Постанова

від 16.01.2008 по справі 8/278-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/278-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"16" січня 2008 р.                                                           Справа № 8/278-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Хом'якової В.В. при секретарі Шульженко Г. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна торговельна компанія "Шаг"

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні  

про  визнання нечинним податкового повідомлення - рішення.

За участю представників сторін:

від позивача - Саюшкіна Н.І., дов. від 12.07.07;

від відповідача - ГДПІ Тосік Н.І. дов.№15413/9/10-105 від 28.12.07.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна торговельна компанія "Шаг" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2007 року № 0003742301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 438833 грн. 33 коп., прийняте Державною податковою інспекцією у м. Херсоні за наслідками акту перевірки ТзОВ від 15 червня 2007 року № 1465/23-7/33824067.

          Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні". Як випливає зі статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що органи державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень.

          Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки та інші платежі, застосовують до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом. Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - визначають податкові зобов'язання у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

          Статтею 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено перелік контролюючих органів. За приписами підпункту 2.1.4, пункту 2.1 статті 2 цього ж Закону податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

          Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно –правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

          Враховуючи, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, і Законами України "Про державну податкову службу в Україні" та "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на нього покладено функцію донарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) то відповідно до приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір є компетенцією суду адміністративної юрисдикції.

          Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

          Позивач зазначає, що в акті перевірки підставою зменшення суми бюджетного відшкодування вказано  неможливість перевірити постачальників позивача, які не знаходяться за своїми юридичними адресами. Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з пп. 7.5.1 Закону N 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Факт оплати продукції  позивачем податкова інспекція не заперечує. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).  Позивач має належним чином оформлені податкові накладні, незнаходження  підприємства за юридичною адресою не тягне за собою таких наслідків, як визнання податкових накладних недійсними. ДПІ має право  донарахувати податкове зобов'язання, якщо  дані перевірки діяльності платника податків свідчать  про заниження податкових зобов'язань, а не дані  про  діяльність його контрагентів.

         Відповідач (Державна податкова інспекція  у м. Херсоні)  проти позову заперечує, вказуючи на те, що ТОВ "Будівельна Торговельна компанія «Шаг»заявляє до відшкодування ПДВ, доводячи лише сплату коштів постачальнику по господарським операціям за відсутності надходження коштів у вигляді ПДВ до бюджету, а для належних підстав відшкодування ПДВ потрібна така умова, як опосередковане надходження коштів до бюджету через контрагентів - у вартості ціни придбаного товару, та шляхом сплати контрагентами ПДВ до бюджету. Податок на додану вартість, сплачений позивачем в ціні придбання,  залишився  у продавців товарів, до бюджету не надійшов. Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону „Про податок на додану вартість” платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Податкові накладні, виписані постачальниками позивача, оформлені неналежним чином, так як містить недостовірну інформацію стосовно юридичної адреси підприємства. Таким чином, податкові накладні не відповідають вимогам п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ і не може бути підставою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту товариства.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін в судовому засіданні, суд -

в с т а н о в и в:

          ТОВ «БТК «Шаг»зареєстровано як юридична особа  07.10.05, з 28 листопада 2005 року є  платником ПДВ. З 06 по 15 червня 2007 року  фахівцями податкової інспекції у м. Херсоні була проведена невиїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «БТК «Шаг»за грудень 2006 року –лютий 2007 року.

          Актом перевірки встановлено порушення пп.7.2.1 п. 7.2, п.п.7.4.5 п.7.4  Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР, а саме: завищення у періоді, що перевіряється, суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з державного бюджету на 438833 грн. 33 коп., в тому числі :

          - у грудні 2006 року на 146833 грн. 32 коп.,  

          - у січні 2007 року на суму 215666 грн. 67 коп.,

          - у лютому 2007 року на суму 76333 грн. 34 коп.

          На підставі акту перевірки  ДПІ у м.Херсоні перевірки  від 15 червня 2007 року № 1465/23-7/33824067 відносно позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2007 року № 0003742301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 438833 грн. 33 коп.

          Посадові особи ДПІ встановили, що згідно декларації з ПДВ за грудень 2006 року позивач задекларував до відшкодування з бюджету 419741 грн. в рахунок  зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.  Податкова інспекція встановила, що позивач в листопаді 2006 року придбав будівельні матеріали (ДСП, МДФ, ламінат, папір тощо) вартістю 1317000 грн. у ТОВ «Самруна»м. Миколаїв. Постачальник видав позивачу податкові накладні, часткова оплата продукції підтверджена платіжним дорученням на суму 317000 грн. (ПДВ за операцією купівлі складає 52833 грн. 33 коп.) Згідно листа ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 10 квітня 2007 року на запит відповідача повідомлено, що  ТОВ «Самруна»не знаходиться за юридичною адресою м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 17, кв. 8.

          В листопаді 2006 року позивач придбав будівельні матеріали (ламінат, ДВП) у приватного підприємства «Аннет»м. Миколаїв на загальну суму 50000 грн. (ПДВ 8333 грн. 33 коп.),  поставка оплачена. Такий постачальник відсутній за юридичною адресою м. Миколаїв, вул. Нікольська, 48, що було виявлено податковою міліцією в грудні 2006 року.  місцезнаходження директора Простякова Є.В., який виписав податкову накладну, податкова міліція не може встановити. Свідоцтво платника ПДВ даного підприємства анульовано 06.06.07. За жовтень 2006 року підприємство звітувало з показниками господарської діяльності.

          07.11.06 позивач придбав  будівельні матеріали  (двері, меблева фурнітура, панелі) у ПП «Шев»на загальну суму 130000 грн. ( ПДВ 21666, 66 грн.),  товар повністю оплачений. Даний постачальник також не  знаходився за юридичною адресою м. Миколаїв, вул. Робоча, 1/55, за вересень-грудень 2006 року ПП „Шев” звітувало до податкової інспекції з показниками господарської діяльності.

          06.11.06 позивач придбав будівельні матеріали ДВП, МДФ,у  ТОВ «Транскорн»вартістю 384000 грн. (ПДВ 64000 грн.), продукція оплачена. ТОВ „Транскорн” є платником ПДВ з 28.03.06. Відповідь  ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва свідчить про те, що  ТОВ «Транскорн»не знаходиться з грудня 2006 року за юридичною адресою м. Миколаїв, вул. Слікатна, 283, кв.19, директор Гоцуленко О.О. розшукується, остання звітність здана в податкову інспекцію за грудень 2006 року.

          Згідно з декларацією з ПДВ січня 2007 року позивач  задекларував суму бюджетного відшкодування 422515 грн. В січні 2007 року позивач придбав будівельні матеріали у ТОВ «Самруна»вартістю 1300000 грн., оплачено  500000 грн.  (ПДВ 83333 грн. 33 коп.), у ПП «Шев»будівельні матеріали вартістю 1309000 грн., оплачено  409000 грн. (ПДВ 68166,67 грн.) В грудні позивач також придбав будівельні матеріали  у ТОВ Інвест-Трейдінг Груп» вартістю 385000 грн. (ПДВ 64166, 67 грн.), товар оплачений. ТОВ «Інвест-Трейдінг Груп»в свою чергу не є виробником товарів,  купило бумагу будівельну у ТОВ «Компанія «Євробуд»вартістю 383170 грн. (ПДВ 63861,67 грн.) В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Компанія «Євробуд»відсутнє за своєю юридичною адресою з лютого 2007 року. За даними ДПІ  у Заводському районі м. Миколаєва ТОВ „Компанія „Євробуд” (код ЄДРПОУ 30460092) зареєстровано як юридична особа 06.07.99, юридична адреса м. Миколаїв, вул.. Морехідна, 14, засновником, директором та головним бухгалтером є Ганчо Ала Федорівна, за січень 2007 року товариство звітувало з показниками господарської діяльності.

          За декларацією з ПДВ лютого 2007 року позивач задекларував до відшкодування з бюджету 152667 грн. В лютому 2007 року позивач здійснював закупівлю будівельних матеріалів у ТОВ «Компанія «Євробуд»на суму  1249000 грн., оплачено частково в розмірі 229000 грн. ( ПДВ 38166,67 грн.) Також купив у  ТОВ «Інвест-Трейдінг Груп»будматеріали  вартістю 229000 грн. (ПДВ 38266,67 грн.), останнє не є виробником товарів, а придбало будматеріали у  ТОВ «Компанія «Євробуд»за 175650 грн. (ПДВ 29275 грн.)   вартість 383170 грн. (ПДВ 63861,67 грн.)

          Відповідач надав суду  довідку  від 11.10.2007 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Компанія „Євробуд”, з якої вбачається, що фактично товариство знаходиться за адресою м. Миколаїв, вул. Декабристів, 19, кв. 10, тоді як юридична адреса м. Миколаїв, вул. Морехідна, 14. ДПІ вказано, що в січні-лютому 2007 року Компанія „Євробуд” поставило позивачу товари за податковими накладними № 8 від 04.01.07 на загальну суму  229000 грн. ( в т.ч. ПДВ 38166,67 грн.), № 9 від 04.01.07 на загальну суму 651575,22 грн. ( в т.ч. ПДВ 108595,87 грн.), № 33 від 12.01.07 на загальну суму 368424,78 грн. ( в т.ч. 61404,13 грн., № 54 від 01.02.07 на суму 925000  грн. (в т.ч. 154166,67 грн.), № 55 від 01.02.07 на суму 297037 грн. (в т.ч. ПДВ 49506, 17 грн.) Реалізовану продукцію (будівельні матеріали) одержував директор ТОВ „БТК „Шаг” Біленець Ю.В., транспортування товару та вантажні роботи проводились позивачем та за рахунок ТОВ БТК „Шаг” Товар оплачений повністю. ТОВ Компанія „Євробуд” є посередником, одержувало товари від ПП „Джеймстоун” м. Миколаїв та від ПП „Магда” с. Благодатне Миколаївської області. Також відповідач надав суду докази надіслання запитів щодо проведення зустрічних перевірок ПП „Магда” та  ПП „Джеймстоун”.  

          Суд зупиняв провадження у справі для завершення зустрічних перевірок контрагентів позивача до виробника по ланцюгам ТОВ БТК „Шаг” - ТОВ „Компанія „Євробуд”- ПП „Джеймстоун”, ТОВ БТК „Шаг” - ТОВ „Компанія „Євробуд”-  ПП „Магда”, ТОВ БТК „Шаг” - ТОВ «Інвест-Трейдінг Груп»- ТОВ „Компанія „Євробуд”.

          ДПІ  не надано доказів проведення зустрічної перевірки ПП „Джеймстоун” м. Миколаїв щодо підтвердження сплати податків при продажу ТОВ „Компанія „Євробуд” будівельних матеріалів в січні 2001 року на загальну суму 1220463,28 грн. (ПДВ 203410, 55 грн.) Що стосується іншого постачальника ТОВ „Євробуд” - ПП „Магда”,  Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція надала матеріали про те, що  ПП „Магда” до листопада 2005 року подавало декларації з ПДВ з показниками, що свідчать про відсутність господарської діяльності, а з  листопада 2005 року по  березень 2006 року взагалі не подає декларації з ПДВ, відсутнє за своєю юридичною адресою, фактичне місцезнаходження підприємства не встановлено. Господарським судом Миколаївської області 13.11.2006 року порушена справи про визнання ПП „Магда” банкрутом за ознаками ст. 52 Закону України „Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, 12 грудня 2006 року ПП „Магда” визнано банкрутом.

          Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

          Згідно з пп.  7.4.1 п.  7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на  додану  вартість"  податковий кредит звітного періоду  складається  із  сум  податків,  сплачених  (нарахованих) платником  податку  у  звітному  періоді  у  зв'язку  з придбанням товарів (робіт,  послуг),  вартість  яких  відноситься  до  складу валових витрат виробництва (обігу). Пункт 7.5  статті  7  Закону  визначає  дату виникнення права  платника  податку  на  податковий  кредит  датою здійснення першої з таких подій: або дату списання  коштів  з  банківського  рахунку  платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);     або дату отримання податкової накладної,  що  засвідчує  факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

        Право на  податковий  кредит  у  товариства виникло з моменту перерахування коштів на рахунок своїх постачальників  і  підтверджено  отриманими від  них  податковими  накладними.  Згідно пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону „Про податок на додану вартість” особа-продавець, зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту.

          Згідно з 7.7.1 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового  періоду  та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

          На думку відповідача, з якою суд погоджується, крім обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, необхідна така обов'язкова підстава як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Податок з операцій купівлі-продажу товарів позивач сплачує в ціні придбання  своїм постачальникам, а ті, в свою чергу, відображають відповідні суми податку в податкових зобов'язаннях декларацій з ПДВ. За пунктом 1.3. статті 1 названого Закону платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Докази нарахування та сплати ПДВ контрагентами позивача (постачальниками), докази  віднесення нарахованої суми ПДВ  до податкового зобов'язання відповідної декларації з ПДВ. відсутні у зв'язку з незнаходженням контрагентів ТОВ БТК „Шаг” за юридичними адресами. Тому доказів  перерахування до бюджету суми ПДВ, яку позивач сплатив  ТОВ „Самруна”, ПП Аннет”, ПП „Шев”, ТОВ „Транскорн”  в ціні придбання товарів, не було на момент перевірки та на момент  розгляду справи судом.  

          Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету слідує з поняття "податку", його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття "платника податку" як особи, що згідно Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Саме з цих норм визначається зміст надмірності сплати податку як надмірного його надходження до бюджету, ще й тому, що саме така надмірність має бути серед підстав повернення коштів з бюджету. Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", джерелом бюджетного відшкодування податку на додану вартість є суми цього податку, зараховані до Державного бюджету. ДПІ не має можливості через недобросовісність контрагента позивача (відсутність за місцем знаходження) перевірити факт відображення ними у відповідних податкових періодах суми ПДВ в податкових деклараціях, та відповідну сплату до бюджету ПДВ. Тільки після проведення перевірки з питання обґрунтованості відшкодування ПДВ ДПІ у м. Херсоні може підтвердити факт надмірної сплати податку. Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не із самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товарів, які платником оплачені. Якщо контрагенти не сплатили ПДВ  з спірних операцій з позивачем,  у позивача відсутнє право вимагати бюджетне відшкодування.

          Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим,  обставина сплати контрагентами позивача ПДВ із спірних операцій не може бути  доказана відповідачем, оскільки ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень на певній території не має впливу на контрагентів позивача, що знаходяться  та зареєстровані в інших областях, до того ж  відсутні за своїми юридичними адресами. Саме позивач мав стосунки безпосередньо з даними юридичними особами при отриманні товарів в значних розмірах, оформленні бухгалтерських та податкових документів, спілкуванні посадових та матеріально-відповідальних осіб. Але позивач не надав суду  будь-яких доказів того, що його контрагенти  є добросовісними платниками податків, сплатили ПДВ,  врахований в ціні товарів, до бюджету.

          Для застосування органами державної податкової служби при здійсненні контролю за правомірністю заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами ДПА України розроблені та затверджені наказом ДПА України від 18 серпня 2005 р. N 350  Методичні рекомендації  щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Відповідач діяв у відповідності до цих рекомендацій, дійшовши до висновку про  зменшення суми бюджетного відшкодування.

          На підставі викладеного, у відповідача були відсутні законні підстави для підтвердження правомірності заявленого позивачем податку на додану вартість до бюджетного відшкодування. За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по зменшенню  бюджетного відшкодування за грудень 2006 року на 146833,32 грн. по таким постачальникам як „Самруна”, ПП Аннет”, ПП „Шев”, ТОВ „Транскорн”, за січень 2007 року на 83333.33 грн.  по ТОВ „Самруна”, та 68166,67 грн. по ПП „Шев”. Суд звертає увагу позивача на те, що його не позбавлено остаточно права на бюджетне відшкодування, рішення про відмову в бюджетному відшкодуванні не приймалось, а було  тільки зменшено бюджетне відшкодування. Отже, при розшуку контрагентів позивача та проведенні їх зустрічних перевірок податковими органами, право на бюджетне відшкодування позивача може бути підтверджено. Вини позивача в тому, що податкова інспекція не має можливості здійснити зустрічні перевірки його постачальників немає, тому фінансові санкції до нього не були застосовані.

          Що стосується  дії податкової інспекції по виключенню з податкового кредиту сум ПДВ за операціями купівлі-продажу, які здійснив позивач з  ТОВ «Інвест-Трейдінг-Груп»м. Миколаїв та ТОВ «Компанія «Євробуд», на думку суду, претензій до цих постачальників позивача у податкових органів немає,  суми податкового кредиту позивача кореспондуються з податковими зобов'язаннями цих постачальників, відомостей про невключення ними  сум ПДВ до декларацій з ПДВ також немає. Та обставина, що  контрагенти позивача в свою чергу придбавали товари у третіх осіб, місцезнаходження яких невідомо, або податкові органи за якихось причин не мають можливості здійснити зустрічні перевірки цих юридичних осіб, не повинно впливати на формування податкового кредиту позивача, оскільки він безпосередньо не мав стосунків з постачальниками своїх контрагентів, і ніяким чином не може впливати на господарські взаємовідносини, учасником яких він не є.    

          За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

          Суд відносить на позивача судові витрати (з судового збору) у справі.

          У судовому засіданні 16 січня 2008 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено присутніх у судовому засіданні представників сторін про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Керуючись ст. 94, 161, 163 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

              1.Позов задовольнити частково. Визнати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у М. Херсоні від 26 червня 2007 року №0003742301/0 нечинним в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007 року на суму 64166грн. 67коп., за лютий 2007 року 76333 грн. 34 коп.

           2. В решті позову відмовити.

        3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

          4. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя                                                                  В.В. Хом'якова

Постанову складено у повному обсязі

    та підписано 17 січня 2007 року.