Ухвала

від 26.05.2025 по справі 904/1078/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

26.05.2025м. ДніпроСправа № 904/1078/25

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши без участі (виклику) представників сторін заяву представника позивача (вх. суду №22210/25 від 23.05.2025) про накладення арешту (забезпечення позову) на грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову та судового збору та про незастосування зустрічного забезпечення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (01104, Київська область, місто Київ, бульвар Міхновського Миколи, будинок 38, офіс 301-321; ідентифікаційний код 43409145)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Коломійцеве, вулиця Железнодорожна, будинок 3Б; ідентифікаційний код 41647355)

про стягнення заборгованості за договором поставки залізобетонних виробів №17 від 22.02.2024 у загальному розмірі 38 832 189,21 грн ОСОБА_1

ВСТАНОВИЛА:

23.05.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" (вх. суду №22210/25 від 23.05.2025) надійшла заява про накладення арешту (забезпечення позову) на грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову та судового збору та про незастосування зустрічного забезпечення у справі, відповідно до якої він просить суд:

- накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" у розмірі ціни позову 38 832 189,21 грн та судового збору у розмірі 465 986,27 грн, які знаходяться на його розрахункових рахунках;

- не застосовувати зустрічне забезпечення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції".

В обґрунтування даної заяви представник позивача зазначає, що наявна можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, що може призвести до наслідків їх втрати, а відсутність необхідних коштів в майбутньому ускладнить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

23.05.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення (вх. суду №22325/25 від 23.05.2025 та вх. суду №22331 від 23.05.2025), відповідно до яких він просить суд відмовити в задоволені заяви про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" у розмірі ціни позову 38 832 189,21 грн. та судового збору у розмірі 465986,27 грн, які знаходяться на його розрахункових рахунках, посилався на необґрунтованість та безпідставність вжиття заходів забезпечення позову, а також погіршення фінансового стану відповідача у разі вжиття судом заходів забезпечення позову.

26.05.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь (вх. суду №22389/25 від 26.05.2025) на заперечення, відповідно до якої він просить суд залишити без задоволення прохання Відповідача про відмову в задоволенні заяви про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" та наполягає на вжитті заходів забезпечення позову.

Господарський суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 753/22860/17 ).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у Відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 р. у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 р. у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 р. у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 р. у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 р. у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 р. у справі № 911/3208/21.

Верховний Суд звертав увагу, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права Відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Водночас, накладення арешту на майно не має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Позивач у цій справі має намір захистити свої права, порушені (на його думку) внаслідок невиконання зі сторони відповідача своїх договірних зобов`язань, що в свою чергу призвело до утворення боргу на суму 38 832 189,21 грн.

Відчуження вказаних грошових коштів на суму 38 832 189,21 грн може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у випадку задоволення позовних вимог. Це може мати місце у випадку переведення вказаних коштів на інші банківські рахунки на користь третіх осіб.

При цьому суд звертає увагу, що забезпечуючи позов, судом має бути враховано баланс можливого (допустимого) заходу забезпечення позову та необхідного заходу забезпечення позову.

Вжиття відповідних заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у справі, носить тимчасовий характер та спрямовані виключно на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення позову. Тому немає підстав вважати, що права відповідача будуть порушені.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими Позивачем вимогами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення реального захисту прав та інтересів позивача у майбутньому, з урахуванням принципу співмірності із заявленими позивачем вимогами, заява позивача (вх. суду №22210/25 від 23.05.2025) підлягає задоволенню шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" у розмірі ціни позову 38 832 189,21 грн та судового збору у розмірі 465 986,27 грн, які знаходяться на його розрахункових рахунках.

Вжиття наведених заходів забезпечення позову у вказаний спосіб спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.

До суду пропозицій від відповідача щодо зустрічного забезпечення позову не надходило.

Частинами 1 та 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

З огляду на викладене, суд Керуючись статтями 42, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача (вх. суду №22210/25 від 23.05.2025) про накладення арешту (забезпечення позову) на грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову та судового збору та про незастосування зустрічного забезпечення - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Коломійцеве, вулиця Железнодорожна, будинок 3Б; ідентифікаційний код 41647355) у розмірі ціни позову 38 832 189,21 грн (тридцять вісім мільйонів вісімсот тридцять дві тисячі сто вісімдесят дев`ять гривень двадцять одна копійка) та судового збору у розмірі 465 986,27 грн (чотириста шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість гривень двадцять сім копійок), які знаходяться на його розрахункових рахунках.

Не застосовувати зустрічне забезпечення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції".

Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (01104, Київська область, місто Київ, бульвар Міхновського Миколи, будинок 38, офіс 301-321; ідентифікаційний код 43409145)

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Коломійцеве, вулиця Железнодорожна, будинок 3Б; ідентифікаційний код 41647355)

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з моменту її прийняття -26.05.2025, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в строк до 27.05.2028.

Ухвала з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. В силу статті 129-1 Конституції України та статті 144 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повну ухвалу складено та підписано - 26.05.2025.

Суддя Т.В. Іванова