про свій намір замовити оцінку незалежного експерта з метою визначення реальної суми завданої шкоди, і запропонував забезпечити присутність представника страховика та відповідача ОСОБА_1 на огляді транспортного засобу незалежним експертом (а.с. 79).

Відповідно до платіжної інструкції №3579 від 14 лютого 2025 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» сплатило ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ страхове відшкодування» у розмірі 143061 гривня 46 копійок згідно акту №238902/1/2024 від 14 лютого 2025 року по автомобілю «CITROEN SPACE TOURER (а.с. 78).

Згідно висновку експерта № 966/02-25 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 18 лютого 2025 року судовим експертом Чистяковим Сергієм Михайловичем (свідоцтво №1315 від 31 травня 2018 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), середня ринкова ціна розглянутого автомобіля «CITROEN SPACE TOURER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 1247384 гривні 42 копійки (сторінка 10 Висновку експерта), вартість відновлювального ремонту автомобіля «CITROEN SPACE TOURER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату пошкодження складає 438526 гривень 89 копійок (сторінка 16 Висновку експерта), вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля «CITROEN SPACE TOURER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкоджень в ДТП, на дату пошкодження 9 листопада 2024 року становить 228366 гривень 97 копійок ( а.с. 27-77).

Згідно вимог, закріплених у ч. 5 ст. 106 ЦПК України, у вказаному висновку експерта зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, про що свідчить його особистий підпис, проставлений на першому аркуші висновку.

Вказаний висновок судом взятий до розгляду як належний і допустимий доказ, позаяк він містить інформацію щодо предмета доказування та отриманий у порядку, встановленому законом, а обставини справи, які ним підтверджуються, не потребують за законом їх підтвердження певними іншими засобами доказування.

Згідно п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Абзацом 2 ч.1 ст. 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилами, визначеними ст.ст. 1166 та 1187 ЦК України,шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно імперативних приписів, закріплених у ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина другастатті 1187 ЦК України).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закону).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ст. 3 визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно ст. 6 Законустраховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст.ст. 9, 22-31, 35, 36Законунастання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість, страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, позаяк страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбаченихст. 1194 ЦК Українипідстав.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зіст. 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Такий висновок зробив Верховний Суд у справі №754/1114/15-ц від 14 лютого 2018 року, чим підтвердив правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15.

У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 та Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691 цс 15 суд дійшов висновків про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного носу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Крім того, у постановах Верховного суду у справах №757/33065/18-ц від 21 липня 2021року, №753/4696/16-ц від 30 жовтня 2019 року, №761/14285/16-ц від 22 квітня 2019 року, №757/54513/16 від 02 лютого 2022 року Верховний Суд звернув увагу на те, що згідно п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України , збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Також Верховний Суд зазначив, що посилання судів попередніх інстанцій, як на підставу відмови у стягненні шкоди з Відповідача, на те, що витрати стягуються судом лише після проведення ремонтних робіт автомобіля та доведеності їх фактичної сплати є помилковими, не ґрунтуються на законі і не відповідають обставинам цієї справи.

Таким чином, позивач ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» за правилами, визначеними ст. 1194 ЦК України, правомірно звернулося у деліктному зобов`язанні до відповідача ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування завданої ним шкоди, а останній за законом зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Із врахуванням з`ясованих обставин справи на підставі досліджених у судовому засіданні доказів суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову шляхом стягнення із відповідача різниці між фактичним розміром завданої ним шкоди і страховою виплатою, отриманою позивачем.

Таким чином, із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» слід 295465 гривень 43 копійки, що є різницею між страховою виплатою і витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу (438526 гривень 89 копійок (вартість відновлювального ремонту) 143061 гривня 46 копійок (страхове відшкодування) = 295465 гривень 43 копійки).

Водночас, до доводів відповідача та його представника з приводу відсутності підстав для задоволення позову, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, суд ставиться критично, позаяк такі доводи не узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами та з`ясованими судом фактичними обставинами справи.

Згідност. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається із матеріалів справи 27 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 укладений договір про проведення експертного авто товарознавчого дослідження КТЗ №1538 (а.с. 23-24), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт по проведенню експертного товарознавчого дослідження КТЗ, а саме: КТЗ «CITROEN SPACE TOURER», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Мета виконання робіт визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ на дату пошкодження.

Згідно п.1.3. договору виконавець проводить експертне авто товарознавче дослідження КТЗ на підставі свідоцтва №1315 від 23 грудня 2008 року, виданого Міністерством юстиції України.

У пункті 2.1. договору його сторони закріпили свою домовленість про те, що вартість робіт, зазначених у п.1.1. договору, складає 7300 гривень 00 копійок.

Згідно п.п. 4.1.- 4.2. договору після виконання робіт виконавець передає замовнику висновок експертного авто-товарознавчого дослідження КТЗ, оформлений в установленому порядку. Після закінчення робіт з дослідження КТЗ сторони підписують акт прийому передачі виконаних робіт.

Згідно поданого до суду акту прийому передачі, складеного 18 лютого 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (а.с. 26), Виконавець передав а Замовник прийняв виконаний згідно Договору №1538 від 27 січня 2025 року висновок експертно-автотоварознавчого дослідження автомобіля «CITROEN SPACE TOURER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість робіт становить 7300 гривень 00 копійок, роботи виконані в повному обсязі.

Згідно платіжної інструкції за №108 від 29 січня 2025 року ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» сплатила фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 за виконання експертного дослідження грошові кошти в сумі 7300 гривень 00 копійок (а.с. 25).

За правилами,визначеними ч.ч.7-9ст.139ЦПК України,розмір витратна оплатуробіт залученогостороною експерта,спеціаліста,перекладача маєбути співмірнимзі складністювідповідної роботи,її обсягомта часом,витраченим нимна виконанняробіт. Уразі недотриманнявимог щодоспівмірності витратсуд може,за клопотанняміншої сторони,зменшити розмірвитрат наоплату послугексперта,спеціаліста,перекладача,які підлягаютьрозподілу міжсторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на вказане вище, а також зважаючи на те, що клопотань про зменшення розміру витрат на оплату послуг експерта, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем не заявлялося, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення із відповідача витрат на підготовкуекспертного висновкуна замовленнясторониу розмірі 7300 гривень 00 копійок та необхідність задоволення позову в цій частині.

Також, за правилами, визначенимист. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 4541 гривня 48 копійок.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 133, 139, 141, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 04948693) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 295465 (двісті дев`яносто п`ять тисяч чотириста шістдесят п`ять) гривень 43 (сорок три) копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 04948693) витрати на підготовкуекспертного висновкуна замовленнясторониу розмірі 7300 (сім тисяч триста) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 04948693) судовий збір,сплачений позивачем,у розмірі4541 (чотири тисячі п`ятсот сорок одна) гривня 48 (сорок вісім) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя М.О. Скляренко

СудКоломацький районний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення10.07.2025
Оприлюднено11.07.2025
Номер документу128748269
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП

Судовий реєстр по справі —625/155/25

Рішення від 10.07.2025

Цивільне

Коломацький районний суд Харківської області

Скляренко М. О.

Ухвала від 26.06.2025

Цивільне

Коломацький районний суд Харківської області

Скляренко М. О.

Ухвала від 27.05.2025

Цивільне

Коломацький районний суд Харківської області

Скляренко М. О.

Ухвала від 15.05.2025

Цивільне

Коломацький районний суд Харківської області

Скляренко М. О.

Ухвала від 05.05.2025

Цивільне

Коломацький районний суд Харківської області

Скляренко М. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні