Постанова від 01.07.2025 по справі 917/119/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 917/119/24(917/1586/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участі секретаря судового засідання Громак О.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл",

представник позивача -Остапенко О.П., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

представник позивача -Горьовий В.В., адвокат, за довіреністю,

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Нафтогазвидобування",

представник відповідача - Пінчук-Ніколайчук Ю.В., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл"

на рішення Господарського суду Полтавської області

від 30.12.2024

у складі судді: Ореховська О.О.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 18.03.2025

у складі колегії суддів: Гребенюк Н.В. (головуюча), Слободін М.М., Шутенко І.А.,

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл"

до Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування"

про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (далі - ТОВ "Сервіс Ойл", позивач) (вх. № 1655/24 від 19.09.2024) до Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (далі - ПрАТ "Нафтогазвидобування", відповідач) про стягнення 58 040,26 грн. інфляційних втрат та 369 719, 63 грн. 3% річних, які були нараховані за період з 02.08.2023 по 09.01.2024, у зв`язку з відстроченням виконання до 10.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5525/23, яке набрало законної сили 01.08.2023.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 917/1564/17 за змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

3. За наслідком розгляду справи № 910/5525/23 рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 було частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Сервіс Ойл" та присуджено до стягнення з ПрАТ "Нафтогазвидобування" на користь ТОВ "Сервіс Ойл" основної суми заборгованості у розмірі 40 158 980,55 грн. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 602 384,71 грн. За наявною інформацією в Єдиному державному реєстрі судових рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5525/23 не оскаржувалось та набрало законної сили 01.08.2023.

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі № 910/5525/23 виконання рішення від 10.07.2023 було відстрочено до 10.01.2024.

5. Заборгованість в розмірі 40 158 980,55 грн., визначена рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/5525/23, була сплачена відповідачем наступним чином:

- 01.09.2023 на суму 838 289,09 грн. шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, заява від 31.08.2023 № 09/298. Зарахування однорідних зустрічних вимог підтверджено відповідачем листом № 177/17 від 01.09.2023;

- 18.09.2023 на суму 1 059 128,27 грн. шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, заява від 15.09.2023 № 09/313. Зарахування однорідних зустрічних вимог підтверджено відповідачем листом № 189/2 від 20.09.2023;

- 26.09.2023 на суму 1 530 408,90 грн. шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, заява від 25.09.2023 № 09/324;

- 26.09.2023 на суму 2 068 709,41 грн. шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, заява від 25.09.2023 № 09/326;

- 27.09.2023 на суму 965 907,49 грн. шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, заява від 26.09.2023 № 09/328;

- 27.09.2023 на суму 6 050 052,66 грн. шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, заява від 26.09.2023 № 09/329. Зарахування однорідних зустрічних вимог підтверджена відповідачем листом № 194/8 від 26.09.2023;

- 12.10.2023 на суму 3 995 397,59 грн. шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, заява від 11.10.2023 № 09/343. Зарахування однорідних зустрічних вимог підтверджена відповідачем листом № 209 від 17.10.2023;

- 14.11.2023 на суму 1 139 275,06 грн. шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, заява від 13.11.2023 № 09/379. Зарахування однорідних зустрічних вимог підтверджена відповідачем листом № 228/13 від 13.11.2023;

- 30.11.2023 на суму 6 693 163,43 грн., 10.01.2024 на суму 14 002,34 грн., 10.01.2024 у сумі 16 421 033,36 грн.

6. Надалі позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "Нафтогазвидобування" про стягнення матеріальних втрат у сумі 3 466 347,49 грн. за Договором про виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 6667-НГД від 22.11.2021.

7. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив своє грошове зобов`язання з оплати наданих послуг з капітального ремонту свердловини за вказаним договором, заборгованість з якого була стягнута судовим рішенням у господарській справі № 910/5525/23 від 10.07.2023, тому відповідач має сплатити позивачу інфляційну складову боргу в розмірі 2 235 135,22 грн. та 3 % річних на суму 1 231 212,27 грн., що разом становить 3 466 347,49 грн., які були нараховані за період з 14.11.2022 по 09.01.2024 та які позивач просив стягнути в судовому порядку.

8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі № 910/1008/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, відмовлено у задоволені позову ТОВ "Сервіс Ойл" до ПрАТ "Нафтогазвидобування" у повному обсязі.

9. Суди попередніх інстанцій у справі № 910/1008/24, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, що до звернення ТОВ "Сервіс Ойл" з позовом до суду у справі № 910/5525/23 сума заборгованості сторонами не була узгоджена і відповідно - 12.10.2022 акт прийому-передачі виконаних робіт від 12.10.2022 № 3 відповідачем не був підписаний. Тільки за результатами розгляду справи № 910/5525/23 судом встановлена сума, яка підлягала сплаті відповідачем за актом виконаних робіт (етапів) від 12.10.2022 № 3.

10. При цьому суди встановили, що позивач надіслав на адресу відповідача акт виконаних робіт (етапів) від 12.10.2022 № 3 з уже погодженою сумою - 40 158 980,55 грн., визначеною судом у справі № 910/5525/23 - 29.11.2023, який надійшов до ПрАТ "Нафтогазвидобування" 05.12.2023.

11. Суди, враховуючи підпункт 4.4.1 пункту 4.4 та пункт 4.6 Договору дійшли висновку, що відповідач повинен був здійснити оплату за актом прийому-передачі виконаних робіт від 12.10.2022 (етапів) № 3 на суму 40 158 980,55 грн. до 10.01.2024. При цьому суд встановив, що відповідач здійснив остаточну сплату заборгованості, що не заперечується сторонами, тому факт прострочення зобов`язання з боку відповідача не відбулося, що також підтверджується діями позивача щодо реєстрації податкової накладної на суму 40 158 980,55 грн. тільки 13.12.2023.

12. Відтак, суди у справі № 910/1008/24 дійшли висновку, що підстави для нарахування та стягнення з ПрАТ "Нафтогазвидобування" матеріальних втрат за частиною другою статті 625 ЦК України відсутні, а позовні вимоги ТОВ "Сервіс Ойл" задоволенню не підлягають.

13 ТОВ "Сервіс Ойл" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, однак ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.09.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Сервіс Ойл" на рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 зі справи № 910/1008/24 закрито.

Короткий зміст рішення місцевого суду

14. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.12.2024 у справі № 917/119/24 (917/1586/24) в задоволені позову відмовлено.

15. Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, зокрема, з огляду на таке:

15.1. відповідач здійснив остаточну сплату заборгованості 10.01.2024, що відповідає строкам виконання зобов`язання, визначеним договором та ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі №910/5525/23, якою виконання основного рішення суду було відстрочено;

15.2. у розумінні положень пункту 4.4.1 договору оплата за виконані роботи по етапах здійснюється замовником за фактом завершення робіт протягом 30 календарних днів від дати підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт, а згідно п. 4.6 договору замовник підписує акти прийому-передачі протягом 10 робочих днів від дати їх отримання за умови відсутності зауважень, тому оскільки акт прийому-передачі виконаних робіт (етапів) № 3 від 12.10.2022 не був підписаний відповідачем через неузгодженість суми заборгованості і вказана сума визначена за результатами розгляду справи №910/5525/23, оплата за актом № 3 мала бути здійснена до 13.01.2024;

15.3. оскільки строк виконання зобов`язання був відстрочений, а оплата відповідачем здійснена в межах цього строку, відсутній факт прострочення виконання зобов`язання;

15.4. зважаючи на те, що підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є саме прострочення виконання грошового зобов`язання, а відповідного прострочення у цьому випадку не відбулося, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період з 02.08.2023 по 09.01.2024 є необґрунтованими.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

16. Постановою від 17.03.2025 Східний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Сервіс Ойл" (вх. № 214 П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.12.2024 у справі № 917/119/24 (917/1586/24) залишив без задоволення;

рішення Господарського суду Полтавської області від 30.12.2024 у справі №917/119/24 (917/1586/24) залишив без змін.

17. Апеляційний господарський суд зазначив, що, у випадку несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання, в тому числі після ухвалення судового рішення щодо стягнення основної заборгованості, у нього виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат та відсотків річних як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та трьох процентів річних від простроченої суми. Разом з тим, відсутність недобросовісної поведінки та належне виконання боржником судового рішення у встановлений строк виключають застосування заходів відповідальності.

18. Суд апеляційної інстанції зазначив, у цьому випадку на момент звернення з позовом грошове зобов`язання не було узгоджене сторонами у зв`язку з непідписанням відповідачем акта виконаних робіт № 3 від 12.10.2022, а остаточна сума заборгованості у розмірі 40 158 980,55 грн. була визначена лише за результатами судового рішення у справі № 910/5525/23.

19. Відтак, оплата за актом прийому-передачі виконаних робіт від 12.10.2022 (етапів) № 3 на суму 40 158 980,55 грн. здійснена без порушення строків оплати, оскільки відповідач здійснив остаточну сплату суми боргу 10.01.2024, тобто у межах строку, встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі № 910/5525/23, якою виконання рішення було відстрочено до 10.01.2024.

20. Суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що відстрочення виконання судового рішення впливає на виконавчий аспект зобов`язання, а не на його матеріально-правову природу, водночас боржник не вважається таким, що порушив умови договору або зобов`язання, якщо він виконав зобов`язання у межах строку, визначеного судовим рішенням.

21. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність факту прострочення виконання зобов`язання та, відповідно, відсутність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних відповідно до положень частини другої статті 625 ЦК України.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

22. ТОВ "Сервіс Ойл" 09.04.2025 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 917/119/24 (917/1586/24).

23. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/119/24 (917/1586/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2025.

24. Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2025 касаційну скаргу відповідно до статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залишено без руху, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

25. Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2025 відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ "Сервіс Ойл", датою проведення судового засідання за касаційною скаргою ТОВ "Сервіс Ойл" визначено 01.07.2025.

26. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2025 задоволено заяви представника ТОВ "Сервіс Ойл" адвоката Остапенка О.П. та представника ПрАТ "Нафтогазвидобування" адвоката Пінчук-Ніколайчук Ю.В. проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

27. Від представника ПрАТ "Нафтогазвидобування" надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Сервіс Ойл", в якому адвокат просив відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Сервіс Ойл" та залишити судове рішення Господарського суду Полтавської області від 30.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі №917/119/24 (917/1586/24) без змін.

28. В судове засідання 01.07.2025 з`явилися представники позивача та відповідача, які надали свої пояснення та заперечення по суті справи.

29. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (01.07.2025) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 01.07.2025.

30. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 16.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.04.2025 № 4356-IX, Верховний Суд розглядає справу № 917/119/24 (917/1586/24) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

ТОВ "Сервіс Ойл"

31. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції застосовано положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 05.03.2019 у справі № 917/1564/17.

32. Крім того, ТОВ "Сервіс Ойл" зазначає, що справа має виняткове значення для скаржника, оскільки у зв`язку з військовим станом та відкритою процедурою банкрутства ТОВ "Сервіс Ойл" практично єдиним способом погашення кредиторських вимог є стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені з боржників ТОВ "Сервіс Ойл".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

33. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

35. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржників, зазначених в пунктах 31 - 32 описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

36. Предметом розгляду у цій справі є стягнення 58 040,26 грн. інфляційних втрат та 369 719,63 грн. 3% річних, які були нараховані за період з 02.08.2023 по 09.01.2024, у зв`язку з відстроченням виконання до 10.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5525/23.

37. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, оцінивши доводи касаційних скарг та позиції інших учасників справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

38. За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

39. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

40. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

41. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

42. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

43. Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть визначатися у рішенні суду.

44. Отже, передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

45. Суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку доводам скаржника про наявність підстав для стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, встановили, що:

- рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 за наслідком розгляду справи № 910/5525/23 було частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Сервіс Ойл" та присуджено до стягнення з ПрАТ "Нафтогазвидобування" на користь ТОВ "Сервіс Ойл" основної суми заборгованості у розмірі 40 158 980,55 грн. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 602 384,71 грн;

- рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5525/23 не оскаржувалось та набрало законної сили 01.08.2023;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі № 910/5525/23 виконання рішення від 10.07.2023 було відстрочено до 10.01.2024;

- заборгованість в розмірі 40 158 980,55 грн. визначена рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/5525/23, була сплачена відповідачем;

- позивач зареєстрував податкову накладну на суму 40 158 980,55 грн. тільки 13.12.2023;

- за результатами розгляду справи № 910/1008/24 суд відмовив, зокрема й у задоволенні позовних вимог скаржника в частині стягнення з ПрАТ "Нафтогазвидобування" на підставі статті 625 ЦК України інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення з 14.11.2022 по 09.01.2024 оплати за Договором про виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 6667-НГД від 22.11.2021.

46. З огляду на встановлені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що підстави для нарахування та стягнення з ПрАТ "Нафтогазвидобування" інфляційних втрат за частиною другою статті 625 ЦК України відсутні, а позовні вимоги ТОВ "Сервіс Ойл" задоволенню не підлягають, оскільки в період з 14.11.2022, до прийняття рішення у справі № 910/5525/23, сума основного боргу фактично не була узгоджена, а виконання рішення у справі № 910/5525/23 відстрочене ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 і відповідач фактично виконав рішення у справі № 910/5525/23 в межах строку відстрочення, визначеного зазначеною ухвалою строку.

47. Водночас, аналіз змісту рішення, ухваленого у справі № 910/1008/24 та позовні вимоги, заявлені у цій справі свідчать про те, що позивач, зазначивши інший періоду прострочення, а саме не з 14.11.2022 по 09.01.2024, а з 01.08.2023 по 09.01.2024, а також зменшивши суму з урахуванням зазначеного періоду, фактично намагається переглянути судове рішення у справі № 910/1008/24, яке вже набрало законної сили, на свою користь в частині стягнення з ПрАТ "Нафтогазвидобування" на підставі статті 625 ЦК України інфляційних втрат та 3 % річних.

48. Разом з тим, такий перегляд суперечить не лише порядку його оскарження, але й принципу остаточності судового рішення (res judicata).

49. Колегія суддів враховує, що заборгованість в розмірі 40 158 980,55 грн., визначена рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/5525/23, погашалася позивачем починаючи з 01.09.2023 по 30.11.2023, що було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується відповідними заявами та листами, тому підстави вважати, що рішення у справі № 910/5525/23 у визначений позивачем період не виконувалося, відсутні.

50. Колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що рішення суду не змінює характер та обсяг прав та обов`язків сторін, які існували до ухвалення рішення. Тобто, якщо суд зобов`язує сплатити борг, це не змінює самого зобов`язання, а лише встановлює обов`язок сплатити суму боргу.

51. Водночас, відстрочення виконання судового рішення впливає на виконавчий аспект зобов`язання, а не на його матеріально-правову природу, водночас боржник не вважається таким, що порушив умови договору або зобов`язання, якщо він виконав зобов`язання у межах строку, визначеного судовим рішенням.

52. Такий висновок суду апеляційної інстанції не суперечить правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.

53. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що обставини, встановлені під час розгляду справи № 916/190/18, не є ідентичними обставинам, встановленим судами у цій справі.

54. Скаржник висновки судів попередніх інстанцій у порядку, визначеному статтями 74, 76 - 77 ГПК України, не спростував, а усі доводи скаржника ґрунтуються на власному розумінні та тлумаченні обставин, встановлених судами попередніх інстанцій і зводяться до незгоди із обґрунтованими висновками суду.

55. Посилання скаржника на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 05.03.2019 у справі № 917/1564/17 зазначеного вище саме по собі також не спростовує.

56. Водночас, зміст зазначених судових рішень свідчить про інші обставини (за відсутності відстрочення виконання судового рішення), суб`єктний склад та правове регулювання правовідносин, які виникли між сторонами, тому висновки, викладені у зазначених судових рішеннях не є релевантними до правовідносин, які виникли у цій справі.

57. Інші посилання скаржника фактично зводяться до переоцінки обставин та наявних у матеріалах справи доказів, що в силу положень статті 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Тобто доводи скаржника фактично зводяться до необхідності переоцінки та повторного дослідження доказів, яким вже була надана належна та обґрунтована оцінка судами попередніх інстанцій.

58. Відтак, з огляду на зазначене вище та з урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачених положеннями 300 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Сервіс Ойл" та про залишення без змін оскаржуваних судових рішень.

Висновки щодо застосування норми права

59. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

60. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

61. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга ТОВ "Сервіс Ойл" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення Господарського суду Полтавської області від 30.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у цій справі залишенню без змін.

Щодо судових витрат

62. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 917/119/24 (917/1586/24) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський