Рішення

від 05.04.2007 по справі 14/600

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/600

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

05.04.2007р.                                                                                          Справа №  14/600

за позовом  Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страховоїкомпанії "Оранта" в особі Харківського відділення  НАСК "Оранта", вул. Тростянецька, 6-г, м. Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадор", площа Вокзальна, 7, кв. 64, м. Лубни, Полтавська область,37500

третяособа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Підприємство "Інтер-Медіа", вул. Дехтярівська,3, м. Київ (фактична адреса: вул. Мельникова,42, м. Київ, 04050)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: АТ "Українська пожежно-страхова компанія", вул. Фрунзе,40, м. Київ, 04080

про  стягнення 22624,75 грн.

                                                                      Суддя  Іваницький Олексій Тихонович

Представники:

від позивача:  Деміденков В.М., дор. №08-03-14/179-06 від 14.09.2006р.

від відповідача:  Сапелкін І.Ю., директор

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився (повідомлений належним чином)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Бобрицький А.В., дор. №15 від 28.02.2006р.

СУТЬ СПОРУ:  розглядається позовна заява про стягнення 22624,75 грн. - суми виплаченого страхового відшкодування.

Відповідач у відзиві на позов, а його представник у судовому засіданні позовні вимоги визнає, але просить суд розстрочити виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.01.2007р. строк вирішення спору за клопотанням сторін продовжено в порядку статті 69 (ч.4) ГПК України та відповідно до статті 27 ГПК України залучено до участі у справі  як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Підприємство "Інтер-Медіа", м. Київ і третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: АТ "Українська пожежно-страхова компанія",  м. Київ.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Підприємство "Інтер-Медіа", м. Київ  свого представника у судове засідання не направив, листом (вх. №04469 канц. суду від 19.03.2007р.) просить позов задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 05.02.2004 року на 29 км автодороги Київ-Харків, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля ІЖ, державний реєстраційний номер 084-42 СН, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю  „Діадор”, м. Лубни (далі - відповідач) і був керований Сапелкіним І.О., автомобіля ВАЗ 21043, державний реєстраційний номер 919-66 КХ та автомобіля Ніссан Альмера, державний реєстраційний номер 054-98 КА, який належить Підприємству „Інтер - Медіа”, м. Київ.

Відповідно до Постанови Лубенського міського суду Полтавської області від 27.02.2004р. та довідки ДАІ дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення працівником відповідача Сапелкіним І.Ю. Правил дорожнього руху.

Автомобіль Ніссан Альмера, державний реєстраційний номер 054-98 КА був застрахований в Харківському відділенні НАСК „Оранта”, м. Київ (далі - позивач) на випадок пошкодження внаслідок ДТП, що підтверджується договором добровільного страхування ТЗ № 116 від 10.11.2003р. (копія в матеріалах справи).

Позивачем було складено страховий акт № 5 та розрахунок суми страхового відшкодування, виходячи з протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу від 12.02.2004 року та наданих документів, що підтверджують факт проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 22624 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять чотири) гривні 75 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 344 від 11.11.2004 року.

Оскільки, цивільна відповідальність відповідача була застрахована в АТ "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ відповідно до поліса № б/3590171,  позивач звернувся до вказаного страховика з вимогою, відшкодувати завдані збитки, проте, останній листом № 03/1617 від 08.12.2004р. відмовило НАСК „Оранта” у задоволені заявлених вимог.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховий, випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб ( ст. 1187 ЦК України).

Суб'єктом відповідальності за шкоду, що заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом (титульний володілець).

Титульного володільця характеризують дві основні ознаки: юридична та матеріальна.

Юридична ознака - володільцем визнається та особа, яка має відповідні правові підстави на володіння відповідним об'єктом, діяльність якого створює небезпеку (такі підстави, що мають цивільно-правовий характер).

Матеріальна ознака - ознака особи, яка має всі правові підстави щодо об'єкта, визначеного джерелом підвищеної небезпеки, повинна здійснювати ще і фактичне володіння (експлуатацію), тобто - саму діяльність, пов'язану з використанням джерела підвищеної небезпеки.

Тільки наявність обох ознак визначають особу титульним володільцем, а тому, коли особа володіє відповідним об'єктом на підставі трудового договору — немає підстав вважати його титульним володільцем за юридичною ознакою.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідачем як не спростовано сам факт виконання Сапелкіним І.О.  своїх трудових обов'язків в момент скоєння адміністративного правопорушення, так і не надано доказів, які б вказували на неправомірне заволодіння Сапелкіним І.О. транспортним засобом.

Відповідно до пункту 9 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. № 1175, яка була чинною на момент заподіяння шкоди, для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхувальник або третя особа (її спадкоємець, правонаступник) звертається із заявою до страховика (страхової організації). З наведеного вбачається, що сам по собі факт страхування цивільної відповідальності відповідача відповідно до страхового полісу № Б/3590171 від 26.04.03 р., на що посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, не позбавляє права позивача, яким виплачено страхове відшкодування за договором страхування від 10.11.2003 р., вимагати відшкодування виплаченого з відповідача (особи, відповідальної за завдані збитки). При цьому відповідачем не надано доказів, які б свідчили про його звернення до третьої особи та прийняття останньою відповідного рішення.

До стягнення підлягають: сума страхового відшкодування  – 22624,75 грн., витрати по сплаті держмита – 226,25 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу – 118 грн.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22,27,32-34,36,43,44-45,49,69 (ч.4),82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Діадор” (Полтавська область, м. Лубни, площа Вокзальна, 7, кв. 64,  р/р 26006100023913 в ПОФ АППБ „Аваль”, МФО 331605, ЄДРПОУ 31854684, ІПН 318546816048) на користь Відкритого акціонерного товариства  Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" в особі Харківського відділення ВАТ НАСК „Оранта” (м. Київ, вул. Тростянецька, 6-г, р/р 26502032732691 в Київській міській філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012, ЄДРПОУ 01528238) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 22624 грн. 75 коп., витрати по сплаті держмита – 226,25 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу – 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                            Іваницький О.Т.