Рішення від 16.07.2025 по справі 760/15287/24

Справа №760/15287/24

Провадження №2-др/760/149/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Бережної С.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача Мосійчук А.П.,

Гадашової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача - адвоката Шумської Н. І., про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний автотранспортний науково - дослідний і проектний інститут», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний автотранспортний науково - дослідний і проектний інститут», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року у справі №760/15287/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний автотранспортний науково - дослідний і проектний інститут», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, - задоволено; визнано незаконним та скасовано наказ Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» по особовому складу від 14.05.2024 №57-ВК «Про застосування дисциплінарного стягнення»; стягнуто з Державного підприємства «Державний автотранспортний науково - дослідний і проектний інститут» на користь ОСОБА_1 1 211,20 грн. судового збору сплаченого за подання позову.

04 липня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Шумської Н. І., про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду у цивільній справі. Вказана заява обгрунтована наступним. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 02.07.2025 у справі №760/15287/24 задоволено позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний автотранспортний науково - дослідний, і проектний інститут», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги що предмета спору: Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення. Визнано незаконним та скасовано наказ Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» по особовому складу від 14.05.2024 №57-ВК «Про застосування дисциплінарного стягнення». До ухвалення судового рішення, а саме 05.08.2024 представником позивача через систему «Електронний суд» подано до Солом`янського районного суду міста Києва заяву про надання можливості подати докази про понесені судові витрати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України. Позивачем понесені судові витрати у розмірі 42 392 грн. (сорок дві тисячі триста дев`яносто дві гривні), що підтверджується детальним описом наданих послуг професійної правової (правничої) допомоги від 04.07.2025, актом від 04.07.2025 про надані послуги на професійну правову (правничу) допомогу адвоката за Договором від 18.07.2023 року №4/18/07/23 по справі №760/15287/24 з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, витягом з Договору від 18.07.2023 №4/18/07/23 про надання правової (правничої) допомоги, квитанцією до прибуткового касового ордера №4 від 04.07.2025. На підставі викладеного вище просив ухвалити додаткове рішення у справі №760/15287/24, яким стягнути з Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут», ЄДРПОУ 01527695, місцезнаходження: 03113, м. Київ, проспект Берестейський, 57, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований адреса проживання: АДРЕСА_1 , витрати понесені на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 42 392 грн. (сорок дві тисячі триста дев`яносто дві гривні).

07 липня 2025 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали заяви передані судді Тесленко І.О.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

09 липня 2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення щодо розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги. Вказані запереченя обгрунтовані наступним. Проаналізувавши документи представника Позивача, що додані до заяви про ухвалення додаткового рішення по справі про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, Відповідач звертає увагу суду на те, що: Представником Позивача та Позивачем порушено принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг, а саме: в детальному описі наданих послуг професійної правової (правничої) допомоги вказано, що консультація 15.05.2024 ОСОБА_1 для складання позовної заяви тривала 2 год., збір та аналіз доказів на обґрунтування позовних вимог 28.05.2024 - 3 год., підготовка та складання адвокатського запиту 16.05.2024 - 1 год., складення позовної заяви 25-26.06.2025 - 10 год., складання заяви про подання доказів щодо понесених судових витрат 05.08.2024 - 1 год., складання відповіді на відзив 02.09.2024, додаткових пояснень 28.10.2024, листа до НАЗК 17.01.2025, заяви із доказами про підтвердження надсилання позовної заяви до НАЗК 20.01.2025, складання клопотання до суду 31.03.2025 тривала разом 9 год., складання доповіді адвоката та запитань до Відповідача 05.03.2025 - 2 год., консультація Симоненка Романа Вікторовича щодо виступу на судових засіданнях 05.03.2025 та 25.06.2025 тривала 1 год., участь в судових засіданнях 05.03.2025, 26.03.2025, 30.04.2025, 19.05.2025, 26.05.2025, 25.06.2025 та 02.074.2025 тривала разом 6 год. Про те, процесуальні документи (позовна заява та відповідь на відзив) не були складені, підписані та направлені Відповідачу безпосередньо самим Позивачем, що відповідно ставить під сумнів співмірність витраченого часу адвоката на консультування Позивача щодо складання цих процесуальних документів, їх підписання та направлення Відповідачу, а тривалість часу на консультацію Позивача щодо виступу на судових засіданнях теж підпадає під сумнів, оскільки така тривалість часу на консультацію є неспівмірною з тривалістю самих виступів в судових засіданнях. Крім того у Витязі з Договору №4/18/07/23 про надання правової (правничої допомоги), який долучений представником Позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення, відсутні повноваження представника ОСОБА_1 - адвоката Шумської Наталії Іванівни на підписання будь-яких документів від імені клієнта, зазначається лише, що адвокат займається підготовкою та надсиланням відповідних документів. Тобто, у самому тексті витягу із договору про надання правової (правничої) допомоги відсутні повноваження Шумської Наталії Іванівни на підписання заяви про ухвалення додаткового рішення. Підготовка та надсилання не включає підписання. Тобто, заява, яка подана до суду про ухвалення додаткового рішення підписана неуповноваженою особою. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Таким чином, Відповідачем доведено суду, що витрачений представником Позивача час на консультування Позивача щодо складання, написання, підготовки процесуальних документів та участь Позивача у судових засіданнях є неспівмірним із складністю справи та фактично наданим обсягом юридичної допомоги. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (параграф 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України (параграф 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Представником Позивача та Позивачем не підтверджено факт понесення витрат на правничу допомогу саме Позивачем, тобто до заяви про ухвалення додаткового рішення по справі про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не додано жодного документу, який підтвердив би що саме Позивачем сплачено саме таку суму правничої допомоги в розмірі 42 392,00 грн. На таку умову звертає увагу Верховний Суд у справі № 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом, тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності. Отже, з наданих представником Позивача документів до заяви про ухвалення додаткового рішення по справі про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу стає очевидним, що представник Позивача квитанцією до прибуткового касового ордера № 4 від 04.07.2025 нібито підтверджує факт отримання грошових коштів від Позивача, а документального підтвердження реальності витрат (рахунок на оплату, копія платіжного доручення) Позивачем до суду не надано. Крім того, прибутковий касовий ордер має право виписувати виключно особа, яка отримала готівку за наслідком касової операції, тобто під час отримання готівки через касу такої особи з відображенням такої операції у відповідних книгах обліку. Натомість представником Позивача не подано до суду належних доказів, що він має касу і веде касову книгу, відтак адвокат не може сам виписувати квитанцію чи касовий ордер про отримання коштів. Таким чином, представником Позивача не доведено, що ним були отримані кошти і як наслідок вони не підлягають відшкодуванню. Тим паче, що порядок оплати Позивачем гонорару представнику не можна зрозуміти і з самого договору про надання правової (правничої) допомоги № 4/18/07/23 від 18.07.2023, оскільки до заяви про ухвалення додаткового рішення по справі про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвокатом додано лише Витяг з цього договору, що наштовхує на думку, що Позивач та його представник хочуть приховати якусь інформацію. З врахуванням наведеного, просив відмовити повністю в задоволенні заяви представника Позивача про ухвалення додаткового рішення по справі № 760/15287/24 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання призначене на 16 липня 2025 року, представник позивача та позивач з`явились, заяву підтримали, просили її задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання з`явились, проти задоволення заяви заперечували. Просили звернути увагу суду на не співмірність вказаних судових витрат зі складністю справи. Вважають що час надання послуг вказаний адвокатом в розрахунках значно завищено. Крім того, зазначили, що адвокатом суду не надано доказів ведення каси, з врахуванням чого, просили врахувати, що доказів оплати послуг додано до заяви не було.

Інший представник відповідача, а також представник третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Оскільки позов було задоволено в повному обсязі, однак, судом не вирішено питання про судові витрати (зокрема витрати на професійну правничу допомогу), суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного процесуального законодавства.

Судом встановлено, що 02 липня 2025 року Солом`янським районним судом міста Києва ухвалено рішення яким позом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний автотранспортний науково - дослідний і проектний інститут», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, - задоволено; визнано незаконним та скасовано наказ Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» по особовому складу від 14.05.2024 №57-ВК «Про застосування дисциплінарного стягнення»; стягнуто з Державного підприємства «Державний автотранспортний науково - дослідний і проектний інститут» на користь ОСОБА_1 1 211,20 грн. судового збору сплаченого за подання позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частини 1- 3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з позовної заяви з якою представник позивача звернувся до суду, в позовній заяві було вказано очікувані витрати на правову допомогу в розмірі 45 000,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду представником позивача було дотримано вимоги ч. ч. 1 - 3 ст. 134 ЦПК України.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналіз наведених процесуальних норм вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом.

За змістом статей 137, 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Тобто, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 158/203/20.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п. п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Так, представником позивача на підтвердження понесених витрат на правовову допомогу, надано:

- Витяг з договору №4/18/07/23 про надання правової (правничої) допомоги від 18.07.2023 року. Відповідно до п.4.1. вказаного договору, за послуги надані адвокатом, Клієнт сплачує Адвокату Гонорар (винагороду) у розмірі 40 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений станом на 01 січня кожного поточного року, в якому адвокатом надавались послуги правової (правничої) допомоги та здійснювалось представництво клієнта по справам, за годину його роботи на підставі підписаного сторонами акту про надані послуги на професійну (правничу) допомогу.

- Детальний опис наданих послуг професійної (правничої) допомоги по справі №760/15287/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Державний автотранспортний науково - дослідний і проектний інститут" про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінованого стягнення, який містить у собі перелік робіт, витрачений час, розрахунок вартості послуг за 1 годину, загальний розмір наданих послуг.

- Акт про надані послуги на професійну правову (правничу) допомогу адвоката за Договором від 18.07.2023 року №4/18/07/23 по справі №760/15287/24 з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 04.07.2024 року.

- Квитанцію до прибуткового касового ордера №4 від 04.07.2025 року.

Таким чином, судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Шумською Н.І. укладено Договір №4/18/07/23 про надання правової (правничої) допомоги від 18.07.2023 року, погоджено його суттєві умови, зокрема вартість послуг (робіт) за 1 годину.

На виконання вказаного договору адвокатом було надано позивачу послуги з правової допомоги, детальний опис та розрахунок вартості яких надано представником позивача до матеріалів справи.

Як вбачається з наданих документів, вони підтверджують реальність понесених витрат, взаємопов`язаність їх з цивільною справою, яка перебувала на розгляді суду. З врахуванням складності справи, суд вважає суму понесених витрат співмірною з виконаною адвокатом роботою, позовними вимогами.

Суд критично сприймає твердження представника відповідача щодо неспівмірності понесених витрат зі складністю справи, оскільки саме за клопотанням відповідача судом було здійснено перехід з розгляду справи в спрощеному порядку без виклику сторін до розгляду справи у спрощеному порядку з викликом сторін; а також залучено третю особу у справі; у справі проведено сім судових засідань, досліджено значну кількість доказів.

Таким чином, матеріали справи містять докази понесення позивачем та реальності витрат на правову допомогу. З врахуванням чого, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 42 392 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача - адвоката Шумської Н. І., про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний автотранспортний науково - дослідний і проектний інститут», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Державний автотранспортний науково - дослідний і проектний інститут» (місцезнаходження: 03113, місто Київ, проспект Берестейський, буд. 57, код ЄДРПОУ 01527695) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 42 392,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Державне підприємство «Державний автотранспортний науково - дослідний і проектний інститут» (місцезнаходження: 03113, місто Київ, проспект Берестейський, буд. 57, код ЄДРПОУ 01527695);

Третя особа: Національне агентство з питань запобігання корупції (місцезнаходження: 01103, місто Київ, бульв. Миколи Міхновського, буд. 28).

Суддя І. О. Тесленко