Ухвала від 15.07.2025 по справі 420/14982/21

УХВАЛА

15 липня 2025 року

м. Київ

справа № 420/14982/21

адміністративне провадження № К/990/27408/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гриціва М. І. перевірив касаційну скаргу Приватного підприємства «РЕТРОГРАД-ПЛЮС» (далі ? Підприємство) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління) до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 , про скасування містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва, і

ВСТАНОВИВ:

Управління звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 01-07/347 від 07 вересня 2020 року на «Реконструкція павільйону, який розміщений внутрішньоквартально, без зміни геометричних розмірів фундаменту в плані, з внутрішнім переплануванням та улаштуванні додаткових приміщень в межах фундаментів, з реконструкцією існуючого вхідного вузла та улаштування додаткового вхідного вузла з улаштуванням вхідних груп до них, з пристосуванням під житлові приміщення», які видані ОСОБА_1 .

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 17 травня 2022 року позовні вимоги задовольнив.

ОСОБА_1 не погодилася з рішенням суду першої інстанції і подала апеляційну скаргу.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 липня 2024 року скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково. Скасував містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва «Реконструкція павільйону, який розміщений внутрішньоквартально, без зміни геометричних розмірів фундаменту в плані, з внутрішнім переплануванням та улаштуванні додаткових приміщень в межах фундаментів, з реконструкцією існуючого вхідного вузла та улаштування додаткового вхідного вузла з улаштуванням вхідних груп до них, з пристосуванням під житлові приміщення», які затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 07 вересня 2020 року №01-07/347 та видані ОСОБА_1

ОСОБА_1 не примирилась з рішенням суду апеляційної інстанції і подала касаційну скаргу.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 листопада 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження.

16 травня 2025 року Підприємство подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року.

Вимоги апелянт мотивував тим, що 06 січня 2022 року на підставі Договору про передачу авторських прав № 06-01/22 Підприємство набуло всі майнові і немайнові права, пов`язані зі створенням і використанням науково-проєктної документації: «Реконструкція павільйону, який розміщений внутрішньоквартально, без зміни геометричних розмірів фундаменту в плані, з внутрішнім переплануванням та улаштуванні додаткових приміщень в межах фундаментів, з реконструкцією існуючого вхідного вузла та улаштування додаткового вхідного вузла з улаштуванням вхідних груп до них, з пристосуванням під житлові приміщення. Протягом 2022-2024 років Підприємство виконало роботи щодо проєктної документації на цей об`єкт будівництва, однак ОСОБА_1 відмовилася їх оплатити з посиланням на встановлені судом у цій справі порушення чинного законодавства під час розроблення проєктної документації. Зазначив, що висновки суду про незаконність спірних містобудівних умов та обмежень презюмують незаконність виконаного проєктантом містобудівного розрахунку, на підставі якого розроблені містобудівні умови та обмеження, та проєктної документації, яка розроблялась на підставі таких умов та обмежень. Наслідком таких висновків є не лише відмова у проведенні розрахунків, а й безумовною підставою для притягнення апелянта до відповідальності.

Щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції Підприємство зазначило, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки правилам статей 2, 5 19 Кодексу адміністративного судочинства України та під час вирішення справи помилково не зважив на те, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не має повноважень (компетенції) на звернення з цим адміністративним позовом. Гадає також, що суд хибно проігнорував те, що в контексті спірної ситуації, коли відносно Містобудівних умов та обмежень дотримані вимоги в частині зазначення необхідних відомостей щодо об`єкта будівництва, зокрема й у випадку реконструкції об`єкта будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, не потребується підтвердження права власності чи користування земельною ділянкою.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 травня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі статті 323 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд виходив з того, що апеляційна скарга подано на судове рішення, яким не вирішувалось питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка звернулась із скаргою. Такі обставини апелянт не обґрунтував і в апеляційній скарзі, а доводам стосовно відповідності Містобудівних умов та обмежень чинному законодавству та повноважень Управління на звернення з цим адміністративним позовом надана правова оцінка при вирішенні справи по суті.

Підприємство не погодилося з рішенням суду апеляційної інстанції і подало касаційну скаргу, в якій просить його скасувати.

Під час вирішення питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Приписи частини четвертої статті 328 КАС України встановлюють, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд дослідив касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону та установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, оскільки в ній не міститься посилань на допущені судом апеляційної інстанції неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Такі підстави викладаються в касаційній скарзі з посиланням на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цим судом при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Автор скарги лише викладає обставини справи, до того ж основний масив доводів скарги зосереджує на тому, щоб схилити касаційний суд до думки, що суд апеляційної інстанції, насамперед, неправильно вирішив спір. Але текст касаційної скарги не містить мотивів існування взаємозв`язку з відповідною підставою касаційного оскарження, що передбачено частиною четвертою статті 328 КАС України, та не має змістовних доводів на обґрунтування цієї позиції, що має свідчити про формальний підхід до оформлення змісту та форми касаційної скарги відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Наведене дозволяє підсумувати, що автор касаційної скарги ретельно не поставився до питання належного оформлення касаційної скарги в частині, зокрема, зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій із урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

З огляду на зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Згідно з абзацом першим частини п`ятої цієї статті рішення про відмову в прийнятті та про повернення касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, може ухвалити суддя-доповідач.

За таких обставин касаційну скаргу необхідно повернути як таку, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 243, 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «РЕТРОГРАД-ПЛЮС» на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяМ.І. Грицiв