Рішення від 08.07.2025 по справі 184/1469/24

Справа № 184/1469/24

Номер провадження 2/184/196/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Уткіна О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» «про відшкодування матеріальної шкоди», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди у зв`язку із втратою годувальника, мотивуючи його тим, що 27.07.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловік ОСОБА_2 , - позивача, був смертельно травмований, від отриманих травм помер на місці пригоди. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 185 577,92 грн. (сто вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят сім грн. 92 копійки) матеріальної шкоди у зв`язку з втратою годувальника за період з 27.07.2021 року по 31.10.2024 року включно, зобов`язати відповідача Акціонерне товариство «Українська залізниця» здійснювати сплату позивачу щомісяця грошову компенсацію матеріальної шкоди у зв`язку з втратою годувальника, та стягати в розмірі 5 544,44 грн.( п`ять тисяч п`ятсот сорок чотири грн. 44 коп.) щомісячної виплати матеріальної шкоди у зв`язку з втратою годувальника, починаючи з листопада 2024 року та довічно. Також просить стягнути понесені позивачем необхідні витрати на поховання у загальному розмірі 42 075,00 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 року відкрито спрощене провадження у справі.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, у їх задоволенні просить відмовити у повному обсязі.

Від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, обґрунтований тим, що після відкриття провадження до першого засідання, плинув певний час, а позовні вимоги пов`язані з щомісячними виплатами.

19.11.2024 року від відповідача надійшов відзив на заяву позивача про збільшення позовних вимог, в якому відповідач зазначає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на їх недоведеність.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає про безпідставність заперечень проти заявлених позовних вимог, та вважає що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст.4ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у ст.ст.15,16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановленихЦПК України, відповідно дост. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 01.09.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського міського управління юстиції за актовим записом 170 зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

27.07.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловік ОСОБА_2 , - позивача, був смертельно травмований електровозом ВЛ11м6-501, під керуванням працівників Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» машиніста ОСОБА_6 та помічника машиніста ОСОБА_7 , під час руху по станції Обвідна. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №1521 від 28.07.2021 року, виданого судовомедичним експертом Полулях Е.Є. причиною смерті ОСОБА_3 стало «травмування при зіткненні з поїздом або іншим залізничним транспортним засобом пересування».

За вказаним фактом 27.07.2021 року дані були внесені до ЄРДР за № 12021043010000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 276 КК України. 31.08.2021 року кримінальне провадження закрите в зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення у діях машиніста ОСОБА_6 та помічника машиніста ОСОБА_7 йовича. Причиною смертельного травмування визнано власну необережність ОСОБА_3 та порушення ним п. 2.1.-2.6 «Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 19.02.1998 року №54. Отже між наїздом на ОСОБА_3 , та смертю останнього наявний причинно-наслідковий зв`язок

Згідно з листом АТ «Укрзалізниця», від 28.09.2021 року, електровоз, який здійснив наїзд на ОСОБА_3 , перебуває на балансі структурного підрозділу «Локомотивне депо «Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Згідно з довідками АТ «Укрзалізниця» № 243, №244 від 29.09.2021 року машиніст та помічник машиніста вказаного електровозу, які керували ним в момент наїзду, перебувають в трудових відносинах з АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухово- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Позивач ОСОБА_2 , дружина загиблого ОСОБА_3 , є особою з інвалідністю ІІІ групи з 07.10.2020 року. Приймаючи доуваги вказане,суд вважаєдоведеними тіобставини,що позивачвідноситься докатегорії осіб,які відповіднодо ст.1200ЦК України мають право на відшкодування шкоди.

Вирішуючи питання щодо розміру шкоду, суд виходить з наступного.

Відповідно доп.8 ч. 2 ст. 16 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Як передбаченоч.2, ст.1200ЦК Кодексуособам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

ОСОБА_3 на момент загибелі був особою з інвалідністю ІІІ групи, (причина - загальне захворювання) та отримував пенсію з інвалідності. Пенсійні виплати протягом трьох останніх місяців що передували загибелі отримував у розмірі 2200 грн.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я.

Відповідно до положень ч.1 ст.1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Згідно з довідкою ТОВ «Біопластик ЛТД» на момент загибелі ОСОБА_3 працював у ТОВ «Біопластик ЛТД» на посаді контролера матеріалів та виробів та забезпечував сім`ю. Відповідно до довідки про доходи, виданої ТОВ «Біопластик ЛТД» і його заробітна плата складала: квітень 2021 року 6050,00 грн., травень 2021 року 6150,00 грн., червень 2021 року - 6150,00 грн..

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з послідуючими змінами) роз`яснено, що суми на відшкодування шкоди мають присуджуватися особам, які мають право на виплату у зв`язку зі смертю, - з дня смерті потерпілого.

Середньомісячний заробіток ОСОБА_3 за три календарних місяця роботи, що передували його загибелі відповідно до наданої довідки становив 6116,67 грн. (із розрахунку (6050,00+6150,00+6150,00)/3).

Пунктом 22Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №6від 27.03.1992«Про практикурозгляду судамицивільних справза позовамипро відшкодуванняшкоди» (зпослідуючими змінами)також роз`яснено,що непрацездатним особам, які знаходились на утриманні померлого і мають право на відшкодування у зв`язку з його смертю, відшкодування визначається у розмірі середньомісячного заробітку померлого за відрахуванням частки, що припадала на нього самого.

Згідно з розрахунком щомісячна матеріальна виплата позивачу по втраті годувальника становить 3058,33 грн. (6116,67 грн./2 заробітної плати)+1100 грн. (2200/2 пенсії). Загалом 4158,33 грн.

Відповідно до ч.2 ст.1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Розмір мінімальної заробітної плати та коефіцієнти її збільшення за період, за який перераховано розмір відшкодування шкоди, становлять (розмір мінімальної заробітної плати за розрахунковий період поділений на розмір мінімальної заробітної плати за попередній період):

Відшкодовування щомісячно позивачу шкоди з 27.07.2021 року 31.10.2024 року включно розраховані у наступних розмірах:

З 27.07.2021 по 31.07.2021 670,70 грн. (4158,33/31 (загальна кількість днів в липні)*5 (кількість днів з дня загибелі до кінця місяця);

З 01.08.2021 по 30.11.2021 16 633,33 грн. (4158,33 *4 (кількість місяців у періоді розрахунку);

З 01.12.2021 по 30.09.2022 45 0048,61 грн. (4158,33*1,08 = 4504,86 грн. (розмір місячного платежу за попередній період помножений на коефіцієнт збільшення середньої заробітної плати) *10 (кількість місяців у періоді розрахунку);

З 01.10.2022 по 31.12.2023 69652,08 грн. (4504,86*1,03 = 4643,47 грн. (розмір місячного платежу за попередній період помножений на коефіцієнт збільшення середньої заробітної плати) *15 (кількість місяців у періоді розрахунку);

З 01.01.2024 по 31.03.2024 14 762,08 грн. (4643,47*1,06 = 4920,69 грн. (розмір місячного платежу за попередній період помножений на коефіцієнт збільшення середньої заробітної плати) *3 (кількість місяців у періоді розрахунку);

З 01.04.2024 по 31.10.2024 38 811,11 грн. (4920,69*1,13 = 5544,44 грн. (розмір місячного платежу за попередній період помножений на коефіцієнт збільшення середньої заробітної плати) *7 (кількість місяців у періоді розрахунку).

Розмір відшкодовування позивачу матеріальної шкоди у зв`язку з втратою годувальника з 27.07.2021 року по 31.10.2024 року включно становить 185 577,92 грн.

Статтею 1201ЦК України,передбачено,що особа,яка завдалашкоди смертюпотерпілого,зобов`язанавідшкодувати особі,яка зробиланеобхідні витратина похованнята наспорудження надгробногопам`ятника,ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Відповідно до положення ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» ( з послідуючими змінами) зазначено, що у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов`язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати.

Позивачем понесені необхідні витрати на поховання у загальному розмірі 42 075,00 грн. що підтверджується: розрахунковою квитанцією серія КДАБ № 0272407 від 29.07.2021 року ФОП ОСОБА_8 на суму 10850,00 грн., товарним чеком № 75 від 28.07.2021 року ФОП ОСОБА_9 на суму 22000,00 грн., накладною № б/н від 27.07.2021 року ФОП ОСОБА_10 на суму 3280,00 грн., накладною № 230 від 28.07.2021 року ФОП ОСОБА_11 на суму 5945,00 грн.

Дослідивши письмові докази, суд на підставі ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог, здійснюючи розгляд в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що згідно з підпунктом 168.1.1пункту 168.1статті 168ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

У пункті 163.1статті 163ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пункт 164.1статті 164ПК України та підпункт 164.1.1 цього пункту).

Відповідно до пункту "а" підпункту 164.2.14пункту 164.2статті 164ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Граматичне та системне тлумачення зазначеного пункту ПКУкраїни у чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю; 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, як до 23 травня 2020 року, так і чинним податковим законодавством передбачається, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров`ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі N 180/377/20 (провадження N 61-1св21).

Слід зазначити, що згідно з положеннями цивільного законодавства шкода, завдана життю та здоров`ю фізичної особи, може мати майновий характер (зокрема, відшкодування потерпілому заробітку (доходу), втраченого ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (стаття 1195 Цивільного кодексу України; відшкодування витрат на лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо малолітньої дитини (стаття 1199 ЦК України); відшкодування шкоди непрацездатним особам, які були на утриманні загиблого або мали на день смерті право на одержання від загиблого утримання, а також дитині потерпілого, народженій після його смерті (стаття 1200 ЦК України)) та немайновий характер (моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та моральна шкода, завдана смертю фізичної особи (стаття 1168 ЦК України)).

Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 07 листопада 2022 року у справі N 161/16011/20.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України». Суд вважає обсяг мотивування рішення достатнім для його прийняття.

Суд дає критичну оцінку доводам відповідача, висловлені ним у відзиві та в судовому засіданні щодо невизнання позовних вимог позивача, оскільки вони є голослівними, безпідставними та нічим не доведеними і спростовуються стабільними поясненнями представника позивача, наданими ним письмовими доказами, матеріалами справи в їх сукупності.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п.2 ч.1 ст.5Закону України«Про судовийзбір» звільнена від сплати судового збору, то згідно зі ст.141ЦПК України судовий збір в розмірі 2276,52 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,12,13,141,259,263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» «про відшкодування матеріальної шкоди» - задовольнити.

Стягнути зАкціонерного товариства«Українська залізниця»,м.Київ,вул.Єжи Гедройця,5,ЄДРПОУ 40075815на користь ОСОБА_2 42 075,00 грн. (сорок дві тисячі сімдесят п`ять грн. 00 копійок) відшкодування витрат на поховання загиблого чоловіка ОСОБА_3 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815 на користь ОСОБА_2 185 577,92 грн. (сто вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят сім грн. 92 копійки) матеріальної шкоди у зв`язку з втратою годувальника за період з 27.07.2021 року по 31.10.2024 року включно;

Зобов`язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» здійснювати сплату ОСОБА_2 щомісяця грошову компенсацію матеріальної шкоди у зв`язку з втратою годувальника, в розмірі 5 544,44 грн.(п`ять тисяч п`ятсот сорок чотири грн. 44 коп.), починаючи з листопада 2024 року та довічно.

У разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, розмір щомісячної виплати відшкодування шкоди підлягає відповідному збільшенню на коефіцієнт збільшення розміру мінімальної заробітної плати. Коефіцієнт визначається шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати за розрахунковий період на розмір мінімальної заробітної плати за попередній період.

Виплати матеріальної шкоди здійснювати, встановивши дату виплати - першого числа кожного місяця.

Стягнути зАкціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815на користь держави судовий збір в розмірі 2276,52 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 08.07.2025р.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш