Рішення від 17.07.2025 по справі 904/1078/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2025 м. ДніпроСправа № 904/1078/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.

за участю секретаря судового засідання Бублич А.В.

та представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (01104, Київська область, місто Київ, бульвар Міхновського Миколи, будинок 38, офіс 301-321; ідентифікаційний код 43409145)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Коломійцеве, вулиця Железнодорожна, будинок 3Б; ідентифікаційний код 41647355)

про стягнення заборгованості за договором поставки залізобетонних виробів №17 від 22.02.2024 у загальному розмірі 38 832 189,21 грн

І. СУТЬ СПОРУ

1. Стислий виклад позиції позивача

22.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" уклало із відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" договір поставки №17 від 22.02.2024 на постачання залізобетонних виробів загальною сумою понад 105 млн грн, із можливістю коригування асортименту та обсягів товару шляхом додаткових специфікацій та рахунків-фактур.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань за вказаним договором у частині своєчасної та повної оплати отриманого товару.

Так, відповідно до укладених рахунків-фактур і видаткових накладних, позивачем поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 106 669 144,56 грн, з яких відповідач оплатив частину в розмірі 86 770 855,68 грн за рахунком-фактурою ДЕК00000460 від 22.02.2024, залишивши неоплаченим товар на суму 19 898 288,88 грн. За рахунком-фактурою ДЕК00001229 від 15.04.2024 відповідачем було оплачено 18 345 973,80 грн із загальної суми 26 208 534,00 грн, залишивши заборгованість у розмірі 7 862 560,20 грн. Крім того, за рахунком-фактурою ДЕК00001786 від 27.05.2024 залишилась неоплаченою сума 3 261,36 грн.

Загальна сума основного боргу відповідача за отриманий товар складає 27 764 110,44 грн.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, відповідно до умов договору та положень Цивільного кодексу України, позивач нарахував пеню у розмірі 5 395 742,89 грн, інфляційні втрати на суму 2 895 924,83 грн та штраф у розмірі 10% від суми основного боргу - 2 776 411,05 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 38 832 189,21 грн.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що підлягають відхиленню з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що поставлені позивачем залізобетонні вироби не відповідають державним будівельним нормам та технічним умовам, зокрема вимогам ДСТУ БВ.2.6-2:2009, ДСТУ БВ.2.6-53:2008 та Постанові КМУ №273 від 23.05.2011. Невідповідність продукції за твердженням відповідача підтверджується актами інженера технічного нагляду та іншими доказами, наданими відповідачем.

У зв`язку із виявленими недоліками товару, відповідач посилається на пункт 4.3 договору, згідно з яким має право вимагати безоплатного усунення недоліків, пропорційного зменшення ціни або заміни товару. Таким чином відповідач вважає, що підстави для оплати спірної частини вартості товару відсутні.

Окрім цього відповідач вказує на кримінальні провадження щодо посадових осіб позивача, зокрема, директора, відкриті за фактами привласнення бюджетних коштів і виготовлення продукції без належної сертифікації, що підтверджується відповідними ухвалами слідчих суддів.

Також відповідач посилається на неналежність поданих позивачем доказів, оскільки частина документів оформлена у вигляді роздруківок електронного листування без накладання кваліфікованого електронного підпису, що не відповідає вимогам законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

До господарського суду 12.03.2025 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки залізобетонних виробів №17 від 22.02.2024 у загальному розмірі 38 832 189,21 грн, відповідно до якої позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" (ідентифікаційний код 41647355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (ідентифікаційний код 43409145) основний борг у сумі 27 764 110,44 грн; пеню у сумі 5 395 742,89 грн; 10% від простроченої суми основного боргу у сумі 2 776 411,05 грн; інфляційних втрат у сумі 2 895 924,83 грн, що разом складає суму боргу в розмірі 38 832 189,21грн.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" (ідентифікаційний код 41647355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (ідентифікаційний код 43409145) витрати по сплаті судового збору у сумі 465 986,27 грн.

17.03.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 09.04.2025.

09.04.2025 у підготовче засідання з`явився повноважний представник позивача. Представник відповідача у вказане підготовче засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

09.04.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі на 16.04.2025 з метою надання учасникам справи можливості виконати пропозиції суду, викладені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025.

14.04.2025 від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №15669/25 від 14.04.2025) про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

15.04.2025 від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №15669/25 від 14.04.2025) про відсутність заперечень щодо відкладення підготовчого засідання за клопотанням представника відповідача.

16.04.2025 у підготовче засідання повноважні представники сторін не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

16.04.2025 ухвалою господарського суду продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 15.06.2025 включно, відкладено підготовче засідання.

22.05.2025 у підготовче засідання з`явився повноважний представник позивача. Представник відповідача у вказане підготовче засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

22.05.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі на 02.06.2025.

02.06.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли наступні документи: клопотання (вх. суду №23523/25 від 02.06.2025) про витребування доказів; клопотання (вх. суду № 23525/25 від 02.06.2025) про зупинення провадження у справі; клопотання (вх. суду № 23524/25 від 02.06.2025) про призначення судової будівельно-технічної експертизи

02.06.2025 у підготовче засідання з`явився повноважний представник позивача (в режимі відеоконференції) та відповідача.

02.06.2025 ухвалою господарського суд відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 17.06.2025 о 10:30 год. Призначено клопотання представника відповідача (вх. суду №23523/25 від 02.06.2025) про витребування доказів, про зупинення провадження у справі, про призначення судової будівельно-технічної експертизи до розгляду в підготовчому засіданні на 17.06.2025 о 10:30 год, запропоновано позивачу подати до суду письмові пояснення стосовно клопотань представника відповідача.

04.06.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №24184/25 від 04.06.2025) про долучення документів до матеріалів справи.

Також 04.06.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №24193/25 від 04.06.2025) про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії заяви (з доказами відправлення) про вчинення кримінального правопорушення в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України з метою визнання потерпілим у кримінальному провадженні №42024110000000031.

10.06.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення (вх. суду №25130/25 від 10.0862025) на клопотання відповідача, відповідно до яких представник позивача просить суд залишити клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №904/1078/25 без задоволення.

Також 10.06.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення (вх. суду №25157/25 від 10.06.2025) на клопотання відповідача про витребування доказів.

Крім того 10.06.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення (вх. суду №25166/25 від 10.06.2025) на клопотання відповідача про призначення експертизи.

17.06.2025 у підготовче засідання з`явився повноважний представник позивача (в режимі відеоконференції). Повноважний представник відповідача у вказане судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

17.06.2025 ухвалою господарського суду відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача (вх. суду №23523/25 від 02.06.2025) про витребування доказів, про призначення судової будівельно-технічної експертизи, про зупинення провадження у справі. Відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 25.06.2025 о 10:30 год. Запропоновано відповідачу надати до суду до 25.06.2025 письмові пояснення стосовно доказів, доданих позивачем до заперечень (вх. суду №25157/25 від 10.06.2025).

23.06.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №26961/25 від 23.06.2025) про долучення документів, зокрема акту №1 від 29.04.2024 до матеріалів справи.

Також 23.06.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №26978/25/25 від 23.06.2025), яке судом розцінено як заперечення на подані позивачем докази до заперечень (вх. суду №25157/25 від 10.06.2025) стосовно клопотання про витребування.

24.06.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення (вх. суду №27240/25/25 від 24.06.2025) на клопотання відповідача.

25.06.2025 у підготовче засідання в режимі відеоконференції з`явилися повноважні представники позивача та відповідача.

25.06.2025 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 03.07.2025

03.07.2025 у судове засідання в режимі відеоконференції з`явилися повноважні представники позивача та відповідача. Судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово сторін, досліджено докази по справі та з метою підготовки до судових дебатів до 15.07.2025.

15.07.2025 у судове засідання в режимі відеоконференції з`явилися повноважні представники позивача та відповідача та після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, зазначивши, що рішення буде ухвалено та проголошено 17.07.2025 о 10:00 годині.

Згідно змісту частин 2,3,4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою..

ІІІ. Фактичні обставини справи

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань за договором поставки залізобетонних виробів №17 від 22.02.2024, укладеним із позивачем, що призвело до утворення заборгованості та нарахування штрафних санкцій. Зі свого боку, відповідач заперечує вимоги, посилаючись на неналежну якість поставленої продукції та право вимагати усунення недоліків або зменшення вартості.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

(1) Факт укладення між сторонами договору поставки залізобетонних виробів №17 від 22.02.2024.

(2) Факт виконання позивачем умов договору поставки залізобетонних виробів в частині поставки позивачем товару на адресу відповідача та факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати товару.

1. Укладення сторонами договору поставки залізобетонних виробів та його умови

22.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції", як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго", як покупцем, укладено договір поставки залізобетонних виробів №17 (далі договір, а.с. 30-33, том 1), додатком №1 до якого є специфікація, якою визначено асортимент, вагу та кількість товару, що є предметом даного договору.

Відповідно до умов пункту 1.1 договору сторони визначили, що у відповідності з цим договором, постачальник зобов`язується прийняти товар і сплатити постачальнику за нього грошові кошти.

Згідно із пунктом 1.2. договору сторони визначили, що загальна кількість товару, що поставляється, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за видами, марками, типами, розмірами - визначається у видатковій накладній.

Стороні мають право додатково узгодити специфікацію на поставку товару (пункт 1.3 договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що поставка товару відбувається на умовах попередньої оплати.

Підставою для сплати вартості товару є рахунок-фактура постачальника (пункт 2.2. договору).

Відповідно до пункту 2.5. договору розрахунки між постачальником та покупцем провадяться в гривнях у безготівковій формі.

У виняткових випадках, але за згодою постачальника, товар може бути поставлений на умовах відстрочення платежу. Під час поставки товару з відстроченням платежу покупець зобов`язується повністю розрахуватись з постачальником за отриманий товар у термін 15 (п`ятнадцять) календарних днів. Першим днем розрахунку покупця є день, наступний за днем отримання товару. Постачальник зараховує сплачені покупцем кошти в порядку, що визначено статтею 534 Цивільного кодексу України (пункти 2.6., 2.7. договору).

Якщо постачальник має намір змінити ціну товару (в зв`язку з підвищенням цін на сировину, енергоносії, тощо), то в цьому випадку він зобов`язується повідомити покупця про таку зміну не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати поставки (пункт 2.8. договору).

За домовленістю сторін ціна товару може бути змінена шляхом внесення зміни до специфікації, або шляхом підписання сторонами відповідного доповнення (додатку) до договору про нову ціну товару (пункт 2.9. договору).

Пунктами 2.11.-2.13. договору передбачено, що сторони не пізніше 10 числа за звітним місяцем складають та належним чином підписують акт звірки взаємних розрахунків. Ініціатор складання акту є постачальник. Акт надсилається у двох примірниках по одному для кожної сторони. В разі відмови покупця провести звіряння та/або підписати акт звіряння, Постачальник має право зупинити поставку товару до часу закінчення звіряння.

Згідно із пунктом 3.2. договору встановлено, що у випадку порушення строку оплати або якщо заборгованість покупця перевищує 50 % вартості товару, який поставлений в попередньому місяці, постачальник має право не погоджувати заявки покупця та/або призупинити відвантаження товару до певного погашення заборгованості за поставлений товар.

Датою поставки товару є дата передачі товару в розпорядження покупця на складі постачальника. Постачальник повідомляє покупця про готовність доставити товар у визначене заявкою місце призначення. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований шляхом маркування (пункт 3.2. договору).

Відповідно до пункту 3.4. договору місцезнаходженням складу постачальника є м. Українка, Промислова, 41.

Постачальник зобов`язаний передати покупцю товар на умовах договору в асортименті та за ціною, визначеною у конкретній видатковій накладній. У разі складання сторонами специфікації постачання товару може здійснюватися з наступним базисом поставки (пункт 3.5. договору):

- п. 3.5.1. EXW склад Постачальника. Покупець (особа за довіреністю) отримує Товар на складі Постачальника. Під час завантаження Покупець здійснює приймання Товару за кількістю і якістю. Доставка Товару до місця призначення здійснюється Покупцем самостійно за власний кошт.

- п. 3.5.2. DDP місце призначення погоджене Сторонами в заявках або Специфікації. У вартість Товару включено вартість доставки, якщо інше не погоджено сторонами окремо.

Якщо Товар готовий до передання, але Покупець з будь-якої причини не отримує його зі складу, Постачальник зобов`язаний зберігати його безоплатно протягом 12 (дванадцяти) робочих днів до часу передачі. Починаючи з 13 (тринадцяти) дня зберігання товару Постачальник має право визнати цей Товар таким, що від нього відмовились з невмотивованої причини, скласти відповідний Акт та застосувати до Покупця штрафну санкцію передбачену п. 6.12 Договору.

Сторони мають право узгодити інший час безоплатного зберігання Товару.

Під час поставки Постачальник надає Покупцю: товарно-транспортну накладну; два примірники видаткової накладної та рахунок; документ, який підтверджує якість Товару; витяг звіту оцінки рівня захисту населення, який забезпечує розроблене ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» найпростіше укриття ШСС захисту від розрахункових небезпечних чинників та ступеня пониження радіації надзвичайних ситуацій у мирний та особливий період, виданий Інститутом державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту у 2023 році.

Покупець зобов`язаний один екземпляр оформленої видаткової накладної повернути Постачальнику протягом 5 (п`яти) днів з дати її отримання. Це зобов`язання поширюється також на Акти звіряння між Сторонами, або інші документи бухгалтерського обліку створені Сторонами на виконання умов Договору.

Податкова накладна повинна бути оформлена Постачальником у відповідності до вимог і в порядку, передбаченому законодавством України. При цьому Сторони можуть здійснити попереднє узгодження тексту податкової накладної, в терміни, встановлені законодавством України, для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі постачання Товару, яке має ритмічний характер (два та більше разів на місяць), може бути складена зведена податкова накладна.

Приймання Товару здійснюється у відповідності до Інструкції № П-6 від 15.06.65р "Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та Товарів народного споживання по кількості" та Інструкцією № П-7 від 25.04.66р. "Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та Товарів народного споживання за якістю".

Поставка здійснюється в денний та/або нічний час на адресу, та в строки, що зазначені Покупцем та погодженні Постачальником. Цими ж Інструкціями визначено строки і порядок встановлення Покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, а також пред`явлення Постачальникові претензій за кількістю та якістю.

Покупець зобов`язаний підготувати під`їзді шляхи для автотранспорту і забезпечити безпечні умови розвантаження згідно встановлених нормативів. Покупець несе повну відповідальність перед Постачальником за достовірність інформації щодо організації руху у місці призначенні поставки та придатності для експлуатації під`їзних шляхів до місця розвантаження.

Якщо Покупець не виконав вимогу попереднього пункту Договору і ця обставина зробила неможливим доставку Товару у визначене ним місце - Постачальник має право повернути Товар на свій склад з причини невмотивованої відмови від поставки, скласти відповідний Акт та застосувати до Покупця штрафну санкцію передбачену п. 6.12 Договору.

Товар має бути розвантажено засобами та силами Покупця негайно, але не більше ніж протягом 5 (п`яти) годин з моменту фактичної доставки на місце призначення.

Покупець зобов`язаний прийняти Товар, крім випадків передбачених Договором. Товар вважається поставленим Покупцю в момент отримання уповноваженою особою в місці призначення. Датою поставки є дата підписання Покупцем видаткової накладної на Товар. В момент підписання видаткової накладної від Постачальника до Покупця переходить право власності на Товар.

Ризики випадкового знищення або випадкового пошкодження Товару переходять до Покупця в момент отримання товару від Постачальника (перевізника) за видатковою або товарно-транспортною накладною.

Покупець самостійно визначає особу уповноважену та відповідальну за приймання Товару за кількістю та якістю та зобов`язаний здійснювати контроль наданих повноважень, а також фактичну присутність уповноваженої особи під час приймання Товару.

Товар за своїм характером не потребує застосування тари та (або) упакування.

Постачальник заявляє, що Товар який постачається за цим Договором жодним чином не обтяжений і на цей Товар відсутні права третіх осіб.

2. Факт виконання позивачем умов договору поставки залізобетонних виробів в частині поставки позивачем товару на адресу відповідача та факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати товару.

Поставка товару за договором відбувалась на підставі видаткових накладних згідно наступних рахунків-фактур: ДЕК00000460 від 22.02.2024, ДЕК00000849 від 18.03.2024, ДЕК00000914 від 21.03.24, ДЕК00001212 від 15.04.24, ДЕК00001229 від 15.04.24, ДЕК00001344 від 24.04.24, ДЕК00001480 від 03.05.24, ДЕК00001490 від 03.05.24, ДЕК 00001786 від 27.05.24.

Поставка товару постачальником здійснювалась системно протягом тривалого часу, в той час як відповідач сплачував надані рахунки не за порядком, а в різнобій із зазначенням призначення платежу у платіжних інструкціях наданих рахунків-фактур.

Станом на дату пред`явлення позову, як стверджував позивач та не заперечував відповідач, покупець повністю оплатив товар за наступними рахунками-фактурами: ДЕК00000849 від 18.03.2024 на суму 90 000,00 грн; ДЕК00000914 від 21.03.2024 на суму 19 125 000,00 грн; ДЕК00001212 від 15.04.2024 на суму 120 000,00 грн; ДЕК00001344 від 24.04.2024 на суму 90 000,00 грн; ДЕК00001480 від 03.05.2024 на суму 97 200,00 грн.; ДЕК00001490 від 03.05.2024 на суму 397062,00 грн.

Частково сплаченими залишилися наступні видаткові накладні по рахункам-фактурам: ДЕК00000460 від 22.02.2024; ДЕК00001229 від 15.04.2024 та ДЕК 00001786 від 27.05.2024.

Як стверджував позивач в позові, та вказане знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, - в момент укладення вищевказаного Договору сторони підписали Специфікацію на загальну суму 105 766 096,80 грн. Відповідач в подальшому окремо скоригував асортимент Товару, визначеного в Специфікації, відповідно до чого позивач сформував рахунок-фактуру ДЕК00000460 від 22.02.2024р. на суму, яка відрізняється від суми Специфікації, а саме на суму 105 769 947,36 грн (замість 105 766 096,80 грн).

Протягом здійснення постачання по рахунку-фактурі ДЕК00000460 сторони спільно коригували асортимент Товару, що в остаточному підрахунку призвело до збільшення загальної суми поставленого за видатковими накладними на суму 899 197,2 грн.

Таке коригування товару фактично змінило асортимент і загальну суму товару, який визначено у рахунку-фактурі ДЕК00000460 від 22.02.2024, та становить реальну суму відвантаження 106 669 144,56 грн. (105 769 947,36 грн + 899 197,2 грн).

1-й частково сплачений рахунок-фактура ДЕК00000460 від 22.02.24р. загальною сумою 106 669 144,56грн. Повністю сплаченим Відповідачем за цим рахунком-фактурою є Товар на суму 86 770 855,68 грн, який було йому поставлено у період з 23.02.2024 по 14.05.2024 згідно умов Специфікації. Тому період поставки за цей період не є предметом спору. Повністю не сплаченим Відповідачем за цим рахунком-фактурою є товар на суму 19 898 288,88 грн., який було поставлено у період з 15.05.2024 по 06.06.24 за видатковими накладними (а.с. 36-57).

Отже, залишення Відповідачем без оплати Товар на суму 19 898 288,88 грн (106 669 144,56 - 86 770 855,68) свідчить про часткове виконання покупцем прийнятих на себе зобов`язань.

2-й частково сплачений рахунок-фактура ДЕК00001229 від 15.04.24 р. загальною сумою 26 208 534,00 грн. Поставка за цим рахунком провадилась за видатковими накладними у період з 09.05.24 по 08.06.24 та відповідач здійснив оплату за ним на загальну суму 18 345 973,80.

Отже, залишення Відповідачем без оплати товару на суму 7 862 560,20 грн (26 208 534,00 - 18 345 973,80) по рахунку-фактурі ДЕК00001229 від 15.04.2024 - свідчить про часткове виконання покупцем прийнятих на себе зобов`язань.

3-й частково сплачений рахунок ДЕК00001786 від 27.05.2024 загальною сумою 3 849,60 грн. Весь замовлений за цим рахунком товар було поставлено у повному обсязі 01.10.2024 по видатковій накладній № 2816 від 01.10.2024, який Відповідач залишив без оплати. Проте бухгалтерською перевіркою позивача стану розрахунків було виявлено переплату відповідачем вартості товару у сумі 588,24 грн, який було поставлено за іншим рахунком-фактурою, а саме - № ДЕК00001490 від 03.05.2024 Оскільки Відповідач ухилився від оплати одержаного Товару, то Позивач зараховував суму переплати, як оплату за Товар по видатковій накладній № 2816 від 01.10.2024 в порядку, визначеному статтею 534 Цивільного кодексу України, тому поставка Товару за цим рахунком-фактурою і видатковою накладною не є предметом спору в частині, яка була оплачена відповідачем (видаткова накладна № 2816 від 01.10.2024 - на суму 3 849,60 грн, проте зараховано переплату 588,24 грн, а отже борг становить 3 261,36 грн).

Отже, залишення Відповідачем без оплати товару на суму 3 261,36 грн по рахунку- фактурі ДЕК00001786 від 27.05.2024 також свідчить про часткове виконання прийнятих відповідачем на себе зобов`язань.

Таким чином, основний борг відповідача по оплаті поставленого йому та прийнятого ним без заперечень товару за договором складає - 27 764 110,44 грн.

Вказана сума заборгованості знайшла повне підтвердження дослідженими у справі доказами, відповідач контррозрахунків заборгованості основного боргу до суду не надав, під час судових засідань на неправильність розрахунків позивача не вказував.

ІV. МОТИВИ СУДУ

1. Норми права, які застосував суд.

Згідно із частинами 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За визначенням статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами статті 712 Цивільного кодексу України унормовано, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із частинами 1, 4, 5 статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

За визначенням пунктів 1, частини 1 пункту 2 статті 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до пункту 1 статті 688 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений,- в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Статтею 674 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Чинним законодавством врегульовано порядок приймання товару за якістю. Таким нормативним актом є Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (надалі Інструкція П-7). Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 N 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України, у зв`язку з чим до спірних правовідносин має бути застосована вказана Інструкція.

Дана Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, іншими для сторін правилами не встановлений інший порядок прийомки продукції за якістю.

2. Оцінка судом доказів та позицій сторін

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Під час розгляду судом справи було з`ясовано та не заперечувалося сторонами, що основний борг відповідача по оплаті поставленого йому та прийнятого ним товару за договором складає 27 764 110,44 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що жодного зауваження до якості товару покупець (відповідач у справі) при отриманні товару за накладними не пред`являв. Більш того, в листуванні між сторонами (а.с. 117) відповідач листом за вих. № 26/11-3 від 26.11.2024 повідомив позивача про наступне: «У відповідь на Ваш лист № 0611\1 від 06/11/2024р. про заборгованість нашим підприємством у сумі 28 263 664,44 грн. згідно договору № 17 від 22/02/2024р. за поставлену продукцію, повідомляємо наступне: Після звірки графіку виконання та платежів з замовником Департаменту капітального будівництва Сумської ОДА, повідомляємо, що згідно цього графіка, сплата коштів очікується в період до 05.12.24 р. Після одержання коштів, плануємо перерахувати платіж в розмірі 2 000 000,00 грн. З подальших платежів замовника Департаменту капітального будівництва Сумської ОДА, згідно графіка, плануємо перераховувати кошти в сумі до 10 000 000,00 грн. в період до 31.12.2024р. Залишок заборгованості плануємо сплачувати і надалі до повного розрахунку до 31.03.25 р. Про подальші платежі з 01.01.25 по 31.03.25 р. повідомимо додатково. Дякуємо за співпрацю та взаєморозуміння.»

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, спору між сторонами з приводу якості поставленого товару не існувало до відкриття судом провадження у даній справі.

Факт неналежної якості поставленої продукції, на який посилається відповідач, зокрема невідповідність державним будівельним нормам та технічним вимогам, та наявність у відповідача права вимагати безоплатного усунення недоліків, заміни товару або зменшення вартості товару відповідно до п. 4.3 договору - не доведений відповідачем з огляду на наступне.

Укладеним між сторонами договором передбачено, що Постачальник гарантує якість Товару впродовж 12 місяців з моменту поставки. Якість Товару відповідає ДСТУ БВ.2.6-2:2009, ДСТУ БВ.2.6-53:2008, технічним умовам, зразку або вимогам характерних для конкретного виду Товару і підтверджуються відповідними паспортами які передаються Покупцю (п. 4.1. договору). Постачальник відповідає за недоліки Товару, якщо Покупець доведе, що вони виникли до передання йому Товару або з причин, які існували до цього моменту (п. 4.2. договору). Покупець, якому передано Товар неналежної якості, має право вимагати від Постачальника за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків в розумний строк; заміну Товару (п. 4.3. договору). Якщо недоліки поставленого Товару можуть бути усунені без повернення їх Постачальнику, Покупець має право вимагати від Постачальника власним коштом усунути недоліки у місці знаходження Товару.

Крім того пунктом 3.11 дослідженого судом договору сторін (а.с. 30-32) передбачено, що приймання Товару здійснюється у відповідності до Інструкції № П-6 від 15.06.65р "Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості" та Інструкцією № П-7 від 25.04.66р. "Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю".

В свою чергу відповідачем на підтвердження своїх заперечень не надано суду належних доказів приймання продукції за якістю відповідно до умов Інструкції П-7, що передбачено умовами договору.

З метою підтвердження поставки неякісного товару відповідач в судовому засіданні послався на документ №1 від 29.04.2024 (а.с.122). Суд, дослідивши вказаний доказ, зазначає, що документ №1 від 29.04.2024 не містить ані місця складання, ані зазначення посади особи, яка його склала та підписала, у зв`язку із чим неможливо перевірити повноваження такої особи, крім того вказаний документ не містить будь-якої прив`язки до товару, отриманого відповідачем від позивача за договором № 17 від 22.02.2024, та є, ймовірно, лише внутрішнім документом підприємства відповідача.

Доказів направлення вказаного документа на адресу позивача відповідачем не надано. Позивач в судовому засіданні заперечував факт отримання вказаного документа та взагалі заперечував свою обізнаність про існування такого документа.

Проте судом було з`ясовано, що в укладеному сторонами договорі чітко визначено, що відповідач приймає товар за якістю у відповідності до Інструкції П-7 (Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року №П-7).

Пунктом 33 вказаної Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається у порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено Основними та Особливими умовами постачання, іншими обов`язковими правилами та договором.

В пункті 9 Інструкції П-7 закріплено, що акт про приховані недоліки продукції має бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, проте не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, якщо інші терміни не встановлені обов`язковими для сторін правилами. Якщо для участі у складанні акта викликається представник виробника (відправника), то до встановленого 5-денного терміну надається час, необхідний для його приїзду.

Пунктом 14 Інструкції П-7 встановлено, що приймання продукції по якості та комплектності здійснюється у точній відповідності до стандартів, технічних умов, Основних та Особливих умов поставки, іншим обов`язковим для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація та т.п.).

Згідно з пунктом 16 цієї Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, які посвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішання з іншою однорідною продукцією.

У пункті 17 Інструкції П-7 встановлено, що в повідомленні про виклик повинно бути вказано: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий; б) основні недоліки, які виявлені в продукції; в) час, на який призначено приймання продукції по якості; г) кількість продукції неналежної якості.

Згідно абзацу 3 пункту 19 Інструкції П-7 представник іногороднього виробника (відправника) зобов`язаний з`явитися не пізніше ніж у триденний строк після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший строк не передбачений в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правил або договорі.

Відповідно до пункту 20 Інструкції №П-7 при неявці представника виготовлювача (відправника) по виклику покупця в установлений строк і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. При відсутності інспекції по якості або бюро товарних експертиз у місці знаходження покупця, при відмові їх виділити представника або неявці його по виклику перевірка проводиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-отримувача, призначеного керівником або заступником керівника із числа осіб, затверджених рішенням комітета профспілки цього підприємства, або в) односторонньо підприємством-отримувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції.

В пункті 29 Інструкції П-7 зазначено, що за результатами приймання продукції за якістю та комплектністю за участю представників, зазначених у пунктах 19 та 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість та комплектність одержаної продукції. Акт має бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю та комплектністю.

У цьому акті має бути зазначено:

а) найменування одержувача продукції та її адресу;

б) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку та закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, зазначених у пункті 19 та 20 Інструкції П-7, відбулась з порушенням встановлених термінів приймання, в акті повинні бути зазначені причини затримки приймання, час виникнення та усунення;

в) прізвища, ініціали осіб, які брали участь у прийманні продукції за якістю та у складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата та номер документа про повноваження постачальника на участь у перевірці продукції за якістю та комплектності, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;

г) найменування та адреси виробника (відправника) та постачальника;

д) дата та номер телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (відправника) або відмітка про те, що виклик виробника (відправника) Основними та Особливими умовами постачання, іншими обов`язковими правилами чи договором не передбачений;

є) номери та дати договору на постачання продукції, рахунки-фактури, транспортної накладної (коносаменту) та документа, що засвідчує якість продукції;

ж) дата прибуття продукції станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розтину вагона, контейнера, автофургона та інших опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад одержувача;

з) номер та дата комерційного акта (акту, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт був складений при одержанні продукції від органу транспорту;

і) умови зберігання продукції складі одержувача до складання акта;

к) стан тари та упаковки у момент огляду продукції, зміст зовнішнього маркування тари та інші дані на підставі яких можна зробити висновок про те, в чиїй упаковці пред`явлена продукція - виробника або відправника, дата відкриття тари та упаковки. Недоліки маркування, тари та упаковки, а також кількість продукції, до якої належить кожен із встановлених недоліків;

л) під час вибіркової перевірки продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстави вибіркової перевірки (стандарт, технічні умови, Особливі умови постачання, інші обов`язкові правила та договір);

м) за чиїми пломбами (відправника чи органу транспорту) відвантажено та отримано продукцію, справність пломб, відбитки на них; транспортне відправне маркування місць (за документами та фактично), наявність або відсутність пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях;

н) кількість (вага), повне найменування та перерахування пред`явленої до огляду та фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, що підлягає виправленню у виробника або на місці, у тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, зазначеному у документі, що засвідчує її якість. Детальний опис виявлених недоліків та їх характер;

о) підстави, за якими продукція переводиться в нижчий сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов`язкові правила;

д) кількість некомплектної продукції та перелік відсутніх частин, вузлів та деталей та їх вартість;

р) номери стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими проводилася перевірка якості продукції;

с) номер браковщика підприємства-виробника продукції, якщо на продукції такий номер вказано;

т) чи проводився відбір зразків (проб) і куди вони спрямовані;

у) інші дані, за якими, на думку осіб, які беруть участь у прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження неналежної якості чи некомплектності продукції;

ф) висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їхнього виникнення.

Пунктом 30 Інструкції П-7 визначено, що акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь у перевірці якості та комплектності продукції. Особа, не згодна зі змістом акта, зобов`язана підписати його із застереженням про свою незгоду та викласти свою думку. В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, має бути зазначено, що цих осіб попереджено про відповідальність за внесення недостовірних даних до акту.

Відповідно до п. 31 Інструкції П-7 до акту, складеного у порядку, передбаченому п. 29 цієї Інструкції, повинні бути додані:

а) документи виробника (відправника), що засвідчують якість та комплектність продукції;

б) пакувальні ярлики з тарних місць, у яких встановлені неналежна якість та некомплектність продукції;

в) транспортний документ (накладна, коносамент);

г) документ, що засвідчує повноваження представника, виділеного для участі у прийманні;

ґ) акт складений відповідно до пункту 16 цієї Інструкції;

д) акт відбору зразків (проб) та висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб);

є) інші документи, які можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції.

Відповідно до пункту 32 Інструкції П-7 акт про неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених у пункті 20, підп. "а", "б" і "в" затверджується керівником підприємства-отримувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання акта.

Відповідно до пункту 40 Інструкції П-7 претензія, що випливає з постачання неякісної продукції пред`являється одержувачем (покупцем) виробника (відправника, постачальника) у встановлений термін. До претензії про постачання продукції неналежної якості або некомплектною повинні бути додані акт та документи, зазначені в п. 31 та 34 цієї Інструкції, якщо їх немає у постачальника.

Матеріали справи свідчать, що складений відповідачем документ, на який він посилається як на підставу визнання товару неналежної якості, не відповідає вимогам пункту 29 Інструкції П-7, а саме: його складено без належного виклику представника постачальника; представники інших підприємств не брали участі у прийманні продукції і перевірці якості продукції; умови зберігання продукції до складення акту не відображені; у акті не вказано на підставі яких технічних характеристик, показників чи властивостей, якої технічної нормативної документації, яких випробувань відповідач у складеному документі дійшов висновку про невідповідність товару вимогам щодо якості. Також вказаний документ не містить інформації стосовно виробника, постачальника продукції.

За відсутності належно складеного Акту про фактичну якість товару, факт неналежної якості товару не може бути доведений жодним іншим доказом, оскільки сторони в Договорі чітко передбачили процедуру фіксації факту неналежної якості товару у відповідності до Інструкції П-7. Відповідач процедури фіксації поставки товару неналежної якості, яка обумовлена в договорі, не дотримався.

Господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів запрошення відповідачем представника позивача для участі у відібранні зразків та складанні відповідного акту, крім того, відповідач не отримав дозвіл від позивача на відібрання зразків без участі представника позивача та не направив йому екземпляр відібраного зразка. Тобто, відповідачем не було дотримано порядку відібрання зразків для перевірки їх на відповідність заявленій позивачем якості, а тому документ № 1 від 29.04.2024 не може бути належним, допустимим та вірогідним доказом поставки відповідачу позивачем товару неналежної якості.

Оскільки відповідачем не було дотримано вимог Інструкції № П-7 та умов договору, то обставини, які зумовлюють виникнення у позивача обов`язку із заміни неякісного товару, усунення недоліків товару, сплати штрафу за поставку неякісного товару чи відшкодування витрат на усунення недоліків товару, не настали.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджено факту порушення позивачем зобов`язань за договором щодо поставки товару належної якості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення основного боргу за договором в сумі 27 764 110,44 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає повному задоволенню.

Правомірність нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та штрафу на загальну суму 11 068 078,77 грн у зв`язку з простроченням оплати заборгованості (пеня 5 395 742,89 грн, інфляційні втрати 2 895 924,83 грн, штраф 2 776 411,05 грн).

Згідно з абзацем 1 частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому Сторони, в укладеному між ними договорі від 22.02.2024, встановили наступну відповідальність:

« 6.13. Якщо поставка Товару відбулась на умовах відстрочення платежу, Покупець отримав Товар але не розрахувався за нього з Постачальником у визначені Договором строки, то в цьому випадку Покупець зобов`язується сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов`язання за кожен день прострочки, інфляційні та штраф у вигляді 10 (десять) відсотків від простроченої суми.»

Пунктом 6.15. Договору передбачено; «Сторони, відповідно до ч.6 ст.232 ГКУ встановлюють, що термін нарахування штрафних санкцій за прострочку зобов`язання припиняється через три роки коли зобов`язання мало бути виконано.»

Пеня, як штрафна санкція застосовується в разі прострочення виконання грошових зобов`язань. Відповідно до частини шостої статті 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Але, як зазначено вище, умовами Договору сторони передбачили, що пеня нараховується за весь період часу, протягом якого не виконано зобов`язання і нарахування пені не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Аналогічні правові висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 646/14523/15-ц та № 703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

За змістом статей 509, 524, 533 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

Щодо нарахування інфляційних втрат суд указує наступне.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п. 28 постанови від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" 100 грн = "ЗБ", де "Х" залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).

За наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Указана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Перевіривши правильність розрахунків позивача щодо інфляційних втрат, суд виявив арифметичні помилки.

Так, за підрахунками суду, здійсненими за допомогою ресурсу https://ips.ligazakon.net/calculator/, суми інфляційного збільшення складають:

Рахунок-фактура ДЕК00000460 від 22.02.2024 - 2?376?567,06 грн

Рахунок-фактура ДЕК00001229 від 15.04.2024 - 758?474,11 грн

Рахунок-фактура ДЕК00001786 від 27.05.2024 - 176,21 грн,

а отже загальна сума інфляційного збільшення по цих рахунках становить 3?135?217,38 грн.

Проте враховуючи, що згідно з частиною 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягають нарахування у розмірі, заявленому позивачем, а саме: 2 895 924,83 грн інфляційних втрат.

Проаналізувавши розрахунок пені та штрафу, наданий позивачем, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є таким, що ґрунтується на нормах закону та договору і є арифметично вірним, а отже позовна вимога про стягнення штрафних санкцій підлягає задоволенню в сумі: 5 395 742,89 грн пені; 2 776 411,05 грн штрафу, який складає 10% від простроченої суми основного боргу.

V. Висновки Суду

На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного України та статті 20 Господарського кодексу України.

З огляду на це порушене право позивача на отримання своєчасної та повної оплати поставленого товару внаслідок порушення відповідачем умов договору підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача 27 764 110,44 грн - основного боргу, 5 395 742,89 грн - пені; 2 776 411,05 грн штрафу, який складає 10% від простроченої суми основного боргу та 2 895 924,83 грн - інфляційні втрати.

VІ. Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Інших судових витрат сторонами заявлено не було.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (01104, Київська область, місто Київ, бульвар Міхновського Миколи, будинок 38, офіс 301-321; ідентифікаційний код 43409145) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Коломійцеве, вулиця Железнодорожна, будинок 3Б; ідентифікаційний код 41647355) про стягнення заборгованості за договором поставки залізобетонних виробів №17 від 22.02.2024 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізьке Променерго" (ЄДРПОУ 41647355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ідентифікаційний код 43409145) 27 764 110,44 грн (двадцять сім мільйонів сімсот шістдесят чотири тисячі сто десять гривень 44 копійки) основного боргу, 5 395 742,89 грн (п`ять мільйонів триста дев`яносто п`ять тисяч сімсот сорок дві гривні 89 копійок) пені; 2 776 411,05 грн (два мільйони сімсот сімдесят шість тисяч чотириста одинадцять гривень 05 копійок) штрафу, який складає 10% від простроченої суми основного боргу; 2 895 924,83 грн (два мільйони вісімсот дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні 83 копійки) інфляційні втрати та 465 986,27 грн (чотириста шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість гривень 27 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17.07.2025

Суддя Т.В. Іванова