Рішення від 08.07.2025 по справі 694/1182/24

Справа № 694/1182/24 провадження № 2/694/109/25 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2025 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Т.М.,

з участю секретаря судового засідання Федорової І.В.,

представника позивача - адвоката Хмельницької Л.М. (в режимі відео конференції),

представника відповідача - ліквідатора Крупи Р.А. (в режимі відео конференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Звенигородка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хмельницька Людмила Миколаївна, до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-МОРАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Фермерське господарство Мартинюка Василя Михайловича, Державний реєстратор виконавчого комітету Лисянської селищної ради Бобровська Вікторія Альбертівна про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через представника Хмельницьку Л.М. звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати відсутнім право оренди СТОВ «МТС-Морал» на земельну ділянку площею 1,500 га, кадастровий номер:7121284800:02:001:0004, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована: Черкаська область, Звенигородський район, Озірнянська сільська рада (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право:17679143. Стягнути з СТОВ «МТС-Морал» на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №173334 від 10.09.2004 року є власником земельної ділянки площею 1,500 га, кадастровий номер: 7121284800:02:001:0004, що призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Озірнянської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.

01.11.2016 року між ОСОБА_1 та СТОВ «МТС-Морал» укладено договір оренди землі строком на 7 років, тобто до 01.11.2023 року. Абзацом 2 пункту 8 Договору оренди землі передбачено, що по закінченню строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити про це письмово орендодавця про намір продовжити його.

Орендар СТОВ «МТС-Морал» не повідомив ОСОБА_1 за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди землі від 01.11.2016 року про свій намір поновити договірні зобов`язання на новий строк. Натомість орендодавець направила на адресу орендаря заяву, в якій повідомила про відсутність наміру укладати договір оренди землі на новий строк. Жодної відповіді на вказану заяву позивач не отримала.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №361643792 від 12.01.2024 року позивачу стало відомо, що на підставі Угоди від 31.10.2023 року про внесення змін до основного договору оренди землі від 01.11.2016 року зареєстровано пролонгацію Договору оренди землі від 01.11.2016 на 7 років (до 01.11.2030 року) з автоматичним продовженням дії договору.

Крім того, на підставі додаткової угоди про внесення змін до договору суборенди землі

№49 від 20.09.2019, виданий 31.10.2023 б/н, видавник СТОВ «Морал» та ФГ Мартинюка Василя Михайловича , зареєстровано пролонгацію Договору суборенди землі від 20.09.2019 року на 6 років 11 місяців 30 днів, дата закінчення дії 31.10.2030.

Оскільки ОСОБА_1 не укладала та не підписувала з СТОВ «МТС Морал» Угоду від 31.10.2023 року про внесення змін до основного договору оренди землі від 01.11.2016 року і у неї відсутній примірник такої угоди, право оренди СТОВ «МТС-МОРАЛ» на земельну ділянку площею 1,500 та, кадастровий номер: 7121284800:02:001:0004, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Озірнянської сільської ради Звенигородського району, на підставі Угоди від 31.10.2023 року про внесення змін до основного договору оренди землі від 01.11.2016 року вважається відсутнім.

З огляду на вищевикладені обставини, позивач з метою відновлення порушених прав на користування та розпорядження своєю власністю, змушена звернутися до суду.

Разом з позовною заявою позивач подала клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просила поставити питання, чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на оригіналі Угоди від 31.10.2023 року про внесення змін до основного договору оренди землі від 01.11.2016 року нею чи іншою особою з наслідуванням її підпису.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Хмельницька Л.М. позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача СТОВ «МТС Морал» в судове засідання не з`явився. За повідомленням ліквідатора Крупи Р.А. СТОВ «МТС Морал» визнане банкрутом та воно перебуває в стадії ліквідації, а тому він представляє інтереси відповідача. Заперечив проти задоволення позову, оскільки позивач на його думку обрав неналежний спосіб захисту. Також пояснив, що йому не передавались жодні документи СТОВ «МТС Морал», а тому він не може надати суду оригінал угоди від 31.10.2023 року про внесення змін до основного договору оренди від 01.11.2016 року.

Треті особи в судове засідання не з`явились. Причини неявки суду не повідомили. Жодних пояснень по суті позовних вимог не надали.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2024 року головуючим суддею у даній справі визначено Сакун Д.І .

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області (суддя Сакун Д.І.) від 22.05.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

30.05.2024 року до суду надійшла заява від ліквідатора СТОВ «МТС Морал» арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. про ознайомлення з матеріалами справи та розгляд питання про передачу справи для розгляду в межах справи про банкрутство СТОВ «МТС Морал» до господарського суду.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.12.2024 року задоволено клопотання про витребування доказів та відкладено підготовче судове засідання.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Звенигородського районного суду Черкаської області № 173 від 21 березня 2025 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ» у зв`язку з відстороненням судді Сакун Д.І. від здійснення правосуддя на підставі рішення ВРП від 15.01.2025 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №694/1182/24, провадження №2/694/109/25.

В ході повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 року головуючим у справі визначено суддю Кравченко Т.М.

Ухвалою суду від 26.03.2025 року справу прийнято до провадження та вирішено проводити судовий розгляд в загальному позовному провадженні. Призначено у справі судове засідання на 02.05.2025 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають

юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №173334 від 10.09.2004 року є власником земельної ділянки площею 1,500 га, кадастровий номер: 7121284800:02:001:0004, що призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Озірнянської сільської ради Звенигородського району Черкаської області (а.с. 13).

Вказана обставина також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 74177782 (а.с.14).

Відповідно до договору оренди землі б/н від 01.11.2016 року ОСОБА_1 передала в строкове платне користування належну їй земельну ділянку орендарю СТОВ «МТС Морал» строком на 7 років. Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Договору оренди землі передбачено, що по закінченню строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити про це письмово орендодавця про намір продовжити його (а.с.15-16).

27.10.2023 року ОСОБА_1 направила на адресу орендаря СТОВ «МТС Морал» заяву, в якій повідомила про відсутність наміру укладати договір оренди землі на новий строк (а.с.17-18).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №361643792 від 12.01.2024 року вбачається, що на підставі Угоди від 31.10.2023 року про внесення змін до основного договору оренди землі від 01.11.2016 року було зареєстровано пролонгацію Договору оренди землі від 01.11.2016 року на 7 років (до 01.11.2030 року) з автоматичним продовженням дії договору. Крім того, на підставі додаткової угоди про внесення змін до договору суборенди землі №49 від 20.09.2019, виданий 31.10.2023 б/н, видавник СТОВ «Морал» та ФГ Мартинюка Василя Михайловича , зареєстровано пролонгацію Договору суборенди землі від 20.09.2019 року на 6 років 11 місяців 30 днів, дата закінчення дії 31.10.2030 (а.с.19-20).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним в силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

В тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникають.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду,а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Взаємовідносини щодо оренди землі врегульовані зокрема Законом України «Про оренду землі».

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ( ст. 13 Закону України « Про оренду землі»).

Відповідно до положень частини першої статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

Звертаючись до суду з вимогами про відсутність у відповідача права оренди, позивачка посилалась на те, що вона не підписувала угоду про внесення змін до основного договору оренди землі від 01.11.2016 №б/н, на підставі якої строк дії договору продовжено на 7 років, тобто до 01.11.2030 року.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на письмових документах є висновок почеркознавчої експертизи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 601/2139/21, від 24 травня 2023 року у справі №567/792/22,від 19 червня 2023 року у справі № 601/1965/21, від 21 червня 2023 року у справі № 567/874/22, від 30 листопада 2023 у справі № 558/140/22.

Відповідно до пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Пунктом 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, встановлено, що, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

Позивач у справі, посилаючись на те, що вона не підписувала додаткову угоду та у неї відсутня копія такого документу, з метою розгляду питання про призначення судової почеркознавчої експертизи та її проведення заявляла клопотання про витребування у відповідача оригіналу угоди про внесення змін до основного договору від 31.10.2023 року до договору оренди землі №б/н від 01.11.2016 і таке клопотання було задоволено судом.

Враховуючи те, що позивач стверджує про не укладення нею спірної угоди від 23.10.2023 року про внесення змін до договору оренди землі та посилається на відсутність у неї примірника такої угоди, суд вважає, що саме на відповідача покладається обов`язок надати оригінал додаткової угоди для проведення почеркознавчої експертизи.

Однак ні відповідач, ні державний реєстратор виконавчого комітету Лисянської селищної ради Бобровська В.А. не виконали вимоги ухвали суду та не надали витребувані судом докази чи пояснення щодо неможливості їх надання.

Оскільки відповідач не надав оригінал угоди від 31.10.2023 року суду та не передав такі документи ліквідатору Ярмолінському Ю.В., а в подальшому Крупі Р.А. , суд позбавлений можливості призначити у справі судову почеркознавчу експертизу.

Ухвала про витребування доказів, є обов`язковою для виконання усіма, кого вона стосується в силу ст. 18 ЦПК України, яка передбачає обов`язковість судових рішень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1,2,4 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства (частини перша, друга статті 44 ЦПК України).

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, а й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства.

З метою виконання завдання судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Не виконуючи ухвалу суду про витребування доказів, наявної у розпорядженні відповідача, таким чином приховуючи доказ від суду, що перешкоджало розгляду справи, не наведення та не надання доказів про перешкоди у подальшому на вимогу суду надати оригінал додаткової угоди, відповідач діяв явно недобросовісно.

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 478/1039/20 , у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно із положеннями статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до судової практики Верховного Суду пов`язаної із застосуванням положень частини десятої статті 84 ЦПК України (постанови Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 130/1508/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 130/1510/18, від 24 червня 2020 року у справі № 130/1509/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 130/1503/18, від 20 жовтня 2021 року у справі № 581/39/20) ненадання оригіналу оспорюваного правочину унеможливлює проведення ініційованої позивачем судової почеркознавчої експертизи та з`ясування судом обставин підписання орендодавцем додаткової угоди до договору оренди про визначення іншого строку його дії щодо спірної земельної ділянки.

Положеннями частини четвертої статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними

доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ( ст. 79 ЦПК України).

Ураховуючи встановлені обставини у справі та наведені норми права, висновки Верховного Суду, суд визнає, що додаткова угода від 23.10.2023 року до основного договору оренди землі від 01.11.2016 року не підписувалась позивачкою, відповідно сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а отже така додаткова угода є неукладеною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22) вказала, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.02.2024 у справі № 567/3/22 за вимогою орендодавця до орендаря, зокрема, про повернення земельної ділянки, дійшов висновку, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Відповідно до договору оренди землі № б/н від 01.11.2016, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «МТС-Морал», його строк становить 7 років та його дія припиняється зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено (за умови відсутності пролонгації договору). Позивачка 27.10.2023 року направила орендарю лист, яким повідомила про небажання продовжувати дію договору. Отже строк його дії закінчився 01.11.2023 року.

Враховуючи те, що позивачка не підписувала угоду про внесення змін від 31.10.2023 року до вказаного договору оренди землі, якою збільшено строк дії договору до 31.10.2030 року, строк дії договору оренди землі № б/н від 01.11.2016 не продовжений та припинився 01.11.2023 року, а тому у відповідача після цієї дати відсутнє право оренди земельної ділянки, належної позивачці.

Відповідно до положень пункту 27 розділу Х Земельного Кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: б) приватної власності.

З урахуванням наведеної норми матеріального права, станом на час розгляду справи, строк орендних правовідносин на підставі договору оренди землі №б/н від 01.11.2016 між

сторонами закінчився.

Ураховуючи наведені висновки Верховного Суду, позивач вірно обрала спосіб захисту, тому позовні вимоги, зважаючи на встановлені обставини у справі, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору у розмірі 1211,20 грн., сплаченого нею при поданні позову, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.05.2024 №0.0.3621975613.1.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 84, 141, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-МОРАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Фермерське господарство Мартинюка Василя Михайловича, Державний реєстратор виконавчого комітету Лисянської селищної ради Бобровська Вікторія Альбертівна про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати відсутнім право оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-Морал» на земельну ділянку площею 1,50 га, кадастровий номер: 7121284800:02:001:0004, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах Озірнянської сільської ради Звенигородського району Черкаської області (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право:17679143).

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-Морал» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Хмельницька Людмила Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: бульвар Шевченка, 276, оф. 14, м. Черкаси, 18001, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «МТС-МОРАЛ», ЄДРПОУ 31507398, адреса: вул. Мічуріна, 66, с. Озірна, Звенигородського району, Черкаської області, 20226.

Треті особи: Фермерське господарство Мартинюка Василя Михайловича, ЄДРПОУ 41443734, вул. Шевченка, буд. 43, кв. 2, м. Звенигородка, Черкаської області, 20202.

Державний реєстратор Виконавчого комітету Лисянської селищної ради Бобровська Вікторія Альбертівна, юридична адреса: пл. Миру, 30, смт. Лисянка, Звенигородський район, Черкаська область, 19301.

Повний текст рішення виготовлено 15.07.2025 року.

Суддя Т.М. Кравченко