Рішення

від 29.05.2007 по справі 14/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/195

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

29.05.2007р.                                                                                          Справа №  14/195

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес", вул. Леонтовича, 5, м. Київ,01030

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСВУД", вул. Гоголя 3, м. Миргород, Полтавська область

про  стягнення 6299,45 грн.

                                                                      Суддя  Іваницький Олексій Тихонович

Представники:

від позивача:  Попова О.В., дов. №3 від 10.05.2007р.

від відповідача:  не з'явився (повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:  розглядається позовна заява про стягнення 6299,45 грн. - заборгованості за договором про надання фінансової допомоги №13-05 від 20.04.2005р., в тому числі: 5000,00 грн. - основного боргу, 1299,45 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач відзив на позов та документи, витребувані ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.04.2007р. не подав, свого представника у судове засідання не направив,  хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 20.04.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес", м. Київ (далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКСВУД", м. Миргород (далі – відповідач) було укладено договір про надання фінансової допомоги (далі – договір), згідно з яким позивач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати відповідачу безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 5000,00 грн., а останній зобов'язується прийняти кошти і повернути їх позивачу в визначений договором термін - до 20.10.2005 року.

Платіжним дорученням №440 від 20.04.2005р. позивач перерахував відповідачу 5000,00 грн. (копія банківської виписки в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо  повернення грошових коштів позивачу в строк до 20.10.2005р. не виконав, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 5000,00 грн.

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 1.1 цього Кодексу. Зобов'язання мас ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 1050 ЦК України визначає, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що у разі прострочення терміну повернення фінансової допомоги відповідач зобов'язується сплатити позивача вісімнадцять процентів річних за користування чужими грошовими коштами за кожен день прострочки, що становить 1 299,45 грн. за період із 21.10.2005р. по 31.03.2007р. (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Стаття 193 ГК України передбачає, що  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Отже, заборгованість відповідача за договором про надання фінансової допомоги  від 20.04.2005 р. складає: 5000,00 грн. – основного боргу та 1299,45 грн. – процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази /у матеріалах справи/,  які дають підстави суду задовольнити їх повністю та стягнути з відповідача на користь позивача основну суму боргу – 5000,00 грн., 1299 грн. 45 коп. – процентів за користування чужими грошовими коштами, 102,00 грн. - витрат по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 118 грн.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34,36,43,44-45,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСВУД", Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 3 (р/р №26003000755001 в АТ "Індекс-банк" МФО 331661 код ЄДРПОУ 32038035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес", 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5 (р/р №26007810143980 в філії КРУ "Фінанси і кредит" МФО 300937 код ЄДРПОУ 31089115) основну суму боргу – 5000,00 грн., 1299 грн. 45 коп. – процентів за користування чужими грошовими коштами, 102,00 грн. - витрат по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                            Іваницький О.Т.