Постанова від 15.07.2025 по справі 910/15982/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2025 р. Справа № 910/15982/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025

у справі № 910/15982/24 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентер Сервіс Груп»

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач; КП «Київтеплоенерго»; апелянт; скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентер Сервіс Груп» (далі - відповідач; ТОВ «Ентер Сервіс Груп») про стягнення 71 706,68 грн, з яких: 41 576,78 грн аванс, сплаченого на виконання умов договору про надання послуг № 3418/КТМ-23-24 від 26.02.2024, пеня - 25 361,84 грн, штраф - 692,95 грн, 3% річних - 644,10 грн, інфляційні втрати - 3 431,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору сплачено аванс в розмірі 41 576,78 грн, однак послуги за договором відповідачем у строк до 13.12.2024 не надано, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/15982/24 позов КП «Київтеплоенерго» - задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Ентер Сервіс Груп» на користь КП «Київтеплоенерго» пеню - 25 361,84 грн, штраф - 692,95 грн та судовий збір - 1 100,23 грн. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки договір, укладений між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є договором підряду, то позивач для повернення авансу має скористатися однією з трьох підстав для відмови від договору підряду, передбачених ст. 849 ЦК України, та вимагати повернення авансу у якості збитків або на підставі статті 1212 ЦК України. Водночас, як встановлено господарським судом, в матеріалах справи відсутні докази відмови чи то розірвання з ініціативи позивача від договору, яка не є безумовною, що в свою чергу виключає можливість стягнення сплачених за цим договором коштів з відповідача як це передбачається частиною 2 статті 849 ЦК України, що фактично виключає можливість задоволення позову в частині суми 41 576, 78 грн авансу. З огляду на зазначене господарський суд не вбачав підстав для встановлення прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем на вказану суму, що свідчить про безпідставність здійснених позивачем нарахувань 3 % річних та інфляційних втрат.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем робіт у строк до 12.06.2024 нарахування позивачем пені та штрафу на підставі пункту 7.2 договору є правомірним оскільки відповідачем допущено порушення господарського зобов`язання.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням КП «Київтеплоенерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/15982/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог і в цій частині прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з ТОВ «Ентер Сервіс Груп» на користь КП «Київтеплоенерго» 41 576,78 грн авансу, 644,10 грн 3% річних, 3 431,01 грн інфляційних втрат та розподілити судові витрати.

Апеляційна скарга обґрунтована, по-перше, тим, що станом на дату прийняття оскарженого рішення позивач вже не міг відмовитись від договору, оскільки його дія закінчилася; по-друге, ст. 1212 ЦК України не може бути застосована як підстава для повернення авансу, сплаченого за договором; аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. Оскільки аванс підлягає поверненню, то правомірним буде і стягнення з відповідача нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних.

По-третє, укладений договір є договором про надання послуг. Скаржник звертає увагу суду на те, що договір укладено за результатами проведення процедури закупівлі згідно з законодавством про публічні закупівлі. Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що поточний ремонт належить до поняття послуг (п. 41 постанови Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 240/9464/19, п. 40 постанови Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 160/2951/20, п. 26 постанови Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 420/10757/21).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025, апеляційна скарга у справі № 910/15982/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП «Київтеплоенерго» на рішення Господарського міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/15982/24; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15982/24.

Про перегляд справи в апеляційному порядку сторони повідомлялись шляхом надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у передбачений законом спосіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа від 18.04.2025 в електронні кабінети апелянта та його представника; поштовими повідомленнями: № 0610247740751 та № 0691002839590 про надсилання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 910/15982/24 про відкриття апеляційного провадження на адресу ТОВ «Ентер Сервіс Груп».

При цьому, з даних «Трекінг відправлення» з офіційного сайту АТ «Укрпошта» вбачається, що станом на 06.05.2025 вказані поштові відправлення не були вручені під час доставки (причина: за закінченням терміну зберігання).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила надання послуг поштового зв`язку).

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. Рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (пункти 8, 15 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв`язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв`язку формою (пункт 18 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок», цих Правил (пункт 76 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (пункт 83 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Системний аналіз ст. 242 ГПК України, п.п. 15, 83, 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, свідчить, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близька за змістом позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19).

За таких обставин, апеляційний господарський суд вжив належних та необхідних заходів для повідомлення ТОВ «Ентер Сервіс Груп» про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/15982/24, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу суду за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Також Північним апеляційним господарським судом враховано, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 910/15982/24 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою КП «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/15982/24 була оприлюднена 17.04.2025 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (адреса посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/126645718), тобто усі учасники справи, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру, мали можливість ознайомитися зі змістом вказаної ухвали.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Разом з цим, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989) (аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 908/98/18; від 13.09.2019 у справі № 904/4105/18).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ТОВ «Ентер Сервіс Груп» було належним чином повідомлено про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/15982/24.

За змістом частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Судова колегія зазначає, що за частиною 1 статті 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Водночас, апеляційний господарський суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

24.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 15.04.2025, надійшли матеріали справи № 910/15982/24.

Відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «Ентер Сервіс Груп» на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходив, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 26.02.2024 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір надання послуг № 3418/КТМ-23-24 (скорочено - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується надати на свій ризик та своїми силами послуги згідно з ДК 021:2015:45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (Поточний ремонт покрівлі та фасаду будівлі ЦТП за адресою: бул. Вернадського, 85 в РТМ «Нивки» СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго»), а замовник - прийняти і оплатити якісно надані послуги відповідно до умов цього Договору.

Строк надання послуг: протягом 30 календарних днів з дати, зазначеної заявником в заявці, направленій виконавцю але не пізніше 29.11.2024. Заявка надається шляхом надсилання листа з електронної пошти замовника на електронну пошту виконавця, вказану у розділі XIV Договору. Виконавець надсилає на електронну пошту замовника вказану в заявці, скановану копію листа про отримання заявки та підтвердження початку надання послуг з зазначеної в ній даті (пункт 5.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору замовник впродовж 10 календарних днів від дати надсилання виконавцю заявки на надання послуг виплачує виконавцю попередню оплату у розмірі 30% від ціни Договору, що складає 41 576,78 грн з ПДВ.

Сторони погодили, що попередня оплата використовується Виконавцем виключно для придбання матеріалів, конструкцій, виробів, необхідних для надання послуг. Виконавець протягом 20 календарних днів з дня отримання попередньої оплати підтверджує її використання Актами КБ-2в та Довідками КБ-3. У разі несвоєчасного надання Актів КБ-2в та Довідок КБ-3 Виконавець зобов`язаний протягом 10 робочих днів повернути попередню оплату з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення (п.п. 4.2, 4.3 Договору).

Згідно з пунктом 7.2 Договору за прострочення зобов`язання виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від загальної ціни Договору за кожен день прострочення та штраф в розмірі 0,5% від загальної ціни Договору, а у разі здійснення попередньої оплати та/або виникнення переплати виконавець крім сплати штрафу та пені повертає на вимогу замовника всі кошти отримані від замовника за ненадані або неналежно надані послуги з урахуванням індексу інфляції.

З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2024 позивачем на користь відповідача сплачено 41 576,78 грн у якості попередньої оплати за Договором.

07.05.2024 позивач направив відповідачу заявку на надання послуг на електронну пошту director.enter.price.groups@gmail.com, згідно з якою відповідач мав надати послуги з 13.05.2024 до 11.06.2024.

Позивачем у позовній заяві кінцева дата надання послуг визначена - 12.06.2024.

Місцевим господарським судом встановлено, що у визначені Договором строки відповідач послуги не надав, використання авансу не підтвердив і аванс не повернув, чим порушив умови Договору та норм чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із претензією від 09.08.2024 № 7/22.6/3465 про необхідність повернення попередньої оплати та сплатити нараховані штрафні санкції, яка залишена ТОВ «Ентер Сервіс Груп» без відповіді.

Оскільки станом на дату звернення позивача до господарського суду з позовом відповідачем не повернуто суму авансу та не виконано умови Договору КП «Київтеплоенерго» здійснено нарахування штрафних санкцій за порушення строків надання послуг, неповернення суми авансу, а також нараховані 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять заперечень відповідача по суті заявлених вимог, а також відсутні докази виконання Договору.

З огляду на вказані фактичні обставини цієї справи колегія суддів зазначає, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно.

Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 19.06.2019 у справі № 923/496/18, від 12.08.2021 у справі № 910/7914/20, від 21.10.2021 у справі № 908/3027/20.

Місцевий господарський суд зазначив, що проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, такий правочин за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки результат його виконання є матеріалізований - виконані будівельні роботи.

Втім, суд апеляційної інстанції не може погодитися із вказаною позицією, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, за пунктом 1.1. Договору, виконавець зобов`язується надати на свій ризик та своїми силами послуги згідно з ДК 021:2015: 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (Поточний ремонт покрівлі та фасаду будівлі ЦТП за адресою: бул. Вернадського, 85 в РТМ «Нивки» СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго»), а замовник - прийняти і оплатити якісно надані послуги відповідно до умов цього Договору.

ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник, затверджений наказом Мінекономрозвитку України від 23.12.2015 № 1749 (далі - ДК 021:2015), призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб`єктів господарювання у торгах за межами України.

Відповідно до Розділу 1 ДК 021:2015 цей класифікатор Український Єдиний закупівельний словник (далі - ЄЗС) призначений замовникам державних закупівель для описування в повідомленнях про запрошення до участі в торгах (тендерах) предмета державних закупівель, а також вітчизняним товаровиробникам і надавачам послуг для пошуку тендерних пропозицій як у межах, так і поза межами України. Основний словник ЄЗС установлює коди та назви продукції та послуг, що можуть бути предметом закупівель. Додатковий словник ЄЗС установлює коди та описи призначеності чи додаткових характеристик продукції та послуг, що уточнюють предмет закупівлі.

Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що Договір укладено замовником у сфері державних закупівель, а отже до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до пункту 25 частини 1статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 21 частини 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», поточний ремонт належить до поняття послуг.

За частиною 4 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі», відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783 (далі - Порядок № 708).

Цей Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг (пункт 1 Розділу 1 Порядку № 708).

Основний принцип визначення предмета закупівлі щодо послуг з поточного ремонту, установлений пунктом 3 розділу ІІ «Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг» Порядку № 708, відповідно до якого під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.

Отже, враховуючи умови Договору, зокрема його предмет (покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (поточний ремонт покрівлі та фасаду будівлі), колегія суддів вказує, що відповідний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі".

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтею 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують надання послуг позивачу відповідачем відповідно до умов Договору. Натомість є лист позивача (замовника), яким підтверджено порушення строків надання послуг та вимога до відповідача про сплату пені та штрафу у зв`язку з невиконанням зобов`язань.

При цьому, відповідно до п. 4.3 Договору, відповідач мав не пізніше 23.05.2024 (20 календарних днів з дня отримання попередньої оплати) підтвердити використання авансу, а у разі несвоєчасного надання Актів КБ-2в та Довідок КБ-3 Виконавець зобов`язаний протягом 10 робочих днів повернути попередню оплату з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, тобто повернути аванс не пізніше 06.06.2024.

Станом на 13.12.2024, строки прострочення відповідачем зобов`язань за Договором становлять:

- з надання послуг - 183 дні (з 13.06.2024 по 12.12.2024);

- з повернення невикористаного авансу - 189 днів (з 07.06.2024 по 12.12.2024).

Згідно з пунктом 7.2. Договору передбачено, що за прострочення зобов`язання та у разі здійснення попередньої оплати та/або виникнення переплати виконавець повертає на вимогу замовника всі кошти отримані від замовника за ненадані або неналежно надані послуги з урахуванням індексу інфляції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Тому, з огляду не невиконання умов Договору, враховуючи відповідні норми законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача сплаченого авансу в розмірі 41 576,78 грн, з урахуванням нарахованих на цю суму інфляційних втрат - 3 431,01 грн та 3% річних - 644,10 грн, що становить:

розрахунок здійснюється за формулою

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (102,20 : 100) (100,00 : 100) (100,60 : 100) (101,50 : 100) (101,80 : 100) (101,90 : 100) = 1.08252237

Інфляційне збільшення:

41 576,78 x 1.08252237 - 41 576,78 = 3 431,01 грн,

3% річних:

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 07/06/2024 до 12/12/2024 41 576,78 x 3 % x 189 : 366 : 100189644,10 грнПри цьому, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів дійшла до висновку, що він здійснений арифметично вірно.

Додатково колегія суддів вказує, що оскаржуване рішення в іншій частині (щодо стягнутих пені та штрафу) апелянтом не оскаржується, тому правова оцінка у відповідних межах апеляційним господарським судом не здійснюється.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Частиною 1 статті 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентер Сервіс Груп» в частині стягнення 41 576, 78 грн авансу, 644,10 грн 3% річних та 3 431,01 грн інфляційних втрат, а апеляційна скарга, - задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ентер Сервіс Груп».

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/15982/24 - скасувати в частині відмови у стягненні 41 576,78 грн авансу, 644,10 грн 3% річних, 3 431,01 грн інфляційних втрат та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентер Сервіс Груп» (пл. Спортивна, 1А, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код - 42029949) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (пл. Івана Франка, буд. 5, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код - 40538421) 41 576,78 грн (сорок одна тисяча п`ятсот сімдесят шість гривень 78 копійок) авансу, 644,10 грн (шістсот сорок чотири гривні 10 копійок) 3% річних, 3 431,01 грн (три тисячі чотириста тридцять одна гривня 01 копійка) інфляційних втрат та 1 927,77 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять сім гривень 77 копійок) судового збору за подачу позовної заяви до суду першої інстанції.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентер Сервіс Груп» (пл. Спортивна, 1А, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код - 42029949) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (пл. Івана Франка, буд. 5, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код - 40538421) 2 906,88 грн (дві тисячі дев`ятсот шість гривень 88 копійок) судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

6. Справу № 910/15982/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков