Рішення від 17.07.2025 по справі 640/20869/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/20869/19

провадження № 2-іс/340/162/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будлайф Компані"

до відповідача-1 Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

до відповідача-2 Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача-1, відносно реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що оформлена рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1219245/42117144 від 10.07.2019 р., та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1219245/42117144 від 10.07.2019 р.;

- зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 05.06.2019 р. №9 датою її фактичного надходження до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2019 справа №640/20869/19 передана головуючому судді Н.А. Добрівській.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2020 відкрито провадження у справі №640/20869/19 та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

14.03.2025 зазначена справа надійшла до Кіровоградського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та протоколом передачі судової справи від 14.03.2025 р. у відповідності до вимог ст.31 КАС України передано на розгляд судді Дегтярьовій С.В.

Ухвалою від 18.03.2025 судом прийнято справу №640/20869/19 до провадження.

Ухвалою від 18.03.2025 судом позову заяву залишено без руху.

Ухвалою від 02.05.2025 суд вирішив розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 року замінено відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267), його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 44116011). Замінено відповідача Державну фіскальну службу України, правонаступником - Державною податковою службою України (ЄДРПОУ 43005393).

Позов мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем-1 з порушенням норм чинного законодавства України. Оскільки, на вимогу контролюючого органу після зупинення реєстрації податкової накладної, платником податків були надані пояснення та документи щодо підтвердження реальності здійснених операцій. Однак, останні не були взяті контролюючим органом до уваги. До того ж вказує, що оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо підстав його прийняття, не наведено інформації щодо причин та підстав для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що господарські операції, за якими складено податкову накладну, підтверджуються необхідними первинними документами, копії яких надавалися відповідачу.

Представником відповідача-1 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що оскаржуване рішення обґрунтоване, законне та прийняте відповідно до норм Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач зазначає, що за результатами розгляду поданих позивачем документів встановлено: ненадання первинних документів, які свідчать про реальний характер господарської операції по якій складена податкова накладна. З цих підстав відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити (а.с.69-73).

Також, відповідачем-1 подано до суду додаткові пояснення (а.с.107-112).

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ТОВ «Будівельна компанія «Будлайф Компані» зареєстроване як юридична особа основним видом діяльності є, зокрема: будівництво житлових і нежитлових будівель, організація будівель, інші роботи із завершення будівництва (а.с.45-46).

Товариство має ліцензію щодо провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (а.с.38).

09.04.2019 року ТОВ «Будівельна компанія «Будлайф Компані» (Підрядник) та ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (Замовник) уклали Договір №35.1-14/5-2 (а.с.19-25).

За умовами вказаного Договору Підрядник зобов`язується виконати в повному обсязі роботи по об`єкту «Реконструкція каналізаційної насосної станції до аварійно-рятувальної станції в ДП МА «Бориспіль» (будівельні роботи) на свій ризик власними і залученими силами та засобами, відповідно до проектної документації по об`єкту вказаного будівництва та здати роботи Замовнику в обумовлені Договором строки, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані якісно роботи на умовах даного Договору

Відповідно до п.3.1 Договору визначено, сума, визначена у Договорі становить 19895000 грн, в тому числі ПДВ 20% - 3315833,34 грн.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що замовник протягом 15 календарних днів після надання акту-допуску, за умови отримання дозволу на виконання будівельних робіт та затвердження титулу об`єкта будівництва та після офіційного опублікування інформації про затвердження фінансового плану ДП МА «Бориспіль» на рік, в якому здійснюється фінансування, та після отримання Замовником листа від підрядника з зазначенням розміру авансового платежу та надання підрядником банківської гарантії повернення авансового платежу на суму авансового платежу, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі до 30% ціни Договору, з урахуванням ПДВ.

25.04.2019 р. між ПАТ «МТБ Банк» (Банк) та ТОВ «Будівельна компанія «Будлайф Компані» (Боржник) укладено договір про надання банківської гарантії №0GO194284/К (а.с.34-37).

За умовами вказаного Договору Банк зобов`язується за дорученням боржника надати банківську гарантію на суму 5968500 грн на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» строком на 120 календарних днів з моменту надходження авансового платежу на рахунок компанії на повернення авансового платежу по Договору №35.1-14/5-2 від 09.04.2019 р. на виконання робіт по об`єкту «Реконструкція каналізаційної насосної станції до аварійно-рятувальної станції в ДП МА «Бориспіль» (будівельні роботи).

05.06.2019 року ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» перераховано на розрахунковий рахунок позивача авансовий платіж за Договором у розмірі 5968500 грн, що підтверджується випискою з банка (а.с.28).

Позивач на дату виникнення податкових зобов`язань у зв`язку із зарахуванням коштів від замовника авансового платежу склав податкову накладну №9 від 05.06.2019 року та направив її в електронній формі засобами електронного зв`язку на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.11).

Проте, відповідно до квитанції реєстрацію накладної зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні відповідають п. п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с.12).

У відповідь на вказану квитанцію та повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄДРПН, позивачем подано пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (а.с.13-14).

За результатами розгляду поданих документів комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №1219245/42117144 від 10.07.2019 р., яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №9 від 05.06.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних в зв`язку з ненаданням платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні (а.с.15).

Позивачем до контролюючого органу подано скаргу на рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної та пояснення до неї (а.с.16-17).

Відповідно до рішення за результатами розгляду скарги від 26.07.2019 року №34013/42117144/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної без змін (а.с.18).

Не погодившись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до положень п. п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до положень п. 201.1, 201.7, 201.10, 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12, 13 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, після надходження податкової накладної до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та перевірка, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, за результатами якої формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до п. 5, 6, 10 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до п. 12-14, 16, 18-21 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстр, або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Слід зазначити, що відповідно до п. п. 1.6 п. 1 «Критерії ризиковості платника податку», визначених листом ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Однак, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, презумпцію правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд вважає безпідставним зупинення реєстрації податкових накладних та протиправним рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки лист ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, який є єдиним документом, яким визначаються критерії ризиковості платника податку, відповідність яким і є підставою зупинення реєстрації податкових накладних, не є нормативним актом, а тому не може визначати критерії ризиковості як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20 листопада 2019 року по справі № 822/1878/18, від 18 травня 2022 року по справі №440/170/20.

Згідно висновків Верховного Суду в рішенні від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. В протилежному випадку невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №380/5383/21, від 03.11.2021 року у справі №360/2460/20, від 18.05.2022 року у справі №440/170/20, від 01.12.2021 року у справі №600/1878/20-а, від 20.01.2022 року у справі №140/4162/21, від 28.06.2022 року у справі №380/9411/21, від 16.09.2022 року у справі №380/7736/21.

У постанові Верховного Суду від 10.06.2021 року у справі №822/1886/18 зазначено, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в Реєстрі, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації податкової накладної, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на платника не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації податкової накладної (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №520/15348/20).

Суд звертає увагу, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного переліку документів які необхідно надати, в оскаржуваному рішенні зазначено про ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні, однак такі обставини ставлять позивача в умови правової невизначеності.

Позивачем надано до податкового органу та до суду пояснення та документи, які підтверджують здійснення позивачем господарських операцій, за якими ним подано на реєстрацію податкову накладну, з цих документів можливо встановити зміст і обсяг господарських операцій.

Щодо ризиковості платника податків, ці обставини не є безумовною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних за умови надання ним первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, крім того доказів на підтвердження таких обставин відповідач до суду не надав.

Враховуючи викладені обставин, суд приходить до висновку щодо протиправності рішення Комісії ГУ ДФС в м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 05.06.2019 року.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, суд вважає, що під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту порушеного права беззаперечно повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини протиправності оскаржуваного рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДФС в м. Києві, суд вважає, що саме зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є ефективним способом захисту порушених прав позивача, оскільки законодавством України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних покладено на Державну податкову службу України.

Зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, у зв`язку із чим, враховуючи протиправність оскаржуваного рішення відповідач має бути зобов`язаний судом здійснити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення до податкового органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню повністю.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 14921,25 грн (а.с.10).

Під час подачі позовної заяви у даній справі підлягав сплаті судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1921 грн.

Таким чином, судовий збір за позовною вимогою немайнового характеру, поданою юридичною особою становить 1921 грн.

Отже, судовий збір у розмірі 13000,25 грн (14921,25 грн - 1921 грн) сплачено позивачем надмірно. Натомість розподілу відповідно до ст.139 КАС України підлягає судовий збір у розмірі 1921 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог повністю, суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в розмірі 1921 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, що прийняв протиправне рішення.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1219245/42117144 від 10.07.2019, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 05.06.2019 р., складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будлайф Компані».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №9 від 05.06.2019 р, складену товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будлайф Компані», в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будлайф Компані» (ЄДРПОУ 42117144) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Щостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Повне судове рішення складено 17.07.2025.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будлайф Компані" (02096, м. Київ, вул. Симферопольська, 13-А, ЄДРПОУ 42117144)

відповідач-1 Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ ВП 44116011)

відповідач-2 Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА