Постанова від 14.07.2025 по справі 640/3847/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3847/22 Суддя (судді) першої інстанції: Юрков Едуард Олегович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - головного спеціаліста відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Мацапули Сергія Валерійовича, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ :

Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - головного спеціаліста відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Мацапули Сергія Валерійовича, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві в якому просив визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 27.07.2021 року №110ДК/0002Пр/03/01-21, винесений Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - головним спеціалістом відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Мацапулою Сергієм Валерійовичем.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 12.05.2021 № 110-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», відповідно до вимог ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - головного спеціаліста відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Сергієм Мацапулою, Михайлом Горщаром та Марком Фоміним проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за адресою м. Київ, р-н Святошинський, вул. Академіка Булаховського, 2 (кадастровий номер 8000000000:75:445:0003), яка знаходиться у державній власності в Держави в особі Київської міської державної адміністрації. Дата державної реєстрації речового права - 11.12.2012, та перебуває в користуванні (постійне користування земельною ділянкою) у Інституту технічної теплофізики НАН України.

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 27.05.2021 № 110-ДК/0089/АП/09/01/-21.

Перевіркою встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:445:0003 знаходиться у державній власності в Держави в особі Київської міської державної адміністрації. Дата державної реєстрації речового права за останнім користувачем - 11.12.2012, та перебуває в користуванні (постійне користування земельною ділянкою) у Інституту технічної теплофізики НАН України. Дата державної реєстрації речового права - 04.02.2020. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Вид використання - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд. Цільове призначення - досліджень і розробок.

З виїздом на місце встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:445:0003 розташовані будівлі Інституту технічної теплофізики НАН України. Земельна ділянка огороджена парканом. На частині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:445:0003, площею 0,70 га ведеться будівництво багатоквартирного житлового будинку ЖК « 411».

Враховуючи вищезазначене, частина земельної ділянки площею 0,70 га, з кадастровим номером 8000000000:75:445:0003 використовується Інститутом технічної теплофізики НАН України не за цільовим призначенням, встановленим під час передачі, чим порушено вимоги п. а) ч. 1 статті 91 Земельного кодексу України, за що відповідно до пункту ґ) ч. 1 статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства».

З урахуванням вказаних фактів та виявлених порушень державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - головним спеціалістом відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Мацапулою Сергієм Валерійовичем винесено припис Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 27.07.2021 року №110ДК/0002Пр/03/01-21 яким приписано - «вжити визначених законодавством України у сфері регулювання земельних відносин заходів щодо приведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:445:0003, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд, цільове призначення - досліджень і розробок, площею 6,4823 га, що перебуває у постійному користуванні Інституту технічної теплофізики НАН України та використовується останнім не за цільовим призначенням шляхом розроблення відповідної технічної документації із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з внесенням відповідних змін до Державного земельного кадастру.

Позивач не погодившись із вказаними діями відповідача та складеним приписом, звернувся до суду із вказаним позовом.

Згідно з ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 статті 4 Земельного кодексу України (далі ЗК України) завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Приписами статті 187 ЗК України визначено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Як передбачено статті 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до статті 4 Закону України №963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі Закон №963-IV) від 19.06.2003 передбачено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

За приписами ч. 4 статті 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до статті 10 Закону №963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Також, підпунктом 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Здійснивши аналіз наведених норм суд першої інстанції вірно зазначив, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором Головного управління Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

Поряд з тим, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, за змістом ст.ст. 9-10 Закону №963-IV, визначається іншими нормативно-правовими актами.

Слід зазначити, що порядок та підстави проведення перевірок врегульовані Законом України №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V) від 05.04.2007, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), згідно з нормами якого орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Положеннями ч. 11 статті 4 Закону №877-V передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Приписами статті 6 Закону №877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

В такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання; за рішенням суду; звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Як передбачено частинами 1, 2, 5 статті 7 зазначеного Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Відповідно до абзацу 7 ст. 3 Закону №877-V одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Колегія суддів зазначає, що підставою для здійснення відповідного державного контролю слугував лист громадської організації «Рейдер стоп».

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, наказ від 12.05.2021 № 110-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності» було видано, але акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 27.05.2021 №110ДК/0002Пр/03/01-2 було складено відповідачем без урахуванням норм Закону № 877-V.

Колегія суддів визнає слушними доводи позивача, що спірна перевірка була проведена з порушенням вимог Закону № 877-V, адже відповідачем не було оформлено посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) та перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) не пред`явили керівнику Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України таке посвідчення (направлення) та службові посвідчення, що засвідчують посадових осіб органів державного нагляду (контролю), як і не надали суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення), чим було порушено вимоги частини третьої статті 6, частин першої, п`ятої статті 7 Закону № 877-V.

Крім того, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 27.05.2021 №110ДК/0002Пр/03/01-2 підписано лише посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, в той час як підпис уповноваженої особи суб`єкта господарювання який перевірявся відсутній, чим порушено вимоги частини шостої статті 7 Закону № 877-V.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що перевірку було проведено за відсутності керівника Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України, чим було порушено вимоги частини одинадцятої статті 4 Закону № 877-V, при цьому суб`єкту господарювання під час проведення перевірки не забезпечено реалізацію прав, передбачених статтею 10 Закону № 877-V.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 12.12.2023 у справі № 160/7116/19 дійшов висновку, що дія Закону № 877-V поширюється на правовідносини щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторингу ґрунтів, оскільки провадження суб`єктом земельних відносин господарської діяльності, пов`язаної з використанням та охороною земель несе ризики настання негативних наслідків від провадження такої, що вимагає здійснення контрольних функцій з боку держави для забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу, а також повинно забезпечуватися використання ними владних повноважень виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В даному контексті варто зауважити, що цілі й завдання Закону № 877-V щодо правових засад регулювання організації та проведення державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні, основ взаємовідносин контролюючих органів та суб`єктів господарювання, встановлення єдиного порядку організації та проведення контролю корелюються із повноваженнями органу, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведенням моніторингу родючості ґрунтів в особі інспекторів, визначених Законом № 963-IV.

Водночас норми Закону № 877-V потрібно застосувати як загальні норми щодо основних принципів і порядку здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності, пов`язаної з використанням та охороною земель, стосовно норм спеціального Закону № 963-IV, який окреслює лише загальні риси організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у сукупності як такі, що не вступають у суперечність із змістом цих норм щодо процедурних питань, пов`язаних із проведенням відповідної перевірки в межах державного контролю, оскільки використання землі як об`єкта державного контролю та охорони нерозривно пов`язано з діяльністю на ній суб`єктів земельних відносин, у тому числі господарської (об`єктом перевірки є земельна ділянка, яка перебуває у користуванні суб`єкта, а суб`єктом перевірки є суб`єкт господарювання, предметом перевірки є дотримання суб`єктом вимог земельного законодавства під час здійснення господарської діяльності).

В подальшому, Законом України від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" в Закони України "Про охорону земель" та "Про державний контроль за використанням та охороною земель" було внесено зміни, згідно з якими порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель встановлюється цим Законом, Земельним кодексом України, законами України "Про охорону земель", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

З урахуванням вказаного висновку та обставин цієї справи доцільно зазначити, що Законом № 877-V установлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів. Їх дотримання може бути належною підставою для прийняття наказу про проведення перевірки. З розпорядчими документами органів державного нагляду (контролю) про призначення і проведення перевірки суб`єкт господарювання має бути обізнаним у встановлений законом спосіб до її початку. Такий суб`єкт також має право на участь у проведенні перевірки, прийнятті рішень за її наслідками, а також має право на оскарження таких рішень. Порушення порядку проведення перевірки, передбаченого Законом № 877-V, та порушення порядку прийняття рішень за наслідками такої перевірки є істотними порушеннями процедури заходу державного нагляду (контролю).

Також колегія суддів виходить з того, що істотне порушення порядку проведення перевірки є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення і як наслідок зумовлює скасування рішень, прийнятих за результатами проведення такого заходу контролю.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №826/12176/16, від 17.09.2020 у справі №826/10908/18, від 30.10.2020 у справі №802/2298/15-а, від 22.12.2022 у справі №818/1067/17.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем під час проведення перевірки не було дотримано вимог, визначених у ст. 7 Закону №877-V, а саме: не складено направлення на проведення перевірки, не повідомлено суб`єкта господарювання у належній формі про час проведення перевірки, а саму перевірку проведено за відсутності представника суб`єкта господарювання, а також не було ознайомлено суб`єкта господарювання з актом перевірки.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04), зазначив, що принцип належного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Суд наголошує, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

При цьому, суд звертає увагу, на правову позицію неодноразово висловлювлено Верховним Судом стосовно доктрини ЄСПЛ під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел стають недопустимими.

Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування окрема, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них (Постанова Верховного Суду від 04.06.2020 року по справі №826/24815/15).

Таким чином, неправомірність перших актів (рішень) тягнуть за собою неправомірність послідуючих, що відповідає позиції Верховного Суду, а саме: «в силу принципу «незаконне не може породжувати законне», «плоди отруйного дерева».

Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи істотні порушення порядку проведення перевірки, які є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення і як наслідок зумовлює скасування рішень, прийнятих за результатами проведення такого заходу контролю, колегія суддів дійшла висновку, що належним захистом порушеного права є визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 27.07.2021 року №110ДК/0002Пр/03/01-21, винесеного Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - головним спеціалістом відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Мацапулою Сергієм Валерійовичем.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п.п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року - скасувати, прийняти нове рішення, яким адміністративний позов Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 27.07.2021 року №110ДК/0002Пр/03/01-21, винесеного Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - головним спеціалістом відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Мацапулою Сергієм Валерійовичем.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк