Ухвала від 14.07.2025 по справі 902/1047/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"14" липня 2025 р. Справа № 902/1047/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Миханюк М.В.

судді Крейбух О.Г.

розглянувши заяву про усунення недоліків (вх. 2985/25 від 04.07.25) та матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025, повний текст судового рішення складено 24.04.2025 у справі № 902/1047/24 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріонгаз"

до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"

про визнання рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду від 15.04.2025 позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення комісії СО "Гайсинські ЕМ" АТ "Вінницяобленерго" по розгляду акту про порушення №03679 від 11.04.2023 року, оформлене протоколом №321 від 29 липня 2024 року про нарахування ТОВ "Кріонгаз" вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 237324,29 грн. Стягнуто з АТ "Вінницяобленерго" на користь ТОВ "Кріонгаз" 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням через підсистему "Електронний Суд" 04.06.25 від АТ "Вінницяобленерго" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі відповідач просить поновити процесуальний строк на подання апеляційної скарги, скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду № 902/1047/24/3090/25 від 06.06.25 витребувано у Господарського суду Вінницької області матеріали справи.

17.06.2025 від місцевого господарського суду до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.25 визнано неповажними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, котрі зазначені Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" у апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі № 902/1047/24. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік, а саме подати заяву з наведенням інших поважних причин неподання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі № 902/1047/24 у визначений ст. 256 ГПК України строк. Попереджено, що у разі невиконання вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження згідно з ч. 4 ст. 260 ГПК України.

04.07.25 від АТ "Вінницяобленерго" до суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків. Доводами апелянта, щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги є:

- подання заяви до суду першої інстанції про перегляд судового рішення у справі № 902/1047/24 за нововиявленими обставинами відповідно до ст. 322 ГПК України в межах терміну подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. При цьому АТ "Вінницяобленерго" розраховував на задоволення заяви про перегляд судового рішення та винесення іншого рішення у справі № 902/1047/24, однак ухвалою місцевого господарського суду від 27.05.2025 у справі № 902/1047/24 у задоволенні заяви було відмовлено;

- обставини воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 і продовження воєнного стану;

- правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, згідно яких суд касаційної інстанції зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування господарськими судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.

Із огляду на вищезазначені доводи АТ "Вінницяобленерго" просить визнати причини пропуску строку подання апеляційної скарги такими, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами для вчинення процесуальних дій. Поновити строк на апеляційне оскарження, чим надати можливість апелянту використати своє право на захист своїх порушених прав та інтересів в апеляційному господарському суді.

Колегія суддів апеляційної інстанції, надаючи оцінку поданій заяві АТ "Вінницяобленерго" про усунення недоліків, зазначає наступне.

Предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами. Установлений нормами господарського процесуального права порядок порушення процесу, підготовки справи до розгляду, розгляду й вирішення справ, оскарження і перегляду рішень господарського суду, а також виконання рішень господарського суду є процесуальною формою.

У господарському процесі суд, сторони, інші учасники можуть здійснювати ті дії, які передбачені господарськими процесуальними нормами. Роль і значення процесуальної форми полягає в тому, щоби забезпечити захист існуючих прав суб`єктів господарювання та гарантувати винесення законних і обґрунтованих рішень. Господарський процес являє собою єдність процесуальних прав і обов`язків господарського суду, сторін та інших учасників процесу.

Процесуальна форма та процесуальні строки є нормативно встановленим порядком здійснення правосуддя. Здійснення процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків повинно відбуватися згідно з порядком, встановленим господарським процесуальним законодавством.

Так, відповідно до ст. 119 ГПК України суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку, в розумінні статті 86 ГПК України, вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Зазначена правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 25.03.2024 у справі №922/2635/22.

Щодо доводів апелянта в частині того, що він в межах строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції реалізував своє право на подання заяви про перегляд судового рішення у справі № 902/1047/24 за нововиявленими обставинами, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду 25.06.25 у справі № 902/1047/24 про залишення апеляційної скарги без руху вже була надана повна та всебічна оцінка діям апелянта у зазначеній частині та звернуто увагу, що повний текст оскаржуваного судового рішення складено та доставлено до електронного кабінету апелянта 24.04.25. При цьому апелянт подав апеляційну скаргу лише 04.06.25, тобто з порушенням двадцятиденного строку на оскарження. Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що АТ "Вінницяобленерго" діючи на власний ризик реалізувало свої процесуальні права шляхом подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. У подальшому суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви. Після зазначеного апелянт вирішив вчинити іншу процесуальну дію - подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції з пропуском процесуального строку на його оскарження. Однак, на переконання суду апеляційної інстанції, подання заяви про перегляд судового рішення не є об`єктивною непереборною обставиною, яка не залежала від волевиявлення сторони та пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, зокрема, подання апеляційної скарги, а навпаки, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є свідченням усвідомлення своїх дій та обрання відповідачем саме такого способу захисту своїх прав та інтересів.

Щодо доводів АТ "Вінницяобленерго" в частині того, що введення воєнного стану в Україні є обставинами об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами для вчинення процесуальної дії - вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Так, у постанові Верховного Суду від 20.01.25 у справі № 915/1402/14 висвітлено наступні правові висновки:

"Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

Таким чином, є недостатнім в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків посилання всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу".

Суд апеляційної інстанції враховує доводи апелянта в частині того, що сучасні реалії в Україні супроводжуються постійними тривогами, спричиненими ракетно-дроновими ударами російської федерації, наслідками чого в кращому випадку є вимкнення електричної енергії задля збереження електротехнічного обладнання повітряних електроліній, відключення інтернету, перебування в укриттях працінивків критичної інфраструктури тощо.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на правові висновки Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 щодо застосування римської максими "заборони суперечливої поведінки":

"Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".

Суд апеляційної інстанції вважає, що апелянт наводить приклади об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від нього та стали на заваді в поданні апеляційної скарги і при цьому самостійно зазначає, що в визначений строк ним подавалась в межах терміну подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції заява про перегляд судового рішення у справі № 902/1047/24 за нововиявленими обставинами. Отже, суперечлива поведінка апелянта полягає у тому, він вказує на неможливість реалізації свого процесуального права, однак він його насправді реалізовував шляхом подання не апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення, а подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до суду першої інстанції.

Отже, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що АТ "Вінницяобленерго" не надало належних та допустимих доказів того, що в апелянта були наявні обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, що як наслідок є підставою для визнання поважними причин пропуску строку на подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення. При цьому є недостатнім зазначення в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку посилання всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу.

Cуд апеляційної інстанції резюмує, що в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення (вх. 2985/25 від 04.07.25) апелянтом не вказані жодні інші поважні причини неподання апеляційної скарги в строк, визначений приписами ст. 256 ГПК України. Враховуючи зазначене, причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, вказані АТ "Вінницяобленерго" є необґрунтованими, а відтак визнаються судом неповажними.

Відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ст. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно частин 3, 4 статті 261 ГПК України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне відмовити АТ "Вінницяобленерго" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського від 15.04.2025 у справі № 902/1047/24.

Керуючись ст.ст. 234, 261 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, котрі зазначені АТ "Вінницяобленерго" в заяві про поновлення процесуального строку (вх. 2985/25 від 04.07.25).

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі № 902/1047/24.

3. Повернути скаржнику матеріали апеляційної скарги разом з доданими до неї документами.

4. Справу №902/1047/24 повернути до Господарського суду Вінницької області.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Крейбух О.Г.