Постанова від 27.11.2025 по справі 921/296/25

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2025 р. Справа №921/296/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіН.М. Кравчук

І.Ю. Панова,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртелеком" за №80С310/СЦ/ВИХ/748 від 31.07.2025 року (вх.№01-05/2380/25 від 01.08.2025 року)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2025 року (суддя Н.О.Андрусик; повне рішення складено 14.07.2025 року)

у справі №921/296/25

за позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком" (надалі АТ "Укртелеком")

до відповідача-1: Заліщицької міської ради

до відповідача-2: Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради

про стягнення 104 813,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

13.05.2025 року АТ "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Заліщицької міської ради, Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради про стягнення 104813,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в період з 01.01.2021 по 31.12.2024 року надав населенню телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суму 104813,88 грн.

В обґрунтування позову позивач покликається на поіменні та зведені за категоріями пільг розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг та акти звіряння розрахунків за надані населенню телекомунікаційні послуги, які щомісячно надсилались засобами поштового зв`язку та на електронну адресу відповідача, однак відповідач не здійснив відшкодування вказаних витрат.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2025 року у справі №921/296/25 відмовлено у позові.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що АТ «Укртелеком» є оператором електронних комунікацій (до 01.01.2022 оператор телекомунікацій) і включено до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (раніше - операторів, провайдерів телекомунікацій) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, інших законодавчих актів України.

В період з 01.01.2021 по 31.12.2024 АТ «Укртелеком» надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суму 104813,88 грн. Позивач щомісяця надсилав Заліщицькій міській громаді Тернопільської області (відповідачу-1 у справі) на паперових та електронних носіях (у форматі DВF) розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на оплату послуг зв`язку, для звіряння та здійснення розрахунків за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах, акти звіряння розрахунків, а також супроводжувальні листи до них, що підтверджується описами вкладення в цінні листи.

В оскарженому рішенні суд зазначив, що покладання обов`язків з відшкодування спірних витрат на послуги зв`язку пільговим категоріям громадян на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Заліщицької територіальної громади, у спірний період належить до компетенції регіонального органу соціального захисту населення -Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради, оскільки саме Управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики.

Суд констатував, що стороною зобов`язання з компенсації витрат позивачу за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян є держава, а тому Заліщицька міська рада не може бути боржником за таким зобов`язанням, а відтак визначений позивачем відповідач - Заліщицька міська рада є неналежним відповідачем у цьому спорі, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Суд першої інстанції встановив, що Виконавчим органом Заліщицької міської ради з питань соціального захисту є Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради, яке є йому підзвітне та підконтрольне.

Суд також вказав, що до компетенції Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Заліщицької територіальної громади.

Місцевий господарський суд виснував, що належним відповідачем у справі про відшкодування витрат оператора телекомунікацій за пільги з оплати послуг зв`язку, надані пільговикам на території Заліщицької територіальної громади є Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради.

Судом встановлено, що позивачем щомісячно складалися Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період надання послуг з 01.01.2021 по 31.12.2024, котрі направлялися не Управлінню соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради як самостійній державній установі, наділеній відповідними повноваженнями в сфері соціального захисту населення, а Заліщицькій міській раді; і ця обставина жодною із сторін не заперечується.

В оскарженому рішенні суд вказав, що відсутність належним чином оформлених та поданих розрахунків (звітів) є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку на пільгових умовах.

Суд першої інстанції виснував, що долучені до справи докази направлення Розрахунків видатків, актів звіряння розрахунків особі, яка як встановлено судом, не має відповідати за відшкодування витрат на надані послуги пільговим категоріям громадян, є неналежними доказами; такі не можуть розцінюватися як докази дотримання позивачем вимог закону на обґрунтування факту надання послуг конкретним пільговим категоріям громадян, їх обсягу та вартості.

Суд також зауважив, що адресат - Заліщицька міська рада та Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради є окремими самостійними юридичними особами, а тому надіслання розрахунків та Актів міській раді тобто особі, яка не є належним відповідачем у справі, не може підтверджувати забезпечення позивачем та виконання відповідачем- 2 вимог Порядку № 1101 та Положення № 117 про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, в частині вчинення алгоритму дій, спрямованих на звірку осіб, що мають пільги, подання заявок регіональним структурним підрозділам щодо потреб в бюджетних коштах для оплати послуг окремим категоріям населення та проведення відповідних розрахунків.

Також місцевий господарський суд зазначив, що поштові рекомендовані листи, що долучені як докази направлення та отримання Розрахунків та Актів саме Управлінням соціального захисту не можуть підтверджувати їх отримання останнім, адже такі надіслані за неналежною адресою: вул.С.Бандери, 40, м.Заліщики, в той час як юридичною адресою Управління, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є інша адреса: вул.С.Бандери, 15Б, м.Заліщики.

Щодо строку позовної давності суд вказав, що у даній справі не подано заяви про застосування строку позовної давності, натомість відповідач заперечував щодо можливості позивача звернутися з позовом в межах визначеного законом строку до суду, відтак, враховуючи, що позовні вимоги судом визнано необґрунтованими, заяви про застосування строку позовної давності не подано, підстав для вирішення даного питання у суду немає.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що суд не прийняв до уваги, що частиною 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, які разом становлять систему місцевого самоврядування. Вважає, що відносини між Заліщицькою міською Радою і Управлінням соціального захисту щодо реалізації державної соціальної політики у сфері соціального захисту населення виникають з юридичного факту реального забезпечення реалізації державної соціальної політики на території громади через забезпечення оптимального розподілу функцій. Заявляє, що суд не прийняв до уваги те, що кожна територіальна громада, враховуючи особливості своєї структури розробляє власну ефективну форму взаємодії з органом соціального захисту населення районної державної адміністрації, зокрема, компетенцію виконавчих органів (відділів, управлінь) сільської, селищної, міської ради, що можуть створюватися у межах затверджених радами структур та штатів для здійснення повноважень, що належать до їх відання, в тому числі, з питань щодо надання окремим категоріям громадян встановлених законодавством пільг, що визначено Законом України «Про місцеве самоврядування». Вказує на те, що у структурі Заліщицької міської ради є Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради, яке має забезпечувати права громадян на пільги. Зазначає, що отримавши претензію, а також, при отриманні всіх раніше надісланих рахунків та актів за весь період заборгованості, Заліщицька міська рада мала можливість та відповідні законно встановлені повноваження повідомити позивача про належний орган із своєї структури, який наділений відповідними повноваженнями для вирішення питання відшкодування, і який наділений повноваженнями перевірити факти надання послуг конкретним пільговим категоріям громадян, їх обсягу та вартості, підстави для відшкодування, однак претензія була залишена без відповіді. Стверджує, що коли на адресу Заліщицької міської ради надійшла від позивача вимога про відшкодування витрат понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах на загальну суму 104813,88 грн, то ця вимога мала бути скерована до виконання відповідному структурному підрозділу, до повноважень якого входить відповідальність за реалізацію програм соціального захисту населення, у тому числі за відшкодування пільг. Просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2025 року у справі №921/296/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу не погодився з доводами скаржника. Вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що в апеляційній скарзі не наведено жодного доказу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2025 року у справі №921/296/25 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами скаржника та вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що на адресу відповідача-2 позивачем розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг з оплати телефонного зв`язку, не направлялись. Також вказує, що в апеляційній скарзі не наведено жодного доказу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2025 року у справі №921/296/25 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційне провадження у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №921/296/25 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: І.Ю. Панову, Н.М. Кравчук.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2025 року відкрито апеляційне провадження у справі №921/296/25 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2025 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З`ясовуючи обставини стосовно ознайомлення учасників справи з порядком розгляду вказаної справи, суд встановив таке.

Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2025 року про розгляд справи №921/296/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи 18.08.2025 року доставлено до електронних кабінетів сторін у справі, що підтверджується довідками відповідального працівника суду.

Отже, суд вчинив дії щодо належного повідомлення сторін про порядок розгляду справи №921/296/25.

На час ухвалення вказаної постанови від сторін не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртелеком" за №80С310/СЦ/ВИХ/748 від 31.07.2025 року (вх.№01-05/2380/25 від 01.08.2025 року) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2025 року у справі №921/296/25.

При ухваленні вказаної постанови колегія суддів виходить з таких мотивів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд визнав необхідним ухвалити постанову у вказаній справі в межах розумного строку.

Обставини справи

АТ «Укртелеком» є оператором електронних комунікацій (до 01.01.2022 року оператор телекомунікацій) і включено до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (раніше - операторів, провайдерів телекомунікацій) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295, інших законодавчих актів України.

В Україні діє Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року за №117 «Про Реєстр осіб, які мають право на пільги», з метою удосконалення обліку цих осіб.

З матеріалів справи слідує (копії документів), що в період з 01.01.2021 року по 31.12.2024 року АТ «Укртелеком» надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суму 104813,88 грн, зокрема: в січні 2021 року - 74 абонентам на суму 2754 грн 43 коп., у лютому 2021 року - 97 абонентам на суму 4354 грн - 46 коп., в березні 2021 року - 90 абонентам на суму 3302 грн 70 коп., у квітні 2021 року - 89 абонентам на суму 3293 грн 97 коп., у травні 2021 року - 86 абонентам на суму 3179 грн 13 коп., у червні 2021 року - 84 абонентам на суму 3024 грн 61 коп., у липні 2021 року - 79 абонентам на суму 3197 грн 92 коп., у серпні 2021 року - 74 абонентам на суму 2900 грн 62 коп., у вересні 2021 року - 71 абоненту на суму 2881 грн 22 коп., у жовтні 2021 року 69 абонентам на суму 2784 грн 06 коп., у листопаді 2021 року - 62 абонентам на суму 2537 грн 50 коп., у грудні 2021 року - 59 абонентам на суму 2391 грн 18 коп., у січні 2022 року - 55 абонентам на суму 2946 грн 95 коп., у лютому 2022 року - 51 абоненту на суму 2698 грн 71 коп., у березні 2022 року - 51 абоненту на суму 2693 грн 95 коп., у квітні 2022 року - 52 абонентам на суму 2727 грн 32 коп., у травні 2022 року - 48 абонентам на суму 2526 грн 45 коп., у червні 2022 року - 45 абонентам на суму 2117 грн 85 коп., у липні 2022 року - 42 абонентам на суму 2223 грн 88 коп., у серпні 2022 року - 41 абоненту на суму 2172 грн 59 коп., у вересні 2022 року - 41 абоненту на суму 2162 грн, у жовтні 2022 року - 41 абоненту на суму 2172 грн 59 коп., у листопаді 2022 року - 41 абоненту на суму 2860 грн 66 коп., у грудні 2022 року - 40 абонентам на суму 2795 грн 50 коп., у січні 2023 року - 37 абонентам на суму 2522 грн 27 коп., у лютому 2023 року - 35 абонентам на суму 2380 грн, у березні 2023 року - 34 абонентам на суму 2380 грн, у квітні 2023 року - 34 абонентом на суму 2331 грн, у травні 2023 року - 33 абонентам на суму 2305 грн 50 коп., у червні 2023 року - 32 абонентам на суму 2695 грн 25 коп., у липні 2023 року - 29 абонентам на суму 1738 грн 93 коп., у серпні 2023 року - 21 абоненту на суму 1752 грн 50 коп., у вересні 2023 року - 21 абоненту на суму 1774 грн 29 коп., у жовтні 2023 року - 22 абонентам на суму 1321 грн 87 коп., у листопаді 2023 року - 19 абонентам на суму 1591 грн 24 коп., у грудні 2023 року - 18 абонентам на суму 1520 грн 82 коп., у січні 2024 року - 19 абонентам на суму 1235 грн 11 коп., у лютому 2024 року - 16 абонентам на суму 1261 грн 53 коп., у березні 2024 року - 14 абонентам на суму 1365 грн, у квітні 2024 року - 14 абонентам на суму 1270 грн 75 коп., у травні 2024 року - 12 абонентами на суму 1042,95 грн, у червні 2024 року - 12 абонентам на суму 1127грн 75 коп., у липні 2024 року - 13 абонентам на суму 1195грн 16 коп., у серпні 2024 року - 12 абонентам на суму 1170 грн, у вересні 2024 року - 12 абонентам на суму 1170 грн, у жовтні 2024 року - 11 абонентам на суму 1053грн 64 коп., у листопаді 2024 року - 10 абонентам на суму 942 грн 51 коп., у грудні 2024 року - 10 абонентам на суму 965 грн 56 коп.

Факт надання послуг та фактичне споживання їх споживачами, які користуються такими пільгами, підтверджується розрахунком боргу та Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг.

Міністерство соціальної політики України та Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві листами №10575/0/2-23/56 від 01.08.2023 року, №1939/0/290-24/56 від 20.05.2024 року та №2600-0703-5/70099 від 03.04.2024 року повідомили позивача, що органи соціального захисту населення мають доступ до інформації, що міститься в Реєстрі осіб, які мають право на пільги та можливість верифікувати дані про пільговиків для компенсації наданих пільговикам телекомунікаційних послуг, у формі набору даних, що раніше були у формі №1-пільга та що володільцем і розпорядником Реєстру є Міністерство соціальної політики України.

Форма №1-пільга була затверджена наказом Мінсоцполітики №100 від 21.04.2003 року, що втратив чинність згідно з наказом Мінсоцполітики №332 від 05.12.2022 року.

АТ «Укртелеком» помісячно направляв Заліщицькій міській громаді на паперових та електронних носіях (у форматі DВF) розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на оплату послуг зв`язку, для звіряння та здійснення розрахунків за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах, акти звіряння розрахунків, про що свідчать супровідні листи №02_46І000/Т від 05.03.2021 року, №03_46І000/ від 05.04.2021 року, №04_46І000/Т від 05.05.2021 року, №05_46І000/Т від 05.06.2021 року, №06_46І000/Т від 05.07.2021 року, №07_46І000/Т від 05.08.2021 року, №08_46І000/Т від 06.09.2021 року, №82і250/58-2619 від 06.10.2021 року, №82і250/58-3163 від 06.11.2021 року, №82і250/58-3650 від 06.12.2021 року, №82і250/58-172 від 06.01.2022 року, №82і250/58-578 від 06.02.2022 року, №82і250/58-917 від 06.03.2022 року, №82і250/58-1255 від 06.04.2022 року, №82і250/58-1406 від 06.05.2022 року, №82і250/58-1459 від 06.06.2022 року, №82і250/58-1749 від 06.07.2022 року, №82і250/58-2068 від 06.08.2022 року, №82і250/58-2209 від 06.09.2022 року, №82і250/58-2494 від 06.10.2022, №82і250/58-2721 від 06.11.2022 року, №82і250/58-2938 від 06.12.2022 року, №82і250/58-168 від 06.01.2023 року, №82і250/58-459 від 31.01.2023 року, №82і250/58-738 від 06.03.2023 року, №82і250/58-883 від 06.04.2023 року, №80D482.04-20/35 від 06.05.2023 року, №80D482.04-43/35 від 06.06.2023 року, №80D482.04-63/35 від 30.06.2023 року, №80С914.012-22/35 від 06.08.2023 року, №80С914.012-37/35 від 06.09.2023 року, №80С914.012-63/35 від 06.10.2023 року, №80С914.012-90/35 від 06.11.2023 року, №80С914.012-116/35 від 06.12.2023 року, №80С914.012-148/35 від 06.01.2024 року, №80С914.012-159/35 від 06.02.2024 року, №80С914.012-179/35 від 06.03.2024 року, №80С914.012-179/35 від 06.04.2024 року, №80С914.012-236/35 від 06.05.2024 року, №80С914.012-266/35 від 06.06.2024 року, №80С914.012-289/35 від 06.07.2024 року, №80С914.012-307/35 від 06.08.2024 року, №80С914.012-335/35 від 06.09.2024 року, №80С914.012-349/35 від 06.10.2024 року, №80С914.012-374/35 від 06.11.2024 року, №80С914.012-424/35 від 06.12.2024 року, №80С914.012-435/35 від 06.01.2025 року та описи вкладення до поштової кореспонденції (а.с.189-199 тому 1; 51-60 тому 2, а.с.18-30 тому 3), рекомендовані поштові повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.90-99 тому 1), Списки згрупованих відправлень за формою №103А (а.с.141-188 тому 1, а.с.37-50, 146-168, 245-250 тому 2, а.с.1-17 тому 3).

Як вбачається з копії опису вкладення та копії фіскального чеку, наявного у матеріалах справи, 07.03.2025 року позивач звернувся до Заліщицької міської ради з претензією №80С310/СЦ/ВИХ/223 від 07.03.2025 року, у якій повідомив, що товариством в період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2024 року надано мешканцям Заліщицької територіальної громади телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на загальну суму 104813 грн 88коп., що підтверджується поіменними та зведеними за категоріями пільг розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за спірний період, та актами звіряння розрахунків і, оскільки Заліщицька міська рада є органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси міської громади і здійснює від її імені та її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування в розумінні статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також є розпорядником коштів місцевого бюджету, вимагало відшкодувати витрати на послуги зв`язку, надані пільговим категоріям громадян, які проживають на території громади, в розмірі 1041813 грн 88 коп.

Вказана претензія залишена без відповіді.

Матеріали справи містять копію рішення Заліщицької міської ради №4064 від 28.09.2022 року, яким внесено зміни в рішення сесії №1858 від 11.08.2021 року «Про внесення змін та затвердження в новій редакції комплексної програми «Соціального захисту населення на 2021-2025 роки», комплексну програму «Соціального захисту населення на 2021-2025 роки» викласти в новій редакції, а також копію Комплексної програми соціального захисту населення на 2021-2025 роки.

Як вбачається з копії Комплексної програми соціального захисту населення на 2021-2025 роки, розробником програми є Заліщицька міська рада, відповідальним виконавцем програми є Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради, перелік бюджетів, які беруть участь у виконанні програми міський бюджет.

У листах №03-06/112 від 01.07.2025 року фінансовим управлінням Заліщицької міської ради повідомлено, що за період з 01.01.2021 року по 31.12.2024 року місцевому бюджету Заліщицької міської ради не виділялися державні субвенції для відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Невідшкодування витрат, понесених АТ "Укртелеком" за надані телекомунікаційні послуги в спірний період, стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у цій справі.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Статтею 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» унормовано, що державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

За положеннями статті 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.

Згідно із частиною 2, 3 статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

За положеннями частини 1 статті 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про телекомунікації» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно із пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг (які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин) установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Обов`язок надання послуг зв`язку населенню на пільгових умовах передбачено Законом України «Про телекомунікації», Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», Законом України «Про охорону дитинства» та Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Відповідно до наведених законодавчих актів України, надання телекомунікаційних послуг жителям територіальної громади міста Заліщики Чортківського району Тернопільської області, які мають право на пільги, є обов`язком позивача.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За положеннями частини 1, 2 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Частиною 3 статті 143 Конституції України передбачено, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення.

Тобто, встановлення органами місцевого самоврядування додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення є власними повноваженнями, які мають фінансуватися виключно з місцевого бюджету.

Зазначене повністю відповідає положенням ч. 3 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" щодо права органів місцевого самоврядування встановлювати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 2 статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є, зокрема держава Україна.

Згідно із частиною 1 статті 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Підпунктом «є» пункту 9 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України встановлено, що до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи №921/296/25, Заліщицька міська рада не укладала з позивачем договору про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням телекомунікаційних послуг жителям громади на пільгових умовах.

В матеріалах справи наявна копія Комплексної програми соціального захисту населення на 2021-2025 роки, відповідно до змісту якої в згаданому періоді міська рада не встановлювала пільг на відшкодування витрат пільговим категоріям громадян на послуги зв`язку за рахунок місцевого бюджету.

Отже, суд першої інстанції правильно виснував, що покладання обов`язків з відшкодування спірних витрат на послуги зв`язку пільговим категоріям громадян на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1101 затверджений Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

У пункті 1 Порядку № 1101 зазначено, що цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Мінсоцполітики за програмою Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1101 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1474 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення соціального захисту дітей та сім`ї, яким скасовувався Порядок №1101.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

За положеннями пункту 3 Порядку № 1474 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за напрямами, зазначеними у підпунктах 1-10 пункту 4 і пункті 4-1 цього Порядку, є: Рада міністрів Автономної Республіки Крим та структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення), центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри з нарахування та здійснення соціальних виплат).

За змістом пункту 5 Порядку № 1101 розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними у пункті 4 цього Порядку, здійснюється головним розпорядником бюджетних коштів за пропозиціями регіональних органів соціального захисту населення на підставі поданих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за встановленими формою та строками Мінсоцполітики даних, сформованих виходячи з прогнозної кількості отримувачів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг, установлених розмірів відповідних виплат, а також з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.

Відповідно до пункту 5 Порядку 1474 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними в пункті 4 цього Порядку, здійснюється Мінсоцполітики відповідно до потреби у видатках, сформованої на підставі пропозицій розпорядників нижчого рівня та наявних даних у базах даних державного підприємства Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, а також з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 1101 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення подають щомісяця: до 25 числа регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на наступний місяць; до 8 числа заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на поточний місяць.

За змістом пункту 8 Порядку № 1101 регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отримані від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення та не пізніше ніж протягом двох робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену заявку за встановленою ним формою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

У відповідності до пункту 9 Порядку № 1101 Мінсоцполітики після надходження від регіональних органів соціального захисту населення узагальнених заявок щодо виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення.

За приписами пункту 6 Порядку 1474 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетні кошти загального фонду спрямовуються: регіональним органам соціального захисту населення за напрямами, зазначеними у підпунктах 1-10, 13, 14 пункту 4 цього Порядку, - на підставі узагальнених заявок щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомоги, грошового забезпечення, винагороди, оплати витрат та оплати послуг окремим категоріям населення, поданих місцевими органами соціального захисту населення та центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат.

Місцеві органи соціального захисту населення та центри з нарахування та здійснення соціальних виплат подають щомісяця до 25 числа на наступний місяць та до 8 числа на поточний місяць регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомоги, грошового забезпечення, оплати витрат та оплати послуг окремим категоріям населення, крім виплати одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України Мати-героїня.

Регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отримані від місцевих органів соціального захисту населення та центрів з нарахування та здійснення соціальних виплат заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомоги, грошового забезпечення, винагороди, оплати витрат та оплати послуг окремим категоріям населення та не пізніше ніж протягом двох робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену заявку за встановленою таким Міністерством формою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Мінсоцполітики не пізніше п`яти робочих днів після надходження від регіональних органів соціального захисту населення узагальнених заявок щодо виплати деяких видів допомоги, винагород, грошового забезпечення, оплати витрат та оплати послуг окремим категоріям населення перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення.

Регіональні органи соціального захисту населення не пізніше наступного робочого дня перераховують бюджетні кошти на рахунки місцевим органам соціального захисту населення та центрам з нарахування та здійснення соціальних виплат.

Місцеві органи соціального захисту населення та центри з нарахування та здійснення соціальних виплат протягом двох робочих днів перераховують бюджетні кошти на рахунки одержувачів деяких видів допомоги, винагород, оплати послуг, грошового забезпечення, відкриті в установі уповноваженого банку, або через виплатні об`єкти АТ Укрпошта.

Враховуючи вищеописані норми, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Заліщицької територіальної громади, у спірний період належить до компетенції регіонального органу соціального захисту населення -Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради, оскільки саме Управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики.

Держава, на виконання функції з соціального захисту населення, встановила певним категоріям осіб пільги з оплати послуг зв`язку та взяла на себе зобов`язання компенсувати втрати доходів операторів телекомунікаційних послуг, понесені ними внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів.

Належним представником держави у спірних правовідносинах є той суб`єкт, який визначений законом про державний бюджет головним розпорядником бюджетних коштів, прийнятим законодавцем у році, що відповідає спірному періоду, за який понесені позивачем витрати за надання послуг зв`язку пільговим категоріям громадян підлягають компенсації.

У цій справі суд першої інстанції правильно врахував правові позиції щодо застосування норм права з питань встановлення соціальних пільг і гарантій та суб`єктів, які зобов`язані фінансувати такі пільги, наведені у постановах Верховного Суду: від 20.01.2022 у справі №904/138/21, від 01.02.2022 у справі №904/141/20, від 27.07.2022 у справі №904/7875/21, від 09.06.2023 у справі №916/3938/21, №922/1418/22 від 07.08.2023, №916/2523/22 від 28.09.2023 про те, що пільги, введені законами України, мають компенсуватися з державного бюджету, з огляду на їх введення органом державної влади, і саме держава, як замовник послуг, є боржником у цих правовідносинах.

Місцевий господарський суд правильно вказав, що стороною зобов`язання з компенсації витрат позивачу за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян є держава, а тому Заліщицька міська рада не може бути боржником за таким зобов`язанням.

Колегія суддів звертає увагу суду на те, що задоволення позову за рахунок видатків місцевих бюджетів було б можливим лише за наявності субвенцій із державного бюджету місцевому бюджету на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України.

У листах №03-06/112 від 01.07.2025 року фінансовим управлінням Заліщицької міської ради повідомлено, що за період з 01.01.2021 року по 31.12.2024 року місцевому бюджету Заліщицької міської ради не виділялися державні субвенції для відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Отже, суд першої інстанції правильно виснував, що визначений позивачем відповідач - Заліщицька міська рада є неналежним відповідачем у цьому спорі, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Суд встановив, що Виконавчим органом Заліщицької міської ради з питань соціального захисту є Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради, яке є йому підзвітне та підконтрольне.

До компетенції Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Заліщицької територіальної громади.

Таким чином, належним відповідачем у справі про відшкодування витрат оператора телекомунікацій за пільги з оплати послуг зв`язку, надані пільговикам на території Заліщицької територіальної громади є Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради.

Судом встановлено, що позивачем щомісячно складалися Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період надання послуг з 01.01.2021 по 31.12.2024, котрі направлялися не Управлінню соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради як самостійній державній установі, наділеній відповідними повноваженнями в сфері соціального захисту населення, а Заліщицькій міській раді, і ця обставина жодною із сторін не заперечується.

Відсутність доказів про надсилання відповідачу-2 належним чином оформлених та поданих розрахунків (звітів) є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку на пільгових умовах.

Долучені до справи докази направлення Розрахунків видатків, актів звіряння розрахунків особі, яка як встановлено судом, не має відповідати за відшкодування витрат на надані послуги пільговим категоріям громадян, є неналежними доказами; такі не можуть розцінюватися як докази дотримання позивачем вимог закону на обґрунтування позовних вимог.

Заліщицька міська рада та Управління соціального захисту та надання соціальних послуг Заліщицької міської ради є окремими самостійними юридичними особами, а тому надіслання розрахунків та Актів міській раді, тобто особі, яка не є належним відповідачем у справі, не може підтверджувати забезпечення позивачем та виконання відповідачем- 2 вимог Порядку № 1101 та Положення № 117 про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, в частині вчинення алгоритму дій, спрямованих на звірку осіб, що мають пільги, подання заявок регіональним структурним підрозділам щодо потреб в бюджетних коштах для оплати послуг окремим категоріям населення та проведення відповідних розрахунків.

З приводу доводів апеляційної скарги про те, що отримавши вимогу, а також, при отриманні всіх рахунків та актів за весь період заборгованості, Заліщицька міська рада мала можливість та відповідні законно встановлені повноваження повідомити позивача про належний орган із своєї структури, який наділений відповідними повноваженнями для вирішення питання відшкодування, і який наділений повноваженнями перевірити факти надання послуг конкретним пільговим категоріям громадян, їх обсягу та вартості, підстави для відшкодування колегія суддів зазначає, що пасивна поведінка відповідача-1 у цих питаннях не може слугувати безумовною підставою для задоволення позовних вимог, оскільки, як зазначено вище, в матеріалах справи №921/296/25 відсутні докази щодо укладення Заліщицькою міською радою договору з позивачем про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням телекомунікаційних послуг жителям громади на пільгових умовах, а також з наданої копії Комплексної програми не вбачається, що міською радою було встановлено та передбачено пільги, спрямовані на відшкодування витрат пільговим категоріям громадян на послуги зв`язку.

Отже, враховуючи встановлені у цій справі обставини та наведені у постанові мотиви, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову, а доводи апелянта не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Щодо позовної давності апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В оскарженому рішенні суд зазначив, що за змістом наведених норм, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Оскільки суд відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог у справі № 921/296/25 з підстав їх необґрунтованості, тому в цьому випадку питання про застосування позовної давності не вирішується.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалено у відповідності до норм матеріального і процесуального права, із з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2025 року у справі №921/296/25.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 10 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 8, 86, 114, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртелеком" за №80С310/СЦ/ВИХ/748 від 31.07.2025 року (вх.№01-05/2380/25 від 01.08.2025 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2025 року у справі №921/296/25 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяН.М. Кравчук

СуддяІ.Ю. Панова