Рішення

від 29.03.2007 по справі 19/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2007р.                                                                                             Справа № 19/37

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздолля", м. Київ,  

до Вробничо-комерційної фірми приватного пыдприємства "Туран", м. Полтава,

про стягнення 210563,35 грн.  

                                                                            Суддя  Безрук Т.М.

          Представники:

в судовому засіданні 20.03.07р.

від позивача:  Стефановський В.С.

від відповідача: Рудич, Н.С., Корсун І.В. (директор)

в судовому засіданні 29.03.07р.

від позивача: не з"явився

від відповідача:  не з"явився

В судовому засіданні 20.03.2007р. оголошувалася перерва до 29.03.2007р. згідно ст.77 ГПК України, про що сторони повідомлені під розписку.

Суть спору:  Розглядається позовна заява про стягнення 210563,35 грн., у тому числі 201490,00 грн. - повернення  сплаченої предоплати за непоставлений товар згідно договору №05/02-По від 17.02.2006р., 3641,40 грн. неустойки за період з 28.02.2006р.  по 17.03.2006р., 5431,95 грн. - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, але його представник усно в судовому засідання  виникнення заборгованості пояснив невиконанням зобов"язань його  контрагентами  по іншим договорам.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Роздолля" та Виробничо-комерційною фірмою "Туран" 17.02.2006р. було укладено Договір №05/02 - По (далі - договір), відполвідно до умов якого відповідач (продавець) зобов"язався  продати позивачеві (покупцю) товар - зерна ячменю 3-го класу у кількості 315 тон за ціною 680,00 грн.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6 укладеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Роздолля" зобов"язано було здійснити оплату за зерно ячменю у порядку попередньої оплати у розмірі 95% вартості партії зерна на підставі  виставленого Продавцем рахунку, а ВКФ ПП "Туран" зобов"язано було здійснити передачу 315 тон зерна ячменю 3 класу у власність ТОВ "Роздолля" не пізніше 28.02.2006р.

20.02.2006р. ТОВ "Роздолля", на підставі виставленого ВКФ ПП "Туран" рахунку №1 від 17.02.2006р., сплатило ВКФ ПП "Туран" 203490,00 грн. відповідно до платіжного доручення №71 від 20.02.2006 р. (платіжне доручення залучено до матеріалів справи).

ВКФ ПП "Туран" у встановлений договором термін не виконало свого зобов"язання, щодо передачі у власність ТОВ "Роздолля" 315 тонн ячменю 3-го класу, грошові кошти не повернуло.

03.03.2006 р. своїм листом ВУФ ПП "Туран" підтвердило отримання попередньої оплати на суму 203490,00 грн. та гарантувало повернення грошових коштів до 05.04.2006р. однак повернення грошових коштів у повному обсязі не здійснило до теперішнього часу.

Згідно ч.1 ст.175 ГКУ, майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених  господарським кодексом України. п.3 ст.202 ГК України передбачає, що до відносин щодо припинення господарських зобов"язань, застосовуються  відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.193 ГК України суб"єкти господарювання, та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином  відповідно до закону, інших правових актів, договору, а відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення  загальногосподарського  інтересу.

У силу ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином та у  встановлений строк у відповідності з вказівками  закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов"язань не допускається.

Згідно п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір  купівлі-продажу. Згідно ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов"язаний передати покупцеві товар визначений договором  у строк встановлений договором.

Частиною  другою ст.693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до  статті 536 ЦК України від дня, коли  товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати (ч.3 ст.693 ЦК України).

ТОВ "Роздолля" на підставі ст. 611, 612,  п. 2 ст. 693 ЦК України, рекомендованою поштовою кореспонденцією було направлено ВКФ  ПП  "Туран" претензію № 18 від  17.03.2006р. з вимогою повернути суму отриманої  попередньої оплати за ячмінь 3 класу та відшкодувати спричинені збитки.

ВКФ ПП "Туран" 09.06.2006р. повернуло ТОВ "Роздолля" 2000,00 грн., решту грошових коштів у сумі 201490,00 грн., ВКФ ПП "Туран" не повернуто, товар на вказану суму не поставлено.

Відповідно до п. 9.2 Договору, та ст. 549 ЦК України за прострочення передання зерна ячменю у власність позивачу передбачена неустойка у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого Товару за кожний день прострочення. Виходячи із того, що період прострочення становить з 28.02.2006р. по 17.03.2006р.  неустойка за прострочення поставки 315,00 тон ячменю на суму 214200,00 грн. складає 3641,40 грн.

Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи вищевикладене 3% річних від суми 201490,00 грн. (залишок  неповернутої суми) за період з 17.03.2006р. (з моменту виникнення грошового зобов"язання) по 07.02.2007р. (328 діб) становить: 5431,95 грн.

Відповідач  доказів в спростування вищевикладеного суду не надав. посилання відповідача на невиконання зобов"язань його контрагентами не можуть бути визнані підставою для звільнення відповідача від виконання своїх зобов"язань перед позивачем.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу 201490,00 грн., 3% річних 5431,95 грн. та 3641,40 грн. неустойки є правомірними і підлягають задоволенню судом.  

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з: державного мита, витрат по оплаті послуг експерта, перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до укладеної позивачем з адвокатом Стефановським В.С., Договору про надання правової  допомоги та юридичних послуг від 28.11.2006р. позивачем відповідно до платіжного доручення № 633 від 06.02.2007р. було виплачено 20000 грн.00 коп., адвокату Стефановському В.С. за надання правової допомоги по складанню позовних матеріалів, та представництво у суді у справі по стягненню заборгованості, процентів, неустойки з відповідача.

Керуючись вищевикладеним позивач просить відшкодувати йому витрати пов"язані з оплатою адвокатських послуг в розмірі 20000,00 грн.

          Згідно п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002 р. увагу місцевих судів звернено на питання про розподіл витрат,  які підлягають сплаті за послуги адвоката,  господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат  не повинен  бути  неспіврозмірним, тобто явно  завищеним.  За  таких  обставин  суд  з  урахуванням матеріалів конкретної справи,  зокрема,  ціни позову може обмежити цей  розмір  з  огляду  на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Керуючись вищевикладеним суд приходить до висновку, що заявлені позивачем витрати за послуги адвоката в розмірі 20000,00 грн. являються неспіврозмірними, тобто явно  завищеними, а тому суд вважає за необхідне в даній частині позовних стягнути з відповідача 2000 грн. витрат пов"язаних з витратами за послуги адвоката

Керуючись ст.ст. 49, 44, 82-86 ГПК України, суд,-  

                                                  ВИРІШИВ :

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з  Виробничо - комерційної фірми приватного підприємства "Туран" (36002, м. Полтава, вул. Фрунзе, 90, кв. 6, ідентифікаційний код 31441442, інші відомості: р/р 26003000045001,  26008000045501 у Філії "Полт. Дир. АТ "Індекс-Банк", м. Полтава, МФО 331661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздолля" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 19, ідентифікаційний код 32983367, розрахунковий рахунок 260020002290 в ВАТ ТФБ "Контракт" м. Києва, МФО 322465) - 201490грн. повернення попередньої оплати,   5431грн. 95 коп. - 3% річних, 3641грн. 40 коп. - неустойки, 2105грн. 63 коп. витрат з оплати  державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 2000 грн. витрат на адвоката.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

                  Суддя                                                                             Безрук Т.М.