Постанова від 23.09.2025 по справі 927/282/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року

м. Київ

cправа № 927/282/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р.К.

та представників

ОГП: Баклан Н.Ю.,

позивача: Дебелий А.М. (в режимі відеоконференції),

відповідача: Святная О.В., Циганок Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025

та рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2025

у справі № 927/282/25

за позовом Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд"

про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 889 149,97 грн,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року Чернігівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 23.12.2024 до договору підряду № 154 від 25.09.2024 та стягнення 889 149,97 грн штрафу за несвоєчасне виконання робіт за договором.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначав, що оскаржувана додаткова угода є такою, що укладена з порушенням вимог законодавства, зокрема п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо зміни (відтермінування) граничного строку виконання робіт, а тому підлягає визнанню недійсною в судовому порядку. Стягнення штрафних санкцій мотивоване невиконанням відповідачем умов договору підряду № 154 від 25.09.2024 щодо дотримання кінцевого строку завершення виконання робіт, визначеного первісною редакцією цього договору.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2025 (суддя Романенко А.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 (колегія суддів у складі: Мальченко А.О. - головуючий, Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.), у задоволенні позову відмовлено.

Судами обох інстанцій встановлено, що 29.08.2024 опубліковано оголошення про проведення процедури закупівлі робіт за кодом Національного класифікатора України «ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради за адресою: вул. Святомиколаївська, 43, смт Ріпки Чернігівського району Чернігівської області», очікуваною вартістю 8 892 340 грн, ідентифікатор закупівлі UА-2024-08-29-009661-а.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 120, якою затверджений Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень, та коштів співфінансування з місцевого бюджету.

Строк поставки товарів (надання послуг, виконання робіт) визначений до 31.12.2024.

Згідно з реєстром тендерних пропозицій, участь у відкритих торгах взяв один учасник - ТОВ «Чернігів Буд», з остаточною ціновою пропозицією 8 891 499,73 грн (з ПДВ).

Відповідно до протоколу уповноваженої особи від 17.09.2024 № 191, переможцем закупівлі UA-2024-08-29-009661-a визначене ТОВ «Чернігів Буд» та прийнято рішення про намір укласти з ним договір.

Між Відділом освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (замовник) та ТОВ «Чернігів Буд» (підрядник) 25.09.2024 укладено договір підряду № 154, за умовами якого (п. 1.1.) підрядник зобов`язався виконати роботи: Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради за адресою: вул. Святомиколаївська, 43, смт Ріпки Чернігівського району Чернігівської області (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а замовник, у свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити такі роботи за цінами, що зазначені в договірній ціні (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору.

У п. 1.2. договору сторони погодили, що обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника. Якщо під час будівництва виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не передбачених затвердженою кошторисною документацією та договірною ціною, складається відповідний акт з визначенням цих обсягів робіт, за умови що вартість таких робіт не перевищує 10% договірної ціни та не впливає на характер робіт, визначених у Договорі.

За п. 3.1. договору його цього становить 8 891 499,73 грн, у т. ч. ПДВ 1 481 916,62 грн.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 120 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів середньої освіти в розмірі 7113199,78 грн, у т. ч. ПДВ 1 185 533,30 грн, та коштів співфінансування з місцевого бюджету в розмірі 1 778 299,95 грн у т. ч. ПДВ 296 383,32 грн. Ціна договору є твердою.

Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, у випадках передбачених діючим законодавством України (п. 3.3. договору).

Згідно з п. 4.1. договору замовник проводить розрахунки за виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів форми № КБ-2в (акт прийняття виконаних будівельних робіт) та форми №КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат), при цьому, сторони домовилися про те, що строк (термін) оплати замовником виконаних підрядником робіт визначається відкладальною обставиною, а саме після надходження коштів з бюджету на рахунок замовника за проведення робіт, які є предметом даного договору, але не пізніше 30 банківських днів.

Замовник також може (має право) проводити часткову оплату виконаних за договором робіт шляхом здійснення проміжних платежів за фактично виконану підрядником роботу на підставі підписаних сторонами актів форми №№ КБ-2в, КБ-3, за умови наявності відповідного бюджетного фінансування та в межах надходження коштів з бюджету на рахунок замовника на проведення робіт, які є предметом цього договору.

За умовами п. 5.1. договору строки виконання робіт: початок вересень 2024 року; закінчення відповідно до календарного графіку виконання робіт, в якому зазначаються місяць початку та закінчення всіх видів робіт, передбачених цим договором.

Календарний графік виконання робіт є невід`ємною частиною договору, за яким сторони погодили виконання робіт у строк по грудень 2024 року (включно) (додаток № 2 до договору підряду від 25.09.2024 № 154).

Сторони в цьому пункті договору також передбачили, що строк виконання зобов`язань щодо виконання робіт може продовжуватись в разі продовження воєнного стану.

Відповідно до п. 6.3.2. підрядник зобов`язаний забезпечити якісне виконання робіт в установлений цим договором строк відповідно до календарного графіку.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим договором.

Відповідно до п. 7.3.2. договору в разі затримки виконання робіт або виконання не в повному обсязі з вини підрядника, з порушенням установлених термінів, заявлених замовником, замовник виставляє підряднику штраф у розмірі 10% від ціни договору.

Згідно з п. 10.1. цей договір діє з дати його укладення до 31.12.2024. Припинення дії договору не звільняє сторін від виконання зобов`язань по ньому.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», що стосуються даного предмета закупівлі. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, в тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків, передбачених п. 18 Особливостей (п. 11.1. договору).

При цьому, в разі виникнення обставин, що не залежать від підрядника і, які можуть вплинути на строки виконання робіт, передбачені цим договором, підрядник зобов`язаний в 10-денний термін письмово сповістити замовника про настання таких обставин. У такому разі, за домовленістю сторін, строк виконання робіт, установлений цим договором, може бути змінений. Про перегляд строків виконання робіт складається додаткова угода до цього договору, яка підписується сторонами та новий календарний графік виконання робіт (п. 11.3. договору).

Відповідач попередньо звертався до позивача з листом від 04.12.2024 № 404, яким повідомляв про наявність обставин (незалежних від його волі), що можуть вплинути на строки виконання робіт за договором підряду від 25.09.2024 № 154 по об`єкту: «Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради, за адресою: вул. Святомиколаївська, 43, смт Ріпки Чернігівського району Чернігівської області. Просив скликати нараду з обговорення питань виконання робіт по даному об`єкту, з метою узгодження та прийняття рішень, із залученням проектної організації та технічного нагляду.

12.12.2024 відбулась спільна нарада з питань виконання робіт по об`єкту: Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради, за адресою: вул. Святомиколаївська, 43, смт Ріпки Чернігівського району Чернігівської області, за участю представників: замовника, генпідрядної та проектної організацій (оформлена протоколом № 1).

За результатами спільної наради встановлена необхідність часткової зміни обсягів робіт та внесення змін до проектної документації, прийняті наступні рішення:

- для проектної організації - ТОВ «Техексперт»: внести зміни в проектну документацію з урахуванням додаткових робіт, зокрема, загальнобудівельних та сантехнічних робіт; робіт з опалення та вентиляції приміщень; електромонтажних робіт; робіт пов`язаних з облаштуванням пожежної сигналізації; передати на затвердження замовнику відкориговану проектну документацію з позитивним експертним висновком;

- для замовника: протягом двох днів з моменту отримання позитивного експертного висновку надати затверджену проектну документацію підрядній організації для подальшої реалізації;

-для генпідрядної організації: перерахувати та надати на затвердження замовнику договірну ціну з урахуванням змін у проектній документації в триденний термін після отримання затвердженої документації; виконати роботи по ремонту об`єкту з урахуванням внесених змін.

Відповідач листом від 19.12.2024 № 426 додатково звертався до позивача з повідомленням про неможливість закінчення виконання робіт в обумовлений договором строк (по 31.12.2024), просив продовжити термін їх виконання до 31.03.2025. Зазначав про існування об`єктивних обставин (незалежних від його волі), що вплинули на хід виконання підрядних робіт, зокрема, через систематичні повітряні тривоги відбувався вимушений простій в роботі по капітальному ремонту харчоблоку та їдальні. Крім того, повідомляв про об`єктивні ситуації відносно робітників підприємства, задіяних у виконанні робіт, у зв`язку з прийняттям КМУ постанови від 22.11.2024 № 1332 «Деякі питання бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», зі змінами, внесеними постановою КМУ від 29.11.2024 № 1362.

20.12.2024 сторонами складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3), за якою підрядником по об`єкту виконані роботи загальною вартістю 7 842 467,64 грн (з ПДВ), що складає 88,20% від запланованого обсягу.

23.12.2024 сторонами внесені зміни до первісної редакції договору шляхом підписання додаткової угоди № 1, за умовами якої переглянута редакція, зокрема, пунктів 3.2. розділу 3 «ціна договору» та 10.1. розділу 10 «строк дії договору», та редакцію додатків №№ 2, 4 цього договору, а саме: календарний графік виконання робіт та план фінансування робіт.

Сторони, з урахуванням внесених змін, погодили, що ціна цього договору становить 8 891 499,73 грн, у тому числі ПДВ 1 481 916,62 грн.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 120 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів середньої освіти в розмірі 7 113 199,78 грн, у т. ч. ПДВ 1 185 533,30 грн, та коштів співфінансування з місцевого бюджету в розмірі 1 778 299,95 грн у т. ч. ПДВ 296 383,32 грн.

У 2024 році вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат становить 7 842 467,64 грн, у т. ч. ПДВ 1 307 077,94 грн. Фінансування робіт здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 120, у розмірі 6 273 974,11 грн, у т. ч. ПДВ 1 045 662,35 грн та коштів співфінансування з місцевого бюджету в розмірі 1 568 493,53 грн, у т. ч. ПДВ 261 415,56 грн.

У 2025 році вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат становить 1 049 032,09 грн, у т. ч. ПДВ 174 838,68 грн. Фінансування робіт у 2025 році здійснюється за рахунок коштів з місцевого бюджету.

За Календарним графіком виконання робіт та Планом фінансування виконання робіт (додаток № 2 до Договору, в редакції додаткової угоди від 23.12.2024), строки виконання робіт відтерміновано до 31.03.2025, зокрема: у січні 2025 року на суму 347,6951 тис. грн, у лютому 2025 року 348,73815 тис. грн, у березні 2025 року 352,59884 тис. грн.

27.03.2025 сторонами складений акт приймання передачі технічної документації, за яким замовник передав, а підрядник прийняв технічну документацію по об`єкту: Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради, за адресою: вул. Святомиколаївська, 43, смт Ріпки Чернігівського району Чернігівської області (з урахуванням внесених змін).

Відповідач листом від 31.03.2025 № 102 повідомив замовника про завершення будівельних робіт по об`єкту та про направлення для розгляду та перевірки актів виконаних робіт по договору підряду від 25.09.2024 № 154 до КНДІСЕ Міністерства юстиції України (п. 3.2. договору від 14.11.2024 № 234/11-24, вих. 101 від 31.03.2025).

31.03.2025, сторонами внесені зміни до договору підряду від 25.09.2024 № 154 шляхом підписання додаткової угоди № 3, якою переглянута редакція п. 3.2. розділу 3 «Ціна договору», зокрема, ціна цього договору становить 8 603 909,76 грн, у т. ч. ПДВ 1 433 984,96 грн.

У 2024 році вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат становить 7 842 467,64 грн, у т. ч. ПДВ 1 307 077,94 грн. Фінансування робіт у 2024 році здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 120, у розмірі 6 273 974,11 грн, у т. ч. ПДВ 1 045 662,35 грн та коштів співфінансування з місцевого бюджету в розмірі 1 568 493,53 грн, у т. ч. ПДВ 261 415,59 грн.

У 2025 році вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат становить 761 442,12 грн, у т. ч. ПДВ 126 907,02 грн. Фінансування робіт у 2025 році здійснюється за рахунок залишків освітньої субвенції з державного бюджету (за спеціальним фондом державного бюджету) для придбання обладнання, створення та модернізації (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти згідно з постановою КМУ від 04.03.2025 № 241 «Про затвердження Порядку та умов надання в 2025 році залишків освітньої субвенції з державного бюджету (за спеціальним фондом державного бюджету) для придбання обладнання, створення та модернізації (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти» в розмірі 609 153,70 грн, у т. ч. ПДВ 101 525,62 грн, та коштів співфінансування з місцевого бюджету в розмірі 152 288,42 грн, у т. ч. ПДВ 25 381,40 грн.

Предметом спору у справі, що переглядається є вимоги прокурора: про визнання додаткової угоди №1 від 23.12.2024 недійсною та про стягнення штрафу за несвоєчасне виконання підрядних робіт.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання додаткової угоди від 23.12.2024 недійсною, прокурор вказував, що укладення угоди відбулося з порушенням вимог законодавства, зокрема, п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки не було законодавчих підстав для перегляду такої істотної умови Договору як строк виконання робіт, що могло спричинити нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, зокрема, в частині фінансування залишку невиконаних робіт, вартістю 1 049 032,09 грн, станом на кінець 2024 року виключно за рахунок місцевого бюджету.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сторонами договору дотримано вимоги п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при погодженні продовження термінів виконання робіт на три місяці під час укладення оскаржуваної додаткової угоди, оскільки матеріали справи містять документальне підтвердження існування об`єктивних обставин (незалежних від волі замовника та підрядної організації), що зумовили відтермінування виконання підрядних робіт, зокрема: прийняття в грудні 2024 року спільного рішення про включення додаткового обсягу робіт до проектної документації, що не був передбачений сторонами при укладенні первісного договору. Судами підкреслено, що укладення додаткової угоди не спричинило ані зміну характеру робіт, ані збільшення загальної вартості цих робіт за договором. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу за порушення граничних строків виконання робіт, передбачених у первісній редакції договору, суд керувався тим, що така вимога носить похідний характер, відтак, відмова у задоволенні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди виключає задоволення похідної від неї вимоги.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що:

- судами неправильно застосовано положення п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст. 180 193, 232 ГК України, ст.ст. 203, 215, 216, 611 ЦК України;

- матеріали справи не містять документально підтверджених обставин, що могли слугувати підставою для продовження строків дії договору підряду №154 від 25.09.2024. Наполягає, що безумовною підставою для внесення змін до договору є лист ТОВ «Чернігів Буд» від 19.12.2024 № 426, у якому міститься така причина внесення змін до договору підряду як: вимушений простій у роботі через систематичні повітряні тривоги, об`єктивна ситуація щодо працівників підприємства, задіяних на виконанні робіт у зв`язку з постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 №1332 «Про питання бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 №1362;

- матеріали справи не містять доказів наявності повітряних тривог, а також впливу постанови КМУ від 22.11.2024 №1332 на діяльність відповідача;

- судами не враховано приписи ст.ст. 42, 44 ГК України, а також те, що відповідач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, і підписуючи із позивачем договір підряду саме у період дії воєнного стану, усвідомлював як кінцеву дату виконання робіт, достатній період та об`єктивні умови, за яких роботи мали виконуватись, оскільки на момент укладання договору підряду вже існували такі передбачувані обставини як часті оголошення сигналів повітряної тривоги у Чернігівській області;

- лист відповідача від 04.12.2024 №404, покладений судами в основу оскаржуваних рішень, не містить інформації про наявність обставин, які можуть вплинути на строки виконання робіт по договору. Натомість відповідачем лише ініційовано скликання спільної наради. Судами також залишено поза увагою, що результати спільної наради, проведеної 12.12.2022 носили суто формальний характер, оскільки жодні роботи по коригуванню проекту чи виконанню робіт на об`єкті не проводились;

- судами не надано жодної оцінки календарному графіку виконання робіт.

Скаржником умотивовано подання касаційної скарги на підставі п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - судами не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/155264/21. Крім цього, відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема в частині визнання спірної додаткової угоди недійсною після засвідчення факту реального виконання основного договору.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.09.2025 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 25.08.2025.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.08.2025 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на правильність викладених у них висновків та помилковість доводів прокурора.

Переглянувши постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)

При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Так скаржник вказує, що судами не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/155264/21.

Частинами 1, 2 ст. 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання в розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 849 ЦК України замовник має право в будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності в роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Судами встановлено, що умова щодо строку виконання робіт, обумовлених договором, включена замовником до тендерної документації під час проведення публічної закупівлі UA-2024-08-29-009661-а.

Відповідач, прийнявши участь у тендері, за результатами якого став переможцем та уклав з Відділом освіти договір від 25.09.2024 № 154, взяв на себе зобов`язання з виконання робіт, обумовлених договором та додатками до нього, а саме: капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради, за адресою: вул. Святомиколаївська, 43, смт Ріпки Чернігівського району Чернігівської області, на загальну суму 8 891 499,73 грн, у строк до 31.12.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За п. 4 ч. 5 ст. 41 цього Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Отже, під час дії договору сторони могли змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов`язань (строк виконання робіт), шляхом продовження такого строку, однак виключно за наявності існування документально підтверджених об`єктивних обставин, що зумовили таке продовження (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 907/811/21).

Що ж до посилань скаржника не неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 (колегія суддів вважає печатною помилкою посилання на постанову у справі № 910/155264/21), то вказаний спір стосувався внесення змін до договору поставки, укладеному на підставі Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому Верховний Суд вказав, що дослідженню у цьому випадку підлягає питання, зокрема, чи є форс-мажорні обставини підставою для внесення змін до договору в судовому порядку з посиланням на ст. 652 ЦК та п.4 ч.5 ст.41 Закону «Про публічні закупівлі».

Відповідаючи на вказане запитання, Верховний Суд зазначив, що: «на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання….

На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин)…

Відтак форс-мажор (ст.617 ЦК) та істотна зміна обставин (ст.652 ЦК) є різними правовими ситуаціями, ст.652 ЦК може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору, але позивач має довести наявність всіх чотирьох умов, необхідних для внесення змін до договору за рішенням суду, чого скаржник не довів відповідно до висновків суду апеляційної інстанції…

Відповідно до п.4 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) у разі продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань, у тому числі у зв`язку з виникненням обставин непереборної сили. При цьому Закон "Про публічні закупівлі" не передбачає випадків обов`язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї із сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Тому Верховний Суд доходить до висновку, що така зміна має відбуватись за волевиявленням обох сторін, а сама норма не надає одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Тобто продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору, або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (можливість чого передбачена у п.4 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі").

Тобто вказані висновки стосуються підстав та порядку доведення існування форм-мажорних обставин та можливостей врахування таких обставин під час розгляду спору по суті. Натомість, спірні правовідносини сторін виникли у зв`язку з внесенням сторонами змін до договору, а не наявністю форс-мажорних обставин.

Надаючи оцінку підставам внесення змін до договору №154 від 25.09.2024, суди попередніх інстанцій встановили, що безумовною причиною відтермінування сторонами граничних строків виконання робіт за договором підряду № 154 було прийняття 12.12.2024 спільного рішення про внесення змін до проектної документації, в частині включення додаткового обсягу робіт (зокрема: загальнобудівельних та сантехнічних робіт; робіт з опалення та вентиляції приміщень; електромонтажних робіт; робіт пов`язаних з облаштуванням пожежної сигналізації, згідно з наведеним переліком у акті від 12.12.2024 б/н).

Зокрема, у листі відповідача від 04.12.2024 №404 зауважено, що: «…ТОВ «Чернігів Буд» повідомляє про наявність обставин, що не залежать від підрядної організації і які можуть вплинути на строки виконання робіт за договором…», тобто, всупереч доводам прокурора про протилежне, цей лист містить інформацію про наявність обставин, які можуть вплинути на строки виконання робіт по договору.

На кінець грудня 2024 року обсяг виконаних відповідачем робіт складав 88,2% від загального обсягу, про що свідчить довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 20.12.2024 (форми КБ-3).

Обов`язок з виготовлення проектної документації, з урахуванням внесених змін, був покладений на проектну організацію ТОВ «Техексперт», у той час як замовник Відділ освіти, зобов`язаний протягом двох днів з моменту отримання позитивного експертного висновку надати генпідрядній організації ТОВ «Чернігів Буд», затверджену проектну документацію (з внесеними до неї змінами), що була прийнята Товариством лише 27.03.2025 згідно з актом приймання-передачі технічної документації від 27.03.2025 б/н.

31.03.2025 відповідач повідомив про завершення виконання будівельних робіт за договором підряду № 154 та про направлення для розгляду та перевірки актів виконаних робіт по договору підряду від 25.09.2024 № 154 до КНДІСЕ Міністерства юстицію України (п. 3.2. договору від 14.11.2024 № 234/11-24, вих. 101 від 31.03.2025).

З урахуванням установлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що сторонами правочину, на момент укладення оскаржуваної додаткової угоди, було дотримано вимоги п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», при погодженні продовження термінів виконання робіт на три місяці (до 31.03.2025), враховуючи документальне підтвердження існування об`єктивних обставин (незалежних від волі замовника та підрядної організації), що зумовили відтермінування виконання підрядних робіт, зокрема: прийняття в грудні 2024 року спільного рішення про включення додаткового обсягу робіт до проектної документації, що не був передбачений сторонами при укладенні первісного договору. Водночас, наведене не спричинило ані зміну характеру робіт, ані збільшення загальної вартості цих робіт за договором.

При цьому судами відхилено долучені прокурором до відповіді на відзив: завдання на коригування (затверджене замовником 20.02.2025 згідно з договором на виконання робіт від 19.02.2025 №32) та акт на додаткові роботи б/н б/д на суму 52 904,51 грн як такі, що є проміжними документами, складеними в ході виконання договору підряду №154, та не передбачають всього додаткового обсягу запланованих робіт, що погоджені сторонами наприкінці грудня 2024 року, за результатами виробничої наради, проведеної 12.12.2024.

До того ж судами обох інстанцій зазначено, що прокурор самостійно визначив, що безумовною причиною укладення додаткової угоди до договору слугував лист від ТОВ «Чернігів Буд» від 19.12.2024 № 426, у якому міститься така причина внесення змін до договору підряду як: вимушений простій у роботі через систематичні повітряні тривоги, об`єктивна ситуація щодо працівників підприємства, задіяних на виконанні робіт у зв`язку з постановою КМУ від 22.11.2024 №1332 «Про питання бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», зі змінами, внесеними постановою КМУ від 29.11.2024 №1362.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність прокурором наявності правових підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України, для визнання недійсним у судовому порядку додаткової угоди від 23.12.2024 № 1 до договору підряду від 25.09.2024 № 154.

При цьому колегія суддів також відхиляє посилання прокурора на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.02.2025 у справі № 916/747/24, від 12.03.2025 у справі № 924/524/24, від 05.02.2025 у справі № 902/202/24, від 28.01.2025 у справі № 910/173/23, від 21.01.2025 у справі № 916/4982/23, від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21, від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18, оскільки у цих справа Верховним Судом досліджувалося питання правильності застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» у старій редакції) (істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю), а не п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім цього, судом апеляційної інстанції правильно відхилені посилання прокурора на норми ст.ст. 42, 44 ГК України, як і доводи останнього про те, що товариство як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи із Відділом освіти договір підряду саме у період дії воєнного стану усвідомлював як кінцеву дату виконання робіт, достатній період та об`єктивні умови, за яких роботи мали виконуватись, оскільки на момент укладання договору підряду вже існували такі передбачувані обставини як часті оголошення сигналів повітряної тривоги в Чернігівській області. Незалежно від того, що підприємництвом є господарська діяльність, яка здійснюється на власний ризик, чинне цивільне, господарське, а також спеціальне законодавство (яким є Закон України «Про публічні закупівлі») передбачає можливість внесення змін до договору, як і до зобов`язань, які виникли на підставі договору. Під час судового розгляду було встановлено, що сторони, скориставшись наданими їм правами змінили умови договору у спосіб, що відповідає п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також відхилені апеляційним господарським судом доводи прокурора про те, що результати спільної наради, проведеної 12.12.2022 носили суто формальний характер, оскільки жодні роботи по коригуванню проекту чи виконанню робіт на об`єкті - не проводились. А судом першої інстанції встановлено, що за наслідками спільної наради було внесено зміни до проектної документації, тобто відбулось її коригування.

Суд апеляційної інстанції також відхилив доводи прокурора про те, що роботи, проведені за наслідками коригування проектної документації не є складними, так як виконувались протягом кількох днів, а тому, за доводами прокурора, такі коригування не потребували додаткових трьох місяців, на які було подовжено строк виконання договору підряду. Так, зміна строків основного договору враховувала у тому числі строк виконання Відділом освіти дій, спрямованих на власне коригування проектної документації, а також дій відповідача, виконання яких було погоджено спільною нарадою.

Відтак, враховуючи відсутність правових підстав для визнання недійсною угоди № 1 від 23.12.2024 до договору підряду № 154 від 25.09.2024, суди дійшли правильних висновків про відмову у задоволенні вимог прокурора про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 889 149,97 грн.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання прокурора на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах:

- від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 (спір стосувався стягнення заборгованості за договором оренди майна, виселення з нежитлового приміщення та зобов`язання відповідача передати позивачам ключі від нежитлового приміщення);

- від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 (спір стосувався розірвання договору оренди приміщення для розміщення в ньому аптечного закладу);

- від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 (спір стосувався стягнення коштів за порушення строків поставки за договором поставки);

- від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 (спір стосувався стягнення коштів через неналежне виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на купівлю-продаж природного газу;

- від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 (спір стосувався стягнення коштів через неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки);

- від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21 (спір стосувався стягнення коштів через неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки) з огляду на неподібність правовідносин у зазначених спорах та справі № 927/282/25.

Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі. Верховний Суд також констатує, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з положеннями ч. 2 ст. 300 ГПК

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ст. 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що прокурором у касаційній скарзі не вказано стосовно якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання її застосування у подібних правовідносинах, а також попередніми судовими інстанціями достеменно встановлені у цій справі обставини, і фактично доводи скаржника в цій частині зводяться до надання іншої оцінки доказам, наявним у матеріалах справи, що з огляду на визначені у ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не належить до повноважень Верховного Суду, а тому підстав для надання правового висновку немає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, які зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до положень ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки в ході касаційного розгляду не було виявлено неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушень норм процесуального права в межах підстав касаційного оскарження, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у касаційному провадженні також не має, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржені постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів підлягають залишенню без змін.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржені судові рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2025 у справі № 927/282/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.