Ухвала від 14.07.2025 по справі 755/12655/25

Справа №:755/12655/25

Провадження №: 2-о/755/508/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без руху

"14" липня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Чернівецький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Чернівецький відділ поліції ГУНП в Чернівецькій області, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

На обґрунтування заяви зазначено, що з 15 листопада 1985 року заявник перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Пермська область, Муллінський район. Від шлюбу мають двох синів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після укладення шлюбу заявник та її чоловік проживали у місті Новочеркаськ, Ростовська область, Російська Федерація, пізніше переїхали до Автономної Республіки Крим. У 1992 році ОСОБА_3 переїхав до міста Санкт-Петербург, Російської Федерації. ОСОБА_1 була вимушена продати все наявне нерухоме майно в Автономній Республіці Крим, та переїхати в місто Чернівці. Наприкінці 1992 року ОСОБА_3 повернувся до своїх батьків в місто Новочеркаськ, Ростовська область, Російська Федерація. Остання відома заявнику адреса проживання ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 . Однак після повернення до батьків потрапив до місць позбавлення волі у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення. З кінця 1992 року будь-який зв`язок з ним втрачено. З його батьками заявник зв`язків не підтримує з 1992 року.

Заявник звернулася із заявою до Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області

05 січня 2024 року.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації заявник позбавлена можливості здійснювати пошук свого чоловіка на території країни агресора.

ОСОБА_3 не отримував паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків, та не отримував паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також не отримував посвідку на тимчасове проживання на території України.

Встановлення безвісно відсутнім фізичної особи ОСОБА_3 необхідно заявнику для отримання повного розміру допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти та подальшого розірвання шлюбу у зв`язку із зникненням безвісті 03 вересня 2023 року сина заявника - солдата ОСОБА_4 .

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.

Частиною першою статті 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, серед іншого, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (пункт 3 частини другої статті 293 ЦПК України).

Відповідно до статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку (частина перша статті 306 ЦПК України).

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування).

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦПК України; вживання заявником заходів до розшуку особи, наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 міститься висновок, що норма статті 43 ЦК України передбачає перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймала заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом тривалого часу в місці її постійного проживання не може бути підставою для визнання особи безвісно відсутньою.

Необхідними доказами у справах про оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою є письмові докази (довідка про місце проживання особи; довідка з місця роботи особи; відповіді органів внутрішніх справ, житлово-експлуатаційних організацій; довідки з адресних столів про відомості, які вони мають про відсутню особу); інформація з державної прикордонної служби України щодо перетинання державного кордону України; довідка про перебування на обліку в органах Пенсійного фонду України, як одержувача пенсійних виплат; відомості з державної податкової служби про наявність доходів щодо відсутньої особи; показання свідків (родичів, друзів, співробітників, сусідів відсутньої особи).

Суд, зазначає, що визнання особи безвісно відсутньою має широке коло правових наслідків, тому мають бути вжитті всі заходи для з`ясування обставин зникнення особи, заходи щодо її розшуку.

Відповідно до статей 307, 308 ЦПК України суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено. Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Отже, предметом доказування в даній категорії справ є: 1) безвісна відсутність громадянина;

2) наявність правової зацікавленості особи, що подає заяву про визнання громадянина безвісно відсутнім; 3) вживання заявником заходів до розшуку особи; 4) неможливість встановлення місця знаходження даної особи; 4) існування обставин, що дають підставу вважати, що особа може умисно ховатися: знаходитися в розшуку, не бажає виплачувати аліменти або виконувати інші рішення суду тощо; 5) відсутність спору про право.

Водночас, заява ОСОБА_1 не містить будь-яких відомостей про останнє відоме місце реєстрації та місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі на території Російської Федерації.

Заявник посилається на неможливість пошуку інформації про місце перебування ОСОБА_3 на території Російської Федерації, водночас, будь-яких відомостей про наявність у нього громадянства Російської Федерації, реєстрацію місця проживання на її території, постійне проживання також не зазначає, відповідних доказів до заяви не додає.

Заявником також не обґрунтовано підстави звернення саме до Чернівецького відділу поліції ГУНП у Чернівецькій області, відомості про проживання ОСОБА_3 в місті Чернівці, Чернівецька обл., Україна, в матеріалах справи також відсутні.

Також заявник не зазначає будь-яких відомостей про місце роботи ОСОБА_3 , відомостей про його сім`ю (батьків, братів, сестер тощо), близьких осіб, співробітників, інших осіб із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання чи роботи, контактних даних тощо, які можуть дати свідчення про місцеперебування ОСОБА_3 та/або на права та обов`язки яких може вплинути рішення суду щодо визнання його безвісно відсутнім.

Суд також враховує, що процес розшуку безвісно відсутніх осіб регулюється такими нормативно-правовими актами як Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про оперативну-розшукову діяльність».

Заявник зазначає, що відомості про місцезнаходження ОСОБА_3 відсутні ще з 1992 року, водночас заявник не зазначає про здійснені заходи з пошуку ОСОБА_3 у період до 05 січня 2024 року, а саме звернення до відповідного Головного територіального управління Національної поліції у Чернівецькій області, в тому числі до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на території України, тобто, до 24 лютого 2022 року.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху заявникові слід надати докази на підтвердження відомостей про останнє відоме місце проживання ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідні відомості та докази, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи ОСОБА_3 у місці його постійного проживання.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт

1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків шляхом подання заяви у новій редакції та її копії для усіх заінтересованих осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 46, 95, 175, 177, 185, 293, 306, 317 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Чернівецький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, - залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова