Рішення від 08.07.2025 по справі 921/296/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 липня 2025 року м.Тернопіль Справа № 921/296/25 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Дідур А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ

до відповідача-1 Заліщицької міської ради, м.Заліщики Чортківського району Тернопільської області

відповідача-2 Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради, м.Заліщики Чортківського району Тернопільської області

про стягнення 104 813,88 грн,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача-1: не з`явився;

відповідача-2: не з`явився.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Акціонерне товариство "Укртелеком", м. Київ звернулося 13.05.2025 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Заліщицької міської ради, м.Заліщики Чортківського району Тернопільської області та Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради, м.Заліщики Чортківського району Тернопільської області, у якому просить суд солідарно стягнути з відповідачів 104 813,88 грн вартості телекомунікаційних послуг наданих в період з 01.01.2021 по 31.12.2024 пільговій категорії населення, що проживає на території Заліщицької територіальної громади

Позивач вказує, що ним як оператором телекомунікаційних систем згідно закону у заявленому періоді надано пільговим категоріям населення телекомунікаційні послуги. Фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією законів про соціальний захист, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Видатки на пільги з послуг зв`язку віднесені до видатків місцевих бюджетів згідно з пунктом 20-4 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України.

Заліщицька міська рада є головним розпорядником бюджетних коштів, а Управління соціального захисту розпорядником нижчого рівня та відповідає за ведення обліку пільговиків, тому ці органи мають нести солідарну відповідальність за невиконання зобов`язань з відшкодування витрат позивача на надання послуг зв"язку пільговими категоріям споживачів; обов`язок органів місцевого самоврядування відшкодовувати такі витрати існує, навіть якщо у місцевому бюджеті не були передбачені кошти на ці цілі. При цьому, обов`язок компенсувати витрати виникає не з договірних відносин, а безпосередньо із законів України, якими надаються пільги.

Надіслані відповідачу щомісячно засобами поштового зв"язку та на електронну адресу листи з поіменними та зведеними категоріями пільг розрахунками видатків на відшкодування витрат, акти звіряння розрахунків за надані послуги на пільгових умовах відповідач не оформив, не надав інформацію щодо розбіжностей в частині загальної кількості пільговиків або розміру пільг, відтак, понесені позивачем витрати, не відшкодував.

Оскільки відсутність необхідних коштів у боржника не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, просив позов задоволити. Також зазначив, що строк позовної давності на звернення до суду продовжений на строк дії карантину та зупинений на строк дії воєнного стану.

Заперечення відповідача-1.

Заліщицька міська рада вважає позовні вимоги АТ «Укртелеком» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, опираючись на такі основні аргументи.

У Законі, що передбачає надання пільг на телекомунікаційні послуги, відсутнє положення про солідарне виконання зобов`язань з оплати заборгованості за надані послуги.

Верховний Суд у постанові від 07.08.2023 у справі № 922/1418/22 виснував правову позицію, за якою стороною зобов`язання з компенсації витрат за надані пільговим категоріям громадян послуги зв`язку є держава, а не орган місцевого самоврядування. Таким чином, покладення обов`язків з відшкодування цих витрат на органи місцевого самоврядування є помилковим.

Соціальні виплати за надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян відносяться до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування і мають супроводжуватись відповідним фінансуванням з боку держави, оскільки держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування та фінансово їх підтримує.

Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Належним представником держави є той суб`єкт, який визначений законом про державний бюджет головним розпорядником бюджетних коштів. Якщо такого розпорядника немає, то ним слід вважати Кабінет Міністрів України.

Таким чином, Заліщицька міська рада не може бути боржником за заявленими вимогами, а задоволення позову за рахунок відшкодування витрат з місцевого бюджету можливе лише за наявності субвенцій з державного бюджету.

Вважає, що Заліщицька міська рада може бути відповідачем у спірних правовідносинах лише у випадку укладення відповідного договору з оператором або прийняття рішення радою про відшкодування пільг, а також за наявності можливості здійснювати такі витрати з бюджету. Відшкодування витрат на послуги зв`язку є правом, а не обов`язком ради у цьому випадку.

Вказує, що даний позов пред`явлено до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо строку позовної давності, то міською радою зазначено, що незважаючи на законодавче продовження та зупинення перебігу строку позовної давності на час дії карантину та воєнного стану, АТ «Укртелеком» мало можливість звернутися з претензійними листами у 2021-2024 роках, а також подати позов до суду, оскільки дія карантину не перешкоджала цьому.

Заперечення відповідача-2.

Управління соціального захисту позовні вимоги вважає необґрунтованими, посилаючись, зокрема на такі доводи.

Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначає державні соціальні гарантії як встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, пенсій, допомог, пільг тощо. Державні гарантії включають забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах для окремих категорій громадян. Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств та соціальних фондів. Пільги на послуги зв`язку для відповідних категорій громадян визначені низкою законів України. Фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цих законів, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Встановлення додаткових до законодавчо встановлених гарантій щодо соціального захисту населення є власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, які фінансуються виключно з місцевого бюджету або благодійних надходжень.

Видатки на інші програми у галузі соціального захисту та забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, належать до видатків Державного бюджету України. Відсутність затвердженого переліку таких програм Кабінетом Міністрів України не звільняє державу від здійснення видатків.

Позивачем надано телекомунікаційні послуги на підставі закону, а не згідно рішення органу місцевого самоврядування; доказів прийняття таких рішень радою не надано.

Обов`язок відшкодовувати пільги, запроваджені державою, виникає у органу місцевого самоврядування лише за наявності субвенцій з держбюджету або прийняття органом місцевого самоврядування програм щодо такого фінансування. Покладення обов`язків з відшкодування витрат на послуги зв`язку пільговим категоріям громадян на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава.

Вважає, що Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради не може бути боржником за таким зобов`язанням, оскільки не є належним відповідачем, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Оскільки заміна неналежного відповідача визначена ч. 2 ст. 48 ГПК України, в заяві без номера від 01.07.2025 (вх.№4785 від 01.07.2025) відповідач-2 просив суд здійснити заміну неналежного відповідача-2 у справі на належного (без зазначення органу, який має відповідати за спірними зобов`язаннями).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 30.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 24.06.2025, в кому оголошувалася перерва до 08.07.2025.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом доставлення судової кореспонденції до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.

Заліщицька міська рада у клопотанні без номера від 08.07.2025 (вхідний номер 4952 від 08 липня 2025 року) просила суд здійснити розгляд справи за відсутності її представника.

Представник Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом доставлення судової кореспонденції до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.

Оскільки неявка учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи, а брати участь у судовому засіданні є правом сторони, з огляду на достатність доказів, подання сторонами заяв по суті спору, у яких висловлено кожною стороною правову позицію щодо цього спору, суд вважає за можливе розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі наявних у справі доказів та зміст спірних правовідносин.

Акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором електронних комунікацій (до 01.01.2022 оператор телекомунікацій) і включено до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (раніше - операторів, провайдерів телекомунікацій) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, інших законодавчих актів України.

В Україні діє Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 за № 117 «Про Реєстр осіб, які мають право на пільги», з метою удосконалення обліку цих осіб.

Обов`язок надання послуг зв`язку населенню на пільгових умовах передбачено Законом України «Про телекомунікації», Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», Законом України «Про охорону дитинства» та Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Відповідно до наведених законодавчих актів України, надання телекомунікаційних послуг жителям територіальної громади міста Заліщики Чортківського району Тернопільської області, які мають право на пільги, є обов`язком позивача.

З матеріалів справи слідує, що в період з 01.01.2021 по 31.12.2024 АТ «Укртелеком» надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суму 104813,88 грн, зокрема: в січні 2021 року - 74 абонентам на суму 2754 грн 43 коп., у лютому 2021 року - 97 абонентам на суму 4354 грн - 46 коп., в березні 2021 року - 90 абонентам на суму 33002 грн 70 коп., у квітні 2021 року - 89 абонентам на суму 3293 грн 97 коп., у травні 2021 року - 86 абонентам на суму 3179 грн 13 коп., у червні 2021 року - 84 абонентам на суму 30 24 грн 61 коп., у липні 2021 року - 79 абонентам на суму 3197 грн 92 коп., у серпні 2021 року - 74 абонентам на суму 2900 грн 62 коп., у вересні 2021 року - 71 абоненту на суму 2881 грн 22 коп., у жовтні 2021 року 69 абонентам на суму 2784 грн 06 коп., у листопаді 2021 року - 62 абонентам на суму 2 537 грн 50 коп., у грудні 2021 року - 59 абонентам на суму 2391 грн 18 коп., у січні 2022 року - 55 абонентам на суму 2946 грн 95 коп., у лютому 2022 року - 51 абоненту на суму 2698 грн 71 коп., у березні 2022 року - 51 абоненту на суму 2693 грн 95 коп., у квітні 2022 року - 52 абонентам на суму 2727 грн 32 коп., у травні 2022 року - 48 абонентам на суму 2526 грн 45 коп., у червні 2022 року - 45 абонентам на суму 217 грн 85 коп., у липні 2022 року - 42 абонентам на суму 223 грн 88 коп., у серпні 2022 року - 41 абоненту на суму 2172 грн 59 коп., у вересні 2022 року - 41 абоненту на суму 2162 грн, у жовтні 2022 року - 41 абоненту на суму 2172 грн 59 коп., у листопаді 2022 року - 41 абоненту на суму 2860 грн 66 коп., у грудні 2022 року - 40 абонентам на суму 2795 грн 50 коп., у січні 2023 року - 37 абонентам на суму 2522 грн 27 коп., у лютому 2023 року - 35 абонентам на суму 2380 грн, у березні 2023 року - 34 абонентам на суму 2380 грн, у квітні 2023 року - 34 абонентом на суму 2331 грн, у травні 2023 року - 33 абонентам на суму 2305 грн 50 коп., у червні 2023 року - 32 абонентам на суму 2695 грн 25 коп., у липні 2023 року - 29 абонентам на суму 1738 грн 93 коп., у серпні 2023 року - 21 абоненту на суму 1752 грн 50 коп., у вересні 2023 року - 21 абоненту на суму 1774 грн 29 коп., у жовтні 2023 року - 27 абонентам на суму 1321 грн 87 коп., у листопаді 2023 року - 19 абонентам на суму 1591 грн 24 коп., у грудні 2023 року - 18 абонентам на суму 1520 грн 82 коп., у січні 2024 року - 19 абонентам на суму 1235 грн 11 коп., у лютому 2024 року - 16 абонентам на суму 1261 грн 53 коп., у березні 2024 року - 14 абонентам на суму 1365 грн, у квітні 2024 року - 14 абонентам на суму 1270 грн 75 коп., у травні 2024 року - 12 абонентами на суму 1042 грн, у червні 2024 року - 12 абонентам на суму 1 127грн 75коп., у липні 2024 року - 13 абонентам на суму 1 195грн 16коп., у серпні 2024 року - 12 абонентам на суму 1170 грн, у вересні 2024 року - 12 абонентам на суму 1170 грн, у жовтні 2024 року - 11 абонентам на суму 1053грн 64коп., у листопаді 2024 року - 10 абонентам на суму 942 грн 51 коп., у грудні 2024 року - 10 абонентам на суму 965 грн 56 коп.

Позивач щомісяця надсилав Заліщицькій міській громаді Тернопільської області (відповідачу-1 у справі) на паперових та електронних носіях (у форматі DВF) розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на оплату послуг зв`язку, для звіряння та здійснення розрахунків за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах, акти звіряння розрахунків, а також супроводжувальні листи до них, що підтверджується описами вкладення в цінні листи.

Факт надання послуг та фактичне споживання їх споживачами, які користуються такими пільгами, підтверджується розрахунком боргу та Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (а.с.35-65, 100-140, 213-236 тому 1, а.с13-36, 73-90, 126-145, 183-196, 221-244 тому 2, а.с.49 тому 3).

Міністерство соціальної політики України та Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві листами №10575/0/2-23/56 від 01.08.2023, №1939/0/290-24/56 від 20.05.2024 та №2600-0703-5/70099 від 03.04.2024 повідомили позивача, що органи соціального захисту населення мають доступ до інформації, що міститься в Реєстрі осіб, які мають право на пільги та можливість верифікувати дані про пільговиків для компенсації наданих пільговикам телекомунікаційних послуг, у формі набору даних, що раніше були у формі №1-пільга та що володільцем і розпорядником Реєстру є Міністерство соціальної політики України.

Форма №1-пільга була затверджена наказом Мінсоцполітики №100 від 21 квітня 2003 року, що втратив чинність згідно з наказом Мінсоцполітики №332 від 5 грудня 2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Укртелеком» помісячно направляв Заліщицькій міській громаді на паперових та електронних носіях (у форматі DВF) розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на оплату послуг зв`язку, для звіряння та здійснення розрахунків за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах, акти звіряння розрахунків, про що свідчать супровідні листи №02_46І000/Т від 05.03.2021 (а.с.66-68, том 1), №03_46І000/ від 05.04.2021, №04_46І000/Т від 05.05.2021, №05_46І000/Т від 05.06.2021, №05_46І000/Т від 05.07.2021, №07_46І000/Т від 05.08.2021, №08_46І000/Т від 06.09.2021, №82і250/58-2619 від 06.10.2021, №82і250/58-3163 від 06.11.2021, №82і250/58-3650 від 06.12.2021, №82і250/58-172 від 06.01.2022 (а.с.69-88, том 1), №82і250/58-578 від 06.02.2022, №82і250/58-917 від 06.03.2022, №82і250/58-1255 від 06.04.2022, №82і250/58-1406 від 06.05.2022, №82і250/58-1459 від 06.06.2022, №82і250/58-1749 від 06.07.2022, №82і250/58-2068 від 06.08.2022, №82і250/58-2209 від 06.09.2022, №82і250/58-2494 від 06.10.2022, №82і250/58-2721 від 06.11.2022 (а.с.237-521, том 1), №82і250/58-2938 від 06.12.2023, №82і250/58-168 від 06.01.2023, (а.с.1-4, том 2), №82і250/58-459 від 31.01.2023, №82і250/58-738 від 06.03.2023, №82і250/58-883 від 06.04.2023, №80D482.04-20/35 від 06.05.2023, №80D482.04-43/35 від 06.06.2023, №80D482.04-63/35 від 30.06.2023, №80С914.012-22/35 від 06.08.2023, №80С914.012-37/35 від 06.09.2023, №80С914.012-63/35 від 06.10.2023, №80С914.012-90/35 від 06.11.2023, №80С914.012-116/35 від 06.12.2023, №80С914.012-148/35 від 06.01.2024 (а.с.91-114, том 2), №80С914.012-159/35 від 06.02.2024, №80С914.012-179/35 від 06.03.2024, №80С914.012-179/35 від 06.04.2024, №80С914.012-236/35 від 06.05.2024, №80С914.012-266/35 від 06.06.2024, №80С914.012-289/35 від 06.07.2024, №80С914.012-307/35 від 06.08.2024, №80С914.012-335/35 від 06.09.2024, №80С914.012-349/35 від 06.10.2024, №80С914.012-374/35 від 06.11.2024, №80С914.012-424/35 від 06.12.2024, №80С914.012-435/35 від 06.01.2025 (а.с.197-220, том 3) та описи вкладення до поштової кореспонденції (а.с.189-199 тому 1, а.с.5-12, 51-60, 115-125 тому 2, а.с.18-30, 44-46 тому 3), рекомендовані поштові повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.90-99 тому 1), Списки згрупованих відправлень за формою №103А (а.с.141-188 тому 1, а.с.37-50, 146-168, 245-250 тому 2, а.с.1-17 тому 3).

Як зазначає АТ "Укртелеком", належним чином оформлені та підписані Акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги за відповідний період позивачу не повернуто. Дана обставина відповідачем-1 теж не заперечується.

Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за спірний період, містили відомості, за якими можливо ідентифікувати особу, перелік її пільг, період їх отримання, місце проживання особи, ідентифікаційний код, розмір пільги тощо, а також розрахунки щодо нарахованих сум, зведені по видам пільг.

07.03.2025 (згідно з описом вкладення у конверт, фіскальним чеком від 07.03.2025 та Списку згрупованих відправлень №3156) позивач звернувся до Заліщицької міської ради з претензією №80С310/СЦ/ВИХ/223 від 07.03.2025, у якій повідомив, що товариством в період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2024 року надано мешканцям Заліщицької територіальної громади телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на загальну суму 104 813 грн 88коп., що підтверджується поіменними та зведеними за категоріями пільг Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за спірний період та актами звіряння розрахунків і, оскільки Заліщицька міська рада є органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси Заліщицької міської громади і здійснює від її імені та її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування в розумінні статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також є розпорядником коштів місцевого бюджету, вимагало відшкодувати витрати на послуги зв`язку, надані пільговим категоріям громадян, які проживають на території громади, в розмірі 104 1813 грн 88 коп.

Дана претензія отримана Заліщицькою міською радою 11.03.2025, що підтверджується результатом відстеження пересилання поштового відправлення оператором поштового зв`язку Ат «УКРПОШТА» №0505267716867 від 07.03.2025, утім залишена без відповіді та задоволення.

Не відшкодування витрат, понесених АТ "Укртелеком" за надані телекомунікаційні послуги, стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Водночас, позивач вказує на солідарний обов`язок відповідачів відшкодувати вартість наданих телекомунікаційних послуг, з огляду на те, що єдиним органом, уповноваженим здійснювати повноваження щодо реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення на території Заліщицької територіальної громади є Заліщицька міська рада та її структурний підрозділ - Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради.

З метою створення сприятливих умов для соціального захисту населення Заліщицької територіальної громади Заліщицькою міською радою за наслідками розгляду звернення Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради № 01-08/11 від 12.07.2022 на двадцять першій сесії 28 вересня 2022 року прийнято рішення №4064 «Про внесення змін до рішення сесії від 11.08.2021 №1858 «Про внесення змін та затвердження в новій редакції комплексної програми «Соціального захисту населення на 2021-2025 роки». Основним завданням Комплексної програми соціального захисту населення на 2021-2025 роки є посилення соціального, медичного захисту всіх вразливих категорій населення громади та створення сприятливих умов для їх життєдіяльності, захист їхніх прав, наданих Конституцією та законами України. Відповідальними виконавцями цієї Програми визначено: 1)Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради 2) виконавчий комітет Заліщицької міської ради 3) Заліщицьку міську раду. Програма спрямована на вирішення проблемних питань через недостатнє фінансування з державного бюджету, що потребує залучення коштів місцевого бюджету.

На думку позивача, Заліщицька міська рада, будучи ініціатором розроблення Програми «Соціального захисту населення на 2021-2025 роки», залучила до співпраці Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради, визначивши останнього відповідальним за виконання даної Програми. До компетенції Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Заліщицької територіальної громади і через Заліщицьку міську раду у співпраці з Управлінням соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради держава діє у спірних правовідносинах та саме вони зобов`язані проводити розрахунки з позивачем як суб`єктом, що надає послуги зв`язку особам, які мають пільги з їх оплати.

У листі №03-06/12 від 1 липня 2025 року фінансовим управлінням Заліщицької міської ради повідомлено, що за період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2024 року місцевому бюджету Заліщицької міської ради не виділялися державні субвенції для відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Норми та джерела права, які застосовані судом при вирішенні спору.

Згідно ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У статтях 19, 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (у редакції, чинній станом на момент існування спірних правовідносин) законодавець визначив, що пільги щодо сплати послуг зв`язку та критерії їх надання визначаються виключно законом України. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку.

Відповідно до пункту 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 №1280-IV споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295, передбачено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Обов`язок надання послуг зв`язку населенню на пільгових умовах передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про жертви нацистських переслідувань"; Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про охорону дитинства", Законом України «Про основи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», якими встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку для відповідних категорій осіб.

В перелічених законах закріплені норми, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії, якими встановлено безумовний обов`язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян, якому кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Відповідно до частин 1, 4 та 5 статті 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ та організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Залучення підприємствами, установами, організаціями соціально-культурного, житлово-комунального, побутового обслуговування, закладами охорони здоров`я та освіти коштів з додаткових джерел фінансування, не заборонених законом, не є підставою для зменшення бюджетного фінансування відповідно до нормативів.

За нормами статті 81 Бюджетного кодексу України міжбюджетні відносини - відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України. Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Відповідно до статей 82-85 Бюджетного кодексу України видатки бюджетів поділяються на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;

2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов`язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.

Видатки, визначені п.1 частини 1 статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки, визначені пунктами 2 і 3 частини 1 статті 82 цього Кодексу здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України. Відповідні органи державної влади забезпечують здійснення видатків, визначених п.1 частини 1 статті 82 цього Кодексу.

Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу.

Держава може передати органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов`язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89-91 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України.

Видатки з фінансування пільг з наданням послуг зв`язку за змістом ст.ст.82, 83 Бюджетного кодексу України відносяться до видатків бюджету місцевого самоврядування і трансферти з Державного бюджету є лише одним з можливих засобів забезпечення видатків місцевого бюджету.

Отже, обставина наявності/відсутності субвенцій державного бюджету на фінансування відповідних видатків місцевих бюджетів не впливає у спірних правовідносинах з оператором зв`язку ані на його право на отримання відповідних відшкодувань, ані на джерело таких відшкодувань - кошти місцевого бюджету. Своєю чергою, питання надання відповідних субвенцій для фінансування видатків місцевого бюджету є вже аспектом міжбюджетних відносин між відповідними органами суб`єктів владних повноважень, стороною яких (відносин) позивач не є.

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках відповідного бюджету, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань в світлі правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішеннях по справам «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 та «Бакалов проти України» від 30.11.2004р.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг населення Заліщицької громади є Управління соціального захисту Заліщицької міської ради, а отже і відшкодування витрат понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, повинно здійснювати останнє.

Суд відхиляє вимоги позивача, заявлені до Заліщицької міської ради як помилкові, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Повноваження органів місцевого самоврядування поділяються на власні (самоврядні) та делеговані (ст.143 Конституції України, ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Здійснення зазначених соціальних виплат відносяться саме до делегованих повноважень і мають супроводжуватись відповідним фінансуванням з боку держави, як того вимагають положення ч. 3 ст. 142 Конституції України, відповідно до якої держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення (п. "а" ч. 1 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Тобто, встановлення органами місцевого самоврядування додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення є власними повноваженнями, які мають фінансуватися виключно з місцевого бюджету.

Зазначене повністю відповідає положенням ч. 3 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" щодо права органів місцевого самоврядування встановлювати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Водночас, як вже зазначалося вище, відповідно до пп. "є" п. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених п. 5 ч. 2 ст. 67-1 цього Кодексу) належать видатки на інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно, суд погоджується з доводами відповідача-1 та зазначає, що покладання обов`язків з відшкодування спірних витрат на послуги зв`язку пільговим категоріям громадян на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи. Вказане підтверджується наступним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1101 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення (далі - Порядок № 1101).

Пунктами 2, 3 Порядку № 1101 (в редакції, чинній у спірний період ) визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: Нацсоцслужба (в частині виплати грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги пакунок малюка); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Новою редакцією Порядку (набрала чинності з 01.01.2023), головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за напрямами, зазначеними у підпунктах 1-10 пункту 4 цього Порядку, є Рада міністрів Автономної Республіки Крим та структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 5 цього Порядку розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними у пункті 4 цього Порядку, здійснюється головним розпорядником бюджетних коштів за пропозиціями регіональних органів соціального захисту населення на підставі поданих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за встановленими формою та строками Мінсоцполітики даних, сформованих виходячи з прогнозної кількості отримувачів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг, установлених розмірів відповідних виплат, а також з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.

З 01.01.2023 року розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними в пункті 4 цього Порядку, здійснюється Мінсоцполітики відповідно до потреби у видатках, сформованої на підставі пропозицій розпорядників нижчого рівня та наявних даних у базах даних державного підприємства Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, а також з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.

Пунктами 7-9 Порядку № 1101 (в редакції, яка діяла в 2021, 2022 році) визначено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення подають щомісяця: до 25 числа регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на наступний місяць; до 8 числа заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на поточний місяць.

Регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отримані від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення та не пізніше ніж протягом двох робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену заявку за встановленою ним формою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Мінсоцполітики після надходження від регіональних органів соціального захисту населення узагальнених заявок щодо виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення.

Відповідний порядок дій розпорядників бюджетних коштів щодо здійснення виплат визначений і в п. 6 Порядку № 1101, чинному з 01.01.2023.

Таким чином, забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Заліщицької територіальної громади, у спірний період належить до компетенції регіонального органу соціального захисту населення -Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради, оскільки саме Управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики.

Держава, на виконання функції з соціального захисту населення, встановила певним категоріям осіб пільги з оплати послуг зв`язку та взяла на себе зобов`язання компенсувати втрати доходів операторів телекомунікаційних послуг, понесені ними внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів.

Належним представником держави у спірних правовідносинах є той суб`єкт, який визначений законом про державний бюджет головним розпорядником бюджетних коштів, прийнятим законодавцем у році, що відповідає спірному періоду, за який понесені позивачем витрати за надання послуг зв`язку пільговим категоріям громадян підлягають компенсації.

Відповідна правова позиція з питань встановлення соціальних пільг і гарантій та суб`єктів, які зобов`язані фінансувати такі пільги, наведена в численних постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 904/138/21, від 01.02.2022 у справі №904/141/20, від 27.07.2022 у справі №904/7875/21, від 09.06.2023 у справі №916/3938/21, №922/1418/22 від 07.08.2023, №916/2523/22 від 28.09.2023 та зводиться до того, що пільги, введені законами України, мають компенсуватися з державного бюджету з огляду на їх введення органом державної влади, і саме держава, як замовник послуг, є боржником у цих правовідносинах.

Відтак, суд вважає, що стороною зобов`язання з компенсації витрат позивачу за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян є держава, а тому Заліщицька міська рада не може бути боржником за таким зобов`язанням.

Задоволення позову за рахунок видатків місцевих бюджетів було б можливим лише за наявності субвенцій із державного бюджету місцевому бюджету на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України.

Отже, визначений позивачем відповідач - Заліщицька міська рада є неналежним відповідачем у цьому спорі, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Щодо вимог, котрі заявлено до відповідача-2 як солідарного боржника.

З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі Положення №117).

Згідно п. 3 цього Положення структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма "1 - пільга" затверджується Мінсоцполітики; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Отже, відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів, уповноваженими органами, які здійснюють облік осіб, що мають право на пільги, збирають, систематизують і зберігають інформацію щодо зазначених осіб, а також забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати, й ведуть Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Виконавчим органом Заліщицької міської ради з питань соціального захисту є Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради, яке є йому підзвітне та підконтрольне.

Розглянувши звернення Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради № 01-08/11 від 12 липня 2022 року, Заліщицька міська рада рішенням №4064 від 28 вересня 2022 року внесла зміни в рішення № 1858 від 11 серпня 2021 року «Про внесення змін та затвердження в новій редакції комплексної програми «Соціального захисту населення на 2021-2025 роки», виклавши Комплексну програму «Соціального захисту населення на 2021-2025 роки» в новій редакції.

Основним завданням Комплексної програми соціального захисту населення на 2021-2025 роки є посилення соціального, медичного захисту всіх вразливих категорій населення громади, та створення сприятливих умов для їх життєдіяльності, захист їхніх прав, наданих Конституцією та законами України. Цією Програмою визначено відповідальним виконавцем Програми Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради, виконавчий комітет Заліщицької міської ради, Заліщицьку міську раду. Програма спрямована на вирішення проблемних питань, в тому числі і недостатнє фінансування даних витрат із державного бюджету, що потребує залучення коштів місцевого бюджету.

Таким чином, зокрема Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради визначено відповідальним за виконання даної Програми.

До компетенції Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Заліщицької територіальної громади.

Листами №10575/0/2-23/56 від 01.08.2023, №1939/0/290-24/56 від 20.05.2024 Мінсоцполітики надано роз`яснення АТ «Укртелеком», що у програмному комплексі Єдиної інформаційної системи соціальної сфери надано доступ органам соціального захисту населення до інформації, яка міститься в Реєстрі осіб, які мають право на пільги, як частини Єдиного соціального реєстру, для проведення верифікації осіб, які мають право на пільги за формою, попередньо узгодженою з ПАТ «Укртелеком», для компенсації наданих пільговикам телекомунікаційних послуг. Атрибути даних в такій формі відповідають набору даних, що раніше були у формі 1-пільга.

В свою чергу, Головне Пенсійне управління Пенсійного Фонду України повідомило листом №2600-0703-5/70099 від 03.04.2024, що органам пенсійного фонду не надано доступ Мінсоцполітики до Реєстру осіб, які мають право на пільги.

З наведеного вбачається, що Управлінню делеговано повноваження щодо соціального захисту, котрі підтверджені рішеннями міської ради щодо призначення розпорядником коштів за програмами соціального захисту, підпунктом 6 пункту «б» статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування», Положенням № 117.

Тому, належним відповідачем у справі про відшкодування витрат оператора телекомунікацій за пільги з оплати послуг зв`язку, надані пільговикам на території Заліщицької територіальної громади є Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради.

В силу закону, зокрема пункту 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації", пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року №295, позивач несе обов"язок надавати послуги зв`язку населенню, яким встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку для відповідних категорій осіб на пільгових умовах.

АТ "Укртелеком" має пред`являти вимоги про відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян, виключно до виконавчих органів місцевого самоврядування (наприклад, до управлінь праці та соціального захисту населення, фінансових управлінь тощо), які є безпосередніми розпорядниками бюджетних коштів для цих цілей.

Вимога солідарного обов`язку по вказаних зобов"язаннях спрямована до ради та до Управління як її виконавчого органу, є необґрунтованою. Це пов`язано з тим, що саме виконавчий орган є головним розпорядником коштів місцевого бюджету, який відповідає за реалізацію програм соціального захисту населення, у тому числі за відшкодування пільг.

Разом з тим, судом з`ясовано, що позивачем щомісячно складалися Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період надання послуг з 01.01.2021 по 31.12.2024, котрі направлялися не Управлінню соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради як самостійній державній установі, наділеній відповідними повноваженнями в сфері соціального захисту населення, а Заліщицькій міській раді; і ця обставина жодною із сторін не заперечується.

У судовому процесі сторона, яка заявляє вимогу про стягнення коштів, зобов`язана довести обґрунтованість своїх вимог.

Відсутність доказів направлення відповідачу-2 Розрахунків видатків позбавляє позивача (надавача послуг) ключового доказу, який підтверджує надання ним послуг конкретним пільговим категоріям громадян; обсяг та вартість цих послуг; законність виникнення заборгованості, а також не підтверджує, що даний обов`язок був скерований до Управління як уповноваженого органу та що останньому було відомо про наявність заборгованості .

Державні та місцеві кошти, які спрямовуються на відшкодування пільг, є бюджетними коштами. Їх використання підлягає суворому контролю.

Подання Розрахунків є необхідним для належного адміністрування процесу відшкодування, перевірки правильності нарахувань та запобігання нецільовому використанню коштів.

Відсутність належним чином оформлених та поданих розрахунків (звітів) є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку на пільгових умовах. Суд відзначає, що надавач послуг повинен довести не лише факт надання послуг, а й їх обсяг та вартість, а також те, що він виконав всі передбачені нормативними актами умови для отримання відшкодування, зокрема щодо подання звітності. Крім того, претензія також не надсилалася відповідачу-2 у справі (а.с. 50, 51 том ІІІ), а лише Заліщицькій міській раді.

Таким чином, долучені до справи докази направлення Розрахунків видатків, актів звіряння розрахунків особі, яка як встановлено судом, не має відповідати за відшкодування витрат на надані послуги пільговим категоріям громадян, є неналежними доказами; такі не можуть розцінюватися як докази дотримання позивачем вимог закону на обґрунтування факту надання послуг конкретним пільговим категоріям громадян, їх обсягу та вартості.

При цьому суд зауважує, що адресат - Заліщицька міська рада та Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради є окремими самостійними юридичними особами, а тому надіслання розрахунків та Актів міській раді тобто особі, яка не є належним відповідачем у справі, не може підтверджувати забезпечення позивачем та виконання відповідачем- 2 вимог Порядку № 1101 та Положення № 117 про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, в частині вчинення алгоритму дій спрямованих на звірку осіб, що мають пільги, подання заявок регіональним структурним підрозділам щодо потреб в бюджетних коштах для оплати послуг окремим категоріям населення та проведення відповідних розрахунків.

Окрім того, вказані поштові рекомендовані листи, що долучені як докази направлення та отримання Розрахунків та Актів саме Управлінням соціального захисту не можуть підтверджувати їх отримання останнім, адже такі надіслані за неналежною адресою: вул.С.Бандери, 40, м.Заліщики, (а.с. 18-30 том ІІІ) в той час як юридичною адресою Управління, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є інша адреса: вул.С.Бандери, 15Б, м.Заліщики (а.с.159 том ІІІ).

Щодо заявленого Управлінням клопотання про заміну відповідача у справі, суд зазначає, що заміна неналежного відповідача належним здійснюється виключно за заявою відповідача, що визначено ч.2 ст.48 ГПК України, в силу якої, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Разом з тим, в процесі розгляду даної справи, позивачем не заявлялися клопотання про заміну неналежного відповідача, належним.

Також, процесуальний закон не надає суду право з власної ініціативи (тобто без клопотання позивача) замінювати неналежного відповідача.

Якщо позивач не скористався своїм правом на заміну неналежного відповідача, а суд під час розгляду справи встановить, що позов пред`явлено до особи, яка не повинна відповідати за позовом, то суд відмовляє у задоволенні позову саме до цього неналежного відповідача. Це є прямим наслідком принципу диспозитивності господарського процесу, згідно з яким сторони самостійно визначають предмет і підстави позову, а також коло відповідачів.

З урахуванням наведеного, з огляду на відсутність клопотання позивача про заміну сторони відповідача, у задоволенні заяви Управління без номера від 01.07.2025 (вх.№4785 від 01.07.2025) суд відмовляє.

Щодо строку позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України).

Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом наведених норм, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

У даній справі не подано заяви про застосування строку позовної давності, натомість відповідач заперечував щодо можливості позивача звернутися з позовом в межах визначеного законом строку до суду, відтак, враховуючи, що позовні вимоги судом визнано необґрунтованими, заяви про застосування строку позовної давності не подано, підстав для вирішення даного питання у суду немає.

Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені в ст. 14, ч. 4 ст. 74 ГПК України, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши подані докази, оцінивши такі на предмет їх належності, допустимості згідно норм ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, з урахуванням встановлених обставин справи та діючого законодавства, дійшов висновку про те, що Заліщицька міська рада у спірних правовідносинах є неналежним відповідачем у справі, а заявлений до Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради позов є не підтвердженим документально та необґрунтованим, з огляду на недоведеність розміру заборгованості, вартості наданих послуг на пільгових умовах, відсутності доказів надіслання Розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, Актів звірки та відсутність доказів їх підписання Управлінням, узгодження суми заборгованості; у спірних правовідносинах відсутній солідарний обов"язок щодо відшкодування витрат позивача на послуги зв"язку.

На підставі викладеного та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у справі.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 48, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 127, 129, 219, 220, 222, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради без номера від 01.07.2025 (вх.№4785 від 01.07.2025) про заміну відповідача, - відмовити.

2. У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Повне рішення складено 14.07.2025.

Суддя Н.О. Андрусик