Ухвала

від 13.08.2013 по справі 8/278-ап-07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2013 р. м. Київ К-41159/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року

у справі № 8/278-АП-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна торговельна компанія «Шаг»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна торговельна компанія «Шаг» (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003742301/0 від 26 червня 2007 року.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 16 січня 2008 року позов задоволено частково. Визнано податкове повідомлення-рішення № 0003742301/0 від 26 червня 2007 року нечинним в частині зменшення ТОВ «БТК «Шаг» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 року в розмірі 64 166,67 грн. та за лютий 2007 року в розмірі 76 333,34 грн. В решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з придбання будівельних матеріалів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Трейдінг-Груп-М» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євробуд» з огляду на те, що у податкового органу відсутні претензії до цих постачальників, а суми податкового кредиту ТОВ «БТК «Шаг» кореспондуються з податковими зобов'язаннями вказаних суб'єктів господарювання.

Поряд з цим Господарський суд Херсонської області дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні законні підстави для підтвердження обґрунтованості включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Самруна», Приватним підприємством «Аннет», Приватним підприємством «Шев» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транскорн» у зв'язку з відсутністю матеріалів зустрічних перевірок вказаних контрагентів.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач та відповідач оскаржили її в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Херсоні залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ТОВ «БТК «Шаг» задоволено. Постанову Господарського суду Херсонської області від 16 січня 2008 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003742301/0 від 26 червня 2007 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та прийняття нового - про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «БТК «Шаг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006 року, січень 2007 року, лютий 2007 року, за результатами якої складено акт № 1465/23-7/33824067 від 15 червня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003742301/0 від 26 червня 2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 438 833,33 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, непідтверджених податковими зобов'язаннями контрагентів.

Вказаний висновок податковим органом зроблено з огляду на неможливість проведення зустрічних перевірок постачальників ТОВ «БТК «Шаг», оскільки вони відсутні за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаних у контрагентів товарно-матеріальних цінностей, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних на його адресу особами, які мають статус платників податку на додану вартість.

Фактичне здійснення господарських операцій контролюючим органом під сумнів не поставлено та будь-яких доказів на підтвердження обізнаності позивача про можливість порушення податкового законодавства ТОВ «Самруна», ПП «Аннет», ПП «Шев», ТОВ «Транскорн», ТОВ «Інвест-Трейдінг-Груп-М» та ТОВ «Компанія «Євробуд» не надано.

При цьому слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, а також від їх перебування за юридичною адресою, оскільки питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

А тому, якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або мінімізували свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, однак не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності факту реального вчинення господарських операцій та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Муравйов О.В.