Ухвала від 16.07.2025 по справі 640/5392/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження

16 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/5392/21

провадження № 2-іс/340/419/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз (вул. Винниченка, 9-А, м. Чернівці, 58009, ЄДРПОУ 03336166) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03057, ЄДРПОУ 39369133) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз з позовною заявою, з урахуванням збільшення позовних вимог ( а.с.61-63), до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про:

- визнання протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з перегляду тарифу на розподіл природного газу для акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз у бік економічно обґрунтованого;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, включивши до складу такого тарифу компенсацію недоотриманої тарифної виручки в розмірі 1 241 894, 65 тис. грн, що включає: компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2014 рік в розмірі 5374,89 тис. грн, компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2015 рік в розмірі 18740,50 тис. грн, компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2018 рік в розмірі 192313,15 тис. грн, компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2019 рік в розмірі 434482,13 тис. грн, компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2020 рік в розмірі 226133,56 тис. грн, податок на прибуток в розмірі 157867,96 тис. грн, податок на додану вартість в розмірі 206982,44 тис. грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.

Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. На виконання вимог Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ та визначає порядок передачі не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджений Порядок передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (ОАСК).

Згідно з пунктами 4-7 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам належать передачі судові справи, що не розглянуті ОАСК та передані до Київського окружного адміністративного суду, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ належать передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, що належать передачі судам, мають бути зареєстровані у базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 05.03.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від дана адміністративна справа передана судді А.В. Сагуну, у зв`язку з чим суддя прийняв справу до свого провадження.

Представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, з підстав, що починаючи з 2015 року Регулятор щороку приймав Постанови в яких до структури тарифу на послуги розподілу природнього газу включено компенсації витрат за попередні періоди, вказане підтверджується наступним.

Постановами НКРЕКП від 03.03.2015 № 537, від 30.06.2015 № 1922, від 24.09.2015 № 2421, від 29.12.2015 № 3195, від 24.03.2016 № 455, від 27.09.2016 № 1641 структурами тарифів було передбачено компенсацію різниці в цінах на ВТВ за 2014 рік і І квартал 2015 року в сумі 9,54 млн. грн. та компенсацію недоотриманої тарифної виручки у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу у 2014 році у сумі 10,70 млн. грн та у 2015 році в розмірі 1,5 млн. грн.

Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3049 (зі змінами), враховано суму компенсацій витрат за попередні періоди у розмірі 49901,9 тис. грн, що визначена зокрема з урахуванням необхідності фінансування компенсацій: недоотриманої тарифної виручки за 2015-2018 роки, витрат, пов`язаних із різницею в цінах при закупівлі у 2015-2018 роках природного газу для виробничо-технологічних витрат, нормативних та питомих втрат.

Постановою НКРЕКП від 30.12.2020 № 2785 (зі змінами), враховано суму компенсацій витрат за попередні періоди у розмірі 4667,9 тис. грн, що визначена зокрема з урахуванням необхідності фінансування компенсацій: недоотриманої тарифної виручки за 2015-2019 роки, витрат, пов`язаних із різницею в цінах при закупівлі у 2015-2019 роках природного газу для виробничо-технологічних витрат, нормативних та питомих втрат.

Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2776, враховано суму коригування планованої річної тарифної виручки у розмірі 4667,9 тис. грн, що визначена з урахуванням, зокрема, необхідності фінансування компенсацій недоотриманої тарифної виручки, витрат, пов`язаних із різницею в цінах при закупівлі природного газу для забезпечення нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу, коригування річної планованої тарифної виручки за результатами проведення планових та позапланових перевірок дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, відповідно до постанов НКРЕКП про накладання штрафу за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання.

Вказані вище постанови НКРЕКП у встановленому законом позивачем порядку не оскаржувались.

Також відповідач зазначає, що позовна вимога «встановити економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природнього газу» є такою, що не можлива для реалізації, оскільки з 01.03.2024 зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природнього газу, видану АТ «Чернівцігаз», а тому оскільки матеріали справи не містять будь - яких доказів, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів АТ «Чернівцігаз», у зв`язку з нібито вчиненою НКРЕКП бездіяльністю, відповідач вважає, що провадження по справі необхідно закрити, оскільки така вимога не є юридично значимою для позивача.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Таким чином, при вирішенні вищевказаного клопотання відповідача необхідним є з`ясування таких істотних умов:

- оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень;

- при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Закон України від 14.07.2021 № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» зі змінами (далі - Закон № 1639), який розроблено з метою визначення комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, зокрема і для урегулювання заборгованостей суб`єктів ринку природного газу.

Положенням статті 3 Закону № 1639 визначено порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості та встановлено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде НКРЕКП.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 1639 НКРЕКП затверджуються обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до НКРЕКП (у тому числі до НКРЕ), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими НКРЕКП (у тому числі НКРЕ), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що підлягають врегулюванню згідно з частиною першою цієї статті, відповідного оператора газорозподільних систем, включеного до Реєстру, окремо по кожному розрахунку, поданому відповідно до частини другої статті 3 цього Закону.

Постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1473 «Про включення АТ «Чернівцігаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу» АТ «Чернівцігаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, у зв`язку з чим Товариство є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1639.

НКРЕКП в межах вимог Закону № 1639 виконав всі покладенні законодавцем зобов`язання.

Крім цього, судом встановлено, що Постановою НКРЕКП від 22.02.2024 № 374 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Чернівцігаз» з 01.03.2024 зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої АТ «Чернівцігаз», у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію та постановою НКРЕКП від 10.01.2024 № 58 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП» Постанову НКРЕКП від 22.12.2021 № 2776 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Чернівцігаз» визнано такою, що втратила чинність.

Вказані обставини позивач не заперечує і не спростовує.

Позивач, до суду по даній справі, звернувся із позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності відповідача за період 2014 2020 років з перегляду тарифу на транспортування природнього газу розподільними газопроводами у бік економічно обґрунтованого та похідною вимогою про зобов`язання відповідача встановити економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу за цей же період, зокрема включивши до складу такого тарифу «Компенсації недоотриманої тарифної виручки в попередніх періодах».

Судом при вирішення питання про закриття провадження у справі щодо оскарження саме бездіяльності відповідача, яка ним була виправлена, враховуються такі фактичні обставини, як:

- факт прийняття відповідних Постанов НКРЕКП якими, враховано суму компенсацій витрат за попередні періоди, з урахуванням необхідності фінансування компенсацій недоотриманої тарифної виручки в тому числі за спірний період за 2014-2020 роки, тобто відповідачем вчинені дії щодо предмету спору по даній справі. Незгода позивача із цими ж Постановами НКРЕКП, судом не враховується, оскільки ці Постанови не є предметом спору по даній справі. Крім цього, позивачем вказані вище постанови НКРЕКП у встановленому законом позивачем порядку не оскаржувались;

- факт включення АТ «Чернівцігаз» Постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1473 до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, у зв`язку з чим позивач є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1639.

Таким чином - оскаржувані порушення були виправлені відповідачем, а незгода позивача із такими виправленнями в сукупності із фактом зупинення з 01.03.2024 Постановою НКРЕКП № 374 дії ліцензії позивача на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, підтверджують відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача можливе без визнання спірної бездіяльності протиправною після такого виправлення.

Відповідно клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі підлягає задоволенню повністю, як і в частині основної позовної вимоги щодо спірної бездіяльності так і в частині похідної позовної вимоги щодо зобов`язання вчинення певних дій.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом враховуються аргументи відповідача.

Відповідно провадження у справі підлягає закриттю згідно із п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із таких мотивів.

Позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 4 540,00 грн ( а.с.9).

Враховуючи ту обставину, що суб`єкт владних повноважень - відповідач самостійно виправив оскаржуване порушення, суд у порядку ч. 6 ст. 7 КАС України застосовує аналогію закону в частині визначення порядку розподілу судових витрат, встановленого статтею 140 КАС України, у зв`язку з чим на користь позивача підлягає стягненню 100% судових витрат, а саме: 4 540,00 грн, які слід стягувати за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Керуючись ст.ст. 238, 240, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження у справі № 640/5392/18 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 19, ЄДРПОУ 39369133) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» ( 58005, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, ЄДРПОУ 03336166) судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 4 540,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН