Постанова від 10.07.2025 по справі 927/282/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2025 р. Справа№ 927/282/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Чернігівської окружної прокуратури

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2025

у справі № 927/282/25 (суддя А.В. Романенко)

за позовом Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд»

про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 889 149,97 грн,

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року Чернігівська окружна прокуратура (далі також - Прокурор) в інтересах держави в особі Відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (далі також - Відділ освіти) звернулась до Господарського суду Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» (далі також - Товариство) про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 23.12.2024 до договору підряду № 154 від 25.09.2024 та стягнення 889 149,97 грн штрафу за несвоєчасне виконання робіт за договором.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2025 у справі №927/282/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано нормами статей 179, 180 Господарського кодексу України (далі також - ГК України), статей 628, 638, 837, 846, 849, 852 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), статей 1, 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та встановленими судом обставинами дотримання сторонами вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», при погодженні продовження термінів виконання робіт на три місяці (по 31.03.2025) під час укладення оскаржуваної додаткової угоди, оскільки матеріали справи містять документальне підтвердження існування об`єктивних обставин (незалежних від волі замовника та підрядної організації), що зумовили відтермінування виконання підрядних робіт, зокрема: прийняття в грудні 2024 року спільного рішення про включення додаткового обсягу робіт до проєктної документації, що не був передбачений сторонами при укладенні первісного договору. Судом підкреслено, що укладення додаткової угоди не спричинило ані зміну характеру робіт, ані збільшення загальної вартості цих робіт за Договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства штрафу в розмірі 889 149,97 грн за порушення ним граничних строків виконання робіт, передбачених у первісній редакції Договору (п. 7.3.2.), суд керувався тим, що вимога носить похідний характер, відтак, відмова у задоволенні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди виключає задоволення похідної від неї вимоги.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Чернігівська окружна прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги за апеляційною скаргою, Прокурор вказує на неправильне застосування судом положень п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», незастосування до спірних правовідносин сторін ст. ст. 203, 215, 549, 551, 611 ЦК України, ст. ст. 230-231 ГК України.

Вважає, що матеріали справи не містять документально підтверджених обставин, що могли слугувати підставою для продовження строків дії договору підряду №154 від 25.09.2024. Наполягає, що безумовною підставою для внесення змін до договору є лист ТОВ «Чернігів Буд» від 19.12.2024 № 426, у якому міститься така причина внесення змін до договору підряду як: вимушений простій у роботі через систематичні повітряні тривоги, об`єктивна ситуація щодо працівників підприємства, задіяних на виконанні робіт у зв`язку з постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 №1332 «Про питання бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 №1362.

При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності повітряних тривог, а також впливу постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 №1332 на діяльність Товариства. Одночасно, прокурор вказує, що наведені Товариством обставини не є надзвичайними, невідворотними або ж форс-мажорними. Судом не враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 08.05.2018 у справі №910/7495/16, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/155264/21.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 висловлено позицію, що суд повинен встановити, чи дійсно обставини, на які посилається сторона є надзвичайними та невідворотними і такими, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. Крім цього, у постанові від 31.08.2022 у справі №910/155264/21 Верховний Суд зробив висновок, що між обставинами непереборної сили та неможливістю виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок.

Також Прокурор зауважує, що судом першої інстанції не враховано приписи ст. ст. 42, 44 ГК України, а також те, що Товариство як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, і підписуючи із Відділом освіти договір підряду саме у період дії воєнного стану, відповідач усвідомлював як кінцеву дату виконання робіт, достатній період та об`єктивні умови, за яких роботи мали виконуватись, оскільки на момент укладання договору підряду вже існували такі передбачувані обставини як часті оголошення сигналів повітряної тривоги у Чернігівській області.

Вважає, що лист Товариства від 04.12.2024 №404, покладений судом в основу оскаржуваного рішення, не містить інформації про наявність обставин, які можуть вплинути на строки виконання робіт по договору. Натомість Товариством лише ініційовано скликання спільної наради. Судом також залишено поза увагою, що результати спільної наради, проведеної 12.12.2022 носили суто формальний характер, оскільки жодні роботи по коригуванню проекту чи виконанню робіт на об`єкті не проводились.

У порушення вимог ст. 86 ГПК України, судом не надано належної оцінки календарному графіку робіт (додаток до оскаржуваної додаткової угоди). Зокрема, на січень-березень 2025 року не включено виконання робіт, що були предметом обговорення спільної наради 12.12.2024.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 апеляційну скаргу Чернігівської окружної прокуратури передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2025 у справі №927/282/25 та призначено її розгляд на 10.07.2025. Учасникам апеляційного провадження встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 27.06.2025. Ухвалою суду також витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/282/25.

26.06.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Товариства на апеляційну скаргу прокурора, у якому Товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає рішення суду законним, обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, оскільки на момент укладення оскаржуваної прокурором додаткової угоди у сторін існували об`єктивні обставини для зміни строку виконання робіт за договором підряду. Такі обставини є документально підтвердженими, що свідчить про дотримання сторонами Закону України «Про публічні закупівлі».

В судовому засіданні прокурор вимоги апеляційної скарги підтримав повністю, надав усні пояснення, в яких просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники позивача та відповідача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, вказуючи на її необґрунтованість, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду - залишити без змін.

10.07.2025 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зауважує, що останні стосуються виключно висновків суду першої інстанції за наслідками розгляду спору по суті позовних вимог. Отже, апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 269 ГПК України, здійснюється в межах доводів апеляційної скарги, тому, колегією суддів не перевіряються та не досліджуються обставини правомірності звернення Прокурора з цим позовом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги Прокурора, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.08.2024 було опубліковане оголошення про проведення процедури закупівлі робіт за кодом Національного класифікатора України «ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради за адресою: вул. Святомиколаївська, 43, смт Ріпки Чернігівського району Чернігівської області», очікуваною вартістю 8 892 340,00 грн, ідентифікатор закупівлі UА-2024-08-29-009661-а.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 120, якою затверджений Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень, та коштів співфінансування з місцевого бюджету.

Строк поставки товарів (надання послуг, виконання робіт) визначений до 31.12.2024.

Згідно з реєстром тендерних пропозицій, участь у відкритих торгах взяв один учасник - ТОВ «Чернігів Буд», із остаточною ціновою пропозицією 8 891 499,73 грн (з ПДВ).

Відповідно до протоколу уповноваженої особи від 17.09.2024 № 191, переможцем закупівлі UA-2024-08-29-009661-a визначене ТОВ «Чернігів Буд» та прийняте рішення про намір укласти з ним договір.

25.09.2024, між Відділом освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (далі Відділ освіти, замовник) та ТОВ «Чернігів Буд» (підрядник) укладений договір підряду № 154, за умовами якого (п. 1.1.) підрядник зобов`язався виконати роботи: Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради за адресою: вул. Святомиколаївська, 43, смт Ріпки Чернігівського району Чернігівської області (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а замовник, у свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити такі роботи за цінами, що зазначені в договірній ціні (додаток № 1), що є невід`ємною частиною Договору.

В п. 1.2. Договору сторони погодили, що обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника. Якщо під час будівництва виникла потреба в виконанні додаткових робіт, не передбачених затвердженою кошторисною документацією та договірною ціною, складається відповідний акт з визначенням цих обсягів робіт, за умови що вартість таких робіт не перевищує 10% договірної ціни та не впливає на характер робіт, визначених у Договорі.

За п. 3.1. ціна цього Договору становить 8 891 499,73 грн, у т. ч. ПДВ 1 481 916,62 грн.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 120 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів середньої освіти в розмірі 7113199,78 грн, у т. ч. ПДВ 1 185 533,30 грн, та коштів співфінансування з місцевого бюджету в розмірі 1 778 299,95 грн у т. ч. ПДВ 296 383,32 грн. Ціна Договору є твердою.

Ціна цього Договору може бути зменшена, за взаємною згодою сторін, у випадках передбачених діючим законодавством України (п. 3.3. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору замовник проводить розрахунки за виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів форми № КБ-2в (акт прийняття виконаних будівельних робіт) та форми №КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат), при цьому, сторони домовилися про те, що строк (термін) оплати замовником виконаних підрядником робіт визначається відкладальною обставиною, а саме після надходження коштів з бюджету на рахунок замовника за проведення робіт, які є предметом даного договору, але не пізніше 30 банківських днів.

Замовник також може (має право) проводити часткову оплату виконаних за договором робіт шляхом здійснення проміжних платежів за фактично виконану підрядником роботу на підставі підписаних сторонами актів форми №№ КБ-2в, КБ-3, за умови наявності відповідного бюджетного фінансування та в межах надходження коштів з бюджету на рахунок замовника на проведення робіт, які є предметом цього договору.

За п. 5.1. Договору строки виконання робіт: початок вересень 2024 року; закінчення відповідно до календарного графіку виконання робіт, в якому зазначаються місяць початку та закінчення всіх видів робіт, передбачених цим договором.

Календарний графік виконання робіт є невід`ємною частиною договору, за яким сторони погодили виконання робіт у строк по грудень 2024 року (включно) (додаток № 2 до договору підряду від 25.09.2024 № 154).

Сторони в цьому пункті Договору також передбачили, що строк виконання зобов`язань щодо виконання робіт може продовжуватись в разі продовження воєнного стану.

Відповідно до п. 6.3.2. підрядник зобов`язаний забезпечити якісне виконання робіт в установлений цим Договором строк відповідно до календарного графіку.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим Договором.

Відповідно до п. 7.3.2. Договору в разі затримки виконання робіт або виконання не в повному обсязі з вини підрядника, з порушенням установлених термінів, заявлених замовником, замовник виставляє підряднику штраф у розмірі 10% від ціни Договору.

Згідно з п. 10.1. цей Договір діє з дати його укладення до 31.12.2024. Припинення дії Договору не звільняє сторін від виконання зобов`язань по ньому.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», що стосуються даного предмета закупівлі. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, в тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків, передбачених п. 18 Особливостей (п. 11.1. Договору).

При цьому, в разі виникнення обставин, що не залежать від підрядника і, які можуть вплинути на строки виконання робіт, передбачені цим Договором, підрядник зобов`язаний в 10-денний термін письмово сповістити замовника про настання таких обставин. У такому разі, за домовленістю сторін, строк виконання робіт, установлений цим Договором, може бути змінений. Про перегляд строків виконання робіт складається додаткова угода до цього Договору, яка підписується сторонами та новий календарний графік виконання робіт (п. 11.3. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач попередньо звертався до позивача з листом від 04.12.2024 № 404, яким повідомляв про наявність обставин (незалежних від його волі), що можуть вплинути на строки виконання робіт за договором підряду від 25.09.2024 № 154 по об`єкту: «Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради, за адресою: вул. Святомиколаївська, 43, смт Ріпки Чернігівського району Чернігівської області. Просив скликати нараду з обговорення питань виконання робіт по даному об`єкту, з метою узгодження та прийняття рішень, із залученням проектної організації та технічного нагляду.

12.12.2024, відбулась спільна нарада з питань виконання робіт по об`єкту: Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради, за адресою: вул. Святомиколаївська, 43, смт Ріпки Чернігівського району Чернігівської області, за участю представників: замовника, генпідрядної та проєктної організацій (оформлена протоколом № 1).

За результатами спільної наради встановлена необхідність часткової зміни обсягів робіт та внесення змін до проєктної документації, прийняті наступні рішення:

-для проєктної організації - ТОВ «Техексперт»: внести зміни в проєктну документацію з урахуванням додаткових робіт, зокрема, загальнобудівельних та сантехнічних робіт; робіт з опалення та вентиляції приміщень; електромонтажних робіт; робіт пов`язаних з облаштуванням пожежної сигналізації; передати на затвердження замовнику відкориговану проєктну документацію з позитивним експертним висновком;

-для замовника відділу освіти: протягом двох днів з моменту отримання позитивного експертного висновку надати затверджену проєктну документацію підрядній організації для подальшої реалізації;

-для генпідрядної організації ТОВ «Чернігів Буд»: перерахувати та надати на затвердження замовнику договірну ціну з урахуванням змін у проєктній документації в триденний термін після отримання затвердженої документації; виконати роботи по ремонту об`єкту з урахуванням внесених змін.

Відповідач листом від 19.12.2024 № 426 додатково звертався до позивача з повідомленням про неможливість закінчення виконання робіт в обумовлений Договором строк (по 31.12.2024), просив продовжити термін їх виконання до 31.03.2025. Зазначав про існування об`єктивних обставин (незалежних від його волі), що вплинули на хід виконання підрядних робіт, зокрема, через систематичні повітряні тривоги відбувався вимушений простій в роботі по капітальному ремонту харчоблоку та їдальні. Крім того, повідомляв про об`єктивні ситуації відносно робітників Підприємства, задіяних у виконанні робіт, у зв`язку з прийняттям Урядом постанови від 22.11.2024 № 1332 «Деякі питання бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», зі змінами, внесеними постановою КМУ від 29.11.2024 № 1362.

20.12.2024, сторонами складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3), за якою підрядником по об`єкту виконані роботи загальною вартістю 7 842 467,64 грн (з ПДВ), що складає 88,20% від запланованого обсягу.

23.12.2024, сторонами внесені зміни до первісної редакції Договору шляхом підписання додаткової угоди № 1, за умовами якої переглянута редакція, зокрема, пунктів 3.2. розділу 3 «ціна Договору» та 10.1. розділу 10 «строк дії Договору», та редакцію додатків №№ 2, 4 цього Договору, а саме: календарний графік виконання робіт та план фінансування робіт.

Сторони, з урахуванням внесених змін, погодили, що ціна цього Договору становить 8 891 499,73 грн, у тому числі ПДВ 1 481 916,62 грн.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 120 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів середньої освіти в розмірі 7 113 199,78 грн, у т. ч. ПДВ 1 185 533,30 грн, та коштів співфінансування з місцевого бюджету в розмірі 1 778 299,95 грн у т. ч. ПДВ 296 383,32 грн.

У 2024 році вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат становить 7 842 467,64 грн, у т. ч. ПДВ 1 307 077,94 грн. Фінансування робіт здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 120, у розмірі 6 273 974,11 грн, у т. ч. ПДВ 1 045 662,35 грн та коштів співфінансування з місцевого бюджету в розмірі 1 568 493,53 грн, у т. ч. ПДВ 261 415,56 грн.

У 2025 році вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат становить 1 049 032,09 грн, у т. ч. ПДВ 174 838,68 грн. Фінансування робіт у 2025 році здійснюється за рахунок коштів з місцевого бюджету.

Договір діє з дати його укладення до 31.12.2025. Припинення дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань по ньому.

За Календарним графіком виконання робіт та Планом фінансування виконання робіт (додаток № 2 до Договору, в редакції додаткової угоди від 23.12.2024), строки виконання робіт відтерміновано до 31.03.2025, зокрема: у січні 2025 року на суму 347,6951 тис. грн, у лютому 2025 року 348,73815 тис. грн, у березні 2025 року 352,59884 тис. грн.

27.03.2025, сторонами складений акт приймання передачі технічної документації, за яким замовник передав, а підрядник прийняв технічну документацію по об`єкту: Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради, за адресою: вул. Святомиколаївська, 43, смт Ріпки Чернігівського району Чернігівської області (з урахуванням внесених змін).

Відповідач листом від 31.03.2025 № 102 повідомив замовника про завершення будівельних робіт по об`єкту та про направлення для розгляду та перевірки актів виконаних робіт по договору підряду від 25.09.2024 № 154 до КНДІСЕ Міністерства юстиції України (п. 3.2. договору від 14.11.2024 № 234/11-24, вих. 101 від 31.03.2025).

31.03.2025, сторонами внесені зміни до договору підряду від 25.09.2024 № 154 шляхом підписання додаткової угоди № 3, якою переглянута редакція п. 3.2. розділу 3 «Ціна договору», зокрема, ціна цього Договору становить 8 603 909,76 грн, у т. ч. ПДВ 1 433 984,96 грн.

У 2024 році вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат становить 7 842 467,64 грн, у т. ч. ПДВ 1 307 077,94 грн. Фінансування робіт у 2024 році здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 120, у розмірі 6 273 974,11 грн, у т. ч. ПДВ 1 045 662,35 грн та коштів співфінансування з місцевого бюджету в розмірі 1 568 493,53 грн, у т. ч. ПДВ 261 415,59 грн.

У 2025 році вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат становить 761 442,12 грн, у т. ч. ПДВ 126 907,02 грн. Фінансування робіт у 2025 році здійснюється за рахунок залишків освітньої субвенції з державного бюджету (за спеціальним фондом державного бюджету) для придбання обладнання, створення та модернізації (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти згідно з постановою КМУ від 04.03.2025 № 241 «Про затвердження Порядку та умов надання в 2025 році залишків освітньої субвенції з державного бюджету (за спеціальним фондом державного бюджету) для придбання обладнання, створення та модернізації (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти» в розмірі 609 153,70 грн, у т. ч. ПДВ 101 525,62 грн, та коштів співфінансування з місцевого бюджету в розмірі 152 288,42 грн, у т. ч. ПДВ 25 381,40 грн.

Предметом спору у справі, що переглядається є дві вимоги Прокурора: про визнання додаткової угоди №1 від 23.12.2024 недійсною та про стягнення штрафу за несвоєчасне виконання підрядних робіт.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимога про стягнення штрафних санкцій є похідною від вимоги про визнання додаткової угоди недійсною, оскільки саме цією угодою сторони продовжили строки виконання робіт, і, як підтверджується матеріалами справи, підрядні роботи виконувались Товариством за Графіком виконання робіт у редакції додаткової угоди №1 від 23.12.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання додаткової угоди від 23.12.2024 недійсною, Прокурор вказує, що укладення угоди відбулося з порушенням вимог діючого законодавства України, зокрема, п. 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки не було законодавчих підстав для перегляду такої істотної умови Договору як строк виконання робіт, що могло спричинити нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, зокрема, в частині фінансування залишку невиконаних робіт, вартістю 1 049 032,09 грн, станом на кінець 2024 року виключно за рахунок місцевого бюджету.

Спростовуючи доводи Прокурора, Товариство наполягає, що сторонами було дотримано вимоги п. 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час внесення змін до договору підряду.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Так, відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

При цьому, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість, суд, вирішуючи спір, повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб, захисту порушеного права.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першою та третьою ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Отже, за змістом статей 15, 16, 215 ЦК України визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено. Вказана позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 04.06.2020 № 916/1411/19.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів враховує, що з позовними вимогами про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 23.12.2024 до суду звернувся Прокурор, в інтересах Відділу освіти, який є стороною договору.

При цьому, мотивуючи звернення до суду Прокурор зазначив, що оскільки TOB «Чернігів Буд» не виконало роботи за договором підряду від 25.09.2024 № 154 у повному обсязі в погоджений строк, об`єкт не був зданий до експлуатації своєчасно, тоді як кошти на закупівлю вказаних робіт були цільовими, виділеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 120, якою затверджений Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти. Проте, враховуючи відтермінування сторонами граничних строків виконання робіт за договором підряду від 25.09.2024 № 154 на наступний рік (І квартал 2025 року), місцевий бюджет Ріпкинської ТГ міг зазнати додаткове фінансове навантаження.

Одночасно, матеріали позову не містять жодних доказів того, що таке додаткове фінансове навантаження могло негативно вплинути на стан місцевого бюджету, з урахуванням тієї обставини, що пріоритетним було не тільки своєчасне закінчення будівельних робіт, а й якість їх виконання. Колегія суддів акцентує увагу Прокурора, що об`єктом підрядних робіт є капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею.

Як встановлено судом першої інстанції, на кінець грудня 2024 року обсяг виконаних відповідачем робіт складав 88,2% від загального обсягу, про що свідчить довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 20.12.2024 (форми КБ-3). Надаючи оцінку цим обставинам, колегія суддів приходить до висновку, що основний обсяг грошових коштів, виділених за рахунок освітніх субвенцій все ж таки було освоєно виконавцем.

Крім цього, судом першої інстанції також було встановлено, що між сторонами договору підряду №154 від 25.09.2024 було укладено додаткову угоду від 31.03.2025 № 3 за умовами якої сторонами скориговано в бік зменшення загальну вартість робіт за Договором до 8 603 909,76 грн (тобто на 287 589,97 грн) та встановлено, що фінансування робіт у 2025 році загальною вартістю 761 442,12 грн (з ПДВ), здійснюється за рахунок залишків освітньої субвенції з державного бюджету (за спеціальним фондом державного бюджету) для придбання обладнання, створення та модернізації (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти згідно з постановою КМУ від 04.03.2025 № 241 «Про затвердження Порядку та умов надання в 2025 році залишків освітньої субвенції з державного бюджету (за спеціальним фондом державного бюджету) для придбання обладнання, створення та модернізації (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти» (до якого був включений замовник, за обсягом субвенції на 2025 рік - 1010,1 тис. грн) у розмірі 609 153,70 грн, у т. ч. ПДВ 101 525,62 грн, та коштів співфінансування з місцевого бюджету в розмірі 152 288,42 грн, у т. ч. ПДВ 25 381,40 грн.

Тобто у підсумку, місцевий бюджет не зазнав жодних додаткових фінансових навантажень.

За викладеного, а також оскільки Прокурором не доведено наявності (навіть гіпотетичної) негативних фінансових наслідків для місцевого бюджету внаслідок укладення додаткової угоди №1, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про невиконання Прокурором однієї з необхідних умов застосування судом певного способу захисту, якою є доведення належними у розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) права (інтересу) особи, в інтересах якої він звернувся із відповідним позовом, з боку відповідача.

Колегія суддів також враховує, що Відділ освіти позовні вимоги Прокурора не підтримав.

Колегія суддів також враховує, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме, має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

При цьому, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

У названих постановах Верховним Судом також відзначено, що у разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.

Разом з цим, оскільки доводи апеляційної скарги Прокурора зводяться до недотримання сторонами умов договору та неправильне застосування судом п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані нормами ст. ст. 203, 215 ЦК України, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку обставинам дійсності оскаржуваної додаткової угоди.

Так, за ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 цього Кодексу господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 180 ГК України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, оскільки факт укладення договору за загальним правилом пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.

Істотними варто вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.

Так, істотною умовою договору в усіх без винятку випадках є умова про предмет договору.

Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду.

Крім того, істотними умовами є будь-які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони, тобто такі умови, за відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.

Частиною 3 ст. 180 ГК України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Вказана норма визначає, що предмет, ціна та строк дії договору є істотними умовами, які сторони повинні погодити при укладенні договору. Тобто це правило є загальним у всіх без винятків випадках.

Частинами 1, 2 ст. 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання в розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 849 ЦК України замовник має право в будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності в роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Умова щодо строку виконання робіт, обумовлених Договором, включена замовником до тендерної документації під час проведення публічної закупівлі UA-2024-08-29-009661-а.

Товариство, прийнявши участь у тендері, за результатами якого став переможцем та уклав з Відділом освіти договір від 25.09.2024 № 154, взяв на себе зобов`язання з виконання робіт, обумовлених Договором та додатками до нього, а саме: капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради, за адресою: вул. Святомиколаївська, 43, смт Ріпки Чернігівського району Чернігівської області, на загальну суму 8 891 499,73 грн, у строк до 31.12.2024.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад викладені в Законі України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Норми Закону України «Про публічні закупівлі» є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм ЦК України та ГК України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (ця правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).

Частиною 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За п. 4 ч. 5 ст. 41 цього Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Отже, під час дії Договору сторони могли змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов`язань (строк виконання робіт), шляхом продовження такого строку, однак виключно за наявності існування документально підтверджених об`єктивних обставин, що зумовили таке продовження (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 907/811/21).

Надаючи оцінку підставам внесення змін до договору №154 від 25.09.2024, суд першої інстанції встановив, що безумовною причиною відтермінування сторонами граничних строків виконання робіт за договором підряду № 154 було прийняття 12.12.2024 спільного рішення про внесення змін до проєктної документації, в частині включення додаткового обсягу робіт (зокрема: загальнобудівельних та сантехнічних робіт; робіт з опалення та вентиляції приміщень; електромонтажних робіт; робіт пов`язаних з облаштуванням пожежної сигналізації, згідно з наведеним переліком у акті від 12.12.2024 б/н).

Зокрема, у листі Товариства від 04.12.2024 №404 зауважено, що: «…ТОВ «Чернігів Буд» повідомляє про наявність обставин, що не залежать від підрядної організації і які можуть вплинути на строки виконання робіт за договором…», тобто, всупереч доводам Прокурора про протилежне, цей лист містить інформацію про наявність обставин, які можуть вплинути на строки виконання робіт по договору.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи підтверджено, що на кінець грудня 2024 року обсяг виконаних відповідачем робіт складав 88,2% від загального обсягу, про що свідчить довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 20.12.2024 (форми КБ-3).

Обов`язок з виготовлення проєктної документації, з урахуванням внесених змін, був покладений на проєктну організацію ТОВ «Техекперт», у той час як замовник Відділ освіти, зобов`язаний протягом двох днів з моменту отримання позитивного експертного висновку надати генпідрядній організації ТОВ «Чернігів Буд», затверджену проєктну документацію (з внесеними до неї змінами), що була прийнята Товариством лише 27.03.2025 згідно з актом приймання-передачі технічної документації від 27.03.2025 б/н.

31.03.2025, відповідач повідомив про завершення виконання будівельних робіт за договором підряду № 154 та про направлення для розгляду та перевірки актів виконаних робіт по договору підряду від 25.09.2024 № 154 до КНДІСЕ Міністерства юстицію України (п. 3.2. договору від 14.11.2024 № 234/11-24, вих. 101 від 31.03.2025).

З урахуванням установлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сторонами правочину, на момент укладення оскаржуваної додаткової угоди, було дотримано вимоги п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», при погодженні продовження термінів виконання робіт на три місяці (до 31.03.2025), враховуючи, документальне підтвердження існування об`єктивних обставин (незалежних від волі замовника та підрядної організації), що зумовили відтермінування виконання підрядних робіт, зокрема: прийняття в грудні 2024 року спільного рішення про включення додаткового обсягу робіт до проєктної документації, що не був передбачений сторонами при укладенні первісного договору. Водночас, наведене не спричинило ані зміну характеру робіт, ані збільшення загальної вартості цих робіт за Договором.

Судом першої інстанції правомірно відхилено долучені прокурором до відповіді на відзив: завдання на коригування (затверджене замовником 20.02.2025 згідно з договором на виконання робіт від 19.02.2025 №32) та акт на додаткові роботи б/н б/д на суму 52904,51 грн, не спростовують наведених вище висновків суду, як такі, що є проміжними документами, складеними в ході виконання договору підряду №154, та не передбачають всього додаткового обсягу запланованих робіт, що погоджені сторонами наприкінці грудня 2024 року, за результатами виробничої наради, проведеної 12.12.2024.

Колегія суддів також погоджується з доводами Товариства про те, що Прокурор самостійно визначив, що безумовною причиною укладення додаткової угоди до договору слугував лист від ТОВ «Чернігів Буд» від 19.12.2024 № 426, у якому міститься така причина внесення змін до договору підряду як: вимушений простій у роботі через систематичні повітряні тривоги, об`єктивна ситуація щодо працівників підприємства, задіяних на виконанні робіт у зв`язку з постановою КМ України від 22.11.2024 №1332 «Про питання бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», зі змінами, внесеними постановою КМ України від 29.11.2024 №1362.

Колегія суддів погоджується, що за наявності доказів наявності обставин, вказаних у листі від 19.12.2024 № 426, він також міг бути підставою для внесення змін до договору, однак, оскільки судом першої інстанції встановлено інші обставини, зокрема щодо проведення спільної наради, на якій визначено додаткові обсяги робіт та встановлено необхідність внесення змін і до проектної документації, які документально підтверджені та можуть бути самостійною підставою для внесення змін до договору підряду, то доводи Прокурора про необхідність доведення обставин, вказаних у листі від 19.12.2024 № 426, - є безпідставними. Наявність чи відсутність таких доказів не впливає на юридичну оцінку обставин справи та правильність висновків суду першої інстанції про дотримання судом першої інстанції п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність Прокурором наявності правових підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України, для визнання недійсним у судовому порядку додаткової угоди від 23.12.2024 № 1 до договору підряду від 25.09.2024 № 154, що у свою чергу, унеможливлює задоволення позовних вимог.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог Прокурора про стягнення з Товариства штрафу в розмірі 889 149,97 грн за порушення ним граничних строків виконання робіт, передбачених у первісній редакції Договору (п. 7.3.2.), з огляду на її похідний, від вимог про визнання додаткової угоди №1 недійсною, - характер.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Чернігівської окружної прокуратури, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2025 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Колегія суддів відхиляє недоречні доводи Прокурора про не врахування судом першої інстанції правових позицій ВС, викладених у постановах від 08.05.2018 у справі №910/7495/16, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/155264/21. Усі посилання Прокурора, зроблені з врахуванням правових позицій, викладених у цих постановах, стосуються підстав та порядку доведення існування форм-мажорних обставин та можливостей врахування таких обставин під час розгляду спору по суті. Натомість, спірні правовідносини сторін виникли у зв`язку з внесенням сторонами змін до договору, а не наявністю форс-мажорних обставин.

Безпідставними є посилання Прокурора на норму ст. ст. 42, 44 ГК України, як і доводи останнього про те, що Товариство як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи із Відділом освіти договір підряду саме у період дії воєнного стану усвідомлював як кінцеву дату виконання робіт, достатній період та об`єктивні умови, за яких роботи мали виконуватись, оскільки на момент укладання договору підряду вже існували такі передбачувані обставини як часті оголошення сигналів повітряної тривоги в Чернігівській області.

Незалежно від того, що підприємництвом є господарська діяльність, яка здійснюється на власний ризик, чинне цивільне, господарське, а також спеціальне законодавство (яким є Закон України «Про публічні закупівлі») передбачає можливість внесення змін до договору, як і до зобов`язань, які виникли на підставі договору. Під час судового розгляду було встановлено, що сторони, скориставшись наданими їм правами змінили умови договору у спосіб, що відповідає п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Не підтвердились під час апеляційного провадження доводи Прокурора про те, що результати спільної наради, проведеної 12.12.2022 носили суто формальний характер, оскільки жодні роботи по коригуванню проекту чи виконанню робіт на об`єкті - не проводились. Так, судом першої інстанції встановлено, що за наслідками спільної наради було внесено зміни до проектної документації, тобто відбулось її коригування.

Колегія суддів також відхиляє доводи Прокурора про те, що роботи, проведені за наслідками коригування проектної документації не є складними, так як виконувались протягом кількох днів, а тому, за доводами прокурора, такі коригування не потребували додаткових трьох місяців, на які було подовжено строк виконання договору підряду. Так, зміна строків основного договору враховувала у тому числі строк виконання Відділом освіти дій, спрямованих на власне коригування проектної документації, а також, дій Товариства, виконання яких було погоджено спільною нарадою.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Чернігівську окружну прокуратуру.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2025 у справі №927/282/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2025 у справі №927/282/25 залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/282/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.07.2025.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко