Ухвала від 14.07.2025 по справі 906/230/24

УХВАЛА

14 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 906/230/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 (колегія суддів: Розізнана І. В., Крейбух О. Г., Грязнов В. В.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 25.02.2025 (суддя Лозинська І. В.) у справі

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", про стягнення 253 443,74 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус груп" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, про стягнення 1 189 876,46 грн (з урахуванням заяви від 21.06.2024),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.02.2025 задоволено первісний позов Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ТОВ "Лекстатус Груп" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 253 443,74 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 15 468,44 грн пені; 23 7975,30 грн штрафу; 3 801,66 грн судового збору.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення 1 189 876,46 грн (з урахуванням заяви від 21.06.2024) - задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 824 914,91 грн боргу; 9 898,98 грн судового збору. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 364 961,57 грн боргу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025, повний текст якої складено 20.06.2025, оскаржуване судове рішення залишено без змін.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічного позову та прийняти нове - про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025 у зв`язку з перебуванням судді Мачульського Г. М. у відпустці, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Рогач Л. І.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

У силу пункту 2 частини третьої статті 287 цього ж Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з приписами частин п`ятої та сьомої статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028 грн.

У цій справі розглядалися первісний і зустрічний позови про стягнення грошових коштів у розмірах 253 443,74 грн та 1 189 876,46 грн відповідно, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як зазначено вище, у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано випадки, за яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.

Разом з тим Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не зазначило у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Отже, скаржник не дотримався умови допуску справи до касаційного оскарження, в якій предметом позову є стягнення грошових коштів, розмір яких не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, а також зважаючи на те, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не зазначило підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини першої статті 293 цього ж Кодексу, оскільки її подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 234, пунктом 2 частини третьої статті 287 та пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 906/230/24 за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 та рішення Господарського суду Житомирської області від 25.02.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя С. К. Могил

Суддя Л. І. Рогач