Хмельницький апеляційний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/25206/21
Провадження № 11-сс/820/341/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021243000002045 від 23.10.2021 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2025 року, -
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2025 року задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 погодженого з прокурором та застосовано відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вірменина, громадянина України, уродженця м. Єреван, Вірменії, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 13 серпня 2025 року включно.
Ухвала діє по 13 серпня 2025 року включно.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , з метою виготовлення саморобного вибухового пристрою шляхом поєднання промислових та саморобних елементів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (дата, місце, час, спосіб), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, вступили в попередню змову між собою.
Так, ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_9 реалізуючи свій злочинний умисел на виготовлення саморобного вибухового пристрою за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (дата, місце, час, спосіб) привласнили споряджений корпус промислово виготовленої ручної оборонної осколкової гранати «Ф-1» та уніфікований підривач (запал) типу «УЗРГМ».
Продовжуючи свій злочинний умисел на незаконне виготовлення саморобного вибухового пристрою за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (дата, місце, час) але до 22.10.2021, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 діючи в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 21.08.1998 № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 за № 637/3077, виготовили пристрій, що містить елементи, як промислового так і саморобного виробництва.
Зокрема, за допомогою ізоляційної стрічки до даної торцевої частини корпусу гранати прикріпили магніт, у корпус гранати закрутили уніфікований підривав дистанційної дії типу «УЗРГМ» та до кільця підривача закріпили відрізок шнура, інший кінець якого приєднали до металевого гака, які у своєму конструктивному поєднанні утворюють саморобний вибуховий пристрій.
Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (дата, місце, час, спосіб) усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті незаконне зберігання, носіння та передачу вибухового пристрою вступили в попередню змову між собою.
Продовжуючи свій злочинний умисел на незаконне зберігання, носіння та передачу вибухового пристрою за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (дата, місце, час) але до 22.10.2021, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , після незаконного виготовлення саморобного вибухового пристрою,діючи в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 21.08.1998 № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 за № 637/3077,зберігали його у невстановленому досудовим розслідуванням місці до невстановленого досудовим розслідуванням часу, але не пізніше ніж до 22.10.2021.
Продовжуючи свій злочинний умисел 22.10.2021 ОСОБА_7 та ОСОБА_9 перенесли саморобний вибуховий пристрій у невстановлене досудовим розслідуванням місце, де передали невстановленій досудовим розслідування особі.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, потерпілого на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло у нічний час. У випадку відсутності підстав для відмови в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень.
Вказує, що органом досудового розслідування не доведено наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Суд необґрунтовано при постановленні оскаржуваної ухвали застосував положення абзацу 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, щодо неможливості визначення застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на наше переконання відсутній, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, характеризується позитивно. При цьому, ризику виїзду за кордон можна запобігти шляхом здачі на зберігання до органів ДМС паспорта громадянина України для виїзду за кордон. При цьому, не доведено жодними доказами наявність наміру ОСОБА_7 на переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Тяжкість можливого покарання не може слугувати підставою та мотивом для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вказане не підтверджується належними та допустимими доказами. При цьому, ризику виїзду за кордон можна запобігти шляхом здачі на зберігання до органів ДМС паспорта громадянина України для виїзду за кордон Ризик знищення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення наразі є виключно припущенням, оскільки всі докази перебувають у розпорядженні органу обвинувачення. Ризик незаконного впливу на свідків, іншого у цьому кримінальному провадженні не може мати місця, підозрюваний не має наміру незаконно впливати на свідків. Вказаному потенційному ризику цілком можливо запобігти шляхом застосування іншого запобіжного заходу - у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло у нічний час з покладанням відповідного обов`язку. При цьому, органом досудового розслідування не наводиться жодних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, як та яким чином, а також на яких саме свідків підозрюваний може здійснювати будь-який вплив. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню не знайшов свого підтвердження, оскільки у клопотанні не міститься жодного обґрунтування яким саме чином, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню «іншим чином», з посиланням на відповідні докази та реальність таких обставин.
Враховуючи вищевикладене, що слідчим не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, зокрема, домашній арешт який полягає в забороні залишати житло у нічний час, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Зазначає, що пропорційним тому ступеню ризиків, які є у кримінальному провадженні, буде запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло у нічний час для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України. Такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 , який має постійну реєстрацію та місце проживання на території України, не має наміру ухилятися від слідства, а також не вчиняв жодних спроб перешкоджати розслідуванню або впливати на свідків. Варто зазначити, і те що підозрюваний не переховувався він виїхав за межі України ще 11 березня 2022 року, тобто задовго до повідомлення йому про підозру
Звертає увагу, що ухвалою слідчого судді від 11 червня 2024 року, тобто ще до фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_7 , йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за його відсутності у зв`язку з оголошенням його у міжнародний розшук. У той період суд дійсно мав законні підстави для застосування положень абзацу 7 частини 4 статті 183 КПК України, які передбачають можливість обрання тримання під вартою без визначення застави щодо підозрюваного, який перебуває в міжнародному розшуку. 31 грудня 2024 року ОСОБА_7 було фактично затримано на території Федеративної Республіки Німеччина, а в межах міжнародного співробітництва компетентними органами цієї держави прийнято рішення про його екстрадицію в Україну. Після доставки ОСОБА_7 до України, його статус особи, що перебуває в міжнародному розшуку, було анульовано у встановленому порядку, про що орган досудового розслідування мав належне документальне підтвердження. Таким чином, на момент розгляду клопотання слідчого 18 червня 2025 року підозрюваний вже не мав процесуального статусу особи, що оголошена в міжнародний розшук, і безпосередньо брав участь у судовому засіданні. Вважає, що суд не лише не мав правових підстав відмовити у визначенні застави, але й був зобов`язаний розглянути можливість її застосування у межах обов`язкової процедури, передбаченої ч. 6 ст. 193 КПК України.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В провадженні слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021243000002045 від 23.10.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст. 15, п.5 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 263-1, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 22.10.2021 близько 20:00 год., невстановлена досудовим розслідуванням особа, з метою умисного вбивства користувача автомобілем, способом небезпечним для життя багатьох осіб, зайшла на територію автомобільної стоянки "ДЮСШ №3 "розташованої по вул. Прибузька, 3, м. Хмельницького, та підійшовши до припаркового на такій стоянці на парко місці №148, автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER 200» д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , прикріпила саморобний вибуховий пристрій, що складається з ізоляційної стрічки, магніта, корпусу гранати «Ф-1», підривав дистанційної дії типу «УЗРГМ», шнурка та металевого гак, до днища автомобіля під сидінням водія. Про те зазначена невстановлена особа виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки таку особу помітив охоронець зазначеної стоянки ОСОБА_12 , повідомивши при цьому працівників поліції про виявлений саморобний пристрій під дном автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER 200» д.н.з. НОМЕР_1 .
Окрім цього, 23 жовтня 2021 року, в період часу з 18:02 год. по 20:02 год. під час проведення санкціонованого обшуку за адресою, АДРЕСА_2 , за місцем реєстрації ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено та вилучено предмет ззовні схожий на пістолет «Вальтер», без будь яких маркувань калібр 9 мм., та 4 набої калібру 9 мм. із стальними осердям, із маркуваннями, які не є читабельними у зв`язку із корозійним впливом, які невстановлена досудовим розслідуванням особа зберігала без належного на те дозволу.
За результатами проведених слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в свої сукупності зібрано достатньо доказів, які свідчать про безпосередню причетність до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України ОСОБА_7 .
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується:
- протоколом огляду місця події від 22.10.202, саме території автостоянки ДЮСШ № 3, розташованої за адресою: м. Хмельницький, вул. Прибузька, 3/1 та транспортного засобу автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER 200» д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено: гранату «Ф-1» із маркуванням «107 46-80 Т», змив з гранати «Ф-1», змив з підривника, мотузку із кручком, частину підривника, змив з автомобільного диска, магніт розміром 4х4 см, ізолюючу стрічку;
- висновком експерта за результатами проведення судової вибухотехнічної експертизи від 13.04.2022 №СЕ-19/123-22/2852-ВТХ встановлено, що при поєднанні предметів: корпусу гранати «Ф-1», уніфікованого підривача дистанційної дії типу «УЗРГМ», відрізку мотузки з металевим гаком та магнітом вони утворюють саморобний підривний пристрій, який є придатний для здійснення вибуху. У висновку вказані предмети у своєму конструктивному поєднані утворюють саморобний підривний пристрій (СВП);
- висновком експерта за результатами проведення судової біологічної експертизи від 05.05.2022 №СЕ-19/102-21/15296-БД, встановлено, що генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на змивах з поверхні корпусу гранати «Ф-1» (об`єкт № 4.1), є змішаними, належать більше ніж двом особам, та є придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. При цьому встановлено, що генетичні ознаки особи, що домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на змивах з поверхні корпусу гранзати «Ф-1» (об`єкт № 4.1) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , який здійснював оренду приміщення ферми в селі Колибань, яка в свою чергу належить матері потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_11 в ході допиту на запитання слідчого свідок повідомив, що ОСОБА_15 міг бути відомим із ОСОБА_11 оскільки дружина ОСОБА_16 працювала в магазині, який належить ОСОБА_11 .. Також, коли ОСОБА_11 приїздив на ферму він бачив ОСОБА_17 . Вказані покази можу свідчити проте, що потерпілий у кримінальному провадженні та підозрювані є знайомими між собою;
- іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами в їх сукупності.
31.01.2024 з дотриманням вимог ч.1 ст.278 КПК України (Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень), ч.2 ст. 135 КПК України (У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи) у зв`язку із відсутністю ОСОБА_7 за місцем свого проживання письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_7 було вручено житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання останнього, а саме УМК «Дубове». Крім того, 31.01.2024 письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_7 було надіслано поштовим зв`язком за місцем реєстрації/проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
Від так, ОСОБА_7 , який був у встановленому ст. 135 КПК України порядку викликаний для проведення допиту та інших процесуальних дій 03.02., 04.02., 05.02.2024 не прибув на виклик уповноваженої службової особи, слідчого, тобто не з`явився без поважних причин і не повідомив про причини свого неприбуття.
Крім того, в порядку ст. 40 КПК України, оперативному підрозділу ГУНП в Хмельницькій області надано доручення на встановлення місця проживання та роботи ОСОБА_7 та вручення йому повістки про виклик. Із матеріалів виконаного доручення вбачається, те що вручити повістки та встановити місце знаходження останнього не приставилось за можливе, у зв`язку зі відсутністю ОСОБА_7 за місцем свого проживання. Вжитими заходами встановити місце перебування та місце роботи ОСОБА_7 не вдалось.
05.02.2024 підозрюваного ОСОБА_7 постановою слідчого оголошено в розшук.
03.06.2024 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук у зв`язку з отриманими відомостями про залишення постійного місця свого проживання, а також в ході здійснення оперативно-розшукової діяльності отримано інформацію про те, що ОСОБА_7 перебуває за межами України, переховується на території Французької Республіки.
11.06.2024 ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Рішення суду набрало законної сили 18.06.2024 року.
11.06.2024 постановою слідчого досудове розслідування кримінального провадження зупинене, у зв`язку із тим, що підозрювані ОСОБА_9 та ОСОБА_7 оголошені у розшук.
16.06.2025 постановою слідчого досудове розслідування кримінального провадження відновлено.
Перебуваючи у міжнародному розшуку 31.12.2024 ОСОБА_7 затриманий на території Федеративної Республіки Німеччини та компетентним органом цієї країни прийнято рішення про її видачу (екстрадицію) в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності.
Задовольняючи клопотання слідчого та застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України є обґрунтована, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки, підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263-1 КК України - незаконне виготовлення вибухових пристроїв, вчинене за попередньою змовою групи осіб, та за ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України - незаконне зберігання, носіння та передача вибухового пристрою, без передбаченого законом дозволу, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі з метою уникнення кримінальної відповідальності. Уповноваженими особами перевірено наявні адреси його ймовірного місця перебування, проте, проведеними заходами встановити місце знаходження останнього не представилося можливим, що може свідчити про переховування його від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідка, потерпілого на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, так, як підозрюваний ОСОБА_7 може бути знайомим із потерпілим ОСОБА_11 та свідком ОСОБА_14 є ризик того, що останній може на них впливати з метою отримання показів, які будуть підставою для уникнення від кримінальної відповідальності. Також, у кримінальному провадженні є інший підозрюваний ОСОБА_9 , яка являється дружиною брата підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_18 , а тому зважаючи на ступінь родинних зав`язків, може незаконно впливати на останньою, з метою створення вигаданою версії вчинення злочину, з метою уникнення від кримінальної відповідальності;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого ним кримінальних правопорушень, вчинення його у складі групи осіб, міру можливого покарання, та враховуючи, ще ОСОБА_7 є особою, яка відбула покарання за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.263, ч. 2 ст.263-1 КК України в силу ст. 89 КПК України є раніше не судимим.
А тому твердження захисника ОСОБА_6 про відсутність ризиків є безпідставними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини кримінального провадження, особу ОСОБА_7 , який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, має постійне місця проживання на території України, соціальні зв`язки підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, обґрунтовано прийняв рішення про необхідність його ізоляції від суспільства.
Доводи захисника ОСОБА_6 про те, що слідчим суддею безпідставно не визначено розмір застави не заслуговують на увагу враховуючи наступне.
Відповідно до абз.7 ч.4 ст.183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Частиною 6 ст.193 КПК України встановлено, що після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На думку колегії суддів екстрадиція та скасування розшуку є важливими факторами, рішення про заставу залежить від дослідження всіх обставин кримінального провадження, і якщо існують інші обставини, які обґрунтовують необхідність тримання особи під вартою, то слідчий суддя може прийняти рішення про незастосування цього запобіжного заходу.
Тому, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, які є тяжкими та перебував у міжнародному розшуку з 31.12.2024, що дало підстави не визначати йому розмір застави у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що надані докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку про те, що підозра є обґрунтованою. Об`єктивних даних, які б свідчили про те, що вказані докази отримані з порушенням порядку, передбаченого КПК України, колегією суддів не встановлено.
Зважаючи на те, що обставини провадження свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися та вони виправдовують тримання підозрюваного під вартою, колегія суддів підстав для скасування ухвали слідчого судді не знаходить.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2025 року про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк по 13 серпня 2025 року включно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2025 |
Оприлюднено | 14.07.2025 |
Номер документу | 128763471 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Хмельницький апеляційний суд
Барчук В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні