Рішення від 11.07.2025 по справі 911/1423/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2025 р. Справа № 911/1423/25

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка

до Малого приватного підприємства агропромишленної фірми «Мрія»

про стягнення 15 878, 30 гривень

УСТАНОВИВ:

Господарський суд Київської області, у складі судді Щоткіна О.В., рішенням від 20.06.2025 задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка повністю та вирішив стягнути з Малого приватного підприємства агропромишленної фірми «Мрія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка збитки, пов`язані з не реєстрацією відповідачем податкової накладної, у розмірі 15 878, 30 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

Водночас 23.06.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (далі ТОВ ім. Шевченка / заявник) заяву, за змістом якої заявник просить прийняти додаткове рішення у справі № 911/1423/25 про стягнення з Малого приватного підприємства агропромишленної фірми «Мрія» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом автоматизованого розподілу б/н від 23.06.2025, означену заяву передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Господарський суд Київської області ухвалою від 25.06.2025 у справі № 911/1423/25 прийняв до розгляду заяву ТОВ ім. Шевченка про ухвалення додаткового рішення. Водночас розгляд заяви постановив здійснювати без виклику сторін за наявними в ній матеріалами та запропонував Малому приватному підприємству агропромишленної фірми «Мрія» протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали надати до суду свої пояснення та / або заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення.

Однак відповідач не скористався передбаченими п. 3 ч. 1 ст. 42 та ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) правами та заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення не надав.

Водночас суд вчинив всі залежні від нього дії з повідомлення Малого приватного підприємства агропромишленної фірми «Мрія» про розгляд цієї заяви, зокрема, копію ухвали Господарського суду Київської області від 25.06.2025 суд надіслав листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, однак конверт з ухвалою був повернутий відділом поштового зв`язку до суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

В розрізі викладеного суд зазначає, що згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, чого відповідачем зроблено не було, а отже отримання ухвали Господарського суду Київської області, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 06.07.2025 про неможливість вручення поштового відправлення у в`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду Київської області від 25.06.2025.

Отже дослідивши заяву ТОВ ім. Шевченка про ухвалення додаткового рішення суд зазначає таке.

Приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123, ч. 1-3 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В розрізі викладених процесуальних норм суд зазначає, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, у такому випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Водночас згідно із положеннями ч. 1 ст. 124, ч. 2 ст. 161 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява.

Так, ТОВ ім. Шевченка безпосередньо у позовній заяві зазначало, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить, зокрема 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, докази понесення яких будуть подані позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

23.06.2025, в межах визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України п`ятиденного строку після ухвалення рішення по суті позовних вимог у цій справі, позивач, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, із відповідно поданою заявою, надав копії: договору про надання правової допомоги від 03.04.2025, додаткової угоди № 1 від 03.04.2025 до договору про надання правової допомоги від 03.04.2025 та акта приймання-передачі наданих послуг від 23.06.2025 згідно договору про надання правової допомоги від 03.04.2025.

Також в матеріалах справи наявні ордер на надання правової допомоги серії СВ № 1124074 від 23.04.2025, яким уповноважено адвоката Литвин Артема Михайловича на представництво інтересів ТОВ ім. Шевченка у Господарському суді Київської області, та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Литвин Артема Михайловича серії ЧН № 000446 від 17.08.2018.

Із наявної в матеріалах справи копії договору, судом встановлено, що 03.04.2025 між Литвином Артемом Михайловичем (далі адвокат) та ТОВ ім. Шевченка (далі клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (далі договір), за умовами п. п. 1.1, 1.2, 4.1, 6.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту та представляти інтереси клієнта у всіх державних органах, підприємствах, установах, організаціях різних форм власності, в тому числі у органах Національної поліції України, органах прокуратури України та інших правоохоронних органах, в органах державної виконавчої служби, в підрозділах Державної податкової служби України, а також вести від імені клієнта справи у всіх судових установах України з усіма правами, наданими законом позивачу, скаржнику, відповідачу, третій та зацікавленій особі, підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, стягувачу або боржнику, захищати інтереси клієнта у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення в тому числі під час досудового слідства та судового розгляду, для чого надає йому право: подавати від імені клієнта заяви, в тому числі позовні заяви, знайомитись з матеріалами справи, робити з них копії, прослуховувати фіксацію судового процесу, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності або неповноти, одержувати копії рішень, постанов та ухвал суду, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати клопотання, заяви, подавати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають під час судового розгляду, заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, змінювати підстави та предмет позову тощо, одержувати довідки та документи в будь-яких компетентних органах, сплачувати державне мито або будь-які інші платежі, розписуватись за клієнта, а також виконувати всі інші дії, пов`язані з виконанням цього договору.

Детальний опис, склад, форму та обсяг правової допомоги, яку адвокат надає клієнту, сторони погоджують у додаткових угодах до цього договору.

Послуги, що надаються адвокатом у відповідності з умовами договору, надаються клієнту на платній основі. Вартість послуг визначається сторонами у додаткових угодах до цього договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025.

За умовами п. п. 1-4 додаткової угоди № 1 від 03.04.2025 до договору про надання правової допомоги від 03.04.2025 сторони погодили, що адвокат надає правову допомогу клієнту у спорі з МПП агропромфірми «Мрія» про відшкодування збитків у вигляді втраченого податкового кредиту на загальну суму 15 878, 30 грн.

Правова допомога надаватиметься в суді першої інстанції згідно з визначеною підсудністю, що включає зокрема, але не виключно: аналіз наданих клієнтом документів, аналіз податкового законодавства та судової практики в аналогічних справах, розроблення правової позиції по справі, консультування клієнта, збір доказів, підготовку і подання до суду позовної заяви, підготовку необхідних процесуальних документів, участь в судових засіданнях в суді першої інстанції (в разі необхідності), вчинення інших дій необхідних для надання клієнту правової допомоги.

Розмір винагороди за надання клієнту правової допомоги, обсяг якої визначено у пунктах 1, 2 цієї додаткової угоди, становить грошову суму, визначену в національній валюті України (гривні), складає 10 000, 00 грн (десять тисяч гривень 00 коп). Розмір винагороди є фіксованим та зміні не підлягає.

Сторони погодили, що оплата винагороди здійснюється клієнтом на підставі підписаного між сторонами акту приймання-передачі наданих послуг у строк до 31.07.2025, але не раніше дня проголошення рішення суду першої інстанції.

В розрізі викладеного, суд зазначає, що згідно із положеннями ч. 1 ст. 26, п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Договір про надання правничої допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже з наявної в матеріалах справи копії договору про надання правової допомоги від 03.04.2025, судом встановлено, що означений правочин містить відсильну норму (п. 4.1) до додаткової угоди до договору щодо визначення розміру гонорару, який, в свою чергу визначено у фіксованому розмірі.

До того ж, відповідно до умов договору, сторони визначили, що оплата винагороди здійснюється клієнтом на підставі підписаного між сторонами акта приймання-передачі наданих послуг, і, за результатами наданої правової допомоги, 23.06.2025 такий акт на суму 10 000,00 грн було підписано між сторонами, з якого випливає, що адвокат надав, а клієнт прийняв такі послуги:

аналіз наданих клієнтом первинних бухгалтерських документів, господарських договорів, іншої документації по справі;

аналіз податкового та господарського законодавства, що регулює дані спірні правовідносини по справі;

аналіз судової практики в аналогічних судових справах для використання в зазначеній справі;

розроблення правової позиції по справі;

консультування клієнта по справі, роз`яснення судових перспектив та погодження з клієнтом правової позиці;

збір та аналіз додаткових доказів по справі, підготовка та відправка адвокатського запиту;

підготовка позовної заяви, формування додатків (доказів) до неї;

подання позовної заяви з додатками до Господарського суду Київської області через електронний кабінет ЄСІТС;

підготовка та подання до Господарського суду Київської області через електронний кабінет ЄСІТС клопотань та заяви про ухвалення додаткового рішення.

За результатами аналізу акта приймання-передачі наданих послуг від 23.06.2025 та умов укладеного між сторонами договору про правову допомогу, суд установив, що послуги, зазначені в цьому акті, пов`язані з розглядом справи № 911/1423/25, відповідно, вказана сума судових витрат на професійну (правничу) допомогу підтверджена належними та допустимими доказами.

Водночас суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та / або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Натомість приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до згаданого припису під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Із аналізу правових норм суд висновує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши подані позивачем докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на фактичний об`єм послуг, наданих ТОВ ім. Шевченка адвокатом Литвином Артемом Михайловичем у межах справи № 911/1423/25, що включають подання позовної заяви, клопотання про витребування доказів та заяву про ухвалення додаткового рішення, господарський суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу, виходячи з фактичних обставин справи, є дещо завищеними та не відповідають критеріям співмірності й розумності судових витрат щодо ціни позову (15 878, 30 грн). До таких висновків суд дійшов з огляду на те, що ця категорія справ є незначної складності та не потребує значних зусиль чи високої кваліфікації адвоката для її ведення.

З огляду на викладене, враховуючи принципи доведеності та розумності судових витрат, складність справи та обсяг виконаних робіт, а також те, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, суд вважає за необхідне зменшити визначену ТОВ ім. Шевченка у заяві суму витрат на професійну правничу допомогу із 10 000, 00 грн до 6 000, 00 грн.

Отже суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ ім. Шевченка про прийняття додаткового рішення та наявність підстав для стягнення з Малого приватного підприємства агропромишленної фірми «Мрія» 6 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати

Керуючись ст. 123, 126, 129, 237, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка про ухвалення додаткового рішення.

2.Стягнути з Малого приватного підприємства агропромишленної фірми «Мрія» (07100, Київська обл., м. Славутич, Бакинський квартал, буд. 1, кв. 17, ідентифікаційний код 31476386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (15054, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Тараса Шевченка, вул. Тарасевича, буд. 1Б, ідентифікаційний код 03796761) 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3.Відмовити у задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка про ухвалення додаткового рішення.

4.Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення складено та підписано 11.07.2025.

Суддя П.В.Горбасенко