Постанова

від 09.12.2010 по справі 2-а-4490/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09 грудня 2010 р.           Справа № 2-а-4490/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,

при секретарі судового засідання:   Олійник Вікторії Валентинівні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Дробчак О.О. - представник за довіреністю;

відповідача :   ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Чернівецького районного центру зайнятості   

до:   ОСОБА_3  

про: стягнення допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ :

В листопаді 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся  Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Чернівецького районного центру зайнятості з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 4338 грн. 19 коп. виплаченої допомоги по безробіттю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.08.2009 року громадянин ОСОБА_3 був зареєстрований у Чернівецькому районному центрі зайнятості , як такий, що шукає роботу. 10.08.2009 року йому надано статус безробітного та було призначено допомогу по безробіттю. Внаслідок проведеного запиту Чернівецьким районним центром зайнятості до Державної податкової адміністрації України, встановлено факт перебування в трудових відносинах ОСОБА_3 з 03.08.2009 року по 30.04.2009 року в з акціонерним товариством закритого типу "Енергія", м. Харків, код ЄДРПОУ 30429838.

13.09.2010 року було видано наказ № 141 про повернення ОСОБА_3 виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків в сумі 4338 грн. 19 коп. Добровільно, безпідставно виплачені кошти відповідачем на рахунок позивача повернуті не були, в зв’язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог, мотивуючи це тим, що відповідач на акціонерному товаристві закритого типу "Енергія" не працював, про що не має відповідного запису в трудовій книжці.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

03.08.2009 року громадянин ОСОБА_3 був зареєстрований у Чернівецькому районному центрі зайнятості, як такий, що шукає роботу, про що свідчить його відповідна заява (а.с. 6).

10.08.2009 року відповідачу було надано статус безробітного та було призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а.с. 5).

Згідно витягу із відповіді ДПА на запит Чернівецького РЦЗ за четвертий квартал 2009 року від 01.06.2010 року вбачається,  що матеріальна допомога, яка виплачувалась ОСОБА_3, відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплачувалась в період одночасного перебування його на обліку в центрі зайнятості і роботи в АТЗТ "Енергія" (а.с.7). Чернівецьким РЦЗ було направлено запит до АТЗТ "Енергія" м. Харків № 03-04/634 від 09.08.2010 року щодо підтвердження трудових відносин з ОСОБА_3(а.с.8). АТЗТ "Енергія" підтвердило факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з 05.05.2009 року по 01.10.2009 року та за відпрацьований період йому  було нарахована заробітна плата в сумі 161,88 грн., що підтверджується довідкою із АТЗТ "Енергія" від 30.08.2010 року №104/08 (а.с. 9-11), тобто в період перебування на обліку в РЦЗ.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 25.11.2010р. АТЗТ "Енергія" надано копії наказів від 30.04.2009р. за № 111-к та від 01.10.2009р. № 184-к, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_3 з 05.05.2005р. був прийнятий на роботу в АТЗТ "Енергія" монтажником гіпсокартонних конструкцій 4 розряду, 01.10.2009р. ОСОБА_3 звільнено з вказаної посади АТЗТ "Енергія".

Таким чином, на підставі досліджених вище документів судом встановлено факт перебування відповідача у трудових відносинах із акціонерним товариством закритого типу "Енергія" з 05.05.2009 року по 01.10.2009 рік.

Відповідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року  безробітними  визнаються  працездатні громадяни працездатного віку, які через  відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених  законодавством доходів  і зареєстровані у державній службі  зайнятості  як  такі,  що шукають роботу, готові та здатні приступити  до  підходящої  роботи.  Безробітними визнаються також інваліди,  які   не  досягли  пенсійного  віку,  не  працюють  та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або  підвищити свою кваліфікацію.

Частиною 1 статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані  особи,  визнані  у   встановленому   порядку безробітними,  які  протягом  12  місяців,  що  передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня)  не  менше  26  календарних  тижнів та сплачували страхові внески,  мають  право  на  допомогу  по  безробіттю  залежно   від страхового стажу.

Окрім цього, розмір зазначеної допомоги визначається ст. 23 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи,  зареєстровані в установленому порядку як   безробітні,  зобов'язані  своєчасно  подавати  відомості  про обставини,  що впливають  на  умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування  чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана  повідомити  про  це  державну  службу зайнятості.

А абз. 1 ч. 3 цієї статті Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення  та  вартості  наданих соціальних  послуг застрахованій  особі  внаслідок  умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи  відповідно до  законодавства України  з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 11 березня 2008 року №125/116 у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

З системного аналізу встановлених обставин адміністративної справи та положень чинного законодавства, судом встановлено, що кошти по безробіттю, виплачені ОСОБА_3 центром зайнятості, були отримані ним протиправно, на підставі недостовірних відомостей, а тому вони підлягають стягненню на користь Чернівецького районного центру зайнятості Вінницької області.

Як свідчить наказ директора Чернівецького районного центру зайнятості від 13 вересня 2010 року №141, центром зайнятості вживалися заходи щодо повернення виплачених відповідачеві коштів на підставі подання недостовірних відомостей про перебування в трудових відносинах (а.с.12), однак вони не дали успішного результату.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що вказана у позовній заяві сума заборгованості підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи встановлені з матеріалів адміністративної справи обставини та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд, вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_3 4338 грн. 19 коп. допомоги по безробіттю є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Закону України "Про зайнятість населення", Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним,  суд -     

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь   Чернівецького районного центру зайнятості (вул. Лісова, 19, смт. Чернівці, Вінницька область, 24100, код 21723033, р/р 37175001000911, МФО 802015, УДК у Вінницькій області) виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 4338  грн. 19 коп. (чотири тисячі триста тридцять вісім грн. 19 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови можливо отримати:   14.12.10  о 17:45 год.

                                             Суддя                                    Свентух Віталій Михайлович