Ухвала від 21.07.2025 по справі 917/226/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

21 липня 2025 року м. Харків Справа № 917/226/25

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Крестьянінова О.О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1618П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.06.2025 у справі №917/226/25

за позовною заявою ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2

до відповідача Релігійної організації «Ставропігійна релігійна громада Свято - Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області», пр. Свободи, 9, м. Кременчук, Полтавська область 39600

про визнання недійсним рішення Парафіяльних Загальних зборів та визнання недійсним статуту

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив визнати недійсними рішення Парафіяльних Загальних зборів Релігійної організації «Троїцька Українська Православна Церква» (ідентифікаційний код юридичної особи 22544640), оформлені Протоколом № 1 від 14 липня 2024 року; визнати недійсним Статут Релігійної організації «Ставропігійна релігійна громада Свято-Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області» у новій редакції» (ідентифікаційний код юридичної особи 22544640), зареєстрований Розпорядженням Голови Полтавської обласної військової адміністрації від 05.09.2024 року № 547 «Про реєстрацію статуту Релігійної організації «Ставропігійна релігійна громада Свято-Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області» у новій редакції».

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.06.2025 у справі №917/226/25 (суддя Тимощенко О.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_1 , який не брав участі у справі, проте вважає, що суд вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить поновити процесуальний строк на звернення з апеляційною скаргою; рішення Господарського суду Полтавської області від 04.06.2025 року у справі №917/226/25 скасувати повністю; ухвалити нове рішення, яким:

- визнати недійсними рішення Парафіяльних Загальних зборів Релігійної організації «Троїцька Українська Православна Церква» (ідентифікаційний код юридичної особи 22544640), оформлені Протоколом № 1 від 14 липня 2024 року)»;

- визнати недійсним статут Релігійної організації «Ставропігійна релігійна громада Свято - Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області» «у новій редакції» (ідентифікаційний код юридичної особи 22544640), зареєстрованого Розпорядженням Голови Полтавської обласної військової адміністрації від 05.09.2024 року №547 «Про реєстрацію статуту Релігійної Організації «Ставропігійна релігійна громада Свято - Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області» «у новій редакції».

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.2 п. 2 ч. 2 ст. ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Ставка судового збору з апеляційних скарг на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Апеляційну скаргу подано нв електронній формі через систему «Електронний суд».

Таким чином, за подання апеляційної скарги заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 7267,20 грн (3028*2*150%*0,8).

Проте, до матеріалів апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Водночас, ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування заявленого клопотання, заявник зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 16.07.2025 року у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з січня по грудень 2024 року відсутні доходи. Зазначає, що в такому разі сума судового збору в цій справі у розмірі 7267,20 грн перевищує 5% розміру річного доходу за попередній календарний рік.

На підтвердження обставин викладених в клопотанні заявник апеляційної скарги надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 16.07.2025 (№1603-25-12624).

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Згідно з ч 2. ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч 3. ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).

Так, з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Суд зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Суд зауважує, що загальний розмір отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджений довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7.

Як зазначалось вище, на підтвердження доводів про те, що у скаржника за 2024-й рік відсутній дохід, як наслідок сума судового збору перевищує 5% річного доходу фізичної особи, заявником надано лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2024 року по грудень 2024 року.

Разом з тим, суд вважає, що докази, надані апелянтом в обґрунтування підстав того, що розмір судового збору перевищує 5% від доходів, отриманих у попередньому році, не є достатніми (вичерпними) доказами підтвердження майнового стану апелянта, зокрема, не можуть підтвердити належним чином наявність/відсутність у скаржника вкладів або ж коштів на банківських рахунках (діючи добросовісно, апелянт мав можливість надати інформацію щодо наявності/відсутності коштів на рахунках, в тих банківських або депозитних установах, які обслуговують скаржника), нерухомого та рухомого майна, грошової допомоги та компенсацій, цінних паперів тощо. При дослідженні матеріалів апеляційної скарги судом не встановлено обставин, які б достеменно свідчили про існуюче складне матеріальне становище скаржника, яке б перешкоджало сплатити судовий збір при зверненні до суду з апеляційною скаргою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про не достатню обґрунтованість клопотання заявника про звільнення його від сплати судового збору, а тому знаходить підстав для його задоволення.

Враховуючи викладене, заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (сплатити 7267,20 грн.)

3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.О. Крестьянінов