Ухвала від 11.07.2025 по справі 120/3224/22

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

11 липня 2025 року

м. Київ

справа №120/3224/22

адміністративне провадження № К/990/27139/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 120/3224/22 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 повернуто позивачу, у зв`язку із підписанням позовної заяви від імені фізичної особи ОСОБА_1 іншою особою, право якої на вчинення таких дій від імені позивача не підтверджено у встановленому законом порядку.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що така апеляційна скарга від імені позивача підписана іншою особою, відомості про яку в апеляційній скарзі відсутні.

В липні 2022 року позивач повторно подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 повернуто особі, яка її подала.

В січні 2025 року позивач втретє подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022.

Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022.

24.06.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 120/3224/22.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав визначених частиною третьою статті 298, пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Восьмий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 05.02.2025 залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022.

Суд апеляційної інстанції встановив, що копію вказаної ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 позивач отримав 28.04.2022 про що свідчить подання позивачем апеляційних скарг на вказану ухвалу, які були повернуті ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 та 18.07.2022.

Апеляційна скарга (вперше) подана до суду 03.05.2022. Справу витребувано з Вінницького окружного адміністративного суду. Справа надійшла до апеляційного суду 18.05.2022.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 повернуто особі, яка її подала.

Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі № 120/3224/22.

Апеляційна скарга (вдруге) була подана до суду 14.06.2022.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 повернуто особі, яка її подала.

В третє апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано в 02.01.2025, тобто з пропуском строку, встановленого законом.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 залишено без руху, запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, а також подати до суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цей же строк.

На виконання вимог зазначеної вище ухвали позивач подав Сьомого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду 05.03.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 відмовлено.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду 05.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 залишено без руху, запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати оригінал документу про сплату судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали до Сьомого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

За наслідками розгляду клопотання позивача, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.04.2025 визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно на висновків Верховного Суду викладених у постанові від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21, строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 КАС України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.

Колегія суддів у вищевказаній постанові вважала за доцільне звернути увагу й на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Відповідно, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Скаржник, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).

Системне подання апеляційних скарг без усунення раніше встановлених недоліків, неодноразове порушення строків звернення до суду та формальне подання клопотань без належного обґрунтування свідчать про спробу зловживання процесуальними правами. Такі дії мають ознаки недобросовісної процесуальної поведінки та спрямовані не на захист права, а на затягування розгляду справи, що є несумісним з принципами ефективного правосуддя.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 ОСОБА_1 вдруге повернуто апеляційну скаргу, проте апеляційну скаргу втретє подано лише 02.01.2025.

Своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення цієї скарги судом скаржнику не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції, як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 12.03.2021 у справі № 640/23723/19 та постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19.

Доводи заявника щодо несвоєчасного розгляду даної судової справи не знайшли свого підтвердження, так як питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішувалось судом вчасно, з урахуванням дати надходження апеляційної скарги та адміністративної справи.

До того ж, апелянта не було обмежено у спробах апеляційного оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 та надавалось достатньо часу для виконання вимог ухвали суду про залишення поданої ним апеляційної скарги без руху з врахуванням строку поштового перебігу кореспонденції.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою вчасно, ОСОБА_1 не наведено.

Отже, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.

Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити, що сукупність дій скаржника, а саме: неодноразове подання апеляційних скарг з одними й тими ж недоліками, що призводило до їх повернення; подальше ігнорування процесуальних строків протягом понад двох років (з липня 2022 року по січень 2025 року); і, як наслідок, подання завідомо безпідставної заяви про відвід, - свідчить про системне та послідовне нехтування своїми процесуальними обов`язками. Така поведінка виходить за межі добросовісної реалізації права на оскарження та має ознаки зловживання процесуальними правами, метою якого є не захист порушеного права, а затягування розгляду та створення навантаження на судову систему всупереч вимогам статті 45 КАС України

Відповідно до частин першої, другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

За змістом частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Приписами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Позивач, отримавши копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, належним чином не усунув її недоліки, а тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження своєю ухвалою від 16.04.2025 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, а тому суд не знайшов підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити.

Водночас, в касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відвід суддям Чиркіну С.М., Стародубу О.П., Єзерову А.А., Кравчуку В.М., Шарапі В.М., Берназюку Я.О., Стеценку С.Г.

Колегія суддів враховує, що форма та зміст касаційної скарги визначені статтею 330 КАС України.

Водночас стаття 330 КАС України не передбачає зазначення в касаційній скарзі заяви про відвід.

Втім порядок подання заяви про відвід визначений статтею 39 КАС України.

Так, згідно із частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

В порядку визначеному статтею 334 КАС України на час подання заяви про відвід касаційне провадження не було відкритим.

Своєю чергою статтею 167 КАС України встановленні загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до пунктів 4, 5 та 7 частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання повинні містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що така заява подана разом із касаційною скаргою ще до визначення в порядку автоматизованого розподілу складу колегії судів для розгляду цієї касаційної скарги та адресована всім суддям судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Колегія суддів наголошує, що узагальнене формулювання заяви про відвід, адресоване всім суддям судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав ще до формування складу суду, вказує на формальність заявлених вимог та спробу заблокувати автоматизований розподіл справи. Така заява не лише не відповідає процесуальним вимогам, а й свідчить про використання механізму відводу як засобу тиску або затягування розгляду справи, що є неприпустимим.

Вищезазначена заява про відвід не містить викладення конкретних фактів щодо проявів упередженості чи необ`єктивності суддів, визначених для розгляду цієї справи.

Отже заява про відвід не відповідає вимогам статей 39, 330 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Отже, за правилом частини другої статті 167 КАС України якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_1 про відвід суддів варто повернути без розгляду як очевидно безпідставне.

Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 120/3224/22 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Клопотання ОСОБА_1 про відвід суддів у справі № 120/3224/22, повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа