Ухвала від 17.07.2025 по справі 160/25282/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

17 липня 2025 року Справа № 160/25282/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача Штефана В.О., представника позивача та третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи-1 Красовської О.В., третьої особи-10 Бучковського О.В., представника третьої особи-12 - Залецького І.І., представника третьої соби-13 - Захарченка Ю.М., представника третьої особи-14 - Вернигори В.П., представника третьої особи-15 - Куколь Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради (третя особа-1), Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя (третя особа-2), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (третя особа-6), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 (третя особа-3), ОСОБА_3 (третя особа-4), ОСОБА_4 (третя особа-5), ОСОБА_5 (третя особа -7), фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (третя особа 8), Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛОВИК І ПАРТНЕРИ ГРУП» (третя особа-9), фізична особа-підприємець ОСОБА_7 (третя особа-10), ОСОБА_8 (третя особа-11), фізична особа-підприємець ОСОБА_9 (третя особа-12), Приватне акціонерне товариство «ЕЛЕКТРОГРАД» (третя особа-13), Акціонерне товариство «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРАСЬКИЙ ІНСТИТУТ ГІРНИЧОРУДНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ З ДОСЛІДНИМ ЗАВОДОМ» (третя особа-14), Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ РОЗВИТОК» (третя особа-15), Товариство з обмеженою відповідальністю «АТРІУМ ДЕЛЬТА» (третя особа-16), ОСОБА_10 (третя особа-17), ОСОБА_11 (третя особа-18) про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває дана адміністративна справа, предметом якої є визнання незаконним (протиправним та нечинним) з моменту прийняття рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу».

15.07.2025 року від Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Криворізькій міській раді, її виконавчим комітетам та іншим особам, організаціям, установам, тощо, будь-якої форми власності вчиняти будь-які дії, що пов`язані із застосуванням оскаржуваного рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу», в тому ж числі заборонити нараховувати заборгованість із оренди земельної плати за землю, вимагати її сплати, вимагати звільнення земельних ділянок , звертатись із позовами до суду про стягнення заборгованості із орендної плати за землю чи звільнення земельних ділянок у судовому порядку та заборонити вчиняти будь-які дії, пов`язані із практичною реалізацією та застосуванням оскаржуваного рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року, що можуть заподіяти шкоду правам, свободам та інтересам землекористувачам міста Кривий Ріг чи іншим особам чиї інтереси, права чи обов`язки зачіпає таке рішення відповідача.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що на підставі оскаржуваного рішення із землекористувачів міста стягується орендна плата за землю, а тому, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить поновлення порушених прав та інтересівземлекористувачів, в інтересах яких, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Також, позивачем зазначено, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки прийняте із порушенням регуляторної процедури, визначеної положеннями Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», технічна документація, яка ним затверджена не отримала належного позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та містить велику кількість недоліків і порушень приписів законодавства.

15.07.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено розгляд заяви про забезпечення позову у підготовчому судовому засіданні призначеному на 17.07.2025 року о 14:00 год.

У підготовчому судовому засіданні представники позивача та третіх осіб на стороні позивача - просили задовольнити заяву, при цьому посилаючись на доводи та обґрунтування наведені у такій заяві.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого судового засідання не з`явився, в матеріалах справи наявне клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого, під час судового засідання було відмовлено.

Представник третьої особи-1 просила відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Перевіривши подану заяву та враховуючи доводи сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.153 КАС України, заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до статті 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленими позовними вимогами, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Подібні за змістом висновки були висловлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.11.2018 року у справі №826/8556/17 та в подальшому підтримані у постановах від 01.06.2022 року у справі №580/5656/21, від 18.05.2023 року у справі №500/4200/22.

Поряд з наведеним, слід зауважити, що відповідно до ч.5 ст.151 КАС України, зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

З наведеного слідує, що у справах про оскарження нормативно-правового акта, забезпечення позову шляхом зупинення такого нормативного документу допускається лише за умови встановлення очевидних ознак його протиправності та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 21.02.2024 року у справі №420/11311/23 та від 18.07.2022 року у справі №380/9646/21.

У ст.4 КАС України визначено поняття «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Повертаючись до матеріалів даної справи, суд звертає, увагу, що оспорюваним актом затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу, з огляду на що, у спірних правовідносинах під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову підлягають застосуванню положення ч.5 ст.151 КАС України, оскільки оскаржуване рішення відповідача має ознаки нормативно-правового акту.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

При цьому основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваних рішень та порушення такими рішеннями прав, свобод або інтересів позивача, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 22.12.2020 року у справі №640/9593/20.

З урахуванням наведеного, судом не встановлено, що оскаржуване рішення має очевидні ознаки протиправності та порушення прав, свобод або інтересів позивача.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено необхідності вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову з урахуванням положень ч.2 ст.150 та ч.5 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

При цьому, суд роз`яснює, що заявник не позбавлений можливості ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» про забезпечення позову у справі №160/25282/24 відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Повний текст ухвали складено 18.07.2025 року.

Суддя М.В. Дєєв